Тема 6. Українська культура в епоху реформаційних процесів та Просвітництва в Європі

Студенти повинні відзначити, що розвиток української культури в зазначений період виступає як процес зародження в духовному житті нових явищ, органічно пов’язаних з впливами ідей бароко та Просвітництва. Йдеться про процеси творення культури нового часу, що дали оригінальні зразки інтелектуальних надбань у сфері освіти й педагогіки, наукових знань і книгодрукування, літератури та мистецтва.

Певну увагу студентам треба приділити процесам, пов’язаним з поступом феодалізму та зростанням капіталістичного укладу, розвитком ремесла, промислів, і появою мануфактур, формуванню ринкових відносин загальноукраїнського значення.

Зі світоглядної позиції бароко − це перехід від епохи Відродження до нового світосприйняття, мислення, творчості. Необхідно охарактеризувати світобачення XVII ст., відмітивши, що воно пройняте відчуттям трагічної суперечливості людини і світу, в якому вона посідає зовсім не провідне місце, а є розчиненою у його багатоманітності, підпорядкованою середовищу, суспільству, державі.

Студентам необхідно визначити, з чим пов’язана специфіка бароко в Україні, виділити характерні риси барокового світовідчуття.

Розглядаючи українське Просвітництво, необхідно розкрити його ідейне підґрунтя - як власні, так і запозичені ідеї французьких просвітників.

Студентам необхідно з’ясувати, у чому полягала своєрідність українського Просвітництва, які соціальні групи були його носіями. Важливо виділити та охарактеризувати два типи ідеології Просвітництва, які утвердилися в Україні - ідеологію дворянського Просвітництва та етико-гуманістичний напрям, назвати їх представників.

Література

1. Історія світової культури / під. заг. ред. М.В. Дєдкова. – Запоріжжя: Дике поле, 2009. – С. 245 – 259.

2. Культурологія: Українська та зарубіжна культура: навч. посіб. / за заг. ред. М.М. Заковича. – К., 2006. – С. 426 – 452.

3. Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура: Курс лекцій / М.В. Кордон. – К., 2002. – С. 345 – 374.

4. Українська культура в європейському контексті / Ю.П. Богуцький, В.П. Андрущенко, Ж.О. Безвершук, Л.М. Новохатько / за ред. Ю.П. Богуцького. – К., 2007. – С. 177 – 203.

5. Лекції з історії світової та вітчизняної культури. навч. вид. / за заг. ред. А. Яртися та В. Мельника. – Вид. друге. – Львів, 2005. – С. 440 – 472.

Питання до теми №6

1. Якими були історичні особливості розвитку української культури в другій половині ХУІІ – ХУІІІ ст.?

2. Які процеси в Європі і яким чином вплинули на культуру України?

3. Назвіть головні соціальні верстви, що забезпечували національно-культурний розвиток.

4. В чому полягало формування нової моделі культури?

5. Розкрийте світоглядні засади українського бароко.

6. Визначте специфіку бароко в Україні.

7. Що означає поняття «козацьке бароко»?

8. Які основні положення філософських поглядів Г. Сковороди?

9. Охарактеризуйте ідейне підґрунтя українського Просвітництва.

10. Охарактеризуйте і назвіть представників ідеології дворянського Просвітництва.

Тестові завдання до теми №6

1. Термін «бароко» перекладається, як:

а) складний, багатогранний;

б) суперечливий;

в) безмежний, мінливий;

г) дивний, химерний.

2. Художній напрям доби Просвітництва, який досліджує почуття, утверджує чуттєву стихію, абсолютизує серце:

а) класицизм;

б) рококо;

в) сентименталізм;

г) бароко.

3. Яка доба в історії культури послуговувалася гаслом «Ідеї правлять світом», вважаючи реальним встановлення царства розуму:

а) Реформація;

б) Середньовіччя;

в) Ренесанс;

г) Просвітництво.

4. Ктитор – це:

а) музичний інструмент;

б) людина, що фінансує храмову споруду;

в) виборний голова братської школи;

г) хатній вчитель.

5. Парсуна – це:

а) декоративна прикраса в архітектурі;

б) вірш на честь видатного діяча;

в) форма одягу викладачів гімназії;

г) старовинний портрет.

6. До стилю українського бароко не належить:

а) палац Розумовського у Батурині;

б) Дзвіниця Успенського собору Києво-Печерської лаври;

в) Маріїнський палац у Києві;

г) Собор Святого Юра у Львові.

7. Носіями ідей Просвітництва в Україні були:

а) козаки;

б) дворяни;

в) шляхтичі;

г) священнослужителі.

8. Кого з вчених-просвітників сучасники називали «українським Ломоносовим»:

а) Г. Сковороду;

б) Ф. Прокоповича;

в) Г. Полетику;

г) В. Каразіна.

9. Поетичний жанр, найхарактернішою ознакою якого є захоплена похвала та уславлення визначної події чи подвигів видатної людини називався:

а) піїтика;

б) дума;

в) панегірик;

г) ода.

10. Історичний жанр в українському і російському живописі започаткував:

а) В. Боровиковський;

б) А. Лосенко;

в) Д. Левицький;

г) І. Руткович.

11. Невеличкий розважальний драматичний твір, який виконують між актами вистави називається:

а) інтермедія;

б) різдвяна драма;

в) комедія;

г) інтерлюдія.

12. Зміст людського існування за поглядами Г. Сковороди:

а) науково-технічний прогрес;

б) самопізнання;

в) встановлення «царства розуму»;

г) досягнення людського щастя.

13. Який композитор у 1771 р. отримав звання маестро й титул Болонської музичної академії:

а) М. Березовський;

б) Д. Бортнянський;

в) М. Лисенко;

г) А. Ведель.

14. Чиїми стараннями, за словами Ф. Прокоповича, Київ перетворився в новий Єрусалим:

а) П. Могила;

б) Петро І;

в) І. Мазепа;

г) Д. Апостол.

15. Хто став автором теорії просвіченого абсолютизму:

а) Г. Сковорода;

б) С. Яворський;

в) Г. Кониський;

г) Ф. Прокопович.