Тема утворення Кримського ханату та його відносини з Україною

Урок 30

Тема Утворення Кримського ханату та його відносини з Україною

Мета:

§ охарактеризувати процес утворення Кримського ханства, показати наслідки татарських походів на українські землі;

§ продовжувати вдосконалення вмінь працювати з картою, аналізувати;

§ сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів. 

Тип уроку: комбінований. 

Обладнання: підручник, атлас, тексти джерел,

Поняття: улус, ханат, яничари, ясир, беї. 

Персоналії: Гаджі-Гірей, Менглі-Гірей. 

Дати:

§ 1428-1430 рр. — утворення Кримського улусу (від 1502 р. — Кримський ханат),

§ 1478 р. — визнання Менглі-Гіреєм васальної залежності від Туреччини,

§ 1482 р. — розгром кримськими татарами Києва. 

Хід уроку

I. Організаційна частина

II. Актуалізація опорних знань

III. Вивчення нового матеріалу

Утворення Кримського ханату

Дата	Подія
Середина ХІІІ ст.	Входження причорноморських степів до складу Золотої Орди; поширення на їхніх жителів назви татар
Середина ХІV ст.	Заснування Гаджі-Гіреєм на Кримському півострові Кримського улусу; початок розпаду Золотої Орди
1449 р.	Відокремлення кримських татар від Золотої Орди й утворення ними власної держави — Кримського ханства
1475 р.	Визнання Кримським ханством васальної залежності від Османської імперії
1478 р.	Відрядження для управління Кримським улусом Менглі-Гірея (сина Гаджі-Гірея)
1502 р.	Отримання Менглі-Гіреєм титулу хана й перетворення Кримського улусу на ханат

 

Суспільний устрій ханату

У Кримському ханстві склалася своєрідна система управління, яка частково була запозичена з ісламських країн. На чолі держави стояв хан — «Великий хан Великої Орди та престолу Криму і Степів Кіпчаку».

Хан як спадкоємець Магомета користувався правом верховного володіння землею. Частина землі перебувала в безпосередній власності хана, яку він міг передати в спадок. Крім цього, хану належали всі соляні озера, а також необроблені землі. Основну частину прибутку хана складали надходження від торгівлі трофеями та людьми, що були захоплені в полон під час походів.

Другим та третім за значенням після хана були офіційно оголошені спадкоємець — калга-султан та нурреддін-султан, що мали значні володіння. Їхня влада відрізнялася від ханської лише тим, що вони не мали права карбувати власну монету.

Особливе місце в управлінні ханством посідав великий бей — «очі та вуха хана». Він командував особистою гвардією, стежив за порядком у столиці — Бахчисараї, затверджував усі судові справи.

За зовнішню безпеку ханства й відносини з ордами, що кочували за межами Криму, відповідав орбек.

Усі найважливіші питання в житті ханства (війни та миру, витрат на утримання ханського двору тощо) розв’язувалися на державній раді — дивані, до якого входили найвищі посадовці ханства.

Важливу роль в управлінні ханством відігравав релігійний лідер — муфтій, який завідував судами, церковними володіннями, освітою.

Основну масу населення ханства становили прості вільні люди, які займалися переважно скотарством (особливо конярством). У південній частині Криму було розвинене й землеробство. Тут вирощувалися злакові, городні культури; розвивалися виноградарство й садівництво.

Литовський посол М. Литвин із подивом відзначав, що татари «землю, навіть найродючішу, не обробляють, задовольняючись тим, що вона сама їм приносить, тобто травою для годування худоби».

V. Домашнє завдання

1. § 29,

2. Додатковий матеріал – читати, переписати всі таблиці,

3. Піраміда суспільства в Кримському ханстві (за пунктом 2 уроку)

4. Наслідки утворення Кримського ханату – переписати

5. Робота з документом: прочитати, відповісти на питання після документу

 

Робота із джерелом

Прочитайте уривок із книги М. Литвина «Про нрави татар, литовців і москвитян» про кримських татар і дайте відповіді на запитання.

 

…Вони [татари] виявляють рівність і одноманітністю одягу, і схожим способом життя, вважаючи беззаконням і гідним покарання, навіть биття палицями, якщо хто-небудь з людей їх носить плаття, шапку або довге волосся не так, як в їх землі і не за стародавнім звичаєм, або якщо хто-небудь має у себе особливу їжу, не розділяючи її з присутніми, або сам господар візьме що-небудь, перш ніж виставлено всім, розділено на шматки і ретельно змішано, так щоб кожному з присутніх дісталося однакове. І в дорозі все дорожнє у них загальне, але все-таки вони навперебій прагнуть зробити послугу будь-якому старшому за віком або немічному. Удома вони також гостинні до кожного подорожнього і чужака надають задарма і їжу, і дах, але на відстані від стійбищ. Втім, в іншому вони не так вже чемні, бо у них жодним чином не дозволено дивитися на їх дружин гостеві, другові, а також співтрапезнику, у якій би він не був милості; і вони тримають дружин бідних узаперті у видалених покоях… і перекладена на них вся кравецька і шевська робота, втім не без їхньої згоди… Оскільки ці варвари знають, що немає нічого кращого для народів, чим доблесть і військова дисципліна, і що мужність полягає в твердості, то, відкидаючи зніженість і розпещеність, ведуть життя суворе, з дитинства займаються верховою їздою і вже з колиски вони їздять верхи… І хоча володіють татари худобою, що рясно плодиться, все ж таки вони ще багатше чужоземними невільниками, тому і забезпечують ними й інші землі. Адже у них не стільки худоби, скільки невільників… До них низкою прибувають кораблі із-за Понта і з Азії, завантажені зброєю, одягом кіньми, а йдуть від них завжди з невільниками…

Яким було становище жінки?

Додатковий матеріал

Гаджі-Гірей (?—1466 рр.) — кримсько-татарський державний, політичний і військовий діяч. Засновник Кримського ханства, перший кримський хан (1427—1456, 1456—1466 рр.) з династії Гіреїв. У 1427 р. Гаджі-Гірей з’являється в Криму. Царевич вирішив скористатися нагодою й захопити кримський улус. Незабаром Гірей на чолі 16 тис. ногайських нукерів (дружинників) вступив в Ескі-Крим (1428 р.). Гірей відразу намагається зміцнити свою владу, звернувшись за підтримкою до родів Криму, до власниці замку Чуфут-Кале Джаніке-ханчі та до влади міста Солгат. У цей час почав карбування власної монети. У зв’язку з появою міцного супротивника (Улу Мухаммеда) знать півострова (за винятком Джаніке-ханчі) віддала перевагу лояльності до Улу Мухаммеда. У результаті Гірей, контролюючи лише Солхат, був змушений тікати. Він забрав частину родової скарбниці й почав готуватися до нової війни. Гаджі-Гірей заручається підтримкою Великого князівства Литовського. Великий князь Сигізмунд хотів поставити на чолі кримського улусу вірну й покірну людину. Цим він сподівався захистити кордони Литовської держави від набігів татар. У 1431 р. Гаджі-Гірей на чолі заново зібраного війська вторгся в Крим й обложив Солхат, який після бою відчинив перед ним ворота. Ці події стали початком боротьби кримських татар за незалежність. Гаджі-Гірей не збирався залишатися намісником і, разом із тим, не хотів бути ханом Золотої Орди. Щоб відстояти Крим, йому довелося змагатися з могутніми супротивниками — Улу Мухаммедом і хаджі-тарханським правителем Кучук Мухаммедом (Мухаммедом «Маленьким»). Останні активно воювали один з одним, одночасно намагаючись захопити Крим. Зібравши навколо себе добірне військо, Гаджі-Гірей спрямував свої удари спочатку на загони Улу Мухаммеда, і, розбивши першого, направив свої сили на Кучук Мухаммеда, що наступав із приволзьких берегів. Цей противник був також переможений, у результаті чого Гаджі-Гірей закріпив за собою не тільки високий авторитет серед татар, а й міг уже вважати себе володарем абсолютно незалежного престолу, влада якого поширювалася не тільки на кримський півострів, але й на прилеглі північно-східні степи й західні степи до Дніпра і Дону. Новий хан береться за проведення державних справ. Від Джаніке-ханчі він отримав у власність замок Джантим-Кале (Кирк-Ер, сучасний Чуфут-Кале) і зробив своєю базою на випадок війни. У майбутньому тут виникне нова столиця — Бахчисарай. Гаджі-Гірей задумує значні реформи в Криму, але для цього потрібно було укріпити свою владу. Наступним кроком мало стати об’єднання всієї території півострова, на той час розділеного на степову частину, підвладну татарам, Кафу з Готією (тобто з Південним берегом Криму до Балаклави включно) і невеликим незалежним християнським Мангупським князівством. У 1449 р. Гаджі-Гірей за підтримкою польського короля Казимира IV оголосив незалежність ханства від Золотої Орди. Після цього він обіймав престол до своєї смерті в 1466 р.

 

Менглі-Гірей (1445—1515 рр.) — кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан (1466, 1469—1475, 1478—1515 рр.) з династії Гіреїв. Син Гаджі-Гірея, засновника Кримського ханства. У 1478 р. прийняв протекторат Османської імперії, під яким ханство перебувало до кінця XVIII ст. За правління Менглі-Гірея відбулося остаточне відокремлення Кримського ханства від Золотої Орди. У 1475 р. був змушений визнати себе васалом Османської імперії. За Менглі-Гірея Кримське ханство вело війни проти Польщі, Великого князівства Литовського, Московії та Молдавії. Влітку 1482 р. Менглі здійснив похід на Україну за намовлянням московського князя Івана ІІІ. 1 вересня він захопив Київ, спалив собори й церкви, узяв у полон багато людей. У подарунок Москві хан вислав віз із награбованим добром із київських соборів і церков. У 1492—1497 рр., уклавши союз із московським князем, здійснив низку спільних походів на Київщину, Поділля, Волинь і Чернігівщину. У 1493 р. Менглі-Гірей уже разом із великим князем московським Іваном провели спільний похід на Київ і Київщину. У 1497 р. загони Менглі I Гірея були розбиті К. Острозьким, а 1505 р. — М. Глинським під Клецком. Вів тривалу боротьбу проти хана Великої Орди Ахмата та його синів (завершилася перемогою Менглі I в 1502 р.). Побудував нову ханську резиденцію в містечку Салачик у долині біля Кирк-Еру (сьогодні це околиця Бахчисарая). За правління Менглі I було встановлено титул калги — першого спадкоємця престолу, якого призначав хан. Збудував у Салачику (нині околиця Бахчисараю) палацовий комплекс Девлет-Сарай (не зберігся). Поруч із палацом збудував Зинджирли-медресе (1500 р.) і дюрбе Гаджі-Гірея, де згодом було поховано і Менглі.

 

Урок 30

Тема Утворення Кримського ханату та його відносини з Україною

Мета:

§ охарактеризувати процес утворення Кримського ханства, показати наслідки татарських походів на українські землі;

§ продовжувати вдосконалення вмінь працювати з картою, аналізувати;

§ сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвитку критичного мислення учнів. 

Тип уроку: комбінований. 

Обладнання: підручник, атлас, тексти джерел,

Поняття: улус, ханат, яничари, ясир, беї. 

Персоналії: Гаджі-Гірей, Менглі-Гірей. 

Дати:

§ 1428-1430 рр. — утворення Кримського улусу (від 1502 р. — Кримський ханат),

§ 1478 р. — визнання Менглі-Гіреєм васальної залежності від Туреччини,

§ 1482 р. — розгром кримськими татарами Києва. 

Хід уроку

I. Організаційна частина