ТОП 10:

Як наведене джерело характеризує звичаї, життя та побут кримських татар?



Яким було становище жінки?

Що ви дізналися із джерела про господарську діяльність татар?

Чому вони мали таку велику кількість рабів? Звідки вони їх брали?

 

Додатковий матеріал

Гаджі-Гірей (?—1466 рр.) — кримсько-татарський державний, політичний і військовий діяч. Засновник Кримського ханства, перший кримський хан (1427—1456, 1456—1466 рр.) з династії Гіреїв. У 1427 р. Гаджі-Гірей з’являється в Криму. Царевич вирішив скористатися нагодою й захопити кримський улус. Незабаром Гірей на чолі 16 тис. ногайських нукерів (дружинників) вступив в Ескі-Крим (1428 р.). Гірей відразу намагається зміцнити свою владу, звернувшись за підтримкою до родів Криму, до власниці замку Чуфут-Кале Джаніке-ханчі та до влади міста Солгат. У цей час почав карбування власної монети. У зв’язку з появою міцного супротивника (Улу Мухаммеда) знать півострова (за винятком Джаніке-ханчі) віддала перевагу лояльності до Улу Мухаммеда. У результаті Гірей, контролюючи лише Солхат, був змушений тікати. Він забрав частину родової скарбниці й почав готуватися до нової війни. Гаджі-Гірей заручається підтримкою Великого князівства Литовського. Великий князь Сигізмунд хотів поставити на чолі кримського улусу вірну й покірну людину. Цим він сподівався захистити кордони Литовської держави від набігів татар. У 1431 р. Гаджі-Гірей на чолі заново зібраного війська вторгся в Крим й обложив Солхат, який після бою відчинив перед ним ворота. Ці події стали початком боротьби кримських татар за незалежність. Гаджі-Гірей не збирався залишатися намісником і, разом із тим, не хотів бути ханом Золотої Орди. Щоб відстояти Крим, йому довелося змагатися з могутніми супротивниками — Улу Мухаммедом і хаджі-тарханським правителем Кучук Мухаммедом (Мухаммедом «Маленьким»). Останні активно воювали один з одним, одночасно намагаючись захопити Крим. Зібравши навколо себе добірне військо, Гаджі-Гірей спрямував свої удари спочатку на загони Улу Мухаммеда, і, розбивши першого, направив свої сили на Кучук Мухаммеда, що наступав із приволзьких берегів. Цей противник був також переможений, у результаті чого Гаджі-Гірей закріпив за собою не тільки високий авторитет серед татар, а й міг уже вважати себе володарем абсолютно незалежного престолу, влада якого поширювалася не тільки на кримський півострів, але й на прилеглі північно-східні степи й західні степи до Дніпра і Дону. Новий хан береться за проведення державних справ. Від Джаніке-ханчі він отримав у власність замок Джантим-Кале (Кирк-Ер, сучасний Чуфут-Кале) і зробив своєю базою на випадок війни. У майбутньому тут виникне нова столиця — Бахчисарай. Гаджі-Гірей задумує значні реформи в Криму, але для цього потрібно було укріпити свою владу. Наступним кроком мало стати об’єднання всієї території півострова, на той час розділеного на степову частину, підвладну татарам, Кафу з Готією (тобто з Південним берегом Криму до Балаклави включно) і невеликим незалежним християнським Мангупським князівством. У 1449 р. Гаджі-Гірей за підтримкою польського короля Казимира IV оголосив незалежність ханства від Золотої Орди. Після цього він обіймав престол до своєї смерті в 1466 р.

 

Менглі-Гірей (1445—1515 рр.) — кримськотатарський державний, політичний і військовий діяч. Кримський хан (1466, 1469—1475, 1478—1515 рр.) з династії Гіреїв. Син Гаджі-Гірея, засновника Кримського ханства. У 1478 р. прийняв протекторат Османської імперії, під яким ханство перебувало до кінця XVIII ст. За правління Менглі-Гірея відбулося остаточне відокремлення Кримського ханства від Золотої Орди. У 1475 р. був змушений визнати себе васалом Османської імперії. За Менглі-Гірея Кримське ханство вело війни проти Польщі, Великого князівства Литовського, Московії та Молдавії. Влітку 1482 р. Менглі здійснив похід на Україну за намовлянням московського князя Івана ІІІ. 1 вересня він захопив Київ, спалив собори й церкви, узяв у полон багато людей. У подарунок Москві хан вислав віз із награбованим добром із київських соборів і церков. У 1492—1497 рр., уклавши союз із московським князем, здійснив низку спільних походів на Київщину, Поділля, Волинь і Чернігівщину. У 1493 р. Менглі-Гірей уже разом із великим князем московським Іваном провели спільний похід на Київ і Київщину. У 1497 р. загони Менглі I Гірея були розбиті К. Острозьким, а 1505 р. — М. Глинським під Клецком. Вів тривалу боротьбу проти хана Великої Орди Ахмата та його синів (завершилася перемогою Менглі I в 1502 р.). Побудував нову ханську резиденцію в містечку Салачик у долині біля Кирк-Еру (сьогодні це околиця Бахчисарая). За правління Менглі I було встановлено титул калги — першого спадкоємця престолу, якого призначав хан. Збудував у Салачику (нині околиця Бахчисараю) палацовий комплекс Девлет-Сарай (не зберігся). Поруч із палацом збудував Зинджирли-медресе (1500 р.) і дюрбе Гаджі-Гірея, де згодом було поховано і Менглі.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-12-09; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.212.83.37 (0.004 с.)