I. Організація навчальної діяльності

II. Перевірка домашнього завдання

1. Хто був засновником династії Капетінгів?

2. Назвіть чотири видатних представників королівської династії Капетінгів.

3. Що таке феодальна роздробленість?

4. Яке герцогство було доменом королів Франції?

5. Хто був найнебезпечнішим суперником французьких королів у боротьбі за об`єднання країни?

6. Які верстви населення і чому підтримували об’єднання Франції?

7. Що таке Генеральні штати? За яких обставин і з якою метою вони були скликані?

8. Які зміни відбулися у Франції за правління Людовіка IX?

Столітня війна

1. Коли розпочалася Столітня війна?

2. Які країни були учасниками Столітньої війни?

3. Що було причиною війни?

4. Які події слугували приводом до війни?

5. Назвіть основні битви початкового періоду війни. Хто переміг у цих битвах?

6. Чому французька армія зазнала поразки?

7. Як вплинула війна на становище населення Франції та Англії?

8. Що таке Жакерія?

9. Яку подію можна назвати переломною у війні?

10. Хто така Жанна д’Арк? Яка її історична заслуга?

11. Як змінився характер війни на початку ХV ст.?

12. Хто переміг у Столітній війні?

13. Коли було завершено об`єднання Франції?

III. Вивчення нового матеріалу

Англо-саксонські королівства

Від кінця І до кінця ІV ст. о. Британія був провінцією Римської імперії (крім північної частини сучасної Шотландії). Римляни побудували тут міста і фортеці, але переселенців із теплої Італії тут було обмаль.

Племена кельти і брити

Від середини V ст. розпочалося масове вторгнення на територію Британії англосаксонських завойовників: германські племена — сакси, англи та юти. (сучасні Німеччина та Данія)

Завойовники знищували кельтів та бриттів або перетворювали їх на залежних людей, яких обкладали даниною.

Частина кельтів переселилася на континент, до Галлії, на півострів Арморика, що згодом дістав назву Бретань.

 

Додатковий матеріал

Кельти не лише тікали від завойовників, а й чинили їм одчайдушний опір. На початку VI ст. правитель бриттів і останніх римлян на острові Амвросій Авреліан очолив боротьбу проти германців. Його воєначальником або, можливо, вождем одного з племен був легендарний король Артур. Він зумів завдати саксам декількох відчутних поразок, зокрема 516 р. в битві біля гори Бадон. Невідомий хроніст написав, що битва тривала три дні і три ночі й закінчилася перемогою бриттів. Пам’ять про короля Артура збереглась у легендах, які з часом набули майже казкової форми і не мають нічого спільного зі справжніми подіями. Середньовічні європейські письменники залишили десятки романів про короля Артура, його рицарів “круглого столу” на чолі з Ланселотом і чарівника Мерліна, який допомагав королю.

 

Захопивши Британію, завойовники утворили сім королівств.

Королівства англів - Останглія, Мерсія і Нортумбрія;

Королівства саксів — Ессекс, Уессекс, Сассекс;

Королівство ютів — Кент.

Мову, якою розмовляли завойовники, стали називати англійською, а саму країну — Англією.

Залишки підкореного населення і завойовники поступово злилися в один народ, який дістав назву англосакси.

Перші 2-3 століття після завоювання населення англосаксонських королівств поділялося на простих людей (керлів) і знатних (ерлів).

Керли були вільними селянами, володіли невеликими ділянками землі, а в разі війни йшли в ополчення.

Ерли були представниками англосаксонської знаті й володіли великими ділянками землі, що оброблялася рабами і залежними людьми — поневоленими бриттами чи боржниками-керлами → лорди

Англосакси принесли з собою традиції правління германських племен.

Після завоювання германські вожді стали королями, їх влада посилилася.

Короля оточувала дружина, що захищала його, отримуючи у винагороду зброю, коней, коштовності і землю. Обов’язковою частиною винагороди були бенкети, розкіш яких сприяла збільшенню популярності короля.

Водночас віддавна при королі існувала “рада мудрих”, або “тих, хто знає звичаї”, що обмежувала королівську владу.

Ця рада складалася з представників знаті, затверджувала нові закони і, в разі необхідності, могла усунути старого та обрати нового короля.

Внаслідок англосаксонського завоювання Британія перетворилася на Англію: кельтів було знищено або поневолено; римська культура і звичаї зникли.

Почало поширюватися християнство.

Християнізація Англії мала два джерела.

Перше – це ірландські місіонери, друге – це римська церква.

Папа Григорій І Великий (590-604 рр.) доклав чимало зусиль, щоб навернути населення Англії у християнську віру. Задля цього він послав 40 ченців на чолі з видатним богословом Августином, який став першим єпископом Англії.

Його резиденцією стало містечко Кентербері в Кенті.

В Англії було створено церковну організацію, що підпорядковувалася Риму.

Внаслідок діяльності ірландських і римських проповідників в Англії запанувало християнство.

 

Англія і вікінги

Англія стала першою, що зазнала руйнівних нападів вікінгів і постраждала від них найбільше.

Перший такий напад датується 793 р.

У 842 р. нормани пограбували і спалили Лондон.

Згодом вони розселилися на північно-східному узбережжі Англії.

Землі, що опинилися під владою норманів, які були вихідцями з Данії, стали називати “Областю данського права”, або Денло.

Боротьбу проти загарбників очолило королівство Уессекс.

Переломним моментом у боротьбі англосаксів проти данців стало правління уессекського короля Альфреда (871-900 рр.).