Уявлення про об’єкт і предмет сучасної соціології

Соціологія – наука про суспільство. Виникла у 19 ст. Фундатор – позитивіст Огюст Конт.

Обєкт – соціальна реальність. Суспільство розглядається: як соціальний організм; як складна природно-історична соціальна система. Обєкт спільний з багатьма науками: історія, філософія, етнографія, культурологія. Але предмет різниться – соціологія розглядає суспільство в більш конкретних категоріях і поняттях.

Соціологія – наука, яка вивчає суспільство крізь призму інтересів, потреб і поведінки як окремих людей, так і створених ними у суспільстві різноманітних соціальних формувань, структур, організацій, товариств, груп тощо.

 

Роль теоретичного й емпіричного рівнів соціологічного знання та соціальної інженерії

Структура соціологічного знання:

1) теоретична соціологія (суспільство як єдиний соціальний організм, акцент – на проблемах глобального характеру; встановлюється зв'язок між окремими підсистемами суспільства);

2) емпіричні соціологічні дослідження (форма вивчення дійсності на початковому етапі пізнавального процесу; предмет аналізу – конкретні соціальні явища і дії, погляди, настрої, потреби, інтереси; є найдинамічнішим);

3) соціоінженерія (формування обумовлено бурхливим розвитком соціальної практики; має особливий предмет, категорії, комплекс термінів і виробляє особливий підхід до вивчення суспільних процесів і явищ; сучасний стан суспільства характеризується високим динамізмом, тому загальнотеоретична соціологія не встигає вчасно опанувати ці зміни).

 

Макро- і мікросоціологія: характеристика та аналіз понять

Гаузі соціології: мікроструктура, макроструктура.

Макросоціологія – теоретичні та економічні дослідження суспільства як цілісної соціальної системи та його найбільших – соціальних підсистем – економіки, політики, культури, а також таких великих соціальних угруповань – як нації, соціальні класи, релігійні обєднання. Дії окремих людей не розрізнюються.

Мікросоціологія спрямована на вивчення буденного життя людини в її найближчому оточенні (у центрі уваги – міжособистісні взаємодії людей). Має справу з повсякденним життям і не пов’язана з емпіричними дослідженнями.

Виділяють ще соціологію середнього рівня, яка спрямована на вивчення взаємодії окремих структурних частин соціальної системи.

Макро-, мезо- і мікросоціологія – тісно пов’язані галузі соціологічного знання, тому що вивчають пов’язані між собою ті соціальні явища, що відбуваються на макро- та мікрорівнях.

 

Характеристика основних законів і категорій соціології

Соціальний закон – суттєвий, об’єктивний і повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх окремих власних дій.

Групи соціальних законів:

1) за масштабом реалізації: загальні (діють у всіх суспільних системах); спеціальні (дія обмежена однією чи кількома суспільними системами).

2) за способом вияву: статичні (стан суспільних відносин на конкретний час); динамічні (забезпечує розвиток і перехід суспільства з одного стану в інший).

3) за формою зв’язку:

- які віддзеркалюють незмінне співіснування соціальних явищ;

- які відображають тенденцію соціального розвитку;

- які встановлюють функціональну залежність між соціальними явищами;

- які фіксують причинний зв'язок між соціальними явищами.

Категорії соціології (найбільш суттєві поняття, які відображають предмет науки):

1) загальнонаукові (суспільство, соціальна система, соціальний розвиток);

2) безпосередні соціологічні (соціальна спільнота, соціальний статус, стратифікація, соціальний інститут);

3) дисциплін, суміжних з соціологією (особистість, сімя, економічна соціологія).