Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Показники, за якими оцінюють шкідливу дію речовини ⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 6
1. Гранично допустима концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (ГДК) – це така концентрація, яка при щоденні роботі (окрім вихідних днів) протягом 8 годин чи іншої тривалості, але не більше 41 год. на тиждень, протягом усього робочого стажу не може зумовити відхилень у стані здоров'я, які виявляються сучасними методами діагностики як в період праці, так і в подальші роки та в наступних поколіннях. 2. Середня смертельна доза у випадку введення в шлунок (ССДШЛ) – це така доза речовини, яка викликає смерть у 50% тварин при одноразовому введенні в шлунок. 3. Середня смертельна доза у разу нанесення на шкіру (ССДШК) – це така доза речовини, яка викликає смерть у 50% тварин при одноразовому нанесенні на шкіру. 4. Середня смертельна концентрація в повітрі (ССК) це така концентрація речовини, яка викликає смерть у 50% тварин при 2-4 годинній інгаляційній дії. 5. Коефіцієнт можливості інгаляційного отруєння (КМІО) – відношення максимально можливої концентрації речовини у повітрі при 200С, яка зумовлюється леткістю речовин, до середньої смертельної концентрації. 6. Зона гострої дії (ЗГД) – відношення середньої смертельної концентрації речовини до мінімальної (порогової) концентрації, що викликає зміни біологічних показників на рівні всього організму, які виходять за межі фізіологічної реакції. 7. Зона хронічної дії(ЗХД) – відношення (порогові) концентрації, що викликає зміни біологічних показників на рівні всього організму, які виходять за межі фізіологічної реакцій до мінімальної концентрації, що викликає шкоду для здоров'я у хронічному експерименті по 4 год. 5 разів на тиждень упродовж не менше як 4 місяці. Серед цих показників найбільш практичне значення для характеристик токсичності шкідливих речовин мають ГДК у повітрі робочої зони, бо найчастіше виробничі отруєння трапляються внаслідок того, що шкідливі речовини в організм людини через органи дихання. Велика площа поверхні легень і значна швидкість проникнення шкідливих речовин у кров сприяють інгаляційному отруєнню. Для сьогоднішніх ГДК встановленні більше як для 1400 речовин. Для найпоширеніших вони наведені в табл. Таблиця Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони
n - пара або газ, а – аерозоль
6.6.7. Біологічні чинники – охоплюють макро- і мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності. Всі мікроорганізми за рівнем патогенності поділяються на 4 групи: від першої, яка охоплює найнебезпечніші, до четвертої, до якої відносять найменш небезпечні. До патогенних для людини організмів відносять: · бактерії чуми (І – римська цифра вказує групу патогенності), сибірки (ІІ), холери (ІІ), лептоспірозу (ІІ), правцю (ІІІ),дифтерії (ІІІ), менінгіту (ІІІ), черевного тифу (ІІІ), дизентерії (ІІІ), сифілісу (ІІІ), сепсису (ІV) та ін.; · рикетсії епідемічного висипу тифу (ІІ), гарячки Ку (ІІ), кліщового висипного тифу (ІІІ) та ін.; · гриби кандідозу (ІІІ), різнокольорового лишаю (ІІІ) та ін.; · віруси натуральної віспи людини (І), хронічного енцефаліту і енцифалопатії (ІІ), сказу (ІІ), ящуру (ІІ), СНІДу (ІІ), грипу (ІІ), поліомієліту (ІІІ), герпесу (ІІІ) та ін.; · хламідії пневмонії (ІІІ) та ін.; · отрути біологічного походження: ботулінічні токсини (ІІ), правцевий токсин (ІІ), мікотоксин (ІІІ), дифтерійний токсин (ІІІ), зміїні отрути (ІІІ) та ін. Джерелом хвороб людини та тварин, які спричиняють мікроорганізми І- ІV груп патогенності, можуть бути інфіковані: людина, теплокровна тварина, переносники та об’єкти довкілля, в яких є умови для масового розмноження мікроорганізмів.
7. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності пов’язані з питаннями державної служби медицини катастроф (ДСМК). Наведені приклади знайдуть примінення у медичній діяльності майбутнього лікаря. Виступи студентів у дискусії зможуть значно доповнити матеріал і разом з тим розкрити можливості і пізнання у цій сфері кожної особистості групи.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-12-13; просмотров: 141; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.118.12.222 (0.006 с.) |