Класифікація небезпек (за наслідками)

На занятті доречно групу поділити на бригади, кожна бригада готовить реферат по темі, висвітлює одну із проблем. Інші бригади слухають. Студентом доповідаючої бригади задають питання для кращого розкриття теми. Міняються ролями. Викладач оцінює за 5 бальною системою доповідачів та студентів, що приймають участь у виступах.

Безпека життєдіяльності як наука дає класифікацію небезпек:

За походженням: природні, техногенні, екологічні, соціальні.

За локалізацією: космічні, атмосферні, гідросферні, літосферні.

За сферою прояву: виробничі, побутові, спортивні, транспортні.

За наслідками: захворювання, травми, загибель, зниження працездатності.

За структурою: прості, складні, похідні.

 

Небезпека за походженням.

Небезпеки: Природного, техногенного, екологічного, соціального характеру. Вони відомі з курсу медицини катастроф. Але на сьогодні найактуальнішою залишається екологічна небезпека

6.2.1.1. Екологічна бомба уповільненої дії. Вона пов’язана в першу чергу з водою. Запаси води на землі величезні, але вона не придатна для пиття. Маса прісної води складає всього 2% від загальної кількості (1,39 х 109 км³) води. Забезпечення людства питною водою загострилося через забруднення її, –що називають якісним виснаженням. Інтенсивне використання людством водних ресурсів призвело до якісних змін в гідросфері. В певних регіонах змінилась вода, придатна лише для господарських потреб. Більшість річок і озер є не лише джерелом водопостачання, а й басейном, куди скидають промислові, сільськогосподарські, побутові стоки. Нині на Землі практично не залишилось великих річкових систем з гідрологічним режимом і хімічним складом води, не спотворених діяльністю людей. Хімічне забруднення води сталось неорганічними (кислоти, мінеральні солі, луги), органічними (нафта, нафтопродукти, пестициди, миючі засоби) речовинами. Сполуки миш'яку, свинцю, міді, ртуті, хрому знаходяться в тканині деяких риб, дози яких в 1000 раз перевищують їх вміст у воді, що небезпечно для птахів, тварин, людей.

Нафта є найпершим ворогом в забрудненні морів і океанів. 1 літр нафти, розлитої на поверхні води моря, поглинає кисень із 400 тис. літрів 4 тис. морської води, а 1 тонна нафти покриває плівкою воду в 10 км². Страждає гідросфера, а заодно – атмосфера, яка одержує кисень в нормі із планктону океану.

Атмосфера – зовнішня оболонка Землі товщиною 3 тис. км., в складі якої 78% азоту, 21% кисню. 50% кисню одержуємо з планктону океану.

Гідросфера – водна оболонка Землі, що складає 25% маси землі, містить у собі 16 млрд. м³ води.

Особливу небезпеку для всього живого становить радіоактивне забруднення від теплових та атомних електростанцій, які скидають у водойми воду, нагріту до 450^оС, у якій безліч мікроорганізмів, вірусів, бактерій, червів, грибків. Вони хворобонебезпечні для людей та тварин.

Не меншу небезпеку несуть паперові фабрики шкірно-переробні, цукрові заводи, м’ясокомбінати. Через поганий стан каналізаційних, очисних споруд закривались пляжі на узбережжях Азовського, Чорного морів.

Значних збитків господарству завдає ерозія ґрунтів. На цих землях урожайність зменшується на 30-40%, а подекуди і на 90%.

Крім ерозії велику шкоду приносять засолення земель від неправильного зрошення ґрунтів, що вкінці призводять до опустелювання земель. Тисячі гектарів посушливих земель у степових районах, пустелях, напівпустелях, де проводилось інтенсивне зрошення, стали непридатними для використання через "білу отруту". Спочатку урожайність була достатньою, а після сіль забила пори ґрунту в результаті випаровування і земля перетворилась в пустелю. Найкращий стан від постійного внесення фосфору в ґрунт. Фосфор не вимивається, залишається в ґрунті як мінеральні добрива і пестициди.

Отже, небачено активна діяльність людини по знищенню природних ресурсів і забрудненню навколишнього середовища призвела до екологічної кризи. "Екологічна бомба", яку народи всіх країн посилено начиняли вибухівкою із відходів виробничої діяльності здатна знищити планету. Нині щорічно, лише в результаті спалювання паливних ресурсів в атмосферу планети попадає більше 22 млрд. тонн двоокису вуглецю, в річки скидають 160 км³ шкідливих стоків. Людством вноситься в ґрунт 500 млн. тонн міндобрива і 4 млн. тонн пестицидів. Є над чим задуматись.

6.2.1.2. Парниковий ефект. Це різке збільшення вуглекислого газу на планеті, що призвело до парникового ефекту. В атмосфері земної кулі СО₂ діє як скло в парнику: пропускає сонячне світло і затримує тепло розігрітої сонцем поверхні землі, чим викликає розігрівання планети під назвою "парникового ефекту". Вчені своїми розрахунками твердять про підвищення щорічної температури землі на 0,5^оС (інші – на 2,5^оС). Це призведе до значних змін, зокрема внутрішні райони контингентів стануть більш сухішими, а узбережжя - вологішими, зими коротшими й теплими, а літо тривалішим і жарким. В Україні парниковий ефект принесе посушливість у зернових районах держави. Взагалі підйом рівня світового океану на 2-3м за рахунок танення полярних льодових шапок призведе до затоплення районів окремих країн (Великобританія, Італія). Допомагають цьому знищення лісів, заміна їх культурними плантаціями, чим зменшить випаровування і збільшення тепловіддачі.

6.2.1.3. Озонова діра в атмосфері. Як відомо, озоновий шар в атмосфері захищає нас і всю біосферу (рослинний, тваринний, людський світ) від згубної дії короткохвильового ультрафіолетового випромінювання сонця. Озоновий шар почав зменшуватись над Антарктидою, виникла пульсуюча діра, в якій вміст озону менший від звичайного на 40-50%. З'явилась антарктична весна з серпня по жовтень, і зменшилось антарктичне літо зі своєю площею. Однак існує тенденція до збільшення площі антарктичного літа. Тепер площа озонової дірки перевищує площу материка Антарктиди. Надходять тривожні повідомлення з північної півкулі. Тут над архіпелагом Шпішберген знайдено озонову діру менших розмірів як над Антарктидою.

Чим загрожують озонові діри? Зменшення озону в атмосфері призведе до зменшення врожайності сільськогосподарських рослин, захворювання тварин і людей, збільшення мутації. Якщо зникне озон зовсім, буде знищено все живе на нашій планеті.

Руйнують озон деякі хімічні речовини, які вступають в реакцію з озоном і розкладають його на кисень. Такі речовини використовуються в промисловості як холодоагенти у рефрижераторах або в аерозольних балончиках. У світі щорічно виробляють кілька мільйонів тон фреонів (більше 5 млн. штук балончиків). Для людей фреон не шкідливий, але він надзвичайно стійкий в атмосфері і зберігається до 80 років. Пари фреону потрапляють у стратосферу, під впливом ультрафіолетових променів сонця молекули його розпадаються, вивільняють атоми хлору, який стає каталізатором, розкладаючи молекули озону до кисню.

Значної шкоди озоновому шару наносять польоти висотних літаків, у вихлопних газах яких є окиси азоту. Ще більшої шкоди приносять польоти космічних кораблів. Підраховано, що 300 запусків підряд "Спейс шаттлів" можуть повністю зруйнувати озоновий шар землі.