Безпека і небезпека, де їх кордон

Семінарське заняття передбачає не тільки підведення підсумку по темі, але й задіяти дискусію для визначення істини проблеми. Проблема полягає в тому, що є багато визначень небезпеки, зокрема: Небезпека – це умова чи ситуація, яка існує у навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії, яка може спричинити фізичну шкоду, поранення чи пошкодження. Якраз дисципліна "БЖД" втілилась, або доповнила ще одну дисципліну – медицину катастроф. Медичні працівники, що створюють формування ДСМК приймають безпосередню участь у ліквідації небезпек.

Передбачити небезпеки не завжди можливо. До сьогодні вчені вивчають причини виверження вулканів. Американські вулканологи вважають, що такою причиною є справжня вода, розчинена в магмі. Вулкан, як насправді уявляють, люди виглядає наступним чином: це вертикальна трубка, яка нагадує соломинку; по ній рухається розчинена магма, як піниста тягуча маса, яка у гирла вивержується. Вчені дослідили на розплавленому камені з температурою 2000⁰С, що знаходиться в американському музеї. Цей кусок магми взятий із вулкана Везувій біля міста Неаполя, в якому проживає 2,5 млн. чоловік. Дослідження скла показало в ньому дуже багато піхурів повітря, газу. Піхурці підіймаються вверх, створюють масу міхурців – піну, яка підіймається вверх – створюючи пробку. Пробка лопає, рветься, виникає розрив, гуркіт. Води ми не бачимо, вона виходить в атмосферу. Видно лише камінні бомби, попіл, газ. Коли магма втрачає гази, вона стає тягучою масою і не створює гуркоту при виході на поверхню вулкану.

Як же створити безпечне життя населенню, яке проживає у підніжжі вулкану. Чому люди зневажають попередженням влади, що Везувій уже раз похоронив масу людей і він обов’язково себе проявить в найближчий час.

Якщо безпека – це збалансований стан людини, соціуму, держави, природних антропогенних систем, то чи збалансований стан людей які нехтують всіма вимогами і продовжують проживати у небезпечному місці. Тобто безпека постійно балансує з небезпекою, техногенний фактор присутній у цих людей і весь час нагадує про небезпеку.

Безпека може нести філософське поняття. Інколи ми вважаємо, що живемо в безпечних умовах, тому що не знаємо істинної ситуації. Наприклад, в 1993 р. Україна підписала договір із США про ліквідацію ядерної зброї. На території України було демонтовано 54 ракети шахтного базування, а пускові установки і деякі об’єкти ракетно-ядерної інфраструктури знищені. Залишилось ракетне паливо, яке має надзвичайно токсичні речовини – діоксин. Існує метод знищення його – це горіння, але при цьому діоксин потрапляє в атмосферу і сильно забруднює її. Для цього Павлоградський хімзавод розробив свій метод утилізації, який полягає у тому, що під дією сильної водяної струї із твердого ракетного палива вимиваються його компоненти, що містять діоксан. При цьому утворюється ще один продукт - емульсійна зривчатка, яка використовується в промисловості. Павлоградці (Росія) готові уже переробити 5 тис. тон палива внаслідок цього з американців здерти гроші і одержати додатково 30 тис. тон емульсійної взривчатки, яку продадуть українцям. Однак, спалювання палива надзвичайно токсичне, здійснюють його у безлюдному місці і діоксин розноситься по всій території. Рідке паливо проникає в грунт, а через воду, рослини попадає в продукти.

Дослідження козячого молока показало, що діоксин є в ньому. Діоксин як радіонуклід має 10 років періоду піврозпаду і надзвичайно токсична сполука. В організмі людини він руйнує імунну систему як СНІД, викликає імунодефіцит, онкозахворювання, пригнічує розумову і фізичну діяльність. Це сильний мутаген. Людина, що одержала діоксин не здатна до народження здорової дитини. Максимально допустима доза в повітрі дуже мала – 0,5 пікограма (це трильйона доза грама в 1 м³ повітря). Один аналіз на виявлення діоксину в організмі людини коштує 1 тис. доларів. Подібний аналіз в Україні не проводять. Виникає "діоксиновий Чорнобиль", або повільний СНІД в Україні.

Отже, безпека знаходиться поруч з небезпекою. Збалансована система порушується, виникає небажаний результат. Існує ризиковий баланс, коли безпека через певні умови стає небезпекою.

Деякі автори (Желібо Є.П., 2003р) вважають, що небезпека - негативна властивість живої та неживої матерії, що здатна спричинити шкоду самій матерії: людям, природному середовищу, матеріальним цінностям.

Безпека є насправді відносним поняттям. Абсолютної безпеки для всіх обставин не існує, тому часто безпеку визначають як стан будь-якого об’єкта, за якого йому не загрожує небезпека.

В медицині відносний стан безпеки пояснюється численними прикладами. Сьогодні в харчовій промисловості використовують наповнювачі, консерванти. Консерванти уже самі по собі несуть небезпеку для людини як продукти, які можуть з’єднуватись з іншими продуктами і створювати сполуки, що негативно впливають на людину і абсолютно не вивчені.

Візьмемо використання променевої терапії у лікуванні злоякісних пухлин (наприклад, рак молочної залози), спрямовуючи промені кобальта на злоякісне новоутворення. Промені діють не тільки на пухлину, а й на тканини грудної клітини, органи, що розташовуються позаду залози. При цьому утворюються радіотоксини, які зв’язуються із клітинами здорових тканин. Разом з цим проходять великі зміни в клітинах тканин. Для цього лікарі спрямовують промінь лише на злоякісну тканину, використовуючи декілька полів дії. Доза дії променя пролонгують. Одержуючи певний результат лікування, безпечне лікування стає небезпечним для хворого, особливо виснаженого із змінами в крові, загальному стані.