Основні категорії педагогіки

Педагогіка має свій понятійний апарат - систему педагогічних понять, які виражають наукові узагальнення. Ці поняття називають категоріями педагогіки. Найважливішими з них є виховання, освіта, навчання, розвиток і формування особистості.

Виховання - цілеспрямований та організований процес формування особистості.

У педагогіці поняття «виховання» вживається в широкому соціальному, у широкому педагогічному, у вузькому педагогічному та в гранично вузькому педагогічному значеннях.

Виховання в широкому соціальному значенні - це складний і суперечливий процес передачі накопиченого старшими поколіннями соціально-історичного досвіду (знань, умінь, способів мислення, духовної спадщини) молодшим поколінням.

Виховання в широкому педагогічному значенні охоплює формування особистості дитини під впливом діяльності педагогічного колективу закладу освіти, яка ґрунтується на педагогічній теорії, передовому педагогічному досвіді.

Виховання у вузькому педагогічному значенні є цілеспрямованою виховною діяльністю педагога, спрямованою на досягнення конкретної мети в колективі учнів.

Виховання в гранично вузькому педагогічному значенні реалізується як спеціально організований процес щодо формування певних якостей особистості, процес виховання в гранично вузькому педагогічному значенні реалізується як спеціально організований процес щодо формування певних якостей особистості, процес управління її розвитком через взаємодію вихователя і вихованця.

Навчання - цілеспрямований педагогічний процес організації активної навчально-пізнавальної діяльності учнів з опанування науковими знаннями, вміннями та навичками, розвитку їх пізнавальних сил і здібностей, формування світогляду.

Освіта - процес і результат засвоєння людиною систематизованих знань, умінь та навичок, оволодіння нею способами пізнавальної діяльності й формування системи поглядів і переконань особистості, становлення її громадянської позиції.

Розвиток - процес кількісних і якісних змін в організмі, психіці, інтелектуальній та духовній сферах людини, які обумовлені впливом зовнішніх і внутрішніх, керованих і некерованих факторів, важливішими з яких є виховання і навчання.

Формування - це процес становлення людини як соціальної істоти під впливом соціальних, економічних, психологічних, ідеологічних та інших факторів.

Сучасна педагогічна наука за час свого розвитку накопичила величезну кількість інформації, що сприяє виокремленню галузей педагогічних знань. Тому сьогодні доцільно говорити про педагогіку як комплекс наук.

3. С истема педагогічних наук.

Загальна педагогіка досліджує основні закономірності, принципи, форми й методи виховання та навчання, які є загальними для всіх вікових груп та навчально-виховних закладів. Загальна педагогіка складається із чотирьох розділів: основи педагогіки; теорія виховання; теорія освіти і навчання (дидактика); теорія управління навчально-виховним процесом (школознавство).

Історія педагогіки висвітлює процес розвитку теорії та практики навчання й виховання в різні історичні епохи, різних країн і народів.

Вікова педагогіка вивчає закономірності виховання й навчання, організаційні форми і методи навчально-виховного процесу стосовно різних вікових груп. Розрізняють такі її напрями: педагогіка раннього дитинства, дошкільна педагогіка, педагогіка загальноосвітньої школи, педагогіка дорослих.

Корекційна педагогіка розробляє проблеми, методи, засоби, форми виховання, навчання та освіти дітей з різними фізичними або психічними вадами.

Корекційна педагогіка поділяється на такі галузі: - сурдопедагогіка (навчання й виховання глухонімих, глухих дітей); тифлопедагогіка (навчання й виховання сліпих та слабозорих дітей);

- логопедія (навчання й виховання дітей з вадами мовлення);

- олігофренопедагогіка (навчання й виховання розумово відсталих і дітей з уповільненим розумових розвитком);

- педагогіка виправно-трудової системи (перевиховання неповнолітніх і дорослих злочинців).

Галузеві педагогіки (спортивна, авіаційна, військова, інженерна, медична, педагогіка вищої школи, профтехосвіти, підвищення кваліфікації та перекваліфікації спеціалістів, робітничих кадрів) розкривають закономірності навчально-виховного процесу в певних сферах життєдіяльності людини. Методики навчання окремих предметів вивчають закономірності викладання і вивчення конкретних навчальних дисциплін у закладах освіти різних типів.

Соціальна педагогіка вивчає закономірності й механізми становлення і розвитку особистості в процесі здобуття освіти і виховання в різних соціальних інститутах, а також соціально орієнтовану діяльність освітніх, наукових, культурних закладів, які сприяють формуванню соціальної активності дітей та молоді в процесі вирішення суспільних, політичних, економічних та інших проблем суспільства.

Порівняльна педагогіка вивчає особливості виховних та освітніх систем різних країн {порівняно з вітчизняною).

Гендерна педагогіка - сукупність підходів, спрямованих на успішну підготовку дітей до статево-рольової поведінки в суспільстві.