Теми курсових робіт з «ПолітологіЇ»

1. Правові аспекти політичної реформи в Україні.

2. Теорія модернізації і політична реформа в Україні.

3. Політичні аспекти боротьби із злочинністю.

4. Законодавчі акти як форми політичних рішень.

5. Державне управління: поняття і фактори ефективності.

6. Правове регулювання виборів в Україні.

7. Конституція і легалізація державної влади.

8. Політичне панування і легітимність влади.

9. Політична влада: теоретичний аналіз.

10. Генезис ідей демократії.

11. Роль бюрократії у здійсненні демократії.

12. Політико-правові аспекти статусу депутатського корпусу в України.

13. Ідеї розвитку громадянського суспільства в політичних концепціях мислителів нового часу.

14. Поняття і структура політичної системи суспільства.

15. Політична та правова свідомість: спільне та особливе.

16. Проблематика федералізму в Україні: історія і сучасність.

17. Сутність і типи політичних режимів.

18. Багатопартійність і її роль в системі влади сучасної держави.

19. Особливості становлення і розвитку багатопартійності в Україні.

20. Українська політична думка XIX – початку XX ст.ст.

21. Історичні етапи розвитку політичної думки в Україні.

22. Специфіка політичних конфліктів та шляхи їх вирішення.

23. Право та політична влада у регулюванні суспільних процесів.

24. Легітимність політичної влади в сучасній Україні: проблеми забезпечення.

25. Типи політичних систем у посткомуністичних країнах: порівняльний аналіз.

26. Сучасні західні концепції сутності політичної культури.

27. Глобальні та регіональні аспекти національної безпеки України.

28. Профспілки та політичні партії: проблема взаємодії.

29. Неформальні громадські рухи: причини та умови виникнення.

30. Політико-правове виховання молоді як засіб запобігання політичним конфліктам.

 

Порядок ОЦІНКИ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ на основі кредитно-модульної системи Організації навчального процесу ТА ПРОВЕДЕННЯ ІСПИТУ З політології

Кредитно-модульна система базується на рейтинговій системі оцінки і контролю знань студентів, яка дозволяє більш глибоко і ретельно аналізувати результати педагогічної діяльності, отримувати більш детальну картину про аудиторну і самостійну роботу студента і робити весь процес навчання більш результативним.

Підсумкова оцінка по курсу політології виставляється на основі результатів поточного (по кожному з двох тематичних модулів) і підсумкового контролю знань (іспит) (див. Таблицю 1).

Об'єктом поточного контролю знань студентів з курсу політології є:

- систематичність і активність роботи на семінарських заняттях;

- виконання завдань для самостійної роботи студентів;

- виконання модульних (контрольних завдань).

У разі невиконання певних завдань поточного контролю із об'єктивних причин студенти мають право, по дозволу деканату, здати їх до останнього семінарського заняття. Час і порядок здачі визначає викладач.

 

Таким чином, по кожному з двох тематичних модулів студент може набрати максимально 25 балів, з яких:

- за роботу на семінарських заняттях – максимально 5 балів (середній бал за відповіді на семінарах за чотирьохбальною шкалою оцінювання);

- за самостійну роботу студентів – максимально 5 балів;

- за підсумкову контрольну роботу по модулю – максимально 15 балів.

Робота на семінарах оцінюється максимально в 5 балів (середній бал відповідей на семінарських заняттях за чотирьохбальною шкалою)

Максимальна оцінка за самостійну роботу з кожного модуля - 5 балів.

Оцінка за самостійну роботу студентів виставляється на основі об'єму виконаних завдань з урахуванням вищеназваних критеріїв і оцінюється за наступною шкалою:

5 балів – завдання для СРС сутність завдання розкрита повно, ясно, логічно, обґрунтовано, вчасно надано викладачу на перевірку;

4 баліи – правильно розкрита сутність завдання для СРС, але роботі притаманна неповнота, недостатня логічність та обґрунтованість, завдання своєчасно надане на перевірку;

3 бали - студент виконав завдання приблизно, завдання було своєчасно надане на перевірку;

2 бали - студент припустився грубих помилок при виконанні завдань, завдання не було своєчасно надане на перевірку;

1 бал - студент припустився грубих помилок при виконанні завдань, завдання не було своєчасно надане на перевірку.

Модульний контроль проводиться у вигляді контрольної роботи після закінчення тематичного модуля. Кожний студент одержує індивідуальний варіант завдання і виконує його письмово. Контрольна робота містить три завдання: перше – відповісти на питання (0-5 балів); друге – вирішити тести (0-5 балів); третє – дати визначення термінам і поняттям (0-5 балів); Максимальна оцінка за контрольну роботу по модулю складає 15 балів. Якщо студент не з'явився на контрольну роботу з модулю без поважної причини, він одержує нуль балів. Студенти не можуть повторно здавати модульний контроль.

Іспит з політології проводиться у відповідності до розкладу екзаменаційної сесії. Іспиту передує консультація (за один - два дні до іспиту). Проводиться іспит у письмово-усній формі: студент пише відповіді на завдання та питання білету, а потім дає усні пояснення щодо відповідей.

Екзаменаційний білет складається з 5-ти завдань, з яких № 1,2,3 – теоретичне питання; №4 – тестові завдання, №5 - дати визначення термінам і поняттям. Оцінка виставляється на підставі відповідності відповіді за кожним завданням певному комплексу критеріїв.

Відповідь на кожне питання (завдання №1-3 екзаменаційного білету) оцінюється на підставі відповідності наступним критеріям:

1. Чітке, логічне та аргументоване викладення ідей, понять, фактів і т.д.

2. Рівень використання наукових та нормативних джерел при відповіді на конкретне питання екзаменаційного білету.

3. Вміння обґрунтовувати і відстоювати власну позицію при відповіді, посилаючись на політологічні теорії та концепції.

4. Правильне розуміння і уміння використовувати поняття і категорії політичної науки.

5. Вміння співвідносити теоретичні положення з практичними ситуаціями суспільно-політичного життя.

Таким чином, викладач оцінює як знання предмета (зміст), так і форму викладання.

Адекватність відповіді на кожне завдання всім вказаним критеріям у повному обсязі оцінюється у «10-9» балів.

Відповіді, які не відповідають одному – двом критеріям (в будь-якій послідовності), оцінюються у «8-7» бали.

Відповіді, які не відповідають трьом критеріям, оцінюються у «6-4» бали.

Відповіді, які не відповідають чотирьом – п’яти критеріям, оцінюються у «3-0» бали – «незадовільно».

Відповідь на завдання № 3 екзаменаційні білету – рішення 5-ти запропонованих тестових завдань за темами курсу.

- 2 бали - тест вирішений правильно;

- 0 балів – тест не вирішений.

Відповідь на завдання № 3 екзаменаційні білету повинен містити п'ять визначень понять (або термінів). Оцінюється на підставі наступних критеріїв:

- 2 бали – студент дав правильне визначення поняття (або терміну);

- 0 балів студент написав неправильно визначення поняття (або терміну).

Під час іспиту викладач може поставити студенту додаткові (якщо відповідь не дуже повна) та уточнюючі (в межах білету, у разі потреби в уточненні знань студента) питання.

Бали, отримані за поточний і підсумковий контроль, вносяться у відомість (див. Таблицю 1), підсумовуються і на їх основі виставляється загальна підсумкова оцінка знань. Таким чином, максимально студент може набрати 100 балів.

Таблиця 1

ФІО СТУДЕНТА	ПОТОЧНИЙ КОНТРОЛЬ (МАХ 50 БАЛІВ)	ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ –ЭКЗАМЕН (МАХ 50 БАЛІВ)	ЗАГАЛЬНЕ КЛІЧЕСТВО БАЛІВ (підсумовуються пункти 5,9,10)
МОДУЛЬ I	СУМА БАЛІВ ЗА МОДУЛЬ I	МОДУЛЬ II	СУМА БАЛІВ ЗА МОДУЛЬ II
ОРГАНІЗАЦІЙНО-НВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТА В АУДИТОРІЇ	САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА	КОНТРОЛЬНА РОБОТА	ОРГАНІЗАЦІЙНО-НАВЧАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТА В АУДИТОРІЇ	САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТА	КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну шкалу за системою ЕСТS здійснюється таким чином:

 

ОЦІНКА ЗА 100 БАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ	ОЦІНКА ЗА НАЦІОНАЛЬНОЮ (4- БАЛЬНОЮ) ШКАЛОЮ	ОЦІНКА ЗА ШКАЛОЮ ЕСТS
100-90	5 (відмінно)	А
89-81	4 (добре)	B
80-70	4 (добре)	С
69-60	3 (задовільно)	D
59-50	3 (задовільно)	E
49-30	2 (незадовільно) з можливістю повторної здачі	FX
29-0	2 (незадовільно) з обов'язковим повторним вивченням дисципліни	F

 

13. Контрольні питання

Для підготовки до іспиту

 

1. Витоки політичного знання і формування політичної науки.

2. Предмет політології як науки і як навчальної дисципліни.

3. Система і структура політичної науки.

4. Методи політології.

5. Функції і значення політології як науки і навчальної дисципліни.

6. Місце політології в системі гуманітарних наук. Особливості розвитку політології в Україні.

7. Головні школи та напрямки розвитку сучасної політичної науки.

8. Виникнення політики як суспільного явища.

9. Поняття і властивості політики.

10.Роль політики у житті сучасного суспільства.

11.Політика і релігія.

 

 

12.Політика і економіка.

13.Сутність політичної влади, її наукові концепції.

14.Суб’єкти, ресурси та засоби політичної влади.

15.Властивості політичної влади.

16.Ефективність і легітимність політичної влади.

17.Поняття, джерела і типи легітимності політичної влади.

18.Поняття суб’єктів політики. Діалектика суб’єктів і об’єктів політики.

19.Характерні риси особистості як суб’єкта політики.

20.Передумови і мотиви участі індивіда в політиці.

21.Політична соціалізація: етапи і фактори.

22.Сутність, типи, види і мотивація політичної поведінки особи.

23.Сутність і наслідки відчуження людини від політики.

24.Форми, методи, характерні риси політичної діяльності.

25.Мотивація, рівні, форми політичної діяльності особистості. Можливості участі громадян України в політиці.

26.Сутність і особливості соціальної стратифікації сучасного суспільства. Соціальні спільноти (групи) як основні суб’єкти політики.

27.Політична стратифікація і формування структур політичного представництва.

28.Політичне лідерство: сутність, функції, типологія.

29.Політична еліта: ознаки, структура, функції.

30.Класичні та новітні теорії еліт.

31.Типологія політичних еліт.

32.Державна бюрократія як складова частина політичної еліти.

33.Характерні риси і особливості політичної еліти в Україні.

34.Походження і сутність держави як політичного інституту.

35.Правова держава: основні риси.

36.Ознаки, структура і функції держави.

37.Типологія політичних режимів.

38.Особливості політичного режиму в Україні.

39.Взаємозв’язок та взаємодія громадянського суспільства і держави.

40.Поняття та функції соціальної держави.

41.Сутність і значення громадських об’єднань в політичному житті суспільства.

42.Політичні партії: визначення і функції.

43.Типологія сучасних політичних партій та її критерії.

44.Політичні партії і партійні системи. Альтернативні рухи як різновид суспільно-політичних об’єднань.

45.Групи тиску як засіб впливу на державну політику.

46.Становлення і розвиток політичних партій, громадських організацій і рухів в сучасній Україні.

47.Основні наукові підходи до визначення і характеристики політичних систем.

48.Структура політичної системи.

49.Функції політичної системи.

50.Типологія політичних систем.

51.Специфіка політичної системи України.

52.Сутність і особливості авторитарної політичної системи. Різновиди авторитарних політичних систем.

53.Поняття і основні властивості тоталітарних політичних систем.

54.Основні сучасні теорії демократії.

55.Сутність і універсальні особливості демократичних політичних систем.

56.Поняття політичної свідомості та її значення для функціонування політичної сфери суспільства.

57.Структура, функції, типи політичної свідомості.

58.Поняття політичної ідеології. Основні політичні ідеології в сучасному світі.

59.Лібералізм і неолібералізм. Стан ліберального руху в Україні.

60.Консерватизм і неоконсерватизм. Праві та правоцентристські партії в Україні.

61.Комуністичний рух: стан та перспективи.

62.Фашизм і неофашизм: ідейні джерела, соціальна база, цілі.

63.Соціал-демократичний рух у світі і на Україні.

64.Націоналізм, його сутність і роль у політичному житті.

65.Політична психологія як складова політичної свідомості.

66.Поняття, сутність політичної культури. Класифікація і типологія політичних культур.

67.Структура і функції політичної культури.

68.Характерні риси і проблеми розвитку політичної культури в Україні.

69.Поняття, сутність, особливості і типологія політичного процесу.

70.Політична модернізація.

71.Політична криза: поняття та різновиди.

72.Революція та реформа як види політичних перетворень.

73.Сучасні тенденції розвитку світової політики.

74.Глобалізація і глобальна політика.

75.Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання.

76.Правові засади міжнародної політики.

77.Національні інтереси як основа зовнішньої політики держави.

78.Міжнародні організації та Україна.

79.Сутність геополітики.

80.Основні геополітичні характеристики Української держави.

81.Основні завдання і напрями зовнішньої політики української держави.

82.Етнічний та релігійний фактори у політичному процесі.

83.Політичний конфлікт: сутність, ознаки, причини виникнення.

84.Структура, функції, динаміка політичних конфліктів.

85.Типологія політичних конфліктів.

86.Етнополітичні конфлікти в сучасному світі.

87.Сутність комунікації як політичного процесу. Структура процесу політичної комунікації.

88.ЗМІ у системі масової комунікації.

 

Список рекомендованої літератури