Модуль І. Методологічні засади та суб’єктно-об’єктна детермінація політики

Зміст

1. Передмова
2. Анотація дисципліни
3. Тематичний план дисципліни «Політологія»
4. Робоча програма
5. Методичні рекомендації до засвоєння політології
6. Плани семінарських занять і завдання для самоперевірки знань
7. Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів
8. Критерії оцінки самостійної роботи студентів
9. Завдання для самостійної роботи студентів
10. Теми рефератів
11. Теми курсових робіт з політології
12. Порядок оцінки знань студентів на основі кредитно-модульної системи організації навчального процесу та проведення іспиту з політології
13. Контрольні питання для підготовки до іспиту
14. Список рекомендованої літератури
14.1. Навчальна і навчально-методична література
14.2. Наукові статті і монографії
14.3. Наукові довідники
14.4. Нормативно-правові акти
15. Електронні адреси корисних ресурсів Internet, що можуть бути використані при вивченні політології

ПЕРЕДМОВА

Зміцнення інститутів громадянського суспільства, демократичних і правових засад державного і суспільного життя стає одним з найважливіших напрямків вітчизняного соціально-політичного розвитку. В ст. 1 Конституції України закріплений курс на розбудову в країні суверенної і незалежної, демократичної, соціальної і правової держави. Це об’єктивно підвищує вимоги до політичних знань та політичної культури студентської молоді і особливо – студентів-правознавців, яким згідно з обраним фахом неминуче доведеться опановувати складну і багатоманітну політико-правову дійсність, розв’язувати різні колізійні ситуації, вирішувати життєві питання політичного характеру, бути активними суб’єктами політики і права. З оглядом на це, метою курсу є розширення, поглиблення і збагачення політичних знань студентів-юристів, посилення науково-теоретичної, методологічної і професійної підготовки правознавців, зміцнення їх політичної, правової, громадянської культури і свідомості, формування активної життєвої позиції в інтересах розвитку українського суспільства і зміцнення дієздатності нашої держави.

Успішному засвоєнню курсу повинно суттєво допомогти усвідомлення студентами особливостей політології як науки і її зв’язків з юридичною наукою і практикою. По-перше, політологія є багатовимірною і в історичному плані, бо оперує фактичним матеріалом, що накопичується з найдавніших часів до сучасності, і в гносеологічному плані, бо ґрунтується на різноманітних, часто протилежних, філософсько-теоретичних і методологічних засадах, вводить до наукового та політико-практичного обігу різноманітні концепції. В політології історично склалися дві найважливіші наукові традиції. Перша веде початок від Аристотеля (ІV ст. до Р.Х.) і головним чином шукає відповіді на питання: яка політика, який політичний режим і чому є автентичним, тобто таким, що відповідає природі людини, її благу. Друга, що започаткована Макіавеллі (к. ХV – поч. ХVІ ст.), перш за все розробляє проблематику ефективності політики, політичних систем і режимів. Звідси витікає, що за своєю сутністю політологія є плюралістичною і це складає другу її важливу особливу ознаку. По-третє, політологічне знання знаходиться в процесі розвитку, адже у стані постійного розвитку перебуває сама політична сфера людського буття, яка є об’єктом її дослідження. По-четверте, політологія має складну структуру, що є об’єктивним наслідком складності і багатовимірності самого політичного буття, і певною мірою, - міждисциплінарний характер. По-п’яте, предмет політології щільно пов’язаний з предметом юридичної науки, бо також охоплює такі категорії як держава, право, влада, демократія, свобода, відповідальність, закони, державний і суспільний лад, права людини, законність, вибори тощо. Політична і правова дійсність нерозривно пов’язані, взаємодіють і взаємопоглинаються, взаємодоповнюють одна одну. По-шосте, політологія, до речі, як і юриспруденція, є глибоко практичною, бо знання стосовно політичних явищ, процесів, подій, які розробляються нею, важливі не тільки для поглиблення освіченості, а і для формування власної політичної позиції. По-сьоме, політологія відноситься до тих навчальних дисциплін, іспит з якої більшості людей доводиться неодноразово складати упродовж усього життя. Нарешті, засвоєння курсу політології дає можливість студенту-юристу більш глибоко збагнути велику кількість проблем теорії держави і права, історії держави і права, історії політичних і правових вчень, конституційного, адміністративного, міжнародного публічного права, філософії права, юридичної деонтології і психології, інших юридичних наук і більш впевнено почувати себе перед комплексним державним екзаменом.

Робоча програма курсу «Політологія» ґрунтується на положеннях освітньо-професійної програми вищої освіти за професійним спрямуванням 6.0601 «Правознавство», затвердженої Міністерством освіти і науки України.

АНОТАЦІЯ ДИСЦИПЛІНИ

 

Мета: формування у студентів системи логічно завершених базових наукових знань про політику, адекватних їм умінь і навичок; вироблення світоглядних і ціннісних настанов, уміння пов’язувати політичні знання із суспільно-політичною практикою.

 

Завдання: ознайомлення студентів з основними проблемами політології, оволодіння її категоріальним і методологічним інструментарієм для розуміння загальних засад політичного життя суспільства; сприяння розвитку раціонально-критичного осмислення політичних явищ; прищеплення вміння пояснювати, визначати, розпізнавати та аналізувати політичні відносини, процеси, явища, інститути, норми та принципи з позицій і концепцій, що склалися в науці про політику, для того, щоб в умовах виробничої або побутової діяльності кваліфіковано оцінювати питання політики з правової та громадянської точки зору і приймати обґрунтовані рішення.

 

Предмет: система наукових знань про політику і політичну владу, про закономірності виникнення, функціонування і розвитку політичних відносин, процесів, явищ, інститутів, про норми та принципи політичного життя суспільства.

 

Зміст курсу розкривається в темах:

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «ПОЛІТОЛОГІЯ»

ТЕМА	Кількість часів
Денне від.
Лекції	Сем. зан.	СРС
Вхідний контроль	-		-
МОДУЛЬ I. Методологічні засади та суб’єктно-об’єктна детермінація політики
1. Предмет, методи і завдання політології		-
2. Становлення політичної науки і сучасні політологічні школи		-
3. Політика як соціальне явище
4. Політична влада		-
5. Особистість і політика
6. Соціальні спільноти як суб’єкти політики		-
7. Політичні еліти і політичне лідерство
8. Держава як політичний інститут		-
9. Політичні партії, громадські організації, рухи і групи інтересів у політичній системі суспільства		-
Підсумкова контрольна робота з модулю I „Методологічні засади та суб’єктно-об’єктна детермінація політики”	-		-
МОДУЛЬ II. Політичні системи та політичні процеси
10. Політична система суспільства
11. Політичні системи демократичного типу
12. Авторитарні і тоталітарні політичні системи і режими
13. Політична свідомість і ідеологія		-
14. Політична культура		-
15. Політична комунікація і громадська думка
16. Сутність і типи політичних процесів		-
17. Політичні конфлікти і кризи		-
18. Міжнародний політичний процес. Україна в геополітичній моделі світового співтовариства
Підсумкова контрольна робота з модулю II „Політичні системи та політичні процеси”	-		-
Всього

РОБОЧА ПРОГРАМА

Тема 4. Політична влада

Влада як явище суспільного життя. Природа і сутність політичної влади. Властивості політичної влади. Різнобічність підходів дослідження політичної влади. Співвідношення політичної і державної влади. Універсальні і специфічні риси політичної влади. Природа і сутність політичної влади. Влада як співвідношення панування і підпорядкування між соціальними групами.

Структура владних відносин. Джерела та носії влади. Ресурси влади. Методи здійснення влади: співробітництво і суперництво, заохочення і примус. Авторитет влади. Поняття, джерела, типи легітимності політичної влади.

Тема 14. Політична культура

Поняття і сутність політичної культури. Виникнення і теоретична розробка поняття політичної культури. Політична культура як сукупність засобів, інститутів, шляхів, моделей поведінки, через які здійснюється входження людини до політики і діяльності в ній і як стиль діяльності особи у сфері політичної влади. Співвідношення понять культура, політична культура, духовна культура, правова культура, електоральна культура.

Структура політичної культури. Пізнавальний (гносеологічний), морально-ціннісний, поведінковий рівні. Цілі, цінності, ідеали, норми, засоби, традиції, процедури, символи як елементи політичної культури. Функції політичної культури: пізнавальна; орієнтаційна; нормативно-регулятивна; нормативно-ціннісна; адаптивна; виховна (соціалізації); інтегративна (дезінтегративна); прогностична; комунікативна. Вплив політичної культури на політичні процеси та інститути.

Класифікація і типологія політичних культур. Критерії класифікації: за суб’єктами політики; за сферами політичного процесу; в залежності від характеру участі в політиці; в залежності від місця в політичній системі; за ступенем розповсюдження; за часом; за місцем в географічному просторі тощо. Особливості політичних культур західного і східного типів. Особливості української політичної культури. Специфіка і проблеми формування політичної культури у сучасній Україні.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДО ЗАСВОЄННЯ ПОЛІТОЛОГІЇ

Вивчення предмету політології вимагає від студентів творчого підходу, орієнтації на пошук найбільш раціональних, найбільш виправданих інтелектуально способів осягнення цього предмета. Адже процес оволодіння знаннями з політології має такий різнобічний характер, як і сам багатовимірний предмет дисципліни.

На вивчення даної дисципліни згідно з діючими освітньо-професійними програмами і навчальним планом відводиться 108 годин (36 годин лекцій, 18 годин семінарських занять і 54 години самостійної роботи студентів).

Система навчального курсу «Політологія» визначається робочою програмою, яка в цілому відповідає типовим учбовим програмам, проте має певні особливості, пов'язані з модульною структурою. Курс складається з двох модулів: м одуль І «Методологічні засади та суб’єктно-об’єктна детермінація політики» (у темах якого розглядаються загальні складові політики, розкриваються базові поняття, категорії і концепції вивчення політичної сфери життя суспільства); модуль ІІ «Політичні системи та політичні процеси» (здійснюється поглиблений аналіз функціонування політичних систем і розвитку політичних процесів).

Навчальний план передбачає різні види занять з політології. Основними формами вивчення дисципліни і проведення поточного і проміжного контролю є: лекції, семінарські і практичні заняття; написання рефератів, підготовка графічних схем або таблиць, тестування. Підсумковий контроль – іспит.

Головною формою роботи студентів є самостійна робота над курсом. Адже будь-яка освіта, в тому числі і вища, є перш за все самоосвітою. Якою б плідною не була допомога викладачів у процесі читання лекцій, проведення семінарських занять, консультацій, керівництва написанням курсових робіт, перевірки виконання поточних і підсумкових завдань, все ж таки здобуває, систематизує, перевіряє, критично осмислює і поглиблює власні знання студент самостійно, так само, як і відстоює або заперечує ту чи іншу точку зору.

Для глибокого і якісного засвоєння матеріалу курсу політології, перш за все, рекомендується ознайомитися з робочою програмою, переліком літератури, планами лекцій і семінарських занять, тематикою рефератів і курсових робіт, завданнями для самостійної роботи, переліком екзаменаційних питань, критеріями оцінки знань, методичними рекомендаціями.

По-друге, рекомендується відвідувати лекційні заняття, тому що тільки тут у найбільш доступному вигляді розкривається зміст навчальної програми і завжди є в кого отримати відповідь на незрозумілі або спірні питання. Присутність на лекціях дає змогу виокремлювати із викладеного лектором матеріалу те найбільш суттєве, що знадобиться при підготовці до семінарських занять і іспиту. Одним з найбільш корисних і довершених видів самостійної роботи є конспектування лекцій. У конспекті бажано мати не тільки стислий запис основних тез лектора, а і виділити місце для власних приміток, думок, творчих узагальнень або питань, потребуючих уточнення. Важливим компонентом самостійної роботи студентів є повторення лекційного матеріалу, передусім – за власним конспектом. Ця форма роботи практикується, зазвичай, перед наступною лекцією, перед відповідним семінарським заняттям. Найбільш суттєві моменти конспекту (визначення, висновки тощо) рекомендується підкреслювати або виділяти якимось іншим чином.

Традиційне семінарське заняття має за мету закріпити знання, отримані студентами у процесі лекції та самостійного вивчення наукової, методичної, навчальної періодичної літератури або інших рекомендованих джерел. Викладач починає його вступним словом, визначаючи актуальність обговорюваних проблем, питання для обговорення, найбільш вагомі або цікаві моменти. Далі викладач запрошує студентів відповісти на конкретні питання плану заняття, а якщо немає бажаючих – викликає за списком. Після основної відповіді практикується обговорення питання, оголошуються доповнення, уточнення, запитання, заперечення. Викладач підводить підсумки і оголошує оцінку знань студентів, що брали участь у проведенні семінарського заняття. Крім засвоєння певних знань, семінарське заняття має дуже важливе значення для формування фахових умінь. Саме в процесі семінарських занять студенти практикуються в дуже важливих для будь-якої майбутньої професії речах: вчаться працювати у групі, колективі, логічно висловлювати думки, формувати і відстоювати точку зору, критично оцінювати аргументацію, переконувати в своїй правоті, аналізувати та узагальнювати різнорідну інформацію, формулювати висновки, вбачати і вирішувати колізії і протиріччя тощо. Поряд з традиційними семінарськими заняттями можуть застосовуватися такі форми як ділова гра, публічний диспут (дискусія) за означеною політичною проблемою тощо. Вони характеризуються тим, що студенти заздалегідь отримують певні рольові завдання і в ході семінарського заняття виконують, «розігрують» ці ролі в процесі репродукування можливої життєвої ситуації.

У процесі підготовки до семінарських занять доцільно користуватися такими формами самостійної роботи, як підготовка розгорнутого плану – відповіді на питання, підготовка тез виступу, конспект джерел (наукової літератури, політичних або юридичних документів) або навчальної літератури, написання рефератів, підготовка графічних схем або таблиць.

Курсова робота виконується за однією з обраних студентом тем. Перелік тем додається, але кожен студент може запропонувати власну проблему для наукового аналізу. Назву теми курсової роботи студент повинен погодити з науковим керівником, як, до речі, і план. Курсова робота є самостійною науковою роботою студента, що виконується з метою поглибленого вивчення певної наукової або науково-практичної проблеми і закріплення вмінь самостійно проводити і оформляти дослідницьку роботу. Вимоги до виконання курсових робіт формулюються науковим керівником і в письмовому вигляді отримуються на кафедрі.

При засвоєнні курсу політології студенту вкрай важливо постійно пов’язувати матеріал, що вивчається, з майбутньою професійною діяльністю. Таких зв’язків – безліч, адже діяльність суб’єктів політики неминуче розгортається у правовій площині. Політичні процеси, явища, події відбуваються у певному правовому полі. Політичні інститути формуються і функціонують у правових межах і згідно з правовими процедурами. Позаінституційні основи політики – політична свідомість, політичні ідеології, політична психологія, політична поведінка, політична культура - також мають свої правові виміри, обмеження, паралелі.

Вагомою складовою самостійної роботи студентів є виконання індивідуальних завдань (написання рефератів, підготовка графічних схем або таблиць, реферування наукових статей, пошук та реферування нової наукової літератури на сайтах мережі Інтернет) та індивідуальна консультація. Остання проводиться викладачами щотижня відповідно до затвердженого графіку, де вказані місце і час, а також в робочому порядку, згідно з домовленістю сторін. Особливо потрібні консультації студентам, які навчаються за індивідуальним графіком, або пропустили лекцію чи семінар, отримали незадовільну оцінку, а також для уточнення тих чи інших питань, що виникають у процесі підготовки курсової роботи.

У наступних розділах методичного посібника наведені плани семінарських занять і питання для самоконтролю, завдання для самостійної роботи і перелік основної літератури до кожної теми, тематика рефератів і курсових робіт, контрольні питання до іспиту, порядок його проведення, література до курсу.

 

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ знань

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 1.

Вхідний контроль

(2 години)

Задопомогою тестів визначається ступінь готовності аудиторії до раціонального сприйняття курсу політології.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 2.

ТЕМА: Політика як соціальне явище

(2 години)

План

1. Виникнення політики як особливого суспільного явища.

2. Поняття, функції, властивості політики.

3. Політика як системне утворення. Структура політики.

4. Взаємодія політики з іншими сферами соціального буття (політика і економіка; політика і мораль; політика і культура; політика і право).

Питання для самостійної перевірки знань

1. Коли і чому виникає політика як сфера суспільного життя?

2. Що найчастіше розуміють під терміном «політика»?

3. Чому існує багато визначень сутності політики?

4. Якою є структура політики?

5. Які функції виконує політика?

6. Які особливості політики зумовлюють характер її взаємодії з іншими сферами суспільного буття?

7. За яких умов політика може бути аморальною?

8. Як співвідносяться політика і право у сучасному світі?

9. Як співвідносяться політика і економічна система?

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 3.

ТЕМА: Особистість і політика

(2 години)

 

План

1. Поняття суб’єктів і об’єктів політики, їх діалектика.

2. Мотивація, рівні, форми політичної діяльності особистості. Можливості участі громадян України в політиці.

3. Правове регулювання діяльності людини в політичній сфері.

Питання для самостійної перевірки знань

1. Дайте визначення понять суб’єкт і об’єкт політики.

2. Охарактеризуйте політичні відносини як різновид соціальних відносин.

3. У чому полягає сутність діалектичного характеру взаємовідносин між суб’єктами і об’єктами політики?

4. Розкрийте зміст понять «людина», «особа», «громадянин».

5. Які особливості має особистість як суб’єкт політики?

6. Які причини політичної пасивності і аполітичності?

7. Дайте визначення понять «політична дія», «політична участь», «політичне функціонування», «політичне відчуження».

8. У чому зміст і сутність поняття «політична соціалізація»?

9. Які етапи політичної соціалізації особи?

10.Розкрийте зміст поняття «агенти соціалізації». Наведіть приклади їх дії.

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 4.

ТЕМА: Політичні еліти і політичне лідерство

(2 години)

 

План

1. Сутність політичної еліти і її роль у суспільстві.

2. Характерні риси і особливості політичної еліти в Україні.

3. Сутність політичного лідерства.

4. Функції і типологія політичного лідерства.

Питання для самостійної перевірки знань

1. У чому полягає сутність політичного лідерства?

2. Які основні функції виконують політичні лідери?

3. Яка різниця між поняттями «лідер» і «вождь»?

4. Які характерні риси притаманні політичним лідерам?

5. Які фактори впливають на становлення лідерів?

6. За якими критеріями прийнято розподіляти політичних лідерів?

7. Що таке політична еліта, у чому сутність цієї категорії?

8. Які Вам відомі системи рекрутування політичних еліт?

9. Яку структуру має і які функції виконує політична еліта?

10.Які існують критерії класифікація еліт?

 

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 5.

Підсумкова контрольна робота з модулю I „Методологічні засади та суб’єктно-об’єктна детермінація політики ”

(2 години)

Контрольна робота з модулю І складається з 30 варіантів, кожен з яких включає 3 завдання: перше – відповісти на одне теоретичне питання; друге - виконати 10 тестових завдань; третє – дати визначення термінам (студент може за своїм вибором розкрити зміст 5 термінів з 10 запропонованих).

МОДУЛЬ ІІ. Політичні системи та політичні процеси

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 6.

ТЕМА: Політична система суспільства

(2 години)

План

1. Основні наукові підходи до визначення і характеристики політичних систем.

2. Структура політичної системи.

3. Функції політичної системи.

4. Типологія політичних систем і проблеми визначення характеру політичної системи України.

Питання для самостійної перевірки знань

1. У чому полягає сутність поняття “політична система”?

2. Які фундаментальні структурні компоненти (підсистеми) властиві будь-якій політичній системі?

3. Що відрізняє політичну підсистему від інших найважливіших суспільних підсистем?

4. Які функції виконує політична система? Які з них, на Ваш погляд, є найбільш вагомими для життя суспільства?

5. Які найголовніші особливості притаманні політичній системі України?

6. Назвіть прізвища науковців, що, на Ваш погляд, внесли найбільший внесок в розробку теорії політичних систем.

7. У чому полягає сутність авторитарної політичної системи?

8. У чому полягають відмінні властивості тоталітаризму як політичної системи?

9. У чому полягають універсальні особливості демократичної політичної системи?

10. Яким чином політичні механізми формування демократії пов’язані з правовими?

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 7.

ТЕМА: Політична свідомість і ідеологія

(2 години)

План

1.Політична свідомість як одна з форм суспільної свідомості та її роль у політичному житті.

2. Форми, рівні, функції і шляхи формування політичної свідомості.

3. Основні політичні ідеології у сучасному світі (лібералізм і неолібералізм, консерватизм і неоконсерватизм; соціалізм і комунізм; націоналізм і релігійний фундаменталізм).

Питання для самостійної перевірки знань

1. Які форми суспільної свідомості виділяє філософія?

2. У чому полягає сутність політичної свідомості?

3. У чому розходяться біхевіоральний та аксіологічний підходи до характеристики політичної свідомості?

4. Що таке потестарні (дополітичні) форми політичної свідомості?

5. Чим відрізняються гносеологічний, аксіологічний та соціологічний рівні політичної свідомості?

6. Які найважливіші функції притаманні політичній свідомості?

7. Що таке політична ідеологія? Які політичні ідеології є найбільш поширеними в сучасному світі та Україні?

8. Що таке ідеологічний дискурс?

9. Розкрийте зміст поняття «політико-ідеологічна доктрина».

10. Які критерії поділу політичних рухів на ліві, праві, центристські?

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 8.

ТЕМА: Міжнародний політичний процес

(2 години)

План

1. Значення і особливості міжнародних політичних процесів, основні тенденції їх розвитку протягом ХІХ – початку ХХІ століть.

2. Виникнення і сутність геополітики.

3. Геополітичні зміни кінця ХХ ст. і сучасні тенденції світового політичного розвитку.

4. Основні завдання і напрями зовнішньої політики України.

 

Питання для самостійної перевірки знань

1. У чому полягає значення міжнародних політичних процесів?

2. Коли виникає світова політика? Міжнародний політичний процес?

3. Які особливості сучасного міжнародного процесу?

4. Які найгучніші теоретичні дискусії щодо розуміння світової політики Вам відомі?

5. Які принципи, форми та методи зовнішньої політики держави?

6. Які основні види глобальних проблем людства?

7. Що таке геополітика? Які геополітичні теорії Вам відомі?

8. У чому полягають особливості міжнародного становища України?

9. Розкрийте зміст поняття «модернізація».

 

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 9.

Підсумкова контрольна робота з модулю II „Політичні системи та політичні процеси”

(2 година)

Контрольна робота з модулю І складається з 30 варіантів, кожен з яких включає 3 завдання: перше – відповісти на одне теоретичне питання; друге - виконати 10 тестових завдань; третє – дати визначення термінам (студент може за своїм вибором розкрити зміст 5 термінів з 10 запропонованих).

 

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Метою вивченняпропонованого навчального курсу є засвоєння теоретико-методологічних та історичних засад політології, формування наукового розуміння політики як складної і важливої соціальної реальності. Вивчення курсу передбачає опанування певним, насамперед, категоріальним і методологічним інструментарієм політологічної науки, розвиток творчої діяльності студентів по перетворенню інформації в знання, накопичення знань та формування вмінь і навиків їх закріплення. Вагомою складовою цього процесу є самостійна робота студентів (СРС). Виконання СРС є обов’язковою умовою для допуску до іспиту з політології.

Виконання заданій для СРС здійснюється у період часу, який відведено для вивчення відповідного модуля. Завдання для СРС студенти одержують особисто у викладача з початку вивчення модуля. Зміст можливих завдань для самостійної роботи наведено у розділі ”Завдання для самостійної роботи студентів”.

Вивчення курсу передбачає наступні форми СРС:

- конспектування першоджерел (див. список літератури);

- підготовка рефератів, захист їх (див. тематику рефератів);

- складання графічних схем і таблиць;

- написання есе та відповідей на проблемні питання (обсяг – 1-2 сторінки);

- підготовка бібліографії до тем курсу;

- складання реферативних оглядів наукової та публіцистичної літератури;

- складання словника «Основні поняття політичної науки».

 

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Самостійна робота студентів оцінюється в балах відповідно певним критеріям:

- кількість і якість матеріалів, використаних при виконанні студентом завдання СРС;

- якість виконання завдань для СРС;

- дотримання строків виконання завдань для СРС.

Максимальна оцінка за самостійну роботу з кожного модуля - 5 балів.

Оцінка за самостійну роботу студентів виставляється на основі об'єму виконаних завдань з урахуванням вищеназваних критеріїв і оцінюється за наступною шкалою:

5 балів – сутність завдання розкрита повно, ясно, логічно, обґрунтовано, вчасно надано викладачу на перевірку;

4 бали – правильно розкрита сутність завдання для СРС, але роботі притаманна неповнота, недостатня логічність та обґрунтованість, завдання своєчасно надано на перевірку;

3 бали - студент виконав завдання приблизно, завдання було своєчасно надане на перевірку

2 бали - студент припустився грубих помилок при виконанні завдань, завдання було своєчасно надане на перевірку;

1 бал - студент припустився грубих помилок при виконанні завдань, завдання не було своєчасно надане для перевірки;

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Модуль І. Методологічні засади та суб’єктно-об’єктна детермінація політики

Одним з головних завдань учбового курсу з політології є оволодіння її категоріальним апаратом, знання якого потрібне студентам для розуміння та аналізу явищ та процесів політичного життя. Для досягнення цієї мети студенти на протязі першого модулю складають словник «Основні поняття політичної науки».

А: абсентеїзм, абсолютизм, авантюризм політичний, автаркія, автокефалія, автократія, автономія, авторитаризм, агітація політична, агресія, анархізм, анексія, анклав, антиклерикалізм, антисемітизм, апатриди, аполітичність, апологетика, асиміляція;

Б: балотування, безпосередня демократія, бікамералізм, біпартизм, біпатриди, блок політичний, бойкот, брифінг, бюрократія

В: вестернізація, вето, відкрите суспільство, війна, влада, воєнна доктрина, волюнтаризм, вотум;

 

 

Г: гандизм, гегемонія, геноцид, геополітика, геронтократія, глобалізація, глобальні проблеми сучасності, громадянство, громадянське суспільство, групи тиску, гуманізм;

Д: декларація, демагогія, демаркація, демарш, демілітаризація, демократія, денонсація, депортація, деспотизм, децентралізація, диктатура, дисидентство, дискредитація, дискримінація, діаспора;

Е: еволюція, егалітаризм, експансія, екстериторіальність, екстремізм, електорат, еліта політична, емансипація, етатизм, етнополітика, етнос;

Є: євразійство;

З: закон, законність, заколот;

І: ідеократія, ідеологія, ізоляціонізм, імідж політичний, імперія, імпічмент, інаугурація, інженерія виборча, істеблішмент, іредентизм;

К: кампанія політична, кворум, квота, комюніке, клерикалізм, консенсус, колоніалізм, компроміс, консенсус, консерватизм, конфедерація, конфесія, конфлікт, конформізм, кооптація, корупція, кратологія, ксенофобія;

Л: легітимність, лідерство політичне, лібералізм, лобізм, лояльність;

М: мажоритарна виборча система, макіавеллізм, маніпулювання політичне, маргіналізація, марксизм, менталітет політичний, меритократія, месіанізм, модернізація політична, монархія, муніципалітет;

Н: народ, народний суверенітет, натуралізація, нацизм, націоналізм, нація, національний інтерес, неоконсерватизм, неолібералізм, неофашизм, нейтралітет;

О: обструкція, олігархія, омбудсман (або омбудсмен), остракізм, охлократія;

П: паблік рілейшинз, панамериканізм, панславізм, парламентаризм, патерналізм, патріотизм, пацифізм, петиція, плебісцит, плутократія, плюралізм політичний, поліархія, популізм, правова держава, пропаганда, промульгація, протекторат, путч;

Р: расизм, ратифікація, реакція політична, революція, регіоналізм, репатріація, референдум, реформа;

С: самміт, санкція, сегрегація, секуляризація, сепаратизм, сіонізм, соціалізм, соціальне партнерство, стагнація, статус-кво, стратегія і тактика політична, суверенітет;

Т: теократія, тероризм, технократія, толерантність;

У: узурпація, ультиматум, унітарна держава, утопія, участь політична;

Ф: фашизм, федерація, фракція політична, фундаменталізм, футурологія;

Х: харизма, хунта;

Ц: ценз, цензура, цінності політичні;

Ш: шовінізм.

 

Література

1. Рябов С.Г. Політологія: словник понять і термінів. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2001. – 256 с.

2. Політологічний енциклопедичний словник: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К., 1997. – 400 с.

3. Политология: Словарь - справочник / М.А.Василик, М.С. Вершини и др. – М.: Гардарики, 2000. – 328 с.

 

ТЕМА 1. Предмет, методи і завдання політології

1.Складіть таблицю «Функції політології»:

Назва функції	Зміст функції

 

2. Складіть таблицю «Розділи політичної науки»:

Розділ	Предмет вивчення
Політична філософія, політична соціологія, політична антропологія, політична історія, політична психологія, історія політичних вчень, політична географія

 

3. Заповніть таблицю:

Наукова парадигма	Зміст	Представники
Теологічна парадигма		Аврелій Августин, Фома Аквинський, Марселій Падуанський
Натуралістична парадигма		Ж.Боден, Ш.Л. Монтеск’є, Ф.Ратцель, Х.Маккіндер, Ч.Дарвін, Ч.Ломброзо, М.Нордау, Е. Дюркгейм
Соціоцентристська парадигма		Х.Арендт, М.Шемер, К.Маркс, В.Ленін

 

5. Законспектувати статтю Габріеля Алмонда «Політична наука: Історія дисципліни».

Література

1. Алмонд Г. Политическая наука: История дисциплины // Полис. – 1997. – №6.

2. Бебик В. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика. – К.: МАУП, 2001. – С. 87-131.

 

3. Гаджиев К.С. Политическая наука: Учебн. пособ. – М.: Междунар. отнош., 1996. – С. 5-30.

4. Гелей С., Рутар С. Політологія: Навч. посібник. – К.: Знання, 1999. – С. 5-16.

5. Політологія: Наука про політику: Підручник / За ред. В.Г.Кременя, М.І.Горлача. – Київ-Харків: Єдинорог, 2001. – С.14-26.

6. Політологія / За ред. М.Ф.Юрія. – Київ, 2003 – С. 9-216.

7. Політологія: терміни, поняття, персоналії, схеми, таблиці. Навчальний словник-довідник для студентів / Уклали: В.М. Піча, Н.Х. Хома. – Київ-Львів, 2001. – 320 с.

8. Політологічний енциклопедичний словник.– К.: Генеза, 1997.–432 с.

9. Політична наука. Словник: категорії, поняття, і терміни/ Борис Кухта, Анатолій Романюк та ін. – Львів: Кальварія, 2003. – 500 с.

10.Политология для юристов: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова, А.В. Малько. – М.: Юрист, 1999. – С. 14-31.

11.Политология / Отв. ред. – В.Д. Перевалов. – М.: Норма-Инфра-М, 1999. – С. 4-16.

12.Политология: Учебник / Ю.В. Ирхин, В.Д. Зотов, Л.В. Зотова. – М.: Юристъ, 2000. – С. 20-29.

13.Рудич Ф. Політологія в Україні: теоретичний та прикладний контек