Оцінка хімічної обстановки при зараженні отруйними речовинами

Оцінюючи хімічну обстановку, що виникла в результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних хімічних речовин, необхідно визначити: розміри зон хімічного ураження, площі зони зараження і тип хімічної речовини. На основі цих даних оцінюють глибину поширення зараженого повітря, стійкість хімічних речовин на місцевості, час перебування людей у засобах захисту шкіри, можливі ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, зараження споруд, будинків, урожаю, кормів, продуктів, води.

Розглянемо методику розв'язання задач оцінки хімічної обстановки при зараженні отруйними речовинами. Глибина поширення зараженого повітря визначається відстанню від повітряної межі району застосування хімічної зброї до межі поширення зараженого повітря з уражаючими концентраціями. Вона залежить від рельєфу місцевості, метеорологічних умов, щільності забудови населених пунктів, наявності лісових насаджень. Так, кожний кілометр глибини лісу в напрямку вітру зменшує на 2,5 км відстань, яку проходить хмара на рівній місцевості.

З метою визначення масштабів, характеру, ступеня впливу небезпечних хімічних речовин на людей, тварин, рослин, воду, корми, урожай і розробки доцільних дій рятувальних формувань і населення при ліквідації хімічного зараження й ведення робіт на об'єкті проводять оцінку хімічної обстановки методом прогнозування або за даними розвідки.

Вихідними даними для оцінки хімічної обстановки є:

— район і час зараження ОР;

— тип і кількість ОР;

— ступінь захищеності людей, тварин, продуктів харчування, кормів;

— умови зберігання і характер потрапляння в навколишнє середовище небезпечних хімічних речовин;

— топографічні умови місцевості, характер забудови, наявність лісових насаджень на шляху поширення зараженого повітря;

— метеоумови: швидкість та напрямок вітру в приземному шарі, температура повітря і ґрунту, ступінь вертикальної стійкості повітря.

 

15 Аптечка індивідуальна (AI-2) призначена для надання допомоги, самодопомоги, взаємодопомоги при пораненнях і опіках (для зняття болю) і попередження або послаблення уражень фосфорорганічними отруйними речовинами, бактеріальними засобами і радіоактивними речовинами.
У ній міститься набір медичних засобів, що розподілені по гніздах. Препарати герметично упаковані у шприці - тюбики чи флакони. До аптечки обов’язково додається інструкція, у якій описано розташування кожного з препаратів і правила їх використання.
Обов’язковими складовими індивідуальної аптечки є:
• Протибольовий засіб знаходиться у гнізді №1 і у шприці-тюбику. Шприц-тюбик застосовується при переломах, значних ранах і опіках.
• Засоби для попередження отруєння фосфорорганічними ОР (антидоти) знаходяться у гнізді №2 у круглому пеналі червоного кольору. Приймають його за сигналом аварії на хімічно небезпечному об'єкті або загрозі хімічного зараження.
• Протибактеріальний засіб №1 розміщується у гнізді № 5 у двох однакових чотиригранних пеналах без пофарбування. Приймати слід у випадку загрози ураження бактеріальними засобами, при інфекційному захворюванні, а також при пораненнях і опіках.
• Протибактеріальний засіб №2 знаходиться у гнізді №3 у великому круглому пеналі без пофарбування. Використовувати його слід при шлунково-кишкових розладах, що виникають після опромінення.
• Радіозахисний засіб №1 знаходиться у гнізді №4 у двох восьмигранних пеналах рожевого кольору. Цей препарат приймається за сигналом "Аварія на ЛЕС" і "Загроза радіоактивного зараження"
• Радіоактивний засіб №2 знаходиться у гнізді №6 у чотиригранному пеналі білого кольору. Приймати його треба після випадіння радіоактивних опадів при умові вживання в їжу свіжого молока. У першу чергу препарат давати дітям.
• Засіб проти блювоти знаходиться у гнізді №7 у круглому пеналі голубого кольору.

 

ІПП-8 складається з посудини ємністю 200 мл, яка наповнена універсальним дегазатором, з пробкою, що нагвинчується і чотирьох ватно-марлевих тампонів. ІПП-8 забезпечує обробку 1500-2000 см2 поверхні тіла. Вміст ІПП-8 упакований в поліетиленовий мішечок з інструкцією з застосування.

При раптовому застосуванні хімічної зброї необхідно: надіти протигаз та плащ у вигляді накидки, при нагоді сховатись у техніці або споруді, негайно відкрити пакет, налити рецептуру з пакету ІПП-8 у праву долоню; затримати дихання, заплющити очі і лівою рукою, тримаючи за клапанну коробку, зняти лицеву частину протигазу з підборіддя, а правою рукою швидко протерти шкіру обличчя під лицьовою частиною протигазу. Повіки мають бути заплющені.

Сухим тампоном зняти надлишки рецептури, починаючи з шкіри біля очей, надіти лицеву частину протигазу, зробити різкий видих, відкрити очі; змочити рецептурою тампон, яким протерти шию, долоні, комірець, обшлаги рукавів, зовнішню поверхню лицевої частини протигазу; закрити флакон та покласти його у сумку протигазу. Обробку шкіри рецептурою ІПП-8 здійснювати не пізніше 5 хв. з моменту попадання крапель ОР на шкіру.

При надітому протигазі: розкрити пакет, змочити тампон рецептурою та рівномірно протерти шкіру шиї, рук, знов змочити тампон та протерти комір та обшлаги рукавів (захоплюючи тампоном зовнішню та внутрішню поверхню), зовнішню поверхню лицевої частини протигазу; сухим тампоном зняти надлишки рецептури зі шкіри шиї та рук; закрити та покласти флакон у сумку для протигазу.

Індивідуальний перев’язувальний пакет використовується для перев’язки

ран, опіків, а також для зупинки деяких видів кровотечі. Він являє собою стерильний бинт з двома ватно-марлевими подушечками (одна фіксована на

кінці бинта, друга – пересувна), які вміщені в герметичну упаковку.

 

16 Індивідуальний спосіб захисту.
Індивідуальний спосіб захисту передбачає застосування індивідуальних засобів захисту органів дихання, шкіри, а також медичних засобів захисту. Цей спосіб широко застосовують у мирний час в умовах радіоактивного забруднення, в зонах, заражених сильнодіючими ядучими речовинами, осередках біологічного зараження, районах стихійних лих. У воєнний і мирний час всі заходи, які передбачається застосовувати для захисту населення, включають застосування засобів індивідуального захисту.
Індивідуальні засоби захисту призначені для захисту людей від радіоактивних, отруйних і сильнодіючих речовин, а також бактеріальних засобів. За призначенням засоби індивідуального захисту поділяються на засоби органів дихання і шкіри.
За принципом захисту вони бувають фільтруючі і ізолюючі.
Фільтрація полягає в тому, що повітря, яке проходить в захисту органів дихання через фільтруючі елементи, шар активного вугілля, звільняється від шкідливих домішок і надходить в організм людини чистим.
Індивідуальні засоби захисту ізолюючого типу за допомогою матеріалів, непроникних для зараженого повітря, повністю ізолюють організм людини від навколишнього середовища.
За способом виготовлення індивідуальні засоби захисту поділяються на виготовленні промисловістю і найпростіші, або підручні, які виготовлені населенням із підручних матеріалів.
Засоби індивідуального захисту є табельні, забезпечення якими передбачається табелями (нормами) оснащення залежно від організаційної структури формувань ЦО, і не табельні, як доповнення до табельних або для їх зміни.

17 Легкий захисний костюм Л-1 (мал. 305) складається із сорочки з капюшоном, штанів, пошитих разом з панчохами, двопальцевих рукавиць і підшоломника. Його розміри аналогічні розмірам захисного комбінезона (костюма). Л-1 використовується у розвідувальних підрозділах ЦО.

 

Загальновійськовий захисний комплект (ЗЗК) складається із захисного плаща з капюшоном, захисних панчох і рукавиць. Плащі випускаються п'яти розмірів:

1-й — для людей зростом до 165 см,

2-й — від 165 до 170 см,

3-й — від 171 до 175 см,

4-й — від 176 до 180 см,

5-й — вище 180 см.

Підошва захисних панчох має гумову основу. Панчохи надівають поверх звичайного взуття і прикріплюють до ніг хлястиками і шпениками, а до поясного паска — тасьмою. ЗЗК можна носити як накидку та одягати у рукави, як комбінезон (мал. 306).

 

 

Час випадання радіоактивних речовин визначають за формулою

де R — відстань від центру вибуху до даного об'єкта або населеного пункту, км; v — швидкість середнь