Етап 2. Перевірка правильності складання кожної з форм звітності

Після вивчення форм звітності за допомогою формальної перевірки аудитор розпочинає наступний етап вивчення звітності - її перевірку за змістом. Найбільш доцільно її проводити у розрізі кожної з форм. Даний етап необхідно розпочинати з проведення арифметичної перевірки кожної із наданих аудитору форм звітності. Арифметична перевірка полягає у визначенні правильності обчислених підсумкових показників форм звітності. За допомогою проведення арифметичної перевірки виявляються невідповідності показників у межах однієї форми. Найчастіше такі помилки допускаються при підрахунку проміжних підсумкових показників звітності.

Арифметична перевірка є обов'язковою, незважаючи на її монотонність і рутинність, оскільки таким чином можуть бути визначені ділянки бухгалтерського обліку, що потребують особливої уваги з боку аудитора та ретельної перевірки за змістом. Крім того, необхідність арифметичної перевірки зумовлена тим, що:

1. Відображення неправдивих даних має безпосередній вплив на
результати аналітичної обробки звітності.

2. Помилки в підрахунках проміжних підсумкових і загальних
підсумкових показників призводять до перенесення неправильних показників
до консолідованої або зведеної звітності. У результаті невідповідностей чи
помилок у підрахунку показників окремих форм одержуються неправильні
зведені показники галузей економічної діяльності та держави вцілому.

Арифметична перевірка також застосовується аудитором при перевірці дотримання підприємствами вимоги щодо складання форм фінансової звітності наростаючим підсумком з початку року.

Слід також відзначити, що арифметична перевірка використовується аудитором не лише на початковому етапі - при попередньому ознайомленім зі звітністю, що підлягає аудиту, — даний прийом документального контролю, як і загальнонаукові методи дослідження, застосовується на всіх етапах проведення аудиту.

При вивченні консолідованої фінансової звітності підприємства також з'ясовують, чи включені до неї всі підприємства, які мають самостійні баланси і входять до його складу.

Перевіряючи звітність щодо якості її змісту слід переконатися у відповідності звітності передбаченим національними стандартами бухгалтерського обліку якісним вимогам, про які зазначалося вище. Ось і ці вимоги можуть бути забезпечені лише дотриманням законодавчих вимог до складання фінансової звітності та відповідності її показників даним бухгалтерського обліку, то невід'ємною частиною цього етапу роботи аудитора є перевірка дотримання підприємством принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, передбачених для складання та подання фінансової звітності підприємства. Очевидно, що визначення відповідності звітності принципам бухгалтерського обліку можливе завдяки порівнянню цих показників з даними засновницьких і розпорядчих документів підприємства, синтетичного та аналітичного обліку, а в окремих випадках - первинних і зведених документів відповідної юридичної особи.

На цьому етапі аудитором перевіряється:

- наявність Наказу про облікову політику, вивчення його змісту та дотримання методики ведення обліку затвердженої наказом;

- відповідність проведеної оцінки вимогам П(С)БО, даним інвентаризації та Наказу про облікову політику;

- правильність, якість та своєчасність складання первинних документів;

- відповідність даних первинних документів регістрам обліку;

- відповідність оборотів і залишків по регістрах синтетичного та аналітичного обліку даним Головної книги;

- відповідність даних Головної книги даним фінансової звітності.

 

Для забезпечення ефективності проведення аудиту фінансової звітності за допомогою порівняння її показників з даними бухгалтерського обліку аудитору доцільно складати робочі документи - порівняльні таблиці, які будуть раціональними та зручними у використанні та забезпеченні раціонального оформлення робочих документів аудитору.

За допомогою відображення результатів перевірки в таблиці перевіряється відповідність залишків рахунків бухгалтерського обліку за Головною книгою та обліковими регістрами показникам фінансової звітності. У підсумку аудитор має можливість ідентифікувати невідповідності та відхилення показників звітності від даних бухгалтерського обліку, зосереджуючись на з'ясуванні причин їх виникнення, що забезпечить ефективність проведення аудиту. Для визначення причин виявлених відхилень перевіряються дані первинних документів, матеріали інвентаризації, що забезпечує достовірність результатів аудиту.