Організація питань для самостійного опрацювання

Вищенаведені питання для модульних контролів забезпечують поточний контроль за засвоєнням навчального матеріалу. Позначені у методичних вказівках питання до іспиту закладено в основу ппідсумкового контролю з курсу «Диференціальна психологія». Відповідно до прийнятого в КрНУ навчального плану програма курсу «Диференціальна психологія» передбачає лекційні та семінарські форми занять, а також самостійну роботу студентів під керівництвом викладача.

До самостійної роботи студента входить засвоєння теоретичного матеріалу з рекомендованої літератури, здійснення аналізу сучасних уявлень про психологічні особливості процесу подолання посттравматичного синдрому, психологічну допомогу людям, потерпілим унаслідок травмуючих ситуацій, формування шляхів вирішення медико-соціальних проблем безпеки, що склалися нині у суспільстві, та розвитку особистості.

Самостійна робота студентів з дисципліни «Диференціальна психологія» потребує наявності серйозної та стійкої мотивації, що визначається необхідністю ефективної професійної діяльності.

Активізація самостійної роботи студентів може бути забезпечена:

1) участю у творчій діяльності;

2) використанням у навчальному процесі активних методів навчання;

3) мотивуючими факторами контролю знань (рейтингова та накопичувальна системи оцінювання знань);

4) необхідністю обов’язкового виконання індивідуальних завдань;

5) розширенням обсягу знань з дисципліни за рахунок ознайомлення з додатковою літературою.

Форми методичної допомоги в організації студентами самостійної роботи:

1) навчальне заняття з ознайомлення зі специфікою самостійної роботи за посібником з психології травмуючих ситуацій та науковою психолого-педагогічною літературою;

2) навчальне заняття з ознайомлення студентів з основами практичної роботи.

Вивчення курсу «Диференціальна психологія» сприяє формуванню у студентів цілісного уявлення про сучасні наукові проблеми. У зв’язку з цим процес навчання включає:

– ознайомлення з теоретичними основами психології травмуючих ситуацій;

– семінарські заняття, орієнтовані на використання теоретичних знань;

– самостійну роботу з психологічною літературою при підготовці до семінарських занять.

При вивченні курсу важливо фіксувати матеріал, що вивчається, у письмовій формі. У разі відсутності студент зобов’язаний подати конспект матеріалу, опрацьованого самостійно.

Самостійна робота – це єдність таких її взаємопов’язаних форм, як аудиторної роботи; позааудиторної пошуково-аналітичної роботи; творчої наукової роботи.

Аудиторна самостійна робота реалізується у процесі лекційних і семінарських занять.

Так, під час семінарського заняття детально аналізуються проблеми диференціальної психології, різноманітні психологічні, біологічні та соціальні чинники; особливості фізіології і психології особистісного розвитку. Студенти закріплюють теоретичні положення, набувають умінь і навичок індивідуального виконання відповідно до сформульованих завдань.

При проведенні семінарів обговорюються попередньо визначені питання, до яких студенти готують тези виступів, реферати.

При проведенні семінарів визначаються уміння аналізувати навчальний матеріал; здатність формулювати та відстоювати свою позицію; активність; можливість науково мислити; навички самостійної роботи з літературою, першоджерелами з дисципліни та методикою їх опрацювання; якість написання рефератів тощо.

Дискусії дозволяють виявити індивідуальні особливості розуміння обговорюваного питання, навчитись у творчій суперечці шукати істину, встановлювати особисті і спільні погляди з обговорюваної проблеми. У процесі дискусії студенти збагачують зміст уже відомого матеріалу, впорядковують і закріплюють його.

Форми проведення семінарів і дискусій можуть бути різними. З дисципліни «Диференціальна психологія» застосовують такі:

– у вигляді запитань і відповідей з коментарями;

– розгорнуті бесіди;

– дискусії;

– обговорення письмових рефератів студентів та їх оцінювання;

– вирішення проблемних питань та розбір конкретних ситуацій;

– «майстер-класи».

На семінарських заняттях перевіряється засвоєння знань за допомогою попередньо підготовленого методичного матеріалу – контрольних питань або тестів. Крім того, викладачі вдаються до проведення опитування, аналізу типових помилок, рефлексійного аналізу розуміння матеріалу, дискусій, семінарів тощо.

Позааудиторна робота з дисципліни «Диференціальна психологія» має характер пошуково-аналітичної і наукової роботи. Завдання, які виконують студенти в процесі самостійної роботи, сприяють розвитку мислення, формуванню пізнавальних умінь та навичок.

Самостійна робота студентів з дисципліни «Диференціальна психологія» передбачає написання контрольних робіт за тематикою самостійної роботи.

ПЕРЕЛІК ТЕМ І ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

Тема 1 Предмет, історія та основні напрями диференціальної психології

Питання з теми

1. Загальні принципи диференційно-психологічного аналізу явищ.

2. Проблема співвідношення соціального та біологічного у диференціальній психології.

Практичне завдання

1. Відрізнити і навести приклади діагностичних і корекційних завдань у диференціальній психології.

2. Навести приклади відрізнення сфер застосування організаційних та емпіричних методів диференціальної психології.

3. Пояснити на прикладах значення диференціальної психології в діяльності практичного психолога.

Питання для самоперевірки

1. Яким чином накопичені експериментальні і теоретичні дані відповідно до рівнів індивідуальності, що вивчаються в рамках диференціальної психології, характеризують особливості внутрішньої психологічної організації людини?

2. Позначте зони найбільшого і найменшого впливу тих чи інших індивідуальних підсистем на різні форми людської активності.

3. Поясніть специфіку прояву універсальних закономірностей (ін­формаційного та енергообміну, процесу диференціації та регулятивних процесів тощо) в різних підсистемах.

4. Поясніть динаміку взаємодії найстійкіших (інваріантних) інтра- та інтеріндивідуальних симптомокомплексів.

Література: [3, С. 55–68; 12, С. 5–18; 21, С. 3–17].

 

Тема 2 Онтологічна характеристика психічного розвитку людини

Питання з теми

1. Завдання диференційно-психологічного аналізу явищ

2. Проблема диференціального підходу до аналізу структури особистості.

Практичне завдання

1. Опрацювати методику „Сила нервової системи”.

2. Опрацювати методику „Урівноваженість нервової системи”.

3. Опрацювати методику „Рухливість нервової системи”.

Питання для самоперевірки

1. Що входить до структури особистості?

2. З яких диференційних факторів складається аналіз структури особистості?

3. З яких диференційних факторів складається аналіз форм прояву здібностей?

4. З яких диференційних факторів складається аналіз інтелекту?

5. У чому полягають особливості особистості як суб’єкта діяльності та індивідуаль­ності в дорослому віці?

Література: основна [1; 7; 12, С. 112–125; 21, С. 9–17]

Тема 3 Структурно-динамічна характеристика індивідуального розвитку людини

1. Витоки та розвиток індивідуальності.

2. Внесок психофізіології в психологію як науку про психіку людини.

Практичне завдання

1. Опрацювати методику „Шкала реактивної та особистісної тривожності” Ч. Д. Спілбергера – Ю. Л. Ханіна.

2. Опрацювати методику „Q-сортування”.

Питання для самоперевірки

1. Що входить до ендотимної основи особистості?

2. З яких диференційних факторів складаються психічні властивості особистості?

3. З яких диференційних факторів складається аналіз форм прояву здібностей?

4. З яких диференційних факторів складається аналіз структурно-динамічної моделі індивідуальності?

5. У чому полягають особливості психічних утворень особистості в дорослому віці?

Література: [ 1; 3; 4; 12, С. 19–32].

Тема 4 Вікова динаміка психологічних особливостей людини

Питання з теми

1. Особливості вимірювання інтелектуальних і особистих властивостей, що здійснюються протягом життя.

2. Вплив навчання та виховання на прояв індивідуальних відмінностей людини.

Практичне завдання

1. Виявити наявність ієрархічних переваг: протягом певного періоду життя деякі характеристики в системі індивідуальності мають вищий пріоритет, але з віком такі переваги дещо змінюються. Поясність, чому це деякою мірою відображає ієрархічно організовану структуру всієї психіки.

2. Майже загальновизнано, що темперамент, зумовлений переважно природженими чинниками, є більш первинною характеристикою порівняно з іншими особистісними рисами. Наведіть приклади, з якими саме.

3. У вивченні рівнів розташування індивідуальних характеристик в ієрархічній структурі істотним є дослідження кореляцій тих чинників, які мають “подібність” у різних теоріях (наприклад, інтроверсія, уникнення, низький рівень активації або пошуку відчуттів). Наведіть приклади з теоретичного матеріалу.

Питання для самоперевірки

1. Які дослідження проблем індивідуального стилю вам відомі?

2. Що таке внутрішній і зовнішній контур стильової сфери людини?

3. Яка типологія індивідуально-психологічних стилів вам відома?

4. Умови формування індивідуального стилю діяльності.

5. Цілісність індивідуальності та ієрархія індивідуальних відмінностей. Як співвідносяться ці поняття?

Література: [1; 8; 12, С. 112–125]