Сутність, зміст і структура педагогічного навчання.

1. Зміст, особливості, основні закономірності і принципи навчання;

2. Процес навчання: мета, фактори, мотивація;

3. Види, форми і методи навчання: їх класифікація, сутність, зміст. Діагностика навченості.

 

Після опрацювання теми студент повинен:

Запам’ятати, що педагогіка – це наука про те, як виховувати людину, допомогти їй стати духовно багатою, творчо активною і цілком задоволеною життям, знайти рівновагу з природою і суспільством.

Категоріями педагогіки є найбільш стійкі і загальні поняття, які відображають сутність науки, її усталені і типові властивості. Як всім відомо, в будь-якій науці категорії виконують ведучу роль, вони пронизують все наукове знання і об’єднують їх в цілісну систему. Категорія виховання одна з основних в педагогіці. Далі ми будемо говорити при такі категорії як розвиток, освіта, навчання…

Навчання – це цілеспрямоване, заздалегідь запрограмоване спілкування, в ході якого відбувається учення, виховання і розвиток того, хто навчається, засвоюються окремі сторони досвіду діяльності і пізнання, які людство здобувало протягом всієї своєї історії. Навчання, як процес характеризується спільною діяльністю викладача і учнів. Мета навчання – розвиток тих, хто навчається, формування у них знань, умінь, навичок.Навчання – це процес соціально обумовлений, тому важливою соціальною функцією навчання є формування особистості відповідної соціальним вимогам.

Завдання для самостійної роботи:

1. Що таке педагогічний процес? Як розвивається особистість в педагогічному процесі?

2. Виділіть і проаналізуйте основні етапи педагогічного процесу.

3. Що собою представляє процес навчання, які він має характерні признаки?

4. Які ви знаєте моделі навчання, признаки сучасної дидактичної системи?

5. Як формується зміст навчання, в чому полягає продуктивність дидактичного процесу?

6.Місце мотивації серед факторів продуктивності навчання. Як класифікуються мотиви навчання?

7. Сформулюйте закономірності дій інтересу в навчанні.

8. Які групи конкретних закономірностей виділяються в дидактиці? Наведіть приклади, охарактеризуйте.

9. Загальновизнані принципи навчання, основні правила їх реалізації.

10. Складові структури, загальні функції методу навчання.

11. Як відбувається відбір оптимальних методів навчання?

12. Особливості проблемного навчання.

 

Література

1. Латышина Д.И. История педагогики: История образования и педагогической мысли: Учеб. пособие.- М.: Гардарики, 2002, 2003.

2. Педагогика: учеб. пособие для вузов // В.И. Сластенин, В.А. Исаев, А.И. Мищенко [и др.]- 4-е издание. – М.: Школьная Пресса, 2004.

3. Подласый И.П. Педагогика: Новый курс: Учебник для студ. вузов: В 2 кн.: Кн.1.- М.: Владос, 2001,2003, 2004.

4. Сластенин В.А. и др. Педагогика: Учеб пособие для студ. пед. вузов.- М.: Академия, 2002, 2003.

5. Агафонова А.С. Практикум по общей педагогике: Учеб. пособие.- СПб.: Питер, 2003.

6. Бордовская Н.В. Педагогика: Учеб. для вузов.- СПб.: Питер, 2003, 2004.

7. Воспитательная деятельность педагога: учеб. пособие для студ. вузов /И.А. Колесникова и др.- М.: Академия, 2005.

8. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования: Учеб. пособие для студ. пед. вузов и системы повышения квалификации. Пед. кадров / Под ред. Е.С. Полат.- М.: Академия, 2001, 2002.

9. Подласый И.П. Педагогика: 100 вопросов – 100 ответов: Учеб. пособие для студ.вузов.- М.: ВЛАДОС-Пресс, 2004.

 

Теми доповідей і повідомлень:

1. Сучасні методи виховання та впливу; 2. Педагогічна толерантність: реалії нашого часу; 3. Взаємозв’язок понять «самоконтроль», «самооцінка», «самонаказ», «саморозвиток»; 4. Дидактичні принципи навчання; 5. Інноваційні технології навчання у вищій школі; 6. Порівняльний аналіз ведення семінарських занять двох викладачів.

Тема 8

Загальна теорія процесу виховання особистості.

1. Сутність, зміст, структура, принципи і закономірності виховання;

2. Основні напрямки, методи і технологія виховання;

3. Виховання особистості в колективі. Виховуюче навчання.

Після опрацювання теми студент повинен:

Запам’ятати, що виховання – це спеціально організована взаємодія вихователів і вихованців, яка управляється і контролюється першими, а також щокінцевою метою вихованняє формування особистості, потрібної і корисної суспільству.

Студент має звернути увагу на те, що до особливостей процесу виховання належать цілеспрямованість, багатофакторність, тривалість, безперервність, комплексність, варіативність і невизначеність та двосторонній характер.

Для отримання ефективного результату в виховному процесі необхідно враховувати його загальні закономірності. Вони залежать від стосунків, які склалися між вихователем і вихованцем, від відповідності мети і організації дій, які допомагають цю мету досягти, від відповідності соціальної практики характеру виховного впливу на вихованців, від сукупної дії об’єктивних і суб’єктивних факторів, від інтенсивності виховання і самовиховання, від активності учасників виховного процесу в педагогічній взаємодії, від ефективності таких процесів, як розвиток і навчання, що супроводжують виховний процес, від якості виховного впливу, від інтенсивності впливу на «внутрішню» сферу особистості, від сполучення педагогічного досвіду і рівня розвитку вербальних і сенсомоторних процесів вихованців, від інтенсивності і якості стосунків між самими вихованцями.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Неправильне виховання і психічний розвиток.

2. Що таке виховний процес, в чому полягає його багатофакторність?

3. Закономірності і зміст виховного процесу.

4. Особливості принципів і методів виховання.

5. Класифікація методів виховання, їх характеристика.

6. Сутність методів виховних ситуацій, заохочення і змагання.

7. Чим відрізняється технологія від мистецтва виховання.

Література

1. Амонашвили Ш.А. Основания педагогики сотрудничества // Новое педагогическое мышление / Под ред. А.В.Петровского. - М., 1989. - С. 144-177.

2. Анисимов В.Е., Пантина Н.С. Методологические вопросы разработки модели специалиста // Советская педагогика. - 1977. - № 5. - С. 100-108.

3. Архангельский С.И. Учебный процесс в высшей школе, его закономерные основы и методы. - М., 1980.

4. Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание. - М., 1986.

5. Беспалько В.П. Некоторые вопросы педагогики высшего образования. Рига, 1972.

6. Бибрих Р.Р., Васильев И.А. Особенности мотивации и целеобразования в учебной деятельности студентов младших курсов // Вестник Моск. ун-та. - Сер. 14. Психология. - 1987. - № 2. - С. 20-30.

7. Богоявленская Д.Б. Интеллектуальная инициатива как проблема творчества. - Ростов н/Д, 1983.

8. Бордовская Н.В., Реан А.А. Педагогика. - СПб.; М.,2000.

9. Галаган А.И., Тарасюк А.Н., Цейкович К.Н. Основные тенденции развития высшего образования в развитых зарубежных странах // Проблемы зарубежной высшей школы: Обзорная информация НИИВШ. - М., 1988. - Вып. 2.

10. Гальперин П.Я. Основные результаты исследований по теме "Формирование умственных действий и понятий". - М., 1965.

 

Вміти виконувати тестові завдання:

1. Педагогіка – це наука про ______

А. Підготовку вчителя до роботи у школі

Б. засобах наукового пізнання

В. Виховання і навчання людини у сучасному суспільстві

2. У перекладі з грецької «педагогіка» означає _______

А. Повторення

Б. Дітоводіння

В. Управління

3. Розвиток педагогіки як науки визначає _______

А. Необхідність передачі соціального досвіду

Б. Спадщину попередніх цивілізацій

В. Підвищення ролі особистості у суспільному житті.

Задача педагогічної науки

А. Вивчення здібностей учнів

Б. Контроль й оцінка знань учнів

В. Розкриття закономірностей навчання й виховання

5. Система педагогічних наук включає _________

А. Міжнаукові комунікації філософії і психології

Б. Принципи навчання й виховання

В. Галузі наук про виховання й освіту дітей та дорослих.

Еталони відповідей: 1 В, 2 Б, 3 А, 4 В. 5 В.

Тема 9

Професійна етика.

 

1. Поняття професійної етики, її зміст; Фахівець в умовах ринкових відносин. Стиль і тактики виживання, моральні норми ділової людини;

2. Професійне самовизначення, підходи, фактори вибору професії. Ділова кар’єра: планування і реалізація.

 

Після опрацювання теми студент повинен:

Знати, що походження професійної етики треба розглядати через взаємозв’язок моральних вимог з розподіленням суспільної праці і виникненням професій.

Професійна етика виникла як прояв повсякденної моральної свідомості і розвивалася основі узагальненої практики поведінки представ­ників кожної професійної групи. Такі узагальнення містилися як в писаних і неписаних кодексах поведінки, так і у формі теоретичних висновків. Професійна етика - це сукупність моральних норм, які визначають відношення людини до свого професійного обов’язку. Її змістом є кодекси поведінки, які пропонують певний тип моральних взаємо­зв’язків між людьми і способи обґрунтування цих кодексів.

Професійна етика вивчає: відносини трудових колективів і кожного спеціаліста окремо; моральні якості особистості спеціаліста, які забезпечують найкраще виконання професійного обов’язку; взаємостосунки всередині професійних колективів і специфічні мо­ральні норми, властиві для даної професії; особливості професійного виховання.

Для кожної профе­сії особливе значення набувають ті чи інші професійні моральні норми. Професійні моральні норми - це правила, зразки, порядок внутрішньої саморегуляції особистості на основі етичних ідеалів. Кожному роду людської діяльності (науковій, педагогічній, інженерній) відповідають певні види професійної етики.

Види професійної етики - це специфічні особливості професійної діяльності, спрямовані на людину в тих чи інших умовах її життя і діяльності в суспільстві.

Кожен вид професійної етики визначається своєрідністю професійної діяльності, має свої специфічні вимоги в галузі моралі.

 

Завдання для самостійної роботи:

1. Походження професійної етики.

2. Професіоналізм як моральна риса особистості.

3. основні положення етичного кодексу підприємця.

4. Етика ділових стосунків.

5. Види професійної етики, їх характеристика.

6. Екологічна та інженерна етики.

7. Мораль, її структура, моральні цінності, принципи.

8. Етикет. Службовий етикет.

9. Моральні норми ділової людини.

10.Економіст, інженер як керівник, політик, психолог.

 

Література

1. Аверченко Л.К. Управление общением: Теория и материалы и практикумы для специального работника: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, Новосибирск: НГАЭиУ, 1999.

2. Андерсен Р., Шихирев П.Н. «Акулы» и «дельфины»: Психология и этика российско-американского делового партнерства. - М.: Дело, 1994.

3. Андреев В.И. Конфликтология: Искусство спора, ведения переговоров, разрешения конфликтов. - М.: Народное образование, 1995.

4. Андреев В.И. Деловая игра. - Казань. Изд-во Казанского университета, 1993.

5. Баева О.Л. Ораторское искусство и деловое общение. - Минск, 2000.

6. Батаршев А.В. Психодиагностика способности к общению. - М.: Владос, 1998.

7. Блинов А.О., Василевская О.В. Искусство управления персоналом: Учеб. пособие для экономических колледжей и вузов. - М.: ГЕЛАН, 2001.

8. Блум Ф., Лейзерсон А., Хофстедер Л. Мозг, разум и поведение. - М.: Мир, 1988.

9. Бороздина Г.В. Психология делового общения. - М.: ИНФРА-М, 1998.

10. Браим И.Н. Культура делового общения. - Минск: ИП «Экоперспектива», 1998.

11. Браим И.Н. Этика делового общения. - Минск: ИП «Экоперспектива», 1996.

12. Бройнинг Г. Руководство по ведению переговоров. - М., ИНФРА-М, 1996.

13. Бульгина А. Этика делового общения. - Новосибирск, 1995.

14. Введенская М.А., Павлова Л.Г. Культура и искусство речи. Современная риторика. - Ростов н/Д.: Феникс, 1996.

15. Венедиктова В. И. О деловой этике и этикете. - М.: Институт новой экономики, 1994.

Теми доповідей і повідомлень:

 

1. Відмінність між етикою ведення бізнесу великими підприємствами й малими

2. Сучасний погляд на службовий етикет.

3. Корпоративна етика – реалії

4. Бізнес-леді та бізнесмени: загальні правила поведінки

5. Аналіз етичної поведінки сучасних політиків

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЩО ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ “ПСИХОЛОГІЯ І ПЕДАГОГІКА”

МОДУЛЬ 1 (поточне тестування)	Змістовий модуль 1		Т1
Т2
Т3
ПМК 1
Змістовий модуль 2		Т4
Т5
Т6
Т7
ПМК 2
МОДУЛЬ 2 (індивідуальна робота)	Змістовий модуль 1
Змістовий модуль 2
ПІДСУМКОВИЙ ТЕСТ
СУМА

Критерії оцінювання підготовки та виконання практичного заняття:

5 балів – опрацьовано теоретичний матеріал, надані відповіді на контрольні питання, відповідь за темою заняття повна та аргументована, студент дає відповіді на додаткові запитання.

4 бали – опрацьовано теоретичний матеріал, надані відповіді на контрольні питання, відповідь за темою заняття повна та аргументована але зустрічаються неточності, нелогічність викладу матеріалу та пояснень основних категорій.

3 бали – опрацьовано теоретичний матеріал, не в повному обсязі, надані відповіді на контрольні питання, відповідь неповна або невірна.

0 балів – тема заняття на опрацьована, відсутні відповіді на контрольні питання, відповідь відсутня або неправильна.

Критерії оцінювання ПМК:

10 балів - 100% відповідей вірні.

8 балів - 80% відповіді правильні, з деякими неточностями.

6 балів - 60% відповідей вірні, інші – по 40% з неточностями.

4 балів - 50% відповідей вірні.

2 бали - 20% відповідей вірні.

0 балів - жодної правильної відповіді.

Шкала оцінювання знань студентів

Визначення показника за державною шкалою	Визначення показника за шкалою ECTS	Оцінка за 100-бальною шкалою	ECTS оцінка
Відмінно	Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	90-100	А
Добре	Дуже добре – вище середнього рівня із кількома помилками	82-89	В
Добре – взагалі вірна робота з певною кількістю грубих помилок	75-81	С
Задовільно	Задовільно – зі значною кількістю недоліків	67-74	D
Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії	60-66	Е
Незадовільно	Незадовільно – з можливістю повторного складання	35-59	FX
Незадовільно – з обов’язковим повторним курсом	0-34	F

 

Критерії оцінювання досягнень студентів з навчальних дисциплін

A	“Відмінно” – студент має системні та глибокі знання теоретичний змісту дисципліни та усвідомлено використовує їх, має необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом, всі передбачені програмою навчальні завдання виконані, якість їхнього виконання оцінено числом балів, близьким до максимального.
B	“Дуже добре” - теоретичний зміст курсу освоєний повністю, без пробілів, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, всі передбачені програмою навчання навчальні завдання виконані, якість виконання більшості з них оцінено числом балів, близьким до максимального.
C	“Добре” - теоретичний зміст курсу освоєний повністю, без пробілів, деякі практичні навички роботи з освоєним матеріалом сформовані недостатньо, всі передбачені програмою навчання навчальні завдання виконані, якість виконання жодного з них не оцінено мінімальним числом балів, деякі види завдань виконані з помилками.
D	“Задовільно” - теоретичний зміст курсу освоєний частково, але пробіли не носять істотного характеру, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, більшість передбачених програм навчання навчальних завдань виконано, деякі з виконаних завдань, можливо, містять помилки.
E	“Посередньо” - теоретичний зміст курсу освоєний частково, деякі практичні навички роботи не сформовані, багато передбачені програм навчання навчальні завдання не виконані, або якість виконання деяких з них оцінено числом балів, близьким до мінімального.
FX	“Умовно незадовільно” - теоретичний зміст курсу освоєний частково, необхідні практичні навички роботи не сформовані, більшість передбачених програм навчання навчальних завдань не виконано, або якість їхнього виконання оцінено числом балів, близьким до мінімального; при додатковій самостійній роботі над матеріалом курсу можливе підвищення якості виконання навчальних завдань.
F	“Незадовільно” - теоретичний зміст курсу не освоєно, необхідні практичні навички роботи не сформовані, всі виконані навчальні завдання містять грубі помилки, додаткова самостійна робота над матеріалом курсу не приведе до якого-небудь значимого підвищення якості виконання навчальних завдань.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

 

Для вивчення курсу “Психологія і педагогіка” є достатня кількість підручників у бібліотеці університету, а також опорний конспект лекцій. На кафедрі є достатня кількість методичних розробок для самостійної роботи та контролю знань студентів, додаткові ілюстративні матеріали.

 

 

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Басова Н.В. Педагогика и практическая психология. Учебное пособие. - Р/Д., Феникс, 2000г.

2. Бондарчук Е.Й., Бондарчук Л.И. Основы психологии и педагогики: курс лекций. - К.: МАУП, 1999г.

3. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення. Навальний посібник. - К.: ЕксОб, 2000р,

4. Николаенко В. Психология и педагогика: учебное пособие /под ред. Николаенко В.М. - М.: ИНФРА - М; 2000г.

5. Палеха Ю. Основи психології та педагогіки. - К.: Уф: МБ, 1999р.

6. Реан А.А., Бордовская Н.В., Розум С.И. Психология й педагогика. Учебник для вузов. - С. Пб., Харьков, 2000г.

7. Столяренко Л.Д., Самыгин С.И. Психология и педагогика в вопросах и ответах. - М.: АСТ, 1999г.

8. Психология и педагогика /Сост. и отв. ред. А.А. Радугин. - М.: Центр, 1996г.

9. Алехина И. Имидж и этикет делового человека. - М., 1996г.

10. Анцупов А.Я., Шипилов А.И. Конфликтология. - М.: Изд. ЮНИТИ, 1999г.

11. Борзовская Н.В., Реан А.А. Педагогика. Учебник для вузов. -С.Пб.: Питер, 2000г.

12. Габай Т.В. Педагогическая психология. - М., 1995г.

13. Герет Томас М. Етика бізнесу. -- К.; Основи, 1999р.

14. Гуревич П.С. Современный. гуманитарный словарь-справочник. - М„ 1999г.

15. Деловой зтикет. - К.: Альтер пресе, 2000г.

16. Заброцький М. Педагогічна психологія. - К.; МАУП, 2000р.

17. Зимняя Н.А. Педагогическая психология. - Р/Д, 1999г.

18. Карпов А.В. Психология менеджмента. - М.: Гардарика, 1999г.

19. Коломінський Н.Л. Психологія педагогічного менеджменту. -Київ, 1996р.

20. Курбатов В.М. Стратегия делового успеха. - Р/Д, 1995г.

21. Культура ділового спілкування. Навчальний посібник /Укладачі Л.Г. Зубенко, В.Д. Нємцов, - К.: ЕксОб, 2000р.

22. Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций. - М.: ЮРАЙТ, 2000г.

23. Ломскин Г. Практическая психология конфликта. - К.: МАУП, 2000г.

24. Лозниця В.С. Психологія менеджменту. Навчальний посібник. - К.: ЕксОб, 2000р.

25. Леонтьев А.А. Психология общения. - М., 1997г.

26. Максименко С.Д.. Соловієнко В.О. Загальна психологія. - Київ, МАУП, 2000р.

27. М’ясоїд П. Загальна психологія. - К.: Вища школа, 2000р.

28. Немов Р.С. Психология. - Т.Л. - М., 1990г.

29. Общая психология (курс лекций). - М.: Владос, 1998г.

30. Основи психології. Підручник /за заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. - К.: Либідь, 1997р.

31. Психология и этика делового общения / под ред. проф-.В.Н.-Лавриненко. - М.: ЮНИТИ, 2000г.

32. Предпринимательство в АПК / С.Н. Градов, Н.Т. Крячков, В.А. Удалов й др. Учебник. - М.: Колос, 1997г.

33. Панасюк А.Ю. Вам нужен имиджмейкер? - М.: Дело, 2000г.

34. Почепцов Г. Имиджелогия. - М.: Рефл-бук, 2000г.

35. Психология. Учебник для технических вузов. Под ред. В.Н. Дружинина. - С. Пб., М., Харьков, 2000г.,

36. Практическая психология для менеджеров. - М., 1999г.

37. Соловьев Э.Я. Современный этикет. Деловой протокол. - М.: Ось -89, 2000г.

38. Сухарев В.А. Быть деловым человеком. - Симферополь, 1996г.

39. Стефановская Т.А. Педагогика: наука и искусство. Курс лекций. - М.: Совершенство, 1998г.

40. Трофимов Ю. Психологія. Підручник. - К.: Либідь, 2000р.

41. Уедерспан Г. Изящное искусство ведення междугородних переговоров. 1993г.

42. Чмут Т.К., Чайка Г.Л., Лукашевич М.П., Осечінська І.Б. Етика ділового спілкування. Курс лекцій. - К., 1999р.

43. Чмут Т.К. Культура общения. - Хмельницкий, 1996г.

44. Шеломенцев В.Н. Этикет и культура общения. - К., 1995г.

45. Экономическая психология в системе рыночных отношений. Под ред. Потемкина В.К. - С.Пб.: ИСЗПРАН, 1999г.