Правила отримання вектора X по матрицi A

2.2.1 Xi - скалярний добуток i-того рядка матрицi A на стовпець, який мiстить перший по порядку найбiльший елемент даного рядка.

2.2.2 За вектор X прийняти головну дiагональ матрицi A, перебудованої таким чином:

на початку кожного рядка зiбрати невiд'ємнi елементи, а в кiнцi вiд'ємнi.

2.2.3 У матрицi A знайти перший по черзi рядок з найбiльшою сумою його елементiв, в якостi компонент вектора прийняти впорядкованi по незменшуванню елементи цього рядка.

2.2.4 Рядки матрицi A впорядкувати по незменшенню елементiв його першого стовпчика i за вектор X, прийняти головну діагональ перебудованої матрицi.

2.2.5 За Xi прийняти

2.2.6 В матрицi А знайти перший по черзi рядок з максимальною сумою його елементiв. Вектор X отримати iз знайденого рядка циклiчним зрушенням його елементiв на двi позицiї лiворуч.

2.2.7 Рядки матрицi вiдсортувати за зростанням тiльки додатніх елементiв i за вектор взяти елементи побічної дiагоналi матрицi А.

2.2.8 В матрицi знайти найбiльший по модулю елемент, та за (n-1)-ий елемент вектора прийняти (n-1) елемент того стовпця матрицi, в якому знаходиться необхідний елемент. За Xn прийняти елемент А11.

2.2.9 За перші (n-1)-х елементiв вектора X прийняти мiнiмальнi елементи перших (n-1) стовпцiв матрицi А. Елементи Xn покласти рiвними сумi елементiв останнього стовпця матрицi.

2.2.10 Серед стовпцiв матрицi А знайти стовпець, який мiстить мiнiмальний добуток своїх елементiв i прийняти цей стовпець за вектор X.

2.2.11 Кожний рядок матрицi вiдсортувати за зростанням його елементiв, i за елемент X прийняти стовпець, який мiстить найбiльший елемент.

2.2.12 Перший елемент вектора X покласти рiвним сумi елементiв матрицi А, розташованих нижче головної дiагоналi, за винятком Ann.

2.2.13 Останнiй елемент вектора X покласти рiвним сумi елементiв матрицi А, розташованих над головною дiагоналлю, за перші елементи прийняти елементи побiчної дiагоналi матрицi, за винятком А1n.

2.2.14 За останній елемент вектора X взяти добуток елементiв того рядка i того стовпця матрицi, на перехрестi яких знаходиться перший вид'ємний елемент матрицi. Усi попереднi елементи заповнити елементами стовпця, вiдкинувши останнiй.

2.2.15 За елементи вектора X прийняти елементи стовпця матрицi, якi мають мiнiмальну суму елементiв та вiдсортованого у порядку зростання.

2.2.16 У кожному стовпцi матрицi знайти мiнiмальний та наступний за ним елемент прийняти за елемент вектора X. У випадку, якщо мiнiмальний елемент знаходиться в кiнцi стовпця, його прийняти за елемент вектора X.

2.2.17 Вiдсортувати стовпцi матрицi А за зменшенням та прийняти за вектор X строку з мiнiмальними елементами в стовпцях.

2.2.18 Вiдсортувати матрицю А, переставляючи стовпцi так, щоб елементи першого рядка зменшувались. За вектор X прийняти елементи цього рядка у зворотньому по номеру стовпця порядку.

2.2.19 Вектор X заповнити сумами елементiв кожного рядка матрицi А, розмiщених пiсля мiнiмального елементу у вiдповiдальному рядку. В отриманому векторi змiнити знаки елементiв на протилежнi.

2.2.20 За елементи вектора X взяти попарнi добутки елементiв головної дiагоналi на наступний елемент у рядку та вiдсортованi по зростанню. За останнiй елемент вектора X взяти елемент Ann.

2.2.21 Транспонувати матрицю А та її третій рядок взяти за вектор X.

2.2.22 У кожному стовпцi матрицi А поставити спочатку вiд'ємні елементи, а потiм додатні. Елементами останнього рядка заповнити вектор X.

2.2.23 Компоненти вектора X – впорядкованi за незростанням середнiх арифметчних значень елементiв рядків матрицi А.

 

2.2.24 Транспонувати матрицю А, та заповнити елементами побiчної дiагоналi вектор X.

2.2.25 Елементи вектора X прийняти рiвними максимальному елементу серед елементiв матрицi А, розмiщених не нижче i-того рядка.

2.2.26 За елементи вектора X прийняти кiлькiсть додатніх елементiв в i-тому стовпцi матрицi.

2.2.27 За елементи вектора X прийняти n/2 найбiльших та n/2 найменших елементiв матрицi А.

2.2.28 За елементи вектора X прийняти n найменших елементiв матрицi А.

2.2.29 Знайти мiнiмальний елемент головної дiагоналi матрицi; елементи стовпця, в якому вiн знаходиться, вiдсортувати за незменшенням та прийняти за елементи вектора Х.

2.2.30 Знайти максимальний елемент побiчної дiагоналi матрицi; елементи рядка, в якому вiн знаходиться, вiдсортувати за незростанням i прийняти за елементи вектора X.

ВКАЗIВКИ ДО ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ

Для вiдлагодження програм необхiдно пiдготувати вiдповiдний текст, тобто, вирішити задачу вручну, взяв таке значення n, яке не потребує великого об'єму обчислень. При цьому потрiбно при рiшеннi на машинi тестового варiанта задачi у програмi виконати усi передбаченi в нiй вiтки обчислювального процесу. З цiєю метою для вiдлагодження частин програми можливо прийдеться задати iншi правила обчислення матриці А, або значення компонент вектора X.

ЗМIСТ ЗВІТУ

2.4.1 Постанова задачi

2.4.2 Текст програми, вихiднi данi.

2.4.3 Тести та результати наладок.

2.4.4 Результат рiшення на ЕОМ.

 

Варiанти завдання отримати у викладача.

КОНТРОЛЬНI ЗАПИТАННЯ

2.5.1 У чому різниця фiзичного i логiчного подання даних у багатомiрному масивi?

2.5.2 Як здiйснюється у машинi лiнеаризацiя багатомiрного масиву (якими засобами)?

2.5.3 Для чого використовується функцiя впорядкування?

2.5.4 Що є аргументом функцiї впорядкування?

2.5.5 Як обчислити адресу похiдного елементу багатомiрного масиву?

2.5.6 Що представляє собою розріджений масив?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №2

ЗАПИСИ, МАСИВИ ЗАПИСIВ

Мета роботи: вивчення структури даних-запису як кiнцевої впорядкованої кiлькості елементiв, що характеризуються рiзними типами даних. Вивчення iєрархiчної структури записiв, її подання на логiчному та машинному рiвнях.

 

ЗАВДАННЯ

Описати масив записiв, що мiстять в собi вiдомості про кожного студента вашої групи.