Умови, в яких повинна надаватись медична допомога Положення пацієнта

Горизонтальне та напівсидяче.

Діагностична програма – збір скарг та анамнезу, клінічний огляд, вимірювання АТ, ЕКГ.

Обов’язкові дані клінічного огляду – свідомість, положення, судоми, странгуляційна борозна, колір шкіри та крапкоподібні крововиливи, петехіальні крововиливи у склери і кон’юктиви, стан дихання, характеристика пульсу, аускультація серця та легенів.

Лікувальна програма – звільнення від стискуючої одежі чи зашморгу, за необхідністю – застосування прийому Селіка, інтубація трахеї, ШВЛ, зовнішній масаж серця, інгаляція кисню, при судомах – бензодіазепіни, кристалоїди та натрію гідрокарбонат 4%-200 мл в/в крапельно, клюкокортикоїди в перерахунку на 90 мг преднізолону, при травматичній асфіксії – анальгетики.

Особливості госпіталізації: транспортування на ношах в реанімаційне відділення, накладений шийний комір-шина, інфузійна терапія, при необхідності – ШВЛ у режимі помірної гіпервентиляції.

 

****************************************

 

Нозологічна одиниця: Асфіксія новонародженого

Код МКХ 10: R 09

Ознаки та критерії діагностики - синдром характеризується окремими нерегулярними дихальними рухами або їх відсутністю зі збереженою серцевою діяльністю під час пологів. Асфіксія новонароджених є термінальним станом, який потребує реанімаційних заходів за правилами А-В-С.

Діагностична програма – Стан новонародженого оцінюють по шкалі Апгар на 1-й хвилині після пологів та на 5-й хвилині. Значення 4-7 балів оцінюється як асфіксія середньої важкості, 1-3 бали – важка асфіксія.

Умови надання допомоги – реанімація проводиться відразу після народження дитини. Предмети, якими проводять реанімаційні заходи, повинні бути стерильними, а маніпуляції обережними.

Лікувальна програма

1. Зафіксувати час народження дитини.

2. Швидко обсушити дитину. Стимулювати дихання подразнюючи ступні та спину.

3. Положити дитину в теплих пелюшках, положення на спині, плечі злегка підняті, голова навпіврозігнута.

4. Провести санацію верхніх дихальних шляхів, відсмоктуючи слизову речовину спочатку з роту, потім з носу.

5. Провести санацію шлунку.

6. ШВЛ за допомогою маски ретельно притиснутої до обличчя дитини, 100% киснем.

7. Оцінювати дихання, серцебиття, колір шкіри на 30-й, 60-й секунді, 2, 4, 5, 10-й хвилині після народження.

На 60-й секунді після народження при ЧСС менш ніж 60 ударів в хвилину почати масаж серця, провести масочне дихання: масочне дихання в відношенні 3:1 = три компресії (120 за 1 хв.) та масочний вдих (30 в 1 хв.)

Якщо на 4-5 хв. зберігається брадикардія (ЧСС менш ніж 80 в 1 хв.):

1. ШВЛ 100% киснем за допомогою маски або через інтубаційну трубку.

2. Продовжувати зовнішній масаж серця.

3. Почати введення лікарських препаратів: в/в або ендотрахеально 0,1% розчин адреналіну (одноразово 0,1 мл/кг = 0,01 мг/кг, максимальна доза 0,3 мл/кг = 0,03мг/кг маси).

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування. Відновлення самостійного дихання.

Критерії якості лікування: стабілізація дихання, гемодинаміки

Можливі побічні дії і ускладнення. Аспірація меконію, розрив легень.

Подальший нагляд

Обов’язкова госпіталізація.

Особливості госпіталізації: в реанімаційне відділення патології новонароджених.

 

****************************************

 

Нозологічна одиниця: Гострий живіт

Код МКХ 10: R 10

Ознаки та критерії діагностики захворювання: гострий біль в животі – важливий симптом при запаленні парієтальної черевини внаслідок гострих запальних чи деструктивних захворювань внутрішніх органів; обструкції порожнистого органу живота; порушенні перфузій внутрішніх органів: емболія, тромбоз, стеноз чи стискання артерій черевної порожнини; травми живота. Гостру абдомінальну біль за походженням визначають як: хірургічну, гінекологічну, урологічну, нехірургічну.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога. Положення пацієнта горизонтальне.

Діагностична програма: збір скарг та анамнезу, клінічний огляд, вимірювання АТ на обох руках, ЕКГ у 12 стандартних відведеннях.

Обов’язкові дані анамнезу. Скарги на момент огляду. Дата та час захворювання, з чим пов’язано початок болю, наявність нудоти, блювоти, підвищення температури, наявність нападів болю і перенесені оперативні втручання; у жінок репродуктивного віку: гінекологічний анамнез; дізурія, гематурія. Слід пам’ятати, що прийом антибіотиків, знеболюючих препаратів та глюкокортикостероїдів може маскувати гострі запальні захворювання внутрішніх органів.

Обов’язкові дані клінічного огляду. Оцінка свідомості, прохідності дихальних шляхів, положення, колір шкіри, стан язика, досліджування пульсу, вимірювання АТ; огляд живота – післяопераційні рубці, здуття, асцит, перкусія, пальпація, аускультація кишкових шумів, виявлення специфічних симптомів гострих хірургічних захворювань – Мерфі, Ровзінга, Щоткіна-Блютберга, Кера тощо; пальцеве ректальне обстеження; ЕКГ.

Лікувальна програма. Виявлення пацієнтів з гострими хірургічними захворюваннями та їх обов’язкова екстрена госпіталізація; виявлення пацієнтів з нехірургічними причинами гострого болю в животі і визначення показань до їх екстреної госпіталізації; забезпечення венозного доступу, моніторинг показників гемодинаміки, при ознаках гіповолемії, гіпотонії: кристалоїди; при встановленій причині колікоподібного болю допустимо введення міотропних спазмолітиків: дротаверин 40-80мг (розчин 2%- 2-4мл); при нудоті та блювоті – метоклопрамід 10 мг (розчин 5% - 2мл). Призначення наркотичних та інших анальгетиків протипоказано.

Характеристика кінцевого результату лікування. Зменшення інтенсивності болю та ознак інтоксикації.

Критерії якості лікування. Поліпшення самопочуття, стабілізація гемодинаміки, досягнення транспортабельності при ознаках шоку.

Подальший нагляд.

Показання для госпіталізації: пацієнти з гострим болем в животі підлягають екстреній госпіталізації в залежності від попереднього діагнозу.

Особливості госпіталізації. Транспортування на ношах, під контролем гемодинамічних показників, дихання та проведенням інфузійно-трансфузійної терапії.

 

****************************************

 

Нозологічна одиниця: Гіпертермічні судоми

Код МКХ 10: R 56

Ознаки та критерії діагностики захворювання фебрільні судоми відмічаються у дітей з 3 місяців до 6 років. Найчастіше першими ознаками гіпертермії є судоми, тривалість яких не більше 15 хвилин, носять генералізований характер та добре піддаються лікуванню жарознижуючими засобами.

· Підвищена температура тіла.

· В анамнезі: несприятливі фактори ризику, що супроводжують захворювання.

· Колір шкірних покривів (гіперемія, блідість)

· Гемодинамічні порушення мікроциркуляції і центральної гемодинаміки.

· Неврологічні порушення: ступень порушення свідомості, судоми.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога. Невідкладна медична допомога повинна надаватися в умовах теплого приміщення.

Діагностична програма. Ідентифікація пацієнтів з високим ризиком злоякісної гіпертермії (ЗГ) є дуже важливою для її профілактики.

Для цього необхідний ретельний збір анамнезу стосовно всіх можливих випадків в родині цього пацієнта.

Обов’язкові дані анамнезу. Несприятливі фактори ризику, що супроводжують захворювання. Скарги на момент огляду. Дата та час захворювання.

Обов’язкові дані клінічного огляду Колір шкіри, характеристика пульсу, аускультація серця.

Лікувальна програма

1. Положити дитину на спину, голову положити на бік та зафіксувати. Оберігати дитину від подальшого травмування.

2. Забезпечити доступ свіжого повітря, розкрити дитину, послабити стискуючий одяг.

3. Запобігти прикушуванню язика (ввести шпатель, обмотаний серветкою).

4. Забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів.

5. Відсмоктати механічним способом слизову рідину з порожнини рота та верхніх дихальних шляхів.

6. Інгаляція 40% суміші кисню та повітря.

7. При необхідності – ШВЛ.

8. Жарознижуюча терапія: 1% розчин димедролу – 0,1 мл на рік життя (не більше ніж1мл), 2% розчин папаверину гідрохлориду – 0,2 мл на рік життя, 50% розчин анальгіну – 0,1 мл на рік життя (не більше 1 мл).

9. Фізичні методи охолодження: водно-спиртове, водно-спиртово-оцтове (у рівних пропорціях), оцтове (3%) розтирання.

10.Після відновлення функції дихання протисудомна терапія: 0,5% розчин седуксену – 0,05-0,1 мл/кг маси, при відсутності ефекту через 5-10 хвилин повторити в тому ж дозуванні.

11.При відсутності ефекту ввести внутрівенно дуже повільно 20% розчин натрію оксібутірат – 50 мг/кг маси в 20 мл 0,9% розчину натрію хлориду.

12.Терміново госпіталізувати в лікарню. Під час транспортування підтримувати життєво важливі функції організму, подавати зволожений кисень через маску.

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування Купірування судом, нормалізація дихання, зниження температури.

Критерії якості лікування Поліпшення самопочуття, стабілізація гемодинаміки, попередження ускладнень під час судом, досягнення транспортабельності.

Можливі побічні дії і ускладнення Аспірація шлункового вмісту

Подальший нагляд. Терміново госпіталізувати в лікарню. Під час транспортування підтримувати життєво важливі функції організму, подавати зволожений кисень через маску.

 

****************************************

 

Нозологічна одиниця Судоми

Код МКХ 10: R 56

Ознаки та критерії діагностики: наявність захворювань, в тому числі інфекційних, епілепсії, спазмофілії в анамнезі; наявність передвісників: аури, галюцинацій, парестезій; початок, тип судом, дихання, рефлекси, реакція зіниць на світло, мимовільне сечовиділення, прикус язика.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога: положення пацієнта – горизонтальне, запобігти подальшому травмуванню пацієнта.

Діагностична програма: збір скарг та анамнезу, клінічний огляд, вимірювання АТ на обох руках, ЕКГ.

Обов’язкові дані анамнезу: час захворювання, кількість судомних нападів, у дітей – наявність гіпертермії до приступу, спазмофілії та рахіту; при нормальній температурі тіла виключити отруєння, травми ЦНС, діабет, епілепсію, нагляд у невропатолога, чи отримує антиконвульсанти, наявність амнезії.

Обов’язкові дані клінічного огляду: характер судом, колір шкіри, реакція зіниць на світло, анізокорія, мимовільне сечовиділення, прикус язика, характеристика пульсу, ЧСС, АТ, ЕКГ, менінгеальні ознаки, рівень глюкози в крові.

Лікувальна програма: відновлення прохідності дихальних шляхів, попередити прикус язика, інгаляція кисню, при необхідності ШВЛ – ларингеальна маска, інтубація трахеї; протисудомна терапія; бензодіазепіни – сибазон 0,5% 2 мл на 0,9% 15 мл розчині хлориду натрію через кожні 10 хв. до 6 мл; дітям 0,3-0,5 мг/кг внутрівенно; 40% р-н глюкози 60 мл (при вмісті глюкози в крові менше 5 ммоль/л); у вагітних при прееклампсії 25%10 мл магнію сульфат.

Показання для госпіталізації: епілептичний статус – судомний напад тривалістю понад 30 хв. чи повторні напади без повного відновлення свідомості поміж нападами судом. Термінова госпіталізація на ношах в відділення нейрореанімації чи відділення інтенсивної терапії та, залежно від показань, до неврологічного чи інфекційного відділення.

 

****************************************

 

Нозологічна одиниця: Шок

Код МКХ 10: R 57

Ознаки та критерії діагностики: периферична вазоконстрикція, порушення мікроциркуляції та метаболізму тканин, дихальна недостатність, гіповолемія, зниження артеріального тиску. Шок може бути травматичного генезу (внаслідок механічних пошкоджень), опіковий, холодовий, внаслідок ушкодження електричним струмом, геморагічний, анафілактичний (вплив алергенів), токсикоінфекційний, кардіогенний.

Умови, в яких повинна надаватись медична допомога: положення пацієнта горизонтальне, при травмах грудної клітки – напівсидяче.

Діагностична програма: збір скарг та анамнезу, наявність порушення дихання, вимірювання АТ на обох руках, характеристика пульсу, шоковий індекс по Альтговеру, ЕКГ.

Обов’язкові дані анамнезу: скарги на момент огляду, дата та час захворювання, робочий АТ, характеристика фактору, що викликав пошкодження, механізм отримання травми, рівень крововтрати, вплив алергенів.

Обов’язкові дані клінічного огляду: положення, шкіра, колір, температура, вологість, симптом “білої плями”, свідомість, прохідність дихальних шляхів, гострі порушення дихання, характеристика пульсу, рівень АТ, шоковий індекс по Альтговеру, визначення ступеню шоку.

Лікувальна програма: за необхідністю – серцево-легенева реанімація; тимчасова зупинка зовнішньої кровотечі, іммобілізація переломів, адекватне положення тіла; усунення дефіциту ОЦК: інфузійна терапія кристалоїдами, реосорбілакт, анальгезія, кортикостероїди, L-лізину есцинат 5-10 мл внутрівенно повільно на 10 мл 0,9% розчину хлориду натрію. При анафілактичному шоку – адреналін 0,1% 0,4-1,0 мл внутрівенно (ендотрахеально) з 10 мл ізотонічного розчину, допамін 100 мг в 250 мл розчину внутрівенно крапельно, кристалоїди, кортикостероїди. Десенсибілізуючі препарати після стабілізації АТ.

Критерії якості лікування: стабілізація гемодинамічних показників, досягнення транспортабельності.

Особливості госпіталізації: госпіталізація в спеціалізований стаціонар чи відділення інтенсивної терапії під контролем гемодинамічних показників, дихання та продовженням проведення інфузійно-трансфузійної терапії.

 

****************************************