Техніка безпеки в хімічній лабораторії

1. В лабораторії необхідно працювати в халатах.

2. Працівники лабораторії повинні знати засоби гасіння пожежі.

3. Забороняється залишати прилад, який працює, без нагляду.

4. Категорично забороняється вживати або залишати їжу в лабораторії.

5. Забороняється виливати в раковини залишки кислот, лугів і органічних сполук.

6. Не можна користуватися несправним електрообладнанням.

7. Робоче місце завжди повинно бути чистим.

8. По закінченню роботи потрібно вимкнути всі електроприлади, якими користувалися, закрити газ і водопровідні крани та прибрати робоче місце.

9. Приміщення лабораторії повинно мати припливно-витяжну вентиляцію.

10. У лабораторії повинні бути засоби пожежогасіння.

11. Всі роботи з хімічними речовинами слід проводити тільки у витяжних шафах.

Заходи пожежної безпеки в хімічній лабораторії

1. Робочі столи, призначені для роботи з відкритим вогнем і пожежовибухонебезпечними речовинами, мають бути покриті негорючим матеріалом.

2. Легкозаймисті і горючі рідини належить зберігати в лабораторіях чітко за асортиментом у металевих ящиках і шафах.

3. Відпрацьовані легкозаймисті і горючі рідини слід збирати у спеціальну герметичну тару, яка наприкінці роботи видаляється з приміщення для регенерації або утилізації.

4. Для запобігання розливанню рідин і в разі аварії забороняється виливати

 

легкозаймисті і горючі рідини у каналізацію.

Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом

При ураженні електричним струмом необхідно негайно звільнити потерпілого від дії електричного струму, відключивши електроустановку від джерела живлення, а при неможливості відключення – відтягнути його від струмоведучих частин за одяг, застосувавши підручний ізоляційний матеріал.

При відсутності у потерпілого дихання і пульсу необхідно робити йому штучне дихання і непрямий (зовнішній) масаж серця, звернувши увагу на зіниці. Розширені зіниці свідчать про різке погіршення кровообігу мозку. При такому стані необхідно негайно приступити до оживлення потерпілого і викликати швидку медичну допомогу [6].

Надання першої допомоги при опіках кислотами і лугами

При попаданні кислоти або лугу на шкіру, ушкоджені ділянки необхідно ретельно промити цівкою води на протязі 15-20 хвилин, після цього пошкоджену кислотою поверхню обмити 5%-ним розчином питної соди, а обпечену лугом – 3%-ним розчином борної кислоти або розчином оцтової кислоти.

При попаданні на слизову оболонку очей кислоти або лугу необхідно

очі ретельно промити цівкою води протягом 15-20 хвилин, після цього промити 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні очей лугом – 2%-ним розчином борної кислоти.

При опіках порожнини рота лугом необхідно полоскати 3%-ним

розчином оцтової кислоти або 3%-ним розчином борної кислоти, при опіках кислотою – 5%-ним розчином питної соди.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

При попаданні кислоти в дихальні шляхи необхідно дихати розпиленим за допомогою пульверизатора

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

10%-ним розчином питної соди, при попаданні лугу – розпиленим 3%-ним розчином оцтової кислоти [6].

Техніка безпеки при роботі з приладом КФК-2

Місце розташування фотоколориметра повинно бути чистим, вільним від пилу, лугів і парів кислот.

Поблизу колориметра не повинні знаходитися великі вироби, які створюють незручності у роботі оператора.

Усі дії по регулюванню, які пов’язані з проникненням в корпус фотометра, до струмопровідних частин, заміна деталей, під’єднання та від’єднання кабелю живлення повинне проводитись після від’єднання фотометру від електромережі.

При експлуатації колориметр повинен бути надійно заземлений.

При перенавантаженні електродвигуна потрібно користуватися запобіжним клапаном. Переріз жил, марки дротів та тип запобіжника повинні відповідати інструкції приладу.

Кабель живлення повинен мати переріз відповідний до протікаю чого струму, довжину не менше ніж 1,5 м і обладнаний вилкою із клемою для заземлення. Розетка у користувача повинна бути під’єднана до заземлення.

Поблизу фотометра не повинно бути громіздких речей, які завдають незручності при експлуатації приладу. Приміщення в якому проводять дослід повинне бути чистим [11].

Розрахункова частина

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

2.1 Статистична обробка результатів

1. Середнє арифметичне значення:

де - результат одиничного вимірювання (визначення);

- вибірка (кількість паралельних вимірювань, визначень)

Х= =0,0034мг/м³

2. Абсолютна похибка визначення:

де – істинне (або середнє арифметичне) значення

∆ х₁ = 0,0032 – 0,0034 = - 0,0002 мг/м³

∆ х₂ = 0,0034 – 0,0034 = 0 мг/м³

∆ х₃ = 0,0030 – 0,0034 = - 0,0004 мг/м³

х₄ = 0,0037 – 0,0034 = 0,0003 мг/м³

х₅ = 0,0041 – 0,0034 = 0,0007 мг/м³

х₆ = 0,0039 – 0,0034 = 0,0005 мг/м³

₇ = 0,0035 – 0,0034 = 0,0001 мг/м³

₈ = 0,0033 – 0,0034 = - 0,0001 мг/м³

₉ = 0,0030 – 0,0034 = - 0,0004 мг/м³

₁₀ = 0,0033 – 0,0034 = - 0,0001 мг/м³

Середнє значення абсолютної похибки всієї серії

= = 0,0008мг/м³

3. Стандартне відхилення окремого визначення (S)

S =

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

S = = = 0,00036 мг/м³

4. Стандартне відхилення середнього арифметичного S_х

S_x = =

 

S = = 0,00003 мг/м³

5. Інтервал довірчих значень

= ± S

де - найбільш імовірна похибка аналізу при обраній довірчій імовірності. Чим більша кількість паралельних визначень n, тим менший довірчий інтервал і вища точність аналізу;

- коефіцієнт Стьюдента при довірчій імовірності Р у залежності від кількості визначень n.

S - стандартне відхилення середнього арифметичного.

= 2,26 · 0,00003 = 0,00006 мг/м³

Значення коефіцієнта Стьюдента

Число ступенів свободи	t0,95	Число ступенів свободи	t0,95	Число ступенів свободи	t0,95
	12,71		2,78		2,36
	4,30		2,57		2,31
	3,18		2,45		2,26

 

 

Таким чином, істинне значення вимірюваної величини знаходиться в довірчому інтервалі:

=

= 0,0034 0,00006 мг/м³

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Таблиця 2.2 Результати розрахунків метрологічних характеристик результатів аналізу

Метрологічна характеристика	Значення
Середнє значення аналізу,	0,0034 мг/м^3
Абсолютна похибка аналізу,	0,0008 мг/м^3
Стандартне відхилення окремого визначення,S	0,00036 мг/м^3
Стандартне відхилення середнього арифметичного, S	0,00003 мг/м^3
Результат вимірювання,	0,0034 0,00006 мг/м^3

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

2.2. Комп’ютерна обробка результатів

№ досл	х		Δхі		S
	0,0032	0,003	0,000	0,000004	0,000363	0,000115	0,000269
	0,0034	0,003	0,000
	0,003	0,003	0,000
	0,0037	0,003	0,000
	0,0041	0,003	0,001
	0,0039	0,003	0,000
	0,0035	0,003	0,000
	0,0033	0,003	0,000
	0,003	0,003	0,000
	0,0033	0,003	0,000

 

За результатами розрахунків метрологічних характеристик створюємо ілюстрації до відповідних розрахунків (рис. 2.1 і рис.2.2)

 

Рис. 2.1 Графік концентрацій фенолу в повітрі

 

 

Рис. 2.2 Графік абсолютних похибок визначення фенолу у повітрі

 

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

ВИСНОВОК

Курсова робота виконана за темою “Визначення фенолу у повітрі фізико-хімічними методами аналізу”. В процесі курсової розглянули фізико-хімічні методи аналізу визначення фенолу, зроблена порівняльна таблиця методів, а також вивченні правила техніки безпеки при проведенні аналізів. За основний метод вибрано фотоколориметричний метод з діазотованим паранітроаніліном. Проведена статистична обробка даних. Концентрація фенолу в повітрі становить = 0,0034 0,00006 мг/м³ , що не перевищує ГДК.

 

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

Список використаної літератури

1. Білецький В. С. Мала гірнича енциклопедія 1987 – 156ст.

2. Лестус Л. В. Методи вимірювання параметрів навколишнього середовища. Миргород – МХПК ПолтНТУ, 2013

3. Алесковского В. Б. Физико-химические методы анализа 1983- 365 с.

4. Афанасьев Ю.А., Фомин С.А. Мониторинг и методы контроля окружающей среды. Учебное пособие. Часть 2. – М.: МНЭПУ, 2001 – 337 с.

5. Бабко А.К., Пятницкий И.В. Количественный анализ. – М.: Высшая школа, 1962 – 510 с.

6. Беккер А.А., Агаев Т.Б. Охрана и контроль загрязнения природной среды. – Л.: Гидрометеоиздат.ю 1989 – 286 с.

7. Берленд М. Е., Сидоренко Г. И. Руководство по контролю загрязнения атмосферы. Ленинград Гидрометиоиздат 1979 -

8. Быховская М.С., Гинзбург С.Л., Хализова О.Д. Методы определения вредных веществ в воздухе и других середах. Часть 2. – М.: Медгиз, 1960 – 316 с.

9. Крешков А.П. Основы аналитической химии. Физико-химические (инструментальные) методы анализа. – М.: Химия, 1970 – 472 с.

10. Лейте В. Определение загрязнений воздуха в атмосфере и на робочем месте. Ленинград “Химия”Ленинградское отделение 1980 – 340 с.

11. Паспорт КФК – 2. Руководство по эксплуатации

12. Перегуд Е. А., Горелик Д. О. Инструментальные методы контроля загрязнения атмосферы. – Л.: Химия, 1981- 381 с.

13. Пешкова В.М., Громова М.И. Практическое руководство по спектрофотометрии и колориметрии. – Изд-во Московского университета, 1965 – 136 с.

14. Руководство по контролю загрязненной атмосферы. – Л.: Гидрометеоиздат, 1979