Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Визначення фенолу в повітрі методом кулонометріїСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Кулонометрія – це визначення кількості електрики, яка витрачається в ході електрохімічної реакції. Кулонометричним методом визначається ряд органічних речовин: пікринова кислота, аспарагінова кислота, хінон, хлорбензоли і феноли, азобарвники, нітрозв’язки і т.д. [1].
Принцип методу. Досліджуване повітря відбирають протягом 5 хв. зі швидкістю 200 см3/хв. Через герметичну комірку відбирають шприцом 20 см3 повітряного концентрату і поміщають в комірку детектування, забезпечену чотирма сенсорами на основі резонаторів об’ємних акустичних хвиль. Для визначення використовують прилад кулонометр “Експерт-006” [12]
Рис. 1.7 Кулонометр “Експерт-006”
Рис. 1. 8 Оптична схема кулонометра 1 – робочий або випробуваний електрод; 2 – допоміжний електрод; 3 – електрод порівняння; 4 – термостатований вимірювальний посуд з насиченим розчином хлористого калію; 6 – термостат; 7 – водна витяжка з бетону або дистильована вода
Таблиця 1.1 Загальна характеристика фізико-хімічних методів аналізу
Беручи до уваги вище подану характеристику можливих фізико-хімічних методів аналізу для визначення фенолу у повітрі, за основний вибраний фотоелектроколориметричний метод із використанням діазотованого
Опис вибраного методу (метод з діазотованим паранітроаналіном) Реактиви і розчини 1. Вуглекислий натрій. 2. Соляна кислота, 4%-ий розчин. Готують додаванням 9,1 мл концентрованої соляної кислоти до 89,2 мл води. 3. Поглинальний розчин, 0,8%-ий розчин вуглекислого натрію. Термін зберігання розчину 6 місяців. 4. Натрій азотнокислий, 25%-ий розчин. 10 г азотнокислого натрію розчиняють в 30 мл води. 5. Паранітроанілін, 0,1%-ий розчин. Наважку 0,100 г паранітроаніліну, попередньо висушеного при температурі 60°С протягом 2 годин, розчиняють в 100 мл 4%-вої НСl і охолоджують до 0 - 5°С. 6. Діазотований паранітроанілін. Перед роботою до 12,5 мл охолодженого паранітроаніліну доливають 2,5 мл розчину азотнокислого натрію і через 2 хв доводять об’єм до 50 мл водою. Розчин може зберігатися не більше 3 днів в холодильнику. 7. Вихідний стандартний розчин. В мірну колбу на 100 мл вливають 20 мл поглинального розчину, колбу зважують на аналітичних вагах, вливають 30 – 50 мг безкольорового свіжоперегнаного фенолу і знову зважують. Після цього доводять об’єм рідини в колбі до мітки поглинальним розчином. За різницею зважування знаходять вміст фенолу в 1 мл розчину. 8. Робочий стандартний розчин з вмістом фенолу 10 мкг/мл. Готують розведенням вихідного розчину поглинаючим розчином. Розчин використовують свіжоприготовлений
Відбір проб Для визначення разової концентрації фенолу досліджуване повітря протягують через поглинальний пристрій Ріхтера, який містить 6 мл поглинального розчину, зі швидкістю 3 л/хв. Протягом 20 хв. Термін збереження відібраних проб не довше 12 годин. Хід аналізу Рівень розчину в поглинальному пристрої доводять до 6 мл дистильованою водою. Для аналізу 5 мл проби поміщають в пробірку, добавляють 0,4 мл діазотованого паранітроаніліну, вміст пробірки ретельно струшують і вимірюють оптичну густину розчину в кюветах шириною 10 мм при при довжині хвилі 494 нм відносно води. Час, від додавання останнього реактиву до вимірювання оптичної густини проби, повинен бути однаковим. Одночасно проводять вимірювання оптичної щільності нульової проби, для чого 5 м л поглинаючого розчину аналізують аналогічно пробам. Величина оптичної щільності нульового розчину повинна бути не більше 0,010. У тому випадку, якщо вона перевищує це значення, необхідно перевірити якість приготованих реактивів, чистоту посуду і вимірювальних кювет. Кількість фенолу в пробі визначають за допомогою калібрувального графіка по різних вимірах оптичної щільності розчинів проби і нульового.
Для побудови калібрувального графіку готують серію стандартних розчинів в мірних колбах ємкістю 100 мл Розчини для приготування шкали стандартів при визначенні фенолу
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-09-20; просмотров: 415; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.86.105 (0.007 с.) |