При підготовці до практичного (семінарського) заняття

 

 

Навчальна дисципліна	РАДІОЛОГІЯ (променева діагностика та променева терапія)
Модуль №
Змістовний модуль №	6, №23
Тема заняття №23	Променеві ознаки захворювань печінки та жовчовивідних шляхів
Курс
Факультети	лікувальні

 

 

Київ 2007

Актуальність теми: Променева діагностика багатьох захворювань печінки та жовчовивідної системи заснована на рентгенографії, рентгенівській комп’ютерній томографії (РКТ), ультразвуковому дослідженні (УЗІ), магнітно-резонансній томографії (МРТ), радіонуклідних дослідженнях. Ці методи, не зважаючи на різні засоби отримання зображення, відображають макроструктуру та анатомо-топографічні особливості печінки та жовчовивідної системи. Поєднаний аналіз їх даних дає можливість підвищити чутливість та специфічність кожного з них, перейти від вірогідного до нозологічного діагнозу. Найбільш частіше при патології печінки та жовчовивідної системи використовуються УЗІ, рентгенографія та РКТ. За їх допомогою вдається виявити самі ранні зміни в печінці та жовчовивідної системи. Частота використання лінійної томо- і зонографії, ангіографії з введенням в клінічну практику УЗД, РКТ та МРТ зменшилась. Важливе місце в оцінці функціональної патології печінки та жовчовивідної системи зайняв радіонуклідний метод.

Конкретні цілі *:

1. Аналізувати і мати уявлення про променеві методи дослідження печінки: рентгенологічні, ультразвукові, томографічні, магнітно-резонансні та радіонуклідні;

2. Пояснювати принципи дії і надавати характеристику променевим методам дослідження печінки та жовчовивідних шляхів: ультразвукового, рентгенологічного, радіонуклідного, комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію;

3. Знати нормальну променеву анатомію та фізіологію печінки, жовчно-вивідних шляхів; променеву семіотику захворювань печінки, жовчно-вивідних шляхів; запальних процесів, доброякісних, злоякісних новоутворень, цирозу;

4. Вирішувати відповідні клінічні завдання

5. Складати алгоритм променевого дослідження хворого із захворюваннями печінки та жовчовивідних шляхів.

6. Уміти кількісно та якісно оцінювати результати променевих досліджень печінки та жовчовивідних шляхів, оформити та обґрунтувати необхідність проведення променевих методик дослідження печінки, жовчно-вивідних шляхів;

7. Розвивати творче мислення на матеріалах клінічного, експериментального, теоретичного досліджень.

Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)

Назви попередніх дисциплін	Отримані навики
1. Нормальна і патологічна анатомія.	Знати нормальну і патологічну анатомію печінки, жовчно-вивідних шляхів: розташування і анатомічну будову. Вміти аналізувати патологічні зміни.
2. Нормальна і патологічна фізіологія.	Знати нормальну фізіологію печінки, підшлункової залози. Вмітианалізувати патологічний процес.
3. Пропедевтика внутрішніх хвороб.	Знати клінічні симптоми і синдроми захворювань печінки, підшлункової залози. Вміти збирати анамнез, встановити головний синдром у загальному патологічному процесі.

 

Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.

1. Знати топографічну анатомію людини відповідно до специфіки запроваджуваних методів променевої діагностики.

2. Знати методи променевої діагностики захворювань печінки та жовчовивідних шляхів.

3. Вміти схематично зобразити часткову будову печінки та жовчного міхура.

4. Вміти схематично зобразити вогнищеву патологію печінки та жовчного міхура. Причини, променева семіотична картина.

5. Вміти схематично зобразити дифузну патологію печінки та жовчного міхура. Причини, променева семіотична картина.

6. Знати алгоритми основних променевих досліджень.

7. Ультразвукова семіотика захворювань печінки та жовчного міхура.

8. Знати рентгенологічні та рентгенофункціональні методики дослідження печінки та жовчного міхура.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін

Визначення

1.Радіонуклідний метод дослідження. 2. Радіофармацевтичний препарат (РФП). 3. Ультразвукове дослідження   4. Комп'ютерна томографія 5. Магнітно-резонансна томографія

1. Це засіб дослідження функціонального та морфологічного стану печінки та жовчовивідних шляхів за допомогою радіонуклідів та мічених ними індикаторів. 2. 3. 2. Це дозволене для введення людині з діагностичною метою хімічне з’єднання, в молекулі якого є радіонуклід. Він повинен володіти спектром випромінювання визначеної енергії, обумовлювати мінімальне променеве навантаження та відображати стан досліджує мого органу.   3. метод дослідження органів і тканин, заснований на обробці множинних зображень, отриманих при відбиванні ультразвукових променів від меж різних середовищ.     4. 4. метод пошарового рентгенологічного дослідження органів і тканин, заснований на комп'ютерній обробці множинних рентгенівських зображень поперечного шару, виконаних під різними кутами     5. метод пошарового дослідження органів і тканин, заснований на комп'ютерній обробці множинних зображень, виконаних в магнітному полі при збудженні молекул водороду

4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Які існують види клітин у печінковій тканині і їхня роль у життєдіяльності організму?

2. Опишіть нормальну променеву анатомію печінки.

3. Опишіть нормальну променеву фізіологію печінки.

4. Які променеві методики використовуються для дослідження печінки та жовчовивідних шляхів?

5. Які рентгенологічні методики використовуються для дослідження печінки та жовчовивідних шляхів?

6. Які контрастні препарати використовуються для проведення дослідження ГБС?

7. Які радіонуклідні методики використовуються для дослідження гепатобіліарної системи (ГБС)?

8. Які РФП використовуються для проведення дослідження ГБС?

9. Які показання і протипоказання для дослідження печінки та жовчовивідних шляхів?

10. Які основні ознаки дифузної патології печінки при проведенні УЗД?

11. Які основні ознаки вогнищевої патології печінки при проведенні УЗД?

12. Які основні ознаки патології жовчного міхура при проведенні УЗД?

13. Які основні ознаки дифузної патології печінки при проведенні КТ?

14. Які основні ознаки вогнищевої патології печінки при проведенні КТ?

15. Які основні ознаки патології жовчного міхура при проведенні КТ?

16. Які основні ознаки дифузної патології печінки при проведенні МРТ?

17. Які основні ознаки вогнищевої патології печінки при проведенні МРТ?

18. Які основні ознаки патології жовчного міхура при проведенні МРТ?

19. Які основні ознаки дифузної патології печінки при проведенні радіонуклідних методик?

20. Які основні ознаки вогнищевої патології печінки при проведенні радіонуклідних досліджень?

4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на занятті:

1. Намалювати в робочому зошиті алгоритми променевої діагностики при дифузних захворюваннях печінки. Дати пояснення.

2. Намалювати в робочому зошиті алгоритми променевої діагностики при вогнищевій патології печінки. Дати пояснення.

3. Намалювати в робочому зошиті алгоритми променевої діагностики при патологіях жовчного міхура. Дати пояснення.

4. Навчитись відрізняти рентегнологічне зображення печінки та жовчного міхура в нормі і при патології.

5. Вміти оцінювати якість рентгенологічного знімку.

6. Навчитись відрізняти КТ зображення печінки та жовчного міхура в нормі і при патології.

7. Навчитись відрізняти сонографічне зображення печінки та жовчного міхура в нормі і при патології.

8. Навчитись відрізняти МРТ зображення печінки та жовчного міхура в нормі і при патології.

9. Навчитись відрізняти сцинтиграфічне зображення печінки та жовчного міхура в нормі і при патології.

10. Студенти на кожному занятті протігом 5 хвилин вирішують тестові завдання, описують променеві зображення та вирішують ситуаційні задачі.

11. Написання та розбор історії хвороби.

 

Зміст теми:

Вступ.

 

Відомо, що печінка належить до самих складних, по своїй будові і функціям органів, є найбільш великою залозою в організмі, бере участь у процесах травлення, обміну речовин і кровообігу, здійснює специфічні ферментативні і екскреторні функції. За допомогою різноманітних методів дослідження лікарі навчилися об'єктивно оцінювати морфологію печінки і пізнавати її багатогранні функції. Серед цих методів гідне місце зайняли променеві, у цьому випадку променева діагностика зайняла лідируюче положення, але за умови, що вона розглядається як складова частина загальної діагностичної системи.

Показання до променевого дослідження визначаються лікарем на підставі анамнезу і клінічної картини хвороби. Вибір методу променевого дослідження здійснюють спільно клініцист і променевий діагност. Останній складає план дослідження, аналізує його результати і формулює висновок.