Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, оридичними особами і фізичними особами. (ст.72)

Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування. Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітними, підконтрольними та відповідальними перед територвальними громадами. Вони періодично, але не менш як 2 рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.

Територ.громада у будь-який час може достроково припинити повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень. (ст.75)

Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед державою. Несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції або законів України. Органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення ними делегованих повноважень органів виконавчої влади є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади. (ст.76)

Відповідальність перед ЮО та ФО. Шкода заподіяна ЮО та ФО шкода в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування – за рахунок їх власних коштів у порядку встановленому законом.

Спори вирішуються у судовому порядку. (ст.77)

 

Індивідуальні форми реалізації громадянами права на участь у МС.

Участь у місцевому референдумі, місцевих виборах: ч.3 ст.38 Конституції України регламентує право громадян на участь у місцевих референдумах на виборах, а ст.. 71, 141 гарантують вільні вибори на основі загального і прямого виборчого права. Добровільність виборів гарантує ст..6 Закону «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», а в Законі «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» - окреслені основні принципи участі громадян (з 18 р., постійно проживаючі, незалежно від соціального та майнового стану, національності, статі, освіти, мови, релігії і політичних поглядів).

Участь у загальних зборах громадян за місцем проживання: Положення про загальні збори громадян за місцем проживання в Україні (9.02.1996) регламентує що у роботі зборів мають право брати участь громадяни, які досягли 18 років і постійно проживають на відповідній території. Збори скликаються в міру необхідності, але не менш як один раз на рік і є правомочними за наявності на них більше половини громадян, які проживають на відповідній території і мають право брати участь у зборах, а в разі скликання зборів (конференції) представників громадян - не менш як двох третин представників відповідних територіальних утворень. Рішення є обов’язковим для громадян, органів самоорганізації населення.

Служба в органах місцевого самоврядування:

Ч.2 ст. 38 Конституції України регламентує право громадян на участь у місцевому самоврядуванні шляхом служби в органах місцевого самоврядування. Ст.1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» дає визначення посадової особи місцевого самоврядування. 7 червня 2001 року прийнято ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування», який регулює правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами права на службу в органах місцевого самоврядування.

Судові форми реалізації громадянами права на участь у місцевому самоврядуванні: Ст.55 Конституції України гарантує право на соціальний захист; ст..56 Конституції України гарантує право на відшкодування за рахунок органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб при здійсненні нами своїх повноважень. Ст.77 ЗУ «Про місцеве самоврядування» регламентує відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед юридичними і фізичними особами, а п.2 ст. 77 ЗУ «Про місцеве самоврядування» трактує, що спори про поновлення порушених справ юридичних і фізичних осіб, які виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування вирішуються в судовому порядку. Шкода заподіяна вищеназваними чинниками, згідно пункту 1 вищеназваної статті відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, посадових осіб за рахунок їх коштів.

Участь у громадській експертизі: Пункт 12 ст. 47 ЗУ «Про місцеве самоврядування» передбачає право постійних комісій створювати для вивчення питань робочі групи із залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів.

Колективні форми реалізації громадянами права на участь у місцевому самоврядуванні

Органи самоорганізації населення відповідно до ст..1 МС є представницькі органи, створювані частиною жителів, які тимчасово чи постійно проживають на відповідній території. Ст14 МС містить перелік органів самоорганізації населення: будинкові, вуличні, квартальні та ін.. Закон «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 року визначає правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення.

Збори, мітинги, походи і демонстрації. Згідно зі ст..39 Конст Укр. Громадяни при завчасному оповіщенні органів виконавчої влади чи місцевого самоврядування мають право збиратися і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації.

Місцеві ініціативи та громадські слухання згідно зі ст..9 МС-це право членів територіальної громади ініціювати розгляд у раді будь-якого питання віднесеного до її відання. Порядок внесення визначається радою або статутом, підлягає обов’язковому розгляду на відкритому засіданні за участю ініціативної групи та обнародується. Ст.13 МС регламентує питання громадських слухань, зустрічей, з депутатами та посадовими особами місцевого самоврядування. Слухання проводяться не рідше 1 разу на рік, пропозиції обов’язково розглядаються органами місцевого самоврядування.

Універсальні форми реалізації громадянами права на участь у місцевому самоврядуванні

Ст. 40 Конституції України закріплює право направляти індивідуальні та колективні письмові звернення громадян або звертатися особисто до органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб цих органів, які зобов’язані розглянути звернення та дати відповідь, що дає громадянам можливість опосередковано брати участь у визначенні пріоритетних завдань і напрямків роботи органів місцевого самоврядування та контролю за їх діяльністю.

Закон України «Про звернення громадян» установив правовий механізм реалізації права на звернення громадян до органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у наступних формах: питання статутної діяльності органу; реалізації соціально-економічних, політичних прав громадянина і можливі скарги про їх порушення; свої зауваження та пропозиції. Закон зобов’язує кожне звернення громадян розглядати відповідними органами або посадовими особами. У випадках коли дане звернення необхідно розглянути в інших інстанціях, то протягом п’яти діб воно передається за належністю з обов’язковим повідомленням громадянина. За заявами-клопотаннями звернення розглядається і вирішується у термін не більше одного місяця, а ті, які не потребують додаткового вивчення – протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання. Термін може бути продовжений, але не більше, як до сорока п’яти діб.

 

Менеджмент в МС

Менеджмент місцевого самоврядування – управлінська діяльність, що базується на новітніх управлінських технологіях, характерних для умов ринкової економіки, і застосовується органами муніципального управління та іншими елементами системи місцевого самоврядування з метою забезпечення поліпшення якості громадських послуг, що надаються в системі місцевого самоврядування на основі ефективного використання ресурсного потенціалу територіальної громади.

Впровадження менеджменту місцевого самоврядування потребує розв’язання такихзавдань[28, 16]:

- забезпечення реальної самостійності і підвищення відповідальності органів місцевого самоврядування за соціально-економічний і культурний розвиток територіальних громад;

- удосконалення системи місцевого само- врядування, оптимізації структури її елементів;

- належного ресурсного забезпечення зав- дань та функцій місцевого самовря- днування;

- формування команд менеджерів, місцевого самоврядування здатних орга- нізувати ефективне управління в системі місцевого самоврядування;

- надійного захисту від адміністрування та бюрократичного свавілля;

- налагодження стабільних регіональних і міжрегіональних економічних, засно- ваних на добровільному партнерстві територіальних громад.