Індивідуально-консультативна робота.

Індивідуально-консультативна є видом навчальної роботи викладача зі студентами, котра проводиться за окремим графіком кафедри відповідно до робочого навчального плану. Індивідуально-консультативна робота здійснюється шляхом активного контролю за виконанням студентами самостійних завдань. З цією метою викладач (асистент) організовує контроль за проходженням студентом фахової переддипломної практики і рекомендує перелік проблемних питань, за якими необхідно підготувати реферат або звіт у письмовій формі. На період індивідуально-консультативної роботи розробляється графік проведення консультацій з викладачем, який доводиться до відома кожного студента. Такі консультації за необхідності можуть проводитися й за місцем проходження студентом переддипломної практики.

Під час проведення індивідуального заняття здійснюється:

– захист виконаного індивідуального завдання, контроль за іншими формами самостійної роботи студента;

– консультативна допомога – відповіді на конкретні запитання студента щодо методики виконання тих чи інших індивідуальних завдань, робіт, питань програмного матеріалу, пояснення певних теоретичних положень навчальної дисципліни, роз’яснення різних аспектів практичного застосування теоретичних знань або конкретних правових норм тощо.

У процесі індивідуально-консультативної роботи здійснюється організація та наукове керівництво викладачем індивідуальною науковою роботою студента, насамперед дипломними роботами. У такій діяльності основним завданням викладача є сприяння систематизації, закріпленню та розширенню теоретичних і практичних знань студента та правильному застосуванню їх при вирішенні наукових завдань, а також розвиток у студента навичок та оволодіння методикою наукових досліджень.

Індивідуально–консультативна робота проводиться викладачем у наступних формах:

- консультацій, що проводяться за індивідуальним графіком викладача, що встановлений на кафедрі;

- індивідуальних занять з окремими студентами, щодо виконання ними додаткових індивідуальних завдань, написання творчих робіт до конференцій, курсових робіт тощо;

- колоквіум в усній формі за будь-якою темою курсу на вибір викладача, що проводиться з малими групами чи індивідуально;

- перевірки завдань олімпіад;

- перевірки індивідуальних завдань;

- захисту рефератів, інших робіт, що готуються в ході поточної роботи;

- перевірки міні контролів;

- консультацій та перевірки самостійно опрацьованих нормативних матеріалів тощо.

 

Методи активізації процесу навчання.

Активізація процесу навчання спрямована не тільки на запам'ятовування матеріалу студентами, а й на його розуміння і творче осмислення ними. Студентам необхідно набувати навичок відбору головного, узагальнення і систематизації вивченого, коментувати засвоєний матеріал своїми словами.

Малі активні групи.

Склад і функціональні обов'язки учасників гри. В ігровому занятті бере участь вся група, яка ділиться на три команди: "допитливі", "кмітливі" і "критики".

Викладач роз'яснює учасникам гри її зміст. По ходу заняття контролює ігровий режим, веде облік результатів у процесі гри. По закінченні підбиває підсумки, виставляє оцінки.

"Допитливі" задають питання чи ставлять задачу за темою заняття або пройденого матеріалу.

"Кмітливі" відповідають на поставлені питання чи розв'язують задачу.

"Критики" стежать за регламентом, критикують дії і рішення двох перших груп, пропонують розподіл п'яти наявних балів між трьома командами.

Інтереси і критерії оцінки діяльності учасників гри. В ігровому занятті застосовується бальна система оцінки. Максимально оцінка: два бали - за питання, три за відповідь, "критики" одержують бали, які аргументовано віднімуть у двох інших команд. Викладач має право "вето" на несправедливе рішення критиків і право присудити додатковий бал за особливо цікаве завдання (задачу) або відповідь.

Процес гри складається з чотирьох етапів.

Перший етап. Підготовка до гри триває тиждень. За заданою темою студенти вивчають спеціальну літературу, законодавчий матеріал, готують самостійне завдання, запитання, задачі.

Другий етап. Початок гри (3-5 хв.) гра починається в точно визначений час перевіркою готовності учасників. Викладач роз'яснює учасникам гри її зміст, правила поведінки. Запізнення і порушення гри караються штрафними балами.

Третій етап. Процес гри (30-50 хв.) починається з перевірки домашнього завдання, за яке кожен учасник може одержати від 0 до 3 балів. Після цього команда "допитливих" ставить запитання чи пропонує задачу "кмітливим", а "критики" оцінюють дію перших двох команд. На оголошення запитання пропонується 1 хвилина, на відповідь 3-5, на критику - 2-4 хвилини. Після кожного туру команди міняються місцями "допитливі" стають "кмітливими", "кмітливі" - "критиками".

Четвертий етап. (5 хв.). Викладач підводить підсумки, проставляє бали проти кожного прізвища, аналізує дії учасників, вказує на допущені помилки, заслуховує міркування студентів.

Семінари-дискусії

проводиться в рамках тем курсу з дискусійних питань, що можуть пропонуватися не лише викладачем, а й студентами.

Наприклад:

- щодо необхідності існування мережевого типу організації як засобу застосування нової моделі управління в економіці;

- можливість запровадження моделей реорганізації комунального господарства зарубіжних країн в Україні;

- особливості державної економічної політики та її вплив на економіку на сучасному етапі;

- чим обумовлена ефективність державного управління.

 

Проблемні лекції:

 

1. Правове регулювання і державне управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.

2. Державна економічна політика та організаційно-правовий механізм її реалізації.

3.Державне регулювання інвестиційно-інноваційної політики як пріоритетне завдання національної економіки України

4.Правові засади здійснення державного управління економічними процесами

 

Інноваційні навчальні технології з науки (дисципліни) «Правові основи управління у сфері економіки, що використовуються чи плануються до використання.

8.1. Інноваційні навчальні технології, що використовуються на лекційних заняттях

Тема лекції	Кількість годин	Види інноваційних навчальних технологій
у поточному навчальному році	заплановано на наступний навчальний рік
Правові засади здійснення державного управління економічними процесами.		Лекція-візуалізація	Лекція-візуалізація
Державна економічна політика та організаційно-правовий механізм її реалізації.		Лекція-візуалізація	Лекція-візуалізація
Державне регулювання інвестиційно-інноваційної політики як пріоритетне завдання національної економіки України.		Лекція-візуалізація	Лекція - візуалізація
Організаційно-правові засади управління у сферах підприємництва та захисту економічної конкуренції.		Лекція-візуалізація	Лекція-візуалізація
Правове регулювання і державне управління у сфері промисловості.		Лекція-візуалізація	Лекція-візуалізація
Правове регулювання і державне управління у паливно-енергетичній сфері.		Лекція-візуалізація	Лекція-візуалізація
Організаційно-правові засади управління у сферах транспорту і зв’язку.		Лекція-візуалізація	Лекція - візуалізація
Правове регулювання і державне управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.		Лекція-візуалізація	Лекція - візуалізація
Інституціонально-правове забезпечення трансформаційної економіки та зовнішньоекономічної політики України.		Лекція-візуалізація	Лекція-візуалізація
Державне управління в сфері міжнародної економічної інтеграції України.		Лекція-візуалізація	Лекція-візуалізація
Організаційно-правові засади державного управління земельними ресурсами України		Лекція-візуалізація	Лекція-візуалізація
Досвід зарубіжних країн у здійсненні державного управління новою соціально-економічною системою.		Лекція-візуалізація	Лекція-візуалізація

 

8.2. Інноваційні навчальні технології, що використовуються на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях

Порядковий номер і назва заняття	Кількість годин	Види інноваційних навчальних технологій
у поточному навчальному році	заплановано на наступний навчальний рік
1. Правові засади здійснення державного управління економічними процесами.		Семінар – розгорнута бесіда, дискусія	Семінар – розгорнута бесіда, дискусія
2. Державна економічна політика та організаційно-правовий механізм її реалізації.		Семінар - дискусія	Семінар - дискусія
3. Державне регулювання інвестиційно-інноваційної політики як пріоритетне завдання національної економіки України.		Семінар – вирішення проблемних ситуацій	Семінар – вирішення проблемних ситуацій
4. Правове регулювання і державне управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства.		Семінар – вирішення проблемної ситуації, дискусія	Семінар – вирішення проблемної ситуації, дискусія
5. Правове регулювання і державне управління у паливно-енергетичній сфері.		Семінар – дискусія	Семінар – дискусія
6. Досвід зарубіжних країн у здійсненні державного управління новою соціально-економічною системою.		Семінар – вирішенняпроблемних ситуацій, дискусія	Семінар – вирішення проблемних ситуацій, дискусія

Методика проведення лекції-монологу з використанням демонстраційного матеріалу.

Текст лекції включає в себе три частини: вступ, основну частину, висновки. Кожна частина має певну функцію.

Вступ психологічно вводить студента в процес сприйняття. Він повинен привернути увагу, забезпечити контакт лектора з аудиторією. Традиційно вступ може бути таким: вступне зауваження, мотивація актуальності теми, формулювання мети лекції, огляд головних питань теми, оголошення основної літератури.

Розміри вступу визначаються факторами: тривалістю лекції, її змістом, настроєм аудиторії тощо. Але завжди необхідно прагнути лаконічності, не затягувати вступ; 4-5 хвилин буває достатньо.

Основна частина. В ній головне місце приділяється викладенню основного змісту матеріалу теми, його аналізу, узагальненню висунутих положень. Для успіху лекції важливе значення має поділ матеріалу на розділи, основні питання, іншими словами – якісний план.

План головної частини повинен бути ясним і простим. Як правило, він складається з 3-4 розділів. Більше включати не слід, тому що велика кількість питань ускладнює сприйняття.

У тісному зв’язку з планом знаходиться композиція, або спосіб розташування матеріалу, реальна послідовність викладу. Якщо план – це вирішення питання про те, з яких частин складається лекція, то композиція визначає, в якому порядку розташовується навчальний матеріал.

Загальні висновки. Це підсумки всього, що було сказано. Промову слід рішуче почати і рішуче закінчити. Заключну частину також необхідно планувати ретельно, як і інші частини. Вона допомагає осмислити всю лекцію, чіткіше виділити її головну ідею. У заключній частині може надаватися узагальнення, формулюватися теоретичні і фактичні висновки (3-5 хв).

Для полегшення передачі і засвоєння інформації, що подається на лекції, викладач у двох перших частинах використовує слайди, схеми, графіки тощо.

Так, на слайдах демонструється (паралельно з оголошенням її усно) тема та основні питання лекції. При висвітленні питань лекції, що розкриваються в основній частині, на слайдах демонструються головні моменти, на які треба звернути увагу студентів (визначення, критерії класифікації, види предметів, об’єктів, що класифікуються, тощо).

Методика проведення проблемних лекцій.

Проблемна лекція – це апробація багатоваріантних підходів до вирішення представленої проблеми. Вона активізує особистий пошук студентів, їх дослідницьку діяльність. На перших етапах у групах з високим рівнем пізнавальної діяльності викладач може побудувати лекцію таким чином, що сам ставить проблему і на очах у групи демонструє можливі шляхи її вирішення. У подальшому можна переходити до частково-пошукових методів, а саме: лектор створює проблемну ситуацію і спонукає студентів до пошуку рішення. Саме так організовується такий вид проблемної лекції як лекція-брейнстормінг ("мозкова атака"). Використовуючи те, що на лекціях, як правило, є декілька груп, створюються команди, які за певний час повинні надати свій варіант вирішення проблеми. Викладач слідкує не тільки за правильністю відповіді, але й за аргументацією, а в разі необхідності – сам дає розгорнутий коментар, який фіксується у зошитах.

Піком проблемного навчання стає використання евристичних методів, тобто викладач, готуючись до лекції, підбирає й компонує навчальний матеріал таким чином, аби студенти самостійно виокремили з нього проблему і на семінарському занятті продемонстрували власні варіанти її вирішення.

Текст лекції включає в себе три частини: вступ, основну частину, висновки. Кожна частина має певну функцію.

У вступі лектор зазначає актуальну проблему (проблеми), яка потребує обговорення та вирішення, формулює мету лекції, проводить огляд головних питань теми, психологічно вводить студента в процес сприйняття, оголошує основну літературу (3-5 хв.).

Основна частина. Лектор ставить проблему і пропонує студентам визначити головні шляхи її вирішення, надає їм можливості висловити власні ідеї з цього приводу (5-10 хв.). При цьому всі ідеї записуються (для цього призначається один студент). Після висловлення всіх пропозицій студентами лектор узагальнює та аналізує їх, розкриває положення нормативно-правових актів, які регламентують дане питання, наголошує на проблемах у правовому регулюванні та організаційному забезпеченні об’єкта, що розглядається (50-60 хв).

Загальні висновки. Це підсумки всього, що було висловлено. Лектор ще раз озвучує питання, які розглядалися, та наголошує на висновках, що були озвучені під час лекції (3-5 хв).

 

Методика проведення дискусії “Мозковий штурм ”: використовується як на лекціях, так і на практичних заняттях.

Суть методу і його мета полягають в тому, що “Мозковий штурм” – це ефективний метод колективного обговорення поставленої проблеми, пошук спільного рішення, який здійснюється шляхом вільного висловлювання думок усіма учасниками.

Принцип “мозкового штурму” простий. Викладач ставить задачу перед студентами академічної групи і просить всіх учасників висловити свої думки з приводу вирішення цієї задачі. На цьому етапі ніхто не має права давати оцінку ідеям інших учасників. “Мозковий штурм” можна вважати вдалим, якщо висловлені під час I етапу п’ять або шість ідей слугуватимуть основою для вирішення проблеми. На ІІ етапі студенти обговорюють висловлені ідеї, дають їм оцінку та вибирають ті з них, які можуть виступити вирішенням проблеми.

І етап. Викладач починає практичне заняття з оголошення його теми, ознайомлює студентів з порядком роботи та правилами дискусії (5-7 хв.). Після цього викладач оголошує проблему, яка буде обговорюватися, і студенти починають вільно висловлювати свої пропозиції. Мета “штурму” – запропонувати найбільшу кількість варіантів вирішення задачі (поставленої для обговорення проблеми). При цьому треба побажати студентам активізувати їхню уяву; сказати про можливість розвивати ідеї інших учасників; порадити не відкидати ідею лише тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці; застерегти від спроб дати оцінку запропонованим ідеям.

Перед початком роботи бажано призначити секретаря, який буде записувати всі ідеї, що виникають, слідкувати за тим, щоб не порушувалися правила, при необхідності втручатися. На цей етап відводиться 15 хвилин. Хоча він може тривати доти, доки з’являються нові ідеї.

ІІ етап. Перед початком другого етапу викладач оголошує коротку перерву (5 хв.), щоб учасники налаштувались на критичний лад мислення. На цьому етапі учасники “мозкового штурму” згруповують і розвивають ідеї, висловлені на першому етапі (список ідей можна надрукувати і роздати або вивісити на дошці). Завдання етапу: проаналізувати та вибрати ті ідеї, які можуть допомогти знайти відповіді на поставлені питання (30 хв.).

ІІІ етап. Викладач підводить підсумок дискусії. Якщо “мозковий штурм” не приніс потрібного результату, слід обговорити причини невдачі (5-7 хв.).

У час, що залишився, викладач розглядає інші питання, які винесені на семінар.

Робота в малих групах.

Робота в малих групах дає змогу студентам набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Ідеї, вироблені в групі, допомагають учасникам бути корисними одне одному. Висловлювання думок допомагає їм відчути особисті можливості та зміцнити їх.

На початку заняття викладач оголошує тему та питання, що виносяться на розгляд. Роз’яснює порядок роботи на занятті. Викладач об’єднує студентів (можливе самостійне групування студентів) у малі групи (5-6 осіб), розподіляє завдання між групами (5 хв.).

Студенти обговорюють і виконують завдання у групах (5-10 хв.). Після того, як всі групи будуть готові, представник кожної з них представляє розв’язання того завдання, що отримала група. Решта студентів (з інших груп) уважно слухають та дають оцінку наданій відповіді (50-60 хв.)

Після обговорення всіх рішень викладач підводить підсумки заняття, оголошує оцінки.

Дидактична гра на засвоєння матеріалу за допомогою тестових завдань, що мають три варіанти складності.

Викладач зачитує питання і запропоновані відповіді, а студенти відповідають. Тестування проводиться письмово або за допомогою комп’ютера.

Рівень складності визначається кількістю положень, які необхідно знати для отримання правильної відповіді. Завдання 1-ї складності передбачають вказівку на одну правильну відповідь із чотирьох варіантів; 2-ї – на дві і більше, які необхідно вибрати вже з шести варіантів; 3-ї – від одної до п’яти, які потрібно вибрити з восьми запропонованих.

Також для поліпшення засвоєння і зацікавленості студентів можна запропонувати тести з “відкритою” відповіддю. В даному тесті варіанти відповідей не наведені і студент повинен сам вказати відповідне число, яке позначає кількісні чи вартісні критерії вивчення змісту певних правових понять, або дати відповідь на питання.

Презентація – інтерактивний метод навчання, що полягає у поданні аудиторії попередньо підготовленого змістовного повідомлення про певні ідеї, пропозиції, продукти діяльності, досягнення із використанням сучасних інформаційних засобів (інтерактивної дошки, фліп-чарту, мультіпроекторів, відеоапаратури тощо

 

 

8. ПОТОЧНИЙ ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

 

 

ОЧНА ФОРМА НАВЧАННЯ

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА

Денна форма навчання

№ семінарського (практичного, лабораторного) заняття	Форма самостійної роботи студента	Види семінарських (практичних, лабораторних) занять	Максимальна кількість балів
За систематичність і активність роботи на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях
Змістовний модуль № 1
	Попередня підготовка з визначених питань	Семінар – розгорнута бесіда, дискусія
	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар - дискусія
	Аналіз конкретної проблемної ситуації в науковій статті та підготовка її аналізу	Семінар – вирішення проблемних питань
Змістовний модуль № 2
	Аналіз конкретної проблемної ситуації та підготовка аналітичної записки	Семінар – вирішення проблемної ситуації, дискусія
	Аналіз конкретної проблемної ситуації та підготовка аналітичної записки	Семінар – вирішення ситуаційних вправ
	Завчасна підготовка за визначеними темами	Семінар - дискусія
Усього балів за роботу на семінарських (практичних, лабораторних) заняттях 30
За виконання модульних (контрольних) завдань
Модуль № 1	Написання модульної контрольної роботи
Модуль № 2	Написання модульної контрольної роботи
Усього балів за модульний контроль
За виконання індивідуальних завдань
Види індивідуальних завдань
1. Аналітичний (критичний) огляд наукових публікацій за заданою тематикою
2. Написання реферату (есе)
3. Підготовка презентації за заданою тематикою
4. Пошук, підбір та огляд джерел за заданою тематикою та підготувати виступ на засіданні наукового студентського гуртка
5. Переклад літературних джерел іншомовного походження за заданою проблематикою
Усього балів за виконання індивідуальних завдань
Разом балів за СРС