Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Прогнозування соціально-економічних процесівСодержание книги
Поиск на нашем сайте
1. Прогнозування це – - науково-обґрунтоване передбачення найбільш імовірного стану, тенденцій та особливостей розвитку керованого об'єкту в перспективному періоді на основі виявлення і правильної оцінки стійких зв'язків та залежностей між минулим, теперішнім та майбутнім. - наукове передбачення на рівні загальнотеоретичних висловлень, це - імовірнісне твердження. - процес, технологія розробки прогнозу, наукове дослідження можливих, очікуваних перспектив якого-небудь явища, події. - процес розробки прогнозів розвитку соціальної сфери й економіки, заснований на використанні адекватних наукових методів, методах передбачення явищ і економічної прогностики.
2. Під прогнозом розуміють – - науково-обґрунтоване передбачення можливих станів об'єкту у майбутньому, альтернативних шляхів та строків їх досягнення. - наукове дослідження можливих, очікуваних перспектив якого-небудь явища, події - вивчення закономірностей розвитку об'єктів будь-якої природи - якісну характеристику досліджуваних об'єктів, яка відображає загальні закономірності їх поведінки 3. Процес розроблення прогнозів називають - прогнозуванням - прогностуванням - плануванням - формуванням гіпотези 4. Прогностика – це - наукова дисципліна, що покликана вивчати закономірності і способи розроблення прогнозів розвитку об'єктів будь-якої природи, і її складова частина — економічна прогностика - наукова дисципліна, яка вивчає розроблення прогнозів розвитку національної економіки - наукове дослідження можливих, очікуваних перспектив якого-небудь явища, події - наукове передбачення на рівні загальнотеоретичних висловлень, це - імовірнісне твердження 5. Прогнозування соціально-економічних процесів — це - наукова дисципліна, яка вивчає розроблення прогнозів розвитку національної економіки та соціальної сфери в майбутньому, ґрунтується на науковому пізнанні соціально-економічних явищ і використанні всієї сукупності методів, засобів і можливостей прогностики - наукова дисципліна, що покликана вивчати закономірності і способи розроблення прогнозів розвитку об'єктів будь-якої природи - наукова дисципліна, яка вивчає розроблення прогнозів розвитку соціальної сфери в майбутньому, ґрунтується на науковому пізнанні соціальних явищ - науково-обґрунтоване передбачення найбільш імовірного стану, тенденцій та особливостей розвитку керованого об'єкту в перспективному 6. Об'єктом соціально-економічного прогнозування є - сукупність економічних і соціальних процесів формування та функціонування соціально-економічної системи, які характеризують динаміку зміни її параметрів на певному рівні господарювання - пізнання можливих станів економічних об'єктів в майбутньому, дослідження закономірностей та способів розробки економічних прогнозів - органи державної влади й місцевого самоврядування, корпорації й підприємства, науково-дослідні й консалтингові організації - окремі експерти, яких залучають для розроблення й упровадження прогнозів 7. Предметом соціально-економічного прогнозування є - пізнання можливих станів економічних об'єктів в майбутньому, дослідження закономірностей та способів розробки економічних прогнозів - сукупність економічних і соціальних процесів формування та функціонування соціально-економічної системи, які характеризують динаміку зміни її параметрів на певному рівні господарювання - органи державної влади й місцевого самоврядування, корпорації й підприємства, науково-дослідні й консалтингові організації - окремі експерти, яких залучають для розроблення й упровадження прогнозів 8. Суб’єктами прогнозування соціально-економічного розвитку є - органи державної влади й місцевого самоврядування, корпорації й підприємства, науково-дослідні й консалтингові організації, а також окремі експерти, яких залучають для розроблення й упровадження прогнозів - пізнання можливих станів економічних об'єктів в майбутньому, дослідження закономірностей та способів розробки економічних прогнозів - сукупність економічних і соціальних процесів формування та функціонування соціально-економічної системи, які характеризують динаміку зміни її параметрів на певному рівні господарювання - процеси між людиною та природою, які здійснюються за допомогою засобів праці з метою створення матеріальних продуктів виробничих процесів 9. Економічні (природні) процеси — це - процеси між людиною та природою, які здійснюються за допомогою засобів праці з метою створення матеріальних продуктів виробничих процесів, або інтелектуальних продуктів — інформаційних та інноваційних процесів - процеси взаємовідносин між людьми щодо забезпечення виробництва або придбання та споживання створених продуктів. - процеси, які формують сферу соціальної економіки, що охоплює соціальні технології та пов’язані із ними політичні й організаційні процеси - процеси між людиною та природою будь-якого характеру 10. Соціальні (суспільні) процеси — це - процеси взаємовідносин між людьми щодо забезпечення виробництва або придбання та споживання створених продуктів. - соціальні технології, а також політичні й організаційні процеси - процеси між людиною та природою, які здійснюються за допомогою засобів праці з метою створення матеріальних продуктів виробничих процесів - процеси між людиною та природою, які здійснюються за допомогою засобів праці з метою створення інтелектуальних продуктів 11. Прогнозування зачіпає - дескриптивну та прескриптивну форму конкретизації - теоретичну та практичну форму конкретизації - динамічну та статичну форму конкретизації - детерміновану та стохастичну форму конкретизації 12. Відповідно до форм конкретизації прогнозування розрізняють наступні аспекти: - теоретико-дослідницький та управлінський - теоретичний та практичний - організаторський та експериментальний - адміністративний та дослідницький 13. Які форми передбачення розрізняють залежно від ступеня конкретизації і характеру впливу на хід процесів, що досліджуються: + гіпотезу, прогноз і план - гіпотезу, план і програму - ідею, припущення і план - гіпотезу, прогностику і прогноз 14. Гіпотеза характеризує наукове передбачення на рівні – - загальної теорії - конкретно-прикладної теорії 15. Побудова гіпотези здійснюється на основі - теоретичних міркувань та закономірностей, а також відкритих на їх основі причинно-наслідкових зв'язків функціонування та розвитку об'єкта - прогнозу розвитку об'єкта - планової траєкторії розвитку об'єкта - кількісних характеристиках причинно-наслідкових зв'язків функціонування та розвитку об'єкта 16. На рівні гіпотези формується - якісна характеристика досліджуваних об'єктів, яка відображає загальні закономірності їх поведінки - характеристика досліджуваних об'єктів, яка відображає визначенні закономірності їх поведінки - кількісна характеристика досліджуваних об'єктів, яка відображає загальні закономірності їх поведінки - характеристика досліджуваних об'єктів, яка відображає закономірності їх поведінки та має конкретний та індикативний характер 17. Прогноз порівняно з гіпотезою є - більш визначеним, спирається не лише на якісні, але і на кількісні параметри, що дозволяє характеризувати стан об'єкта в майбутньому в кількісних показниках - менш визначеним, спирається лише на якісні параметри, що дозволяє характеризувати стан об'єкта в майбутньому в якісних показниках - визначеним, адресним, обов'язковим, конкретним та індикативним, - носить обов'язковий характер 18. Прогноз виражає передбачення на рівні - конкретно-прикладної теорії - загальної теорії 19. План є - визначеним, адресним, обов'язковим, конкретним та індикативним, носить обов'язковий характер - спирається не лише на якісні, але і на кількісні параметри - спирається лише на якісні параметри - кількісною характеристикою причинно-наслідкових зв'язків функціонування та розвитку об'єкта 20. Метою соціально-економічного прогнозування є - створення наукових передумов необхідних для прийняття управлінських рішень органами законодавчої та виконавчої влади держави, а також органами місцевого самоврядування - базовий аналіз тенденцій зміни соціально-економічних процесів, визначення варіанту розвитку соціально-економічних процесів - оцінювання результатів рішень, які були прийняті - вибір напрямків розвитку у науково-технічній сфері 21. Завдання соціально-економічного прогнозування полягає у, - з одного боку – визначенні перспективи найближчого або віддаленішого майбутнього в області, що досліджується, а з іншого — у сприянні оптимізації поточного та перспективного планування і регулювання економічного та соціального розвитку об’єкта, що має ґрунтуватися на пропонованому прогнозі - базовому аналізі тенденцій зміни соціально-економічних процесів, визначення варіанту розвитку соціально-економічних процесів - пізнанні можливих станів економічних об'єктів в майбутньому, дослідження закономірностей та способів розробки економічних прогнозів - передбаченні можливих станів об'єкту у майбутньому, альтернативних шляхів та строків їх досягнення 22. Відповідно до функціонального критерію типології всі прогнози поділяються - на пошукові та цільові - гіпотетичні та реалістичні - теоретичні та прикладні - динамічні та статичні 23. За допомогою пошукового прогнозу - визначаються можливі стани об'єкту в майбутньому, він дає відповідь на питання як розвиватиметься досліджуваний об'єкт при умові збереження існуючих тенденцій - визначається єдиний можливий стан об'єкту в майбутньому - визначаються строки досягнення можливих майбутніх станів об'єкта прогнозування, які визнано за мету - визначається мета розвитку об'єкта прогнозування 24. Нормативний (цільовий0 прогноз дозволяє досліднику - визначитись зі шляхами досягнення бажаної мети. Його завданням є визначення шляхів та строків досягнення можливих майбутніх станів об'єкта прогнозування, які визнано за мету - визначити можливі стани об'єкту в майбутньому - визначити єдиний можливий стан об'єкту в майбутньому - визначити мету розвитку об'єкта прогнозування 25. Відповідно до періоду випередження або часовим горизонтом прогнозу (періодом на який складають прогноз)— розрізняють - оперативніі, короткострокові, середньострокові, довгострокові та далекоглядні прогнози - короткострокові, середньострокові, довгострокові та далекоглядні прогнози - короткострокові, середньострокові, довгострокові - програмні, короткострокові, середньострокові, довгострокові та далекоглядні прогнози 26. Оперативні прогнози здійснюються - на перспективу, протягом якої не очікується суттєвих кількісних та якісних змін у розвитку досліджуваного об'єкту чи явища, на термін до одного місяця - період від одного місяця до одного року - на період від п'яти до п'ятнадцяти-двадцяти років - на період до п'яти років 27. Короткострокове прогнозування припускає можливість зміни лише кількісних характеристик у розвитку об'єкта та здійснюється на період - від одного місяця до одного року - від п'яти до п'ятнадцяти-двадцяти років - до п'яти років - до одного місяця 28. Середньострокові прогнози соціально-економічних процесів складаються на період - до п'яти років - від п'яти до п'ятнадцяти-двадцяти років - від одного місяця до одного року - понад двадцять років 29. Довгострокові прогнози розраховуються на період - від п'яти до п'ятнадцяти-двадцяти років - до п'яти років - понад двадцять років - до одного місяця 30. Часовий горизонт далекоглядних соціально-економічних прогнозів сягає понад двадцять років. - понад двадцять років - до п'яти років - від п'яти до п'ятнадцяти-двадцяти років - від одного місяця до одного року 31. Відповідно до ступеня детермінованості можна виділити - детерміновані, стохастичні та змішані об'єкти прогнозування - динамічні, статичні та скінченні об'єкти прогнозування - детерміновані, невизначенні та скінченні об'єкти прогнозування - дискретні, не детерміновані та змішані об'єкти прогнозування 32. За характером розвитку в часі розрізняють наступні об'єкти прогнозування - дискретні (перервні), аперіодичні та циклічні - динамічні та скінченні - статичні та циклічні - періодичні та аперіодичні 33. Основними джерелами інформації при прогнозуванні виступають: - набутий досвід, екстраполяція існуючих тенденцій, економіко-математичні моделі - інтуїція, аналогія - загальна теорія - телебачення, газети 34. Які взаємодоповнюючі способи прогнозування соціально-економічних процесів та явищ можна виділити? - експертний, екстраполяції даних та моделювання - інтуїтивний, метод аналогії - адаптивних очікувань - раціональних очікувань 35. Експертний спосіб прогнозування ґрунтується на використанні - професійного досвіду, знань та інтуїції висококваліфікованих експертів - математичних підходів до аналізу залежностей розвитку об’єкту - перенесення закономірностей розвитку досліджуваного об'єкту в минулому у майбутнє - експериментальних дослідженнях 36. При екстраполяції даних характерним є - перенесення закономірностей розвитку досліджуваного об'єкту в минулому у майбутнє - експериментальні дослідження - використання знань та інтуїції висококваліфікованих експертів - застосування математичного моделювання залежностей розвитку об’єкту 37. Моделювання соціально-економічних процесів та явищ полягає у - дослідженні їх пошукових та нормативних моделей з врахуванням очікуваних або визначених змін у майбутньому - проведенні експериментальних досліджень - перенесенні закономірностей розвитку досліджуваного об'єкту в минулому у майбутнє - побудові та дослідженні фізичної моделі об’єкта прогнозування 38. Економіко-математичні моделі поділяють на - стохастичні і детерміновані, статичні і динамічні, лінійні і нелінійні - дискретні та невизначенні, генетичні та блокові 39. Принцип системності дозволяє - поєднати різні методи прогнозування розвитку явищ та процесів різноманітної природи на одній методологічній основі - виявити та оцінити стійкі тенденції і взаємозалежності у розвитку народного господарства - дослідити розвиток народного господарства і його окремих елементів по різним траєкторіям - всестороннє врахувати економічні та інші закони суспільного розвитку 40. Згідно з принципом системності прогнозування його об'єкт потрібно розглядати - у системі взаємопов'язаних характеристик об'єкту і прогнозного фону відповідно до цілей і задач дослідження - відокремлено від прогнозного фону - на всіх можливих траєкторіях розвитку - враховуючи достатню інформаційну базу 41. Принцип адекватності (відповідності) об'єктивним закономірностям характеризує - процес виявлення та оцінки стійких тенденцій і взаємозалежностей у розвитку народного господарства, - створення теоретичної моделі, яка відображає загальні риси економічних процесів чи об'єктів - використання знань та досвіду висококваліфікованих експертів - перенесення тенденцій розвитку об’єкта в минулому на майбутнє 42. Принцип варіантності (альтернативності) прогнозування пов'язаний - з можливістю розвитку народного господарства і його окремих елементів по різним траєкторіям - усестороннім врахуванням економічних та інших законів суспільного розвитку - з різними співвідношеннями у відповідній економіко-математичній моделі - з використанням широкої інформаційної бази 43. Суть принципу наукової обґрунтованості розкривається - при всесторонньому глибокому дослідженні прикладних розробок прогнозів - при використанні знань та досвіду висококваліфікованих експертів - при перенесенні тенденцій розвитку об’єкта в минулому на майбутнє - при виявленні та оцінці стійких тенденцій і взаємозалежностй у розвитку народного господарства 44. Принцип прозорості забезпечує досліднику - достатню та достовірну інформаційну базу - створення теоретичної моделі, яка відображає загальні риси економічних процесів чи об'єктів - використання знань та досвіду висококваліфікованих експертів - перенесення тенденцій розвитку об’єкта в минулому на майбутнє 45. Принцип ціленаправленості відображає - постановку точно визначеної мети і формулювання шляхів досягнення мети відбиває принципом ціле направленості - створення теоретичної моделі, яка відображає загальні риси економічних процесів чи об'єктів - використання знань та досвіду висококваліфікованих експертів - перенесення тенденцій розвитку об’єкта в минулому на майбутнє 46. Принцип єдності політики та економіки зазначає, що - формування економічних прогнозів всіх рівнів повинно відбуватись з врахуванням сукупності інтересів всіх суб'єктів господарювання держави і, передусім, загальнодержавних - необхідним є усестороннє врахування економічних та інших законів суспільного розвитку - потрібно поєднувати різні методи прогнозування розвитку явищ та процесів різноманітної природи на одній методологічній основі - слід досліджувати розвиток народного по різним траєкторіям 47. До основних функцій прогнозування розвитку соціально-економічних процесів відносять: • науковий аналіз економічних, соціальних, науково-технічних процесів та тенденцій; • дослідження об'єктивних зв'язків соціально-економічних процесів у розвитку народного господарства у конкретних умовах та визначеному періоді; • оцінка об'єкту прогнозування; • виявлення альтернативних варіантів соціального та економічного розвитку об'єкту; • оцінка наслідків управлінських рішень; • накопичення наукового матеріалу необхідного для подальшого прийняття обґрунтованих управлінських рішень. 48. Науковий аналіз економічних, соціальних, технологічних процесів та тенденцій здійснюється у етапи — - ретроспекції, діагнозі, проспекції - дослідження, аналіз, прогнозування - вивчення, моделювання, планування - агрегування, дезагрегування 49. Ретроспекція — це етап прогнозування на якому - проводиться дослідження історії розвитку об'єкту прогнозування з метою отримання його систематизованого опису - відбувається дослідження систематизованого опису об'єкту з метою виявлення тенденції його розвитку - обираються методи і моделі прогнозування - здійснюється підбір експертів 50. Етап прогнозування на якому відбувається дослідження об'єкту та обираються методи і моделі прогнозування називають - діагнозом - ретроспекцією - проспекцією - прогностикою 51. На етапі проспекції - розробляються прогнози розвитку об'єкта в майбутньому - обираються методи і моделі прогнозування - здійснюється підбір експертів - проводиться дослідження історії розвитку об'єкту 52. Скільки методів прогнозування відомо - Більше 150 - 4 - Не більше 10 - 1 53. Сукупність прийомів та способів мислення, що дозволяють виробити судження з визначеним рівнем достовірності щодо розвитку об’єкта в минулому називають - методами прогнозування - завданнями прогнозування - функціями прогнозування - видами прогнозування 54. Спеціальні методи прогнозування соціально-економічних процесів можна прокласифікувати відповідно до наступних ознак - ступеня формалізації, загального принципу дії, способу отримання прогнозної інформації - періоду прогнозування, ступення визначеності, мети прогнозування 55. Відповідно до ступеня формалізації методи прогнозування поділяють на + інтуїтивні та формалізовані - екстраполяції та моделювання - теоретичні та практичні - передбачення та планування 56. До формалізованих методів відносять - методи екстраполяції та моделювання - колективні експертні оцінки - аналітичний метод - метод «синектика» 57. Інтуїтивні методи прогнозування використовують, коли співвідношення величини горизонту прогнозування та ретроспективного періоду - не менше за одиницю, τ ≥1 - не більше за одиницю, τ ≤1 - рівне одиниці, τ =1 - рівне нулю, τ =0 58. Методи експертних оцінок поділяють на - колективні та індивідуальні експертні оцінки - групові та особисті експертні оцінки - прогнозної екстраполяції та побудови сценаріїв - колективної генерації ідей та синоптичні 59. До індивідуальних експертних оцінок відносять - метод інтерв’ю, метод написання сценаріїв, аналітичний метод - метод комісій, мозкова атака - метод комісій, метод Дельфі - метод керованої генерації ідей, метод «синектика» 60. До колективних експертних оцінок відносять - мозковий штурм, метод Дельфі, метод «синектика» - метод інтерв’ю, метод написання сценаріїв - аналітичний метод, метод плинних середніх - екстраполяція трендів, авто регресійні моделі 61. При формуванні експертної групи необхідно - визначити число членів експертної групи та оцінити компетентність експертів - обговорити проблему за круглим столом - сформувати базу експертів - визначити бюджет експертного оцінювання 62. Ступінь придатності спеціаліста до експертизи визначається по - коефіцієнту компетентності - коефіцієнту напруженості - коефіцієнту інформованості - коефіцієнту кваліфікованості 63. Величина коефіцієнта компетентності експерта може коливатися в межах - від 0 до 10 балів - від 5 до 10 балів - від 0 до 100 балів - від 0 до 12 балів 64. Метод мозкового штурму полягає у - обговоренні поставленої проблеми за круглим столом - поділі проблеми на відносно незалежні частини та пошуку всіх можливих рішень для реалізації кожної з частин - мисленні групи експертів з орієнтацією на аналогії в інших галузях - анкетному опитуванні експертів 65. Сутність методу морфологічного аналізу полягає у - поділі проблеми на відносно незалежні частини та пошуку всіх можливих рішень для реалізації кожної з частин - обговоренні поставленої проблеми за круглим столом - мисленні групи експертів з орієнтацією на аналогії в інших галузях - анкетному опитуванні експертів 66. Метод «синектика» базується на - мисленні групи експертів з орієнтацією на аналогії в інших галузях - обговоренні поставленої проблеми за круглим столом - поділі проблеми на відносно незалежні частини та пошуку всіх можливих рішень для реалізації кожної з частин - анкетному опитуванні експертів 67. У скільки етапів передбачається проведення опитування методом Дельфі? - 4 - 12 - 54 - 1 68. Питання анкети, що містить варіанти відповідей на нього, називають - закритими - відкритими - загальними - спеціальними 69. Питання анкети, що не містить в собі варіанти відповідей на нього, називають - відкритими - закритими - загальними - спеціальними 70. Які методи використовують для перевірки гіпотези про існування тенденції у динамічному ряді? - метод перевірки різниці середніх значень ряду та метод Фостера –Стюарта - методи ланцюгових підстановок - матричний метод - методи системного аналізу 71. Для оцінки істотності відмінності між середніми значеннями динамічних рядів використовують - t-критерій Стьюдента - критерій Фостера-Стюарта - критерій Фішера - критерій Снедекора 72. Який метод перевірки гіпотези про існування тенденції у динамічному ряді є більш чутливим до невеликих рядів? - метод Фостера –Стюарта - метод перевірки різниці середніх значень ряду - вони однаково чутливі 73. В процесі ідентифікації кривих використовують поняття - скінченні та розділенні різниці - дельти - диференціали - співвідношення рівнів ряду 74. За допомогою лінійної функції описуються - рівномірні процеси - прискорене зростання - прискорене спадання - спочатку повільне спадання, а потім прискорене зростання 75. Розпізнати квадратичну функцію можна за допомогою скінчених різниць - другого порядку - першого порядку - другого порядку - логарифмів рівнів ряду - третього порядку 76. При обернено-пропорційній залежності повинні бути сталими - Δ 1/ x - скінченні різниці другого порядку - різниці логарифмів рівнів ряду - скінченні різниці третього порядку 77. Логістична функція має вигляд - - - - 78. До найбільш поширених кривих в практиці прогнозування відносять функції - квадратичну, модифіковану експоненту, логістичну, гомперця - логарифмічну, синусоїдальну, Лагранжа 79. Залежно від збільшення ступеня визначеності економічні категорії "план", "гіпотеза", "прогноз" слід розставити таким чином - гіпотеза, прогноз, план - прогноз, гіпотеза, план - план, гіпотеза, прогноз - план, прогноз, гіпотеза 80. Матричні економічні моделі використовуються для - побудови балансу підприємства, регіонального міжгалузевого балансу, міжгалузевого балансу народного господарства - планування реалізації проекту робіт - аналізу територіальної організації господарства - визначення ефективності розміщення підприємства 81. Модель міжгалузевого балансу виробництва і розподілу продукції у випадку n галузей, кожна з яких виступає як виробник і як споживач, має такий вигляд: - - - - 82. Перший розділ міжгалузевого балансу характеризує - міжгалузеві матеріальні потоки, тобто міжгалузевий розподіл засобів виробництва - галузеву структуру кінцевої продукції - оцінку впливу зовнішніх і внутрішніх факторів - коефіцієнти прямих матеріальних затрат 83. У другому розділі міжгалузевого балансу подано - галузеву структуру кінцевої продукції, яка виходить із сфери виробництва у сферу споживання і нагромадження - міжгалузеві матеріальні потоки, тобто міжгалузевий розподіл засобів виробництва - коефіцієнти повних матеріальних затрат - ринкову вартість продукції, створеної резидентами країни за певний проміжок часу 84. До методів згладжування динамічних рядів належать - метод плинної середньої - метод Хольта - метод Вінтерса - метод Кобба – Дугласа
85. Динамічний ряд
можна описати - квадратичною функцією - модифікованою експонентою - логістичною функцією - оберненою функцією 86. Динамічний ряд
можна описати - квадратичною функцією - модифікованою експонентою - логістичною функцією - оберненою функцією 87. Динамічний ряд
можна описати - квадратичною функцією - модифікованою експонентою - логістичною функцією - оберненою функцією 88. Динамічний ряд
можна описати - квадратичною функцією - модифікованою експонентою - логістичною функцією - оберненою функцією
89. Динамічний ряд
можна описати - квадратичною функцією - модифікованою експонентою - логістичною функцією - оберненою функцією 90. Динамічний ряд
можна описати - квадратичною функцією - модифікованою експонентою - логістичною функцією - оберненою функцією 91. Динамічний ряд
можна описати - квадратичною функцією - модифікованою експонентою - логістичною функцією - оберненою функцією 92. Динамічний ряд
можна описати - квадратичною функцією - модифікованою експонентою - логістичною функцією - оберненою функцією
93. Динамічний ряд
можна описати - квадратичною функцією - модифікованою експонентою - логістичною функцією - оберненою функцією 94. Динамічний ряд
можна описати - квадратичною функцією - модифікованою експонентою - логістичною функцією оберненою функцією 95. Перевірку існування тенденції динамічного ряду обчислюючи + при використанні методу Фостера-Стюарта - при використанні методу перевірки різниць середніх рівнів ряду - таких обчислень не проводять 96. Значення
- при використанні методу Фостера-Стюарта + при використанні методу перевірки різниць середніх рівнів ряду - таких обчислень не проводять
! 34 Нелінійне програмування ЗАДАЧІ ЗОРЯНА
№801,0,34,1,1,180 Метод множників Лагранжа застосовується для розв’язування -задачі управління запасами -задачі параметричного програмування +задачі нелінійного програмування -задачі стохастичного програмування
№802,0,34,1,1,180 Якщо задача нелінійного програмування має n основних обмежень і розглядається у m мірному просторі, то при застосуванні до неї методу Лагранжа множників Лагранжа - n-1 + n - n+1 - n + m
№803,0,34,1,1,180 Якщо задача нелінійного програмування має m основних обмежень і розглядається у n мірному просторі, то кількість рівнянь системи для пошуку стаціонарних точок, отриманої за методом Лагранжа, становитиме - n+m-1 - n+m+1 + m+n - 2m
№804,0,34,1,1,180 Функція Лагранжа для розв’язку задачі нелінійного програмування - + - -
№805,0,34,1,1,180 Метод множників Лагранжа дає можливість -знайти оптимальний план задачі нелінійного програмування +знайти стаціонарні точки задачі нелінійного програмування -знайти значення мінора Гесіана -знайти точки неперервності
№806,0,34,1,1,180 Матриця-гесіан використовується -для дослідження оцінки можливих напрямків розв’язку задачі нелінійного програмування -для оцінки точки максимуму задачі нелінійного програмування -для оцінки точки мінімуму задачі нелінійного програмування +для оцінки стаціонарних точок задачі нелінійного програмування
№807,0,34,1,1,180 Матриця Гессе може бути -додатньо визначена -від’ємно визначена -невизначена +всі відповіді правильні
№808,1,34,1,1,180 Розв’язування задачі нелінійного програмування без обмежень +градієнт цільової функції рівний нулю в точці - - - правильної відповіді не наведено
№808,2,34,1,1,180 Задача нелінійного програмування + - - -
№808,3,34,1,1,180 Ознакою того, що задачу нелінійного програмування - - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
| Поделиться: |
.
,
та 
здійснюють
- критерія Стьюдента обчислюють за формулою:
, де 
буде налічуватись
має вигляд
градієнтним методом закінчується, якщо (де 
- допустиме відхилення значень цільової функції в сусідніх точках):
(де - 
градієнт до функції мети в точці 
