Визнач. розмірів плати за орг.-комерц.послуги.

Основні статті затрат практично для будь-якої ярмарки або виставки-продажу включають:

1. Затрати по оренді приміщення й обладнання.

2. Поліграфічні, інформ-рекламні та затрати на оформлення. 3.Транспортно-складські затрати. 4.Представницькі затрати. 5.Організаторські затрати. 6.Технічні і інші затрати.

Основним джерелом доходів є плата учасників за експозиційні місця. Вартість ця визнач. типом вибраного місця. Методика розрахунку розміру плати, що стягується з учасників характ-ся такими основними показниками: 1)вартість 1 м² виставочної площі; 2)затрати на одного учасника.

1): Вм₂ = Впзаг/S_заг., де Вм₂ – вартість 1м² виставочної площі; Впзаг – загал. витрати, пов’язані зі створ.м та оформл.експозиційної площі; S_заг– загальна виставочна площа.

2): Ву= Вузаг/N_у, де Ву - витрати на 1-ого учасника; Вузаг – загал. витрати, які врахов.при розрахунку даного показника; N_у – загальне число учасників виставки. При цьому загальні витрати включ. транспортні і складські витрати, з/п членам оргкомітету, витрати на охорону, культурну програму, інформ-рекламні і половину не передбачуваних витрат.

84. Методи оцінки ефективності інформ-их та орг-ійно-комерц. послуг.

Оцінювання ефективн. інформац. та орг-ійно-комерц. послуг завжди була і залиш. однією з актуал.проблем як у теорет., так і в практ. плані. Багато видів інформац. продуктів та послуг під час викор. їх споживачем забезп. йому конкретну екон. вигоду, яку можна кількісно виміряти. В цьому разі екон. ефект визнач. як різниця між величиною екон. вигоди та сумою плати за послугу. Оцінювання ефективності продукту можна здійсн.із викор. апарату моделювання. Для цього треба визнач. параметри, на які впливає інформац. продукт, та складові цього параметра. Кожен із параметрів отримує оцінку в балах у межах від 1 до 10, сума балів за складовими параметра не може перевищ.10. Оскільки якісній оцінці не завжди можна знайти кільк-ий еквівалент у балах, варто скорист. послугами експертів. Вони мають оцінити значимість кожної складової у відповідн.параметрі.

Параметрична модель оцін. ефективності інформац. продукту та послуги має вигляд:

Саме фінанс. умови участі у виставці (ярмарку) стають виріш. чинником прийняття остаточного рішення щодо участі в ній.

Кошторис витрат на участь склад.з таких основних статей: плата за виставкову площу; реєстрац. внесок (включає відшкод. витрат організаторів на видання рекламно-інформац. матеріалів, виготовл. посвідчень учасника, медичне обслуг.); витрати на персонал; вартість експонатів; витрати на створ. і забезп. роботи стенда; витрати на інформ-о-рекламні заходи. Після закриття виставки-ярмарку визнач. фактичну суму витрат і оцінюють результативність участі в ній. Підготовку до виставки-ярмарку почин. задовго до її відкриття. Вона передбач. цілу низку підготовчих заходів — від вибору виставки-ярмарку і форм. кошторису до перевірки виставк-го обладнання, експонатів, виставк-ої інформації, рекламних матеріалів. Важливу роль на цьому етапі відіграє комплектування групи працівників для роботи на виставці — так званий «персонал стенда», та признач.її керівника. На них поклад. відповідальність за орг-ію і здійсн.участі у виставці-ярмарку та забезп. реалізації мети цього заходу. Роботу під час виставки-ярмарку координує керівник стенда. Вона спрям. на макс. ефективне використ. всіх засобів комунікації для залуч. відвідувачів, макс. кількості замовлень, оцінку кон’юнктури та перспективу продажів, налагодження контактів із потенц.клієнтами. Однією з головних функцій персоналу стенда має бути робота з відвідувачами, вивч. їхньої реакції та заг. поведінки, оцін-ня зауважень та оперативне усунення недоліків.

Післявиставкова діял-ть охоплює тривалий час після закриття виставки-ярмарку й передбачає обробл. інформ., отриманої на виставці, та подальшу роботу з відвідувачами. При цьому класифік. й оцін. угоди, які були укладені; відповідно до взятих зобов’язань провод. розсилку зразків товару, необхідної документації, письмових подяк важливим клієнтам, з’ясовують ефективність участі підприємства в виставці-ярмарку та визнач. напрями її підвищення.

Виставка (ярмарок) передовсім є засобом комунікації, і вже потім — місцем орг-ії безпосереднього продажу товарів.

Виставка-ярмарок надає можливість експоненту отримати техніко-комерц. відомості та інформ. щодо потенц. клієнтів і конкурентів. Там перевір. ефективність пропонов. систем продажу товарів, транспорт-ня та збереження, ретельно аналізується асортимент представл. товарів щодо дизайну, якості, життєв. циклу, ціни. Усе це сприяє своєчасному реагуванню підприємства на вимоги ринку, отрим. конкур. переваг на ньому. Участь підпр-тва у виставці-ярмарку потребує значних витрат, тому по її заверш. проводять детальний аналіз цих інвестицій, порівн. їхню величину з отрим. рез-тами, визначають заходи щодо поліпш. цієї дія-ті.Сума грош. внеску має бути достатньою для відшкодув. витрат організаторів на підготовку й провед. виставки-ярмарку та форм.у них відповідн.прибутку.

Головн. статтями витрат організаторів практично будь-якої виставки-ярмарку є:оренда приміщень і обладнання;освітлення та опалення;оформл., поліграфічні та інформ.-рекламні роботи;транспортно-складські витрати;представ. витрати;організ. витрати;

Переважна частина організаторів виставок-ярмарків розподіляє ці витрати на дві великі групи: 1)витрати, які пов’язані зі створ.м і оформл. експозиційної S-щі, що відшкодов. за рахунок плати експонента за виставкову площу; 2)витрати на створ. та забезп. належних умов роботи учасників виставки-ярмарку (витрати з оренди приміщень і обладнання, освітл., опалюв-ня, оформл. та половина інших непередбачуваних витрат). Ці витрати відшкод.за рахунок реєстраційних внесків учасників.

На більшості виставок-ярмарків учасникам пропон. і надають додаткові послуги: оренду легкового транспорту, надання перекладача, викон. копіювальних робіт. Це сприяє зрост. привабливості для учасників виставки-ярмарку.

З метою поліпш. виставкової-ярмаркової діял-ті в Укр. створ. Виставкову федерацію Укр. (ВФУ), яка є асоційованим членом Спілки міжнар. ярмарків (UFI), а також репрезентує інтереси своїх членів у Раді з питань виставкової дія-ті в Україні — консультативно-дорадчому органі при Президентові Укр.. ВФУ підтримує діял-ть виставкових фірм, орг-ій, сприяє створ. орг-. та екон. можливостей для розвитку виставк. діял-ті.

 

85. Сутність та головні ознаки роздрібної торгівлі.

Роздрібна торгівля —одна із форм господарсько-торговельної діял-ті, яку здійсн. суб’єкти господарювання, і водночас, форма орг-ії товарного ринку. Під роздрібною торгівлею розуміють підприємн. дія-ть з продажу товарів та послуг на підставі усного або письмового договору купівлі-продажу безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їхнього особистого некомерц-ого використ. незалежно від форми розрахунків. Особливість та відмітна риса роздрібн. Торгівлі полягає у тому, що приводом для купівлі у роздрібній торгівлі є задоволення власних потреб покупця та його сімї у куплених товарах чи послугах, а не подальший перепродаж чи професійне використ..

Ознаки роздрібної торгівлі: вона є самостійною, ініціативною, здійснюваною на власний ризик діял-тю юрид-их осіб та громадян з метою отримання прибутку;головним змістом торговельної діял-ті є продаж товарів, при цьому можуть виконуватися супутні роботи(фасування, пакування, підгонка) й надаватися різноманітні послуги (догляд за дітьми, подарункове оформлення покупок, доставка покупок); товари реаліз. безпосередньо громадянам або іншим кінц. споживачам для особистого некомерц. використ.; товари реаліз. за готівку або іншими, прирівненими до неї платіжними засобами (кредитні картки банків, перерахування з рахунків вкладників банків); у роздрібній торгівлі можуть продавати лише товари певного асортименту, який вужчий, ніж у сфері громадського харчування; для роздрібної торгівлі важл. є наявність торг. місця; роздрібна торгівля ґрунтовно регламентована законод.та нормативно-правов. актами; договори купівлі-продажу в роздрібній торгівлі мають публічний характер.

Форми роздрібної торгівлі можна класиф. за такими ознаками:1) За місцем викон.,

2) За методами обслуг, 3) За правом власності на товар, що продається, 4) за формою розрахунку.