Суффиксы имён существительных

Суффиксы имён существительных

Для обозначения людей по роду их деятельности в древнеанглийском языке были производные слова, образованные присоединением суффикса –ere к основам имён или глаголов, которые указывают на объект или характер деятельности.

Так возникли многочисленные существительные — имена деятелей, например:

fiscere — рыбак (от fisc — рыба);

Для обозначения женщин, занимавшихся определённым видом деятельности, применялись производные слова с суффиксом -estre:

bæcestre — булочница (от bacan — печь);

Отвлечённые существительные с значением качества образовывались от основы соответствующих имён прилагательных при помощи суффикса -in.

haetu <*hatin (от hat — жаркий) > heat— жара;

Впоследствии в древнеанглийском периоде стал всё шире употребляться другой суффикс отвлечённых существительных -þu > н.а. -th, который присоединялся к основам, уже испытавшим перегласовку (т. е. раньше имевшим суффикс -in):

breadth —ширина, при прилагательном broad;

Для образования отвлечённых существительных, обозначающих состояние, в древнеанглийском употреблялся суффикс -scipe, образованный от существительного scipe —форма, состояние. Этот суффикс сохраняется в ряде употребительных теперь слов и даже не совсем утратил продуктивность.

frēōndscipe — дружба (от существительного frēōnd—друг),

В среднеанглийский период ræden превратилось в суффикс -red, с его помощью были образованы новые слова, например:

kindred — родство (от существительного kin — родня).

Широко распространены были суффиксы -ing и - ung, присоединявшиеся к глагольным основам для образования имён существительных, обозначавших действия, состояния или же результаты и продукты действий. В числе существительных, образованных таким путём, можно назвать следующие:

greting-—приветствие (от глагола grētan приветствовать) > н.а. greeting;

hātung — ненависть (от глагола hātian — ненавидеть).

Суффикс -nis(s), -nes(s) использовался для образования от основ прилагательных отвлечённых существительных, выражающих, качество, например:

īdelnis — праздность (от прилагательного īdel — праздный) > н.а, idleness;

Суффикс –ian, существительные с этим суффиксом обозначают национальность или звание и профессию, например:

Russian - русский, academician - академик,

Суффикс -ity (орфографические варианты -ety, -iety) образует абстрактные существительные со значением состояния, качества, условия:

able (способный) - ability (способность);

Суффикс -ing образует существительные от глаголов, например:

to meet (встречать) - meeting (встреча).

Суффикс -hood образует существительные со значением "состояние, положение, качество", например:

child (ребенок) - childhood (детство), man (мужчина) - manhood (мужественность).

Суффикс -ment образует существительные, обозначающие действие, например:

to move (двигаться) - movement (движение).

 

 

Позначення часу у германських мовах

Таке складне абстрактне поняття як “час” не може мати єдиного спільноіндоєвропейського позначення, тому що воно сформувалось порівняно пізно, уже після розпаду іє спільності, на основі різних конкретних понять.

Але загальними дляя всіх іє. мов є семантичні моделі, за якими найчастіше розвиваються слова зі значенням «час»: крутити, тягтися, іти, рухатися. Окрім цих перелічених понять, у германських мовах це поняття могло утворитися від слів «спокій, зупинка, міра»

Також позначення часу тісно пов’язане з позначенням простору й причинності.

Один з найдавніших герм. позначень часу є корінь *hwil: да. hwil «час» (суч.анг. while), двн. Hwilа «час», дісл. Hvila «постіль, місце спокою»

Ще одним мотивом на позначення часу була сема «різати, відокремлювати»: від іє. *di-to- («відділене») походять да. tid (час, пора року, година) шв.tid (час), двн. Zit (час, пора року).

Поняття «рік» пов’язане з іє.коренем *еі «іти»: англ. Year, гот. Ar, данг.gear, нім. Jahr.

Первісне членування року пов’язане не тільки з погодно-кліматичними умовами, а й із сезонно-польовими роботами. *Wintr- (зима): да, голл.Winter, дісл.Vetr – що означало «волога пора року»

Поняття «осінь» не було, вона вважалась частиною літа: гот.asans (літо,час збирання урожаю)

Давнім позначенням вести було складання основ «довгий» і «день»: да.lengten,двн.lenzin.

Поняття «тиждень» виникло нв основі семи «зміна, чергування»: анг.week, данг.wice. Семантичний розвиток: згинатися-выдхилятися-чергуватися-тиждень.

У германських мовах зберіглася іє.назва ночі (гот.naht,дісл.nott,англ.night), а поняття дня замінено лексемою *dagaz – це слово має велику силу експресії, пов’язане із сонцем.

 

«Латинські запозичення в англійській мові»

Серед слів латинського походження в англійській мові виділяють звичайно три шари. Вони відрізняються характером семантики слів і часом їх запозичення.

Перший шар.

Стародавні племена, предки англо-саксів, що населяли північну частину Центральної Європи вели торговий обмін з Римською Імперією, воювали з нею,стикалися з римськими купцями і запозичили у римлян ряд слів, пов'язаних з поняттям торгівлі, або видом товарів і нових для цих племен предметів.

Наприклад:

лат. vinum, англ. wine - вино

лат. discum, англ. dish -страва

Як бачимо, це слова прості за формою, повсякденного змісту, входили в англійську мову усним шляхом, при безпосередньому живому спілкуванні. Сюди відносяться назви продуктів харчування, рослин.

Наприклад:

лат. - pipere, англ - pepper - перець

лат. - persicum, англ. peach – персик

лат. - butyrum, англ. butter - масло

До першого шару відносять і слова, запозичені англо-саксами пізніше,вже на Британських островах.

Ці слова пов'язані, головним чином, з будівельною технікою стародавніх римлян, сліди якої англо-сакси знайшли в Британії.

Наприклад:

лат. strata via - мощена дорога, англ. street - вулиця

лат. campus – табір, англ.- camp - табір

Другий шар.

Другий шар латинських запозичень пов'язаний з Християнством, яке було принесено римськими проповідниками, який звернув язичників англо-саксівв нову віру. Мовою церковної служби була латинська, тому в давньоримську мову проникло багато латинських слів релігійного змісту.
Ось деякі слова, що відносяться до цього періоду:

лат. monachus англ. – monk - чернець,

лат. scrinium - священна гробниця, англ. - shrine святиня

лат. candela, англ. – сandlе - свічка

лат. мonasterium,англ. - monastery - монастир

Прийняття християнства і діяльність проповідників зробили сильний вплив на всю культуру англо-саксів. Був введений латинський алфавіт.
З'явилися монастирські школи, літературні твори латинською мовою і т.д. Були запозичені багато слів, що свідчать про розширення кругозору англо-саксів.

Наприклад:

лат. schola, англ. – school - школа

лат.rosa, англ. - rose – троянда

Група слів запозичена з галузі освіти, науки, літератури,навчання, мистецтва.

лат. versus, англ.-verse - вірші

лат. theatrum, англ. - theater – театр

Третій шар.

У цей період англійська мова запозичила багато слів з класичних мов. Від попередніх вони різко відрізнялися своїм характером: Ці слова, як правило, наукові. Проникали вони в мову письмовим шляхом, через літературу,вчені твори, що сприяло максимальному збереженню латинської форми слова.

Наприклад, в англійській мові збереглись без змін:

animal – тварина,formula – формула, inertia –інерція, maximum –максимум, minimum – мінімум,memorandum – меморандум, veto – вето, alibi – алібі, autograph – автограф, atmosphere – атмосфера,excursion – екскурсія.

Латинські запозичення епохи Відродження діляться на прямі, тобто взяті безпосередньо з латинської мови і на непрямі, які проникли через французьку мову. Встановлення безпосереднього джерела запозичення окремих слів не має принципового значення, тому що в кінцевому рахунку,всі ці слова латинського походження:

Наприклад:

лат. factum - анг. fact - факт - фр. fait - запозичене англійською мовою у формі feat(подвиг)

лат. radius (радіус) - з фр. ray (промінь)

Багато латинських запозиченнь в англійській мові мають грецьке походження. Це слова, у свій час запозичені латинською мовою з грецької, а потім вже в латинізованій формі проникли в словниковий склад англійської мови.

Наприклад:

лат.angelus,гр. aggelos, англ. angel – посланець,ангел,

лат.idea,гр. idea,англ. idea - думка, ідея, образ

лат.comedia,гр. comodia,англ. сomedy - комедія

Бурхливий розвиток науки і техніки супроводжувався появою десятків тисяч слів, що виражають нові поняття. Багато з цих термінів набули загальне вживання. Значна частина наукової технічної термінології в сучасній англійській мові створена з латинських і грецьких коренів.

Вони широко поширені у всіх галузях науки.

Наприклад:

З області медицини: anemia, appendicitis, bronchitis, pediatry, oncology, aspirin, insulin, antibiotics та ін

Всі ці слова з'явилися в XIX і XX століттях.

З області фізики: atom, calorie, the quantum, theory,energy та ін

З області техніки: radiator, transmission, engine, airplane,hydroplane, frequency, antenna, radius, radio і ін

У висновку хочеться сказати, що не дивлячись на деяке засмічення англійської лексики словами, запозиченими з інших мов, англійська мова вцілому не постраждала від великого притоку іншомовних елементів. Навпаки, словниковий склад безсумнівно збагатився. Це стало можливим завдяки тому, що вона увібрала в себе все потрібне, відкинувши в ході подальшого розвитку все випадкове, наносне.

Старшеков А. 2330-2 а/п (201)

Лінгвістичні причини.

Екстралінгвістичні зміни - зміни в "житті мовного співтовариства", в економічній і соціальній структурі, зміни в ідеях і наукових поняттях, способі життя, і т.д. і це відбито в значеннях слова. У багатьох випадках збережені слова, які позначають деякі об'єкти або поняття, які змінилися, але їхнє значення змінене.

Наприклад, автомобіль - Lat. Carrus, що означає - "чотириколісний фургон", але тепер це позначає автомобіль, залізничний вагон (у США), наприклад атом – грец. atomos (неподільний) тепер, позначає досить різне поняття.

 

Лінгвістичні причини -фактори, що діють у межах мовної системи:

Через лінгвістичні причини відбувається небагато змін.

Наприклад, “to starve”- (голодувати) означало «вмирати» й звичайно використовувалося зі словом "голод" (в "умерти від голоду").

Але в 16-ому сторіччі саме дієслово здобувало значення, "щоб умерти від голоду".

Подібна зміна спостерігається в сучасній англійській мові: наприклад, "daily” - щодня (від щоденної газети), щотижня.

 

Дискримінація синонімів.

Загалом це семантичний розвиток слів.

Наприклад, land- земля що означає:

1) тверда частина землі; 2) територія нації.

Коли у Стародавній Анлії слово "країна" було запозичене як її синонім, значення слова "земля" було трохи змінене, і значення "територія нації" прибуло, щоб бути позначеним, головним чином, запозиченим словом "країна".

 

 

Теорія хвиль

 

Йоганес Шмідт (1843 – 1901) — німецький лінгвіст, автор хвильової теорії розвитку мов. У Боні у 1872 р. він опублікував свою працю Die Verwandtschaftsverhältnisse der indogermanischen Sprachen (Родинні відносини індогерманських мов),
у якій представив теорію хвиль, яка є альтернативною теорії генеалогічного древа Шлейхера.

У результаті взаємовпливу суміжних мов і діалектів кордону між ними виявляються не настільки чіткими, виникають подібності, які не можуть бути пояснені спільним походженням. Кожен такий діалект, поступово розвивається в споріднений мову, являє собою поєднання («пучок») хвиль (ізоглос).

Таким чином, у рамках індоєвропейської мовної сім'ї італійські мови (до яких належить, насамперед, латинська) за одними ознаками об'єднуються з кельтськими, за іншими - з німецькими, за третіми - з грецьким. Ці подібності в кожному випадку не обов'язково пов'язані із загальним минулим мов, а можуть пояснюватися більш пізніми контактами на основі територіальної близькості.

Таке мовне явище вчений порівняв з каменем, кинутим у воду, від якого розходяться круги хвиль. На матеріалі народних говорів Шмідт намагався довести, що нові мовні явища поширюються хвилями від певних центрів політично об’єднаної мовної території.

Наприклад, західно-українські діалекти ближчі до польської мови, а східно-українські - до російської.

Сучасні групи мов індоєвропейської сім’ї існували в індоєвропейській мові як її діалекти. Головним доказом правильності цієї гіпотези мав бути факт, що всі індоєвропейські мови, зафіксовані в писаних пам’ятках, поділяються на дві групи: групу “кентум” і групу “сатім”.

Шмідт у своїй схемі розмістив слов´янські народи по колу, справа наліво, зі сходу на захід.

Хоча й теорія хвиль в якійсь мірі вразлива, вона, мабуть, правильно представляє різні можливі шляхи розвитку близькоспоріднених мов і досі мовознавці продовжують обговорювати її.

 

 

 

ШВЕДСЬКА МОВА

Шведська мова сформувалася на основі двох діалектів: свейський та йотський.

Первісна шведська мова виникла у XlVст.

Більш сучасний її варіант з’явився одночасно з індустріалізацією та початком радіомовлення – у 1920 роках.

Шведською мовою розмовляють більше 8 млн. чол.. у Швеції та близько 300 тис. у Фінляндії.

За кількістю мовців займає перше місце серед скандинавських мов та 90-те серед світових. Є державною мовою Швеції. Єдина офіційна мова Аландських островів. Друга офіційна мова в Фінляндії.

Сучасна фонетична система:

У графіці шведської мови використовується латинський алфавіт із доданням 3 літер:

å [о:], ä [э:], ö [ё:].

Є 18 приголосних та 17 голосних звуків.

Розмежування довгих та коротких звуків(як голосних, так і приголосних)

Наприклад:

Такі слова як mor [му:р], så [со:], öde [‘ьо:де] мають довгий голосний, а слова типу röst [рьос:т], mitt [міт:], full [фул:] з подвійним приголосним у складі, мають довгий приголосний.

Відсутні дифтонги або трифтонги.

Структура мови

Яскраво виражений аналітичний характер мови.

Існують тільки два роди: загальний (який об’єднав чоловічий та жіночий) та середній.

Є тільки два відмінки називний та родовий.

Присутній артикль, який вказує на число, рід та означеність/неозначеність слова в контексті.

¢ Неозначений артикль загального роду – “en” (en flicka – дівчина, en dag – день)

Для середнього роду – “ett”, (ett hus – будинок, ett regn - дощ)

¢ Означений артикль дещо відрізняється від інших європейських мов. Він приєднується в кінці слова як суфікс за схемою: іменник + неозначений артикль.

Наприклад: Dag + en = Dagen; Hus + ett = Huset

Іменник у шведській мові має 2 роди – загальний та середній. До загального роду відноситься більше 80% усіх шведських іменників – це слова чоловічого та жіночого родів.

Відмінюється іменник лише за двома відмінками -

Називний та родовий.

Іменник у шведській мові має 2 роди – загальний та середній. До загального роду відноситься більше 80% усіх шведських іменників – це слова чоловічого та жіночого родів.

Відмінюється іменник лише за двома відмінками -

Називний та родовий.

Періоди розвитку: Старошведський (рунічний шведський (lX-Xlll), класичний старошведський (Xlll-XlV), пізній старошведський (XlV-XVl)).

Новошведський (ранній новошведський (XVl-XVlll), власне новошведський (XVlll-сьогодення))

 

 

Немченко Яна, 2330-201 ап

Теорія родовідного дерева

Спочатку прамова стала членуватися на діалектні зони, які стали виділятися як самостійні мови. Розчленовування прамови Щлейхер утілив в родовідному дереві. Процес розпаду прамови двоякий. Прамова членується на дві великі зони: північний ареал германо-балто-слов'янські мови і арио-італо-греко-кельтський ареал. Потім у середині кожного з ареалів відбувається розчленовування на 2 гілки. Гермаино-балто-слов'янські членуються на германські і балто-слов'янські мови. В південній гілці виділяються арійська і італо-греко-кельтські мови. Потім балто-слов'янські поділяються на балтійські і слов'янські; італо-греко-кельтські - на італо-кельтські і греко-албанська мову. На підтвердження цього розчленовування наводиться конкретний мовний матеріал. Мови, що належать до однієї гілки в усіх відношеннях ближче одна до одної, ніж до мов інших гілок. Ця схема родовідного дерева відіграла велику роль у розвитку європейського мовознавства. З іншого боку, вона найчастіше критикувалася. Коли склалося порівняльно-граматичне орієнтування на лінгвістичну географію, відбувалося повне перегруповування всередині цих родовідних гілок. Дерево хиталося. Висувалися нові концепції, які потім теж спростовувалися новими концепціями. Ця проблематика залишається і сьогодні.

 

АНГЛІЙСЬКА МОВА

Англі́йська мо́ва (англ. English language, English) — належить до германської гілки індоєвропейської сім'ї мов. Це одна з найпоширеніших мов у світі, особливо як друга мова та мова міжнародного спілкування.

Англійська мова утворилась на основі інгвеонських діалектів англів, саксів та ютів.

449 – рік народження англійської мови

В даний час англійська є одним з найбільш усно і письмово використовуваних мов у світі. Англійська є рідною мовою для 380 (400 – 450) мільйонів людей.

ЛІТЕРАТУРНА АНГЛІЙСЬКА МОВА

Основою літературної англійської мови став лондонський діалект.

ДВА ОСНОВНІ ДІАЛЕКТИ

— Два «освічених» діалекту англійської - один, заснований на південному британському, інший - на Середньозахідному американському - отримали широке розповсюдження як «стандартні» діалекти по всьому світу. Перший іноді називається англійським Бі-Бі-Сі (або королівським англійським).

— Другий - «загальний американський», що поширився по більшій частині США та Канади, зазвичай є моделлю для американських континентів і таких країн, як Філіппіни, які мають історичні зв'язки з США.

Балтійські запозичення

2 Балтійські мови – група індоєвропейських мов, яка найповніше серед усіх сучасних мов цієї родини зберігає давню індоєвропейську мовну систему.

 

3 Існує точка зору, згідно з якою балтійські мови являють собою залишок давнього індоєвропейського мовлення, що зберігся після виділення з усієї родини решти індоєвропейських мов.

 

4 Загальна назва індоєвропейських мов Прибалтики саме як балтійських запроваджена Г.Несельманом 1845 р.

 

 

5 Балтійські мови тяжіють до східних груп цієї родини – слов'янських, індоіранських, а також ілірійської та фракійської мов

Особливо близькі балтійські мови до слов'янських, щодо яких можуть розглядатися як предок, який співіснує у часі та просторі зі своїм нащадком.

 

 

6 Балтійські мови були поширені на території від Балтики до Верх. Волги, Підмосков'я,Оки, на всій території Білорусі, на Чернігово-Сіверщині до р. Сейм і суміжних земель Курщини та Брянщині, на півдні - до р. Десни і р.Прип'яті.

 

 

7 Група балтійських мов складається з живих мов — литовської і латиської (4,3 млн. чол.) і мертвих — пруської, ятвязької, куршської та ін. Обидві живі мови-державні: перша - у Литві (бл. З млн. мовців), друга - в Латвії (бл. 1.5 млн.).

Фонологічні системи обох балтійських мов взаємно близькі.

 

 

8 Литовська мова краще від інших живих індоєвропейських мов зберегла давні риси в фонетиці й морфології. Вона відрізняється від близько спорідненої латвійської мови більшою архаїчністю (в цілому) і деякими інноваціями, зберігає давні k, і g, на місці латвійських африкат c і dz (akys "око", gerti "пити" - пор. латвійс. acis, dzert), сполуки an, en, in, un у початкових складах (ranka "рука", penktas "п'ятий", minti "міняти", jungas "ярмо" - пор. латвійс. roka, piektas, mit, jugs).

 

 

9 Морфологічна будова литовської мови флективна з елементами аглютинації та аналітизму. Іменники мають 2 роди (середній рід втрачено), деякі займенники, прикметники й дієприкметники мають З роди. Числа - два (вдіалектах трапляється ще і двоїна). Відмінків - 6 і клична форма. Дієслівні категорії: 4 часи, 2 стани. 4 способи, 3 особи (у 3-й особі одн. і мн. форми однакові).

 

10 Латвійська мова під впливом фіно-угорського мовного субстрату зазнала, порівняно з литовською, певних змін. Так, наголос зафіксувався на першому складі; кінцеві голосні у багатоскладових словах скоротилися, причому, короткі (крім u) відпали;

у перших складах n після голосної зникла; розвинулися зобов'язальний і переказувальний способи дієслова; дієвідміна помітно спростилася; в діалектах трапляються типові для фінських мов місцеві відмінки - алатив, ілатив, адесив.

 

11 Словник балтійських мов практично єдиний, з переважанням питомої індоєвропейської лексики. Значною мірою він спільний зі слов'янським словником. Є запозичення з германських іслов'янських мов, у латвійській (особливо в діалектах) помітний пласт угрофінських запозичень..

 

 

 

Суфікси прикметників

З багатьох суфіксів прикметників ми назвемо лише ті, які залишилися продуктивними до теперішнього часу.

Широке поширення в давньоанглійській мав загальногерманский суфікс-ig, який в среднеанглийский період перетворився на-i (у):

bysig - зайнятий> busy ['bīzī]; сучасне вимова цього слова сходить до північних діалектів середнього періоду (др.a. y> cp.a. i), а написання відображає вимову західних діалектів (др.а. у> u), вживане в Лондоні на початку процесу утворення національної мови:

hālig-святий (від hāl - здоровий, цілий)> н.a. holy;

wērig - знесилений, втомлений (від wōrian - збиватися з дороги)> н.а. weary.

Суфікс-lic (з іменника lic - тіло, вигляд, образ) утворював якісні прикметники від основ іменників і прикметників:

ærlic - ранній (від ær - раніше)> н.а. early;

dēādlic - смертельний (від dēād-мертвий)> н.а. deadly;

frēōndlic-дружній (від frēōnd - друг)> н.а. friendly;

nihtlic - нічний (від niht - ніч)> н.а. nightly;

wundorlic - чудовий (від wundor - чудо, подив), в сучасній мові відповідне прикметник має інший суфікс: wonderful.

• Суфікси-full і-leas, як і-lic, були утворені від повнозначних слів (від прикметників full - повний і leas - позбавлений чого-небудь).

Суфікс-ful (l)> н.а. -Ful використовувався і зараз використовується для утворення якісних прикметників від основ іменників:

mōdful-мужній (від mōd - мужність);

wræcful - нещасний (від wracu - нещастя), в сучасній мові з іншим суфіксом: wretched;

Суфікс-leas утворював від основ іменників прикметники, що позначають відсутність якої-небудь властивості або якості:

ārlēās - безчесний (від ār - честь, слава);

recelēās - безрозсудний, безтурботний> н.а. reckless;

feohlēās - не має майна (oт fēōh - майно).

Відносні прикметники утворювалися за допомогою суфікса-isc (порівняйте cл.-Ьск-, р.-Ськ-).

Englisc - англійська (від назви племені Engle - англи)> Н.А English;

Denisc - датський (від Dene - датчани)> н.а. Danish;

cildisc-дитячий, дитячий (від cild-дитина)> н.а. childish.

Суфікс-еn (висхідний до загальнонімецькому суффиксу <*- in, зухвалому перегласовку) служив для утворення відносних прикметників, що позначають матеріал, речовина, з якої предмет зроблений:

gylden - золотий (від gold - золото); н.а. golden - золотистий;

līnen - полотняний, лляної (від līn - льон)> н.а. linen;

fliexen - лляної (від fleax н.а. flax - льон)> н.а. flaxen.

Суфікс -ed утворює прикметники:

а) із значенням якоїсь ознаки або володіння чимось, наприклад: property (власність) - propertied - що володіє власністю;

б) позначають будь-яку форму, наприклад: arch (арка) - arched вигнутий;

в) позначають характер або стан, наприклад: educated освічений.

Цей суфікс часто зустрічається в складних прикметниках, наприклад: good-natured (добродушний), dark-haired (темноволосий), blue-eyed (блакитноокий).

 

Слов’янські запозичення

1. Найповнішу колекцію лексичних одиниць, що відбивають давні германо-слов’янські зв’язки подано в праці В. В. Мартинова «Словяно-германское взаимодействие древнейшей поры».

2. До найдавніших запозичень із слов’нських мов у германстькі В. В. Мартинов відносить, наприклад, такі лексеми:

сл. *borъ «сосновий ліс» > герм. *baru – «ліс, гай»;

сл. *dělъ «частина» > герм. *daila – «частина»;

сл. *xvatъ «швидкий, хоробрий» > герм. *hwata;

сл. *jьstъba «хата» > герм. *stub ō « кімната »;

сл. *molto «солод» > герм. *malta;

сл. *osenь > герм. *asani «час жнив»;

сл. *tynъ > герм. *tun – «тин, огорожа»;

сл. *vorgъ «ворог, злочинець» > герм. *warga – «опальна людина».

(Перераховані лексеми віднесені до лексики з високим рівнем надійності.)

3. До лексики із середнім ступенем надійності В. В. Мартинов відносить зокрема наступні слова:

*xъmelъ > *humeli – «хміль»;

Kupiti > kaupōjan – «купити»;

*lukъ > *lauka – «лук»;

*platъ > plata – «шматок тканини»;

Plugъ > *plōga – «плуг».

4. До мінімально надійного В. В. Мартинов відносить:

*lěkъ > *lek – «лікуання»;

*mečь > mekja – «меч»;

*pъlkъ > *fulka – «рід, плем’я»;

*likъ > *lika – «зовнішній вигляд, тіло».

5. Якщо порівняти матеріал зібраний В. В. Мартиновим, з етимологічною інтерпретацією відповідних германських лексем у таких авторитетних словниках, як [ Pokorny], [ Kluge/Seebold], [Lehmann], [Feist], то лише в окремих випадках можна виявити подібність поглядів на походження перелічених германських слів у працях германістів і славистів.

6. Таким чинов, у цілому можна зробити висновок, що в оцінці давніх мовленнєвих контактів між германцями і слов’янами думки лінгвістів, що займаються проблемами славістики й германістики не збігаються.

 

 

Суффиксы имён существительных

Для обозначения людей по роду их деятельности в древнеанглийском языке были производные слова, образованные присоединением суффикса –ere к основам имён или глаголов, которые указывают на объект или характер деятельности.

Так возникли многочисленные существительные — имена деятелей, например:

fiscere — рыбак (от fisc — рыба);

Для обозначения женщин, занимавшихся определённым видом деятельности, применялись производные слова с суффиксом -estre:

bæcestre — булочница (от bacan — печь);

Отвлечённые существительные с значением качества образовывались от основы соответствующих имён прилагательных при помощи суффикса -in.

haetu <*hatin (от hat — жаркий) > heat— жара;

Впоследствии в древнеанглийском периоде стал всё шире употребляться другой суффикс отвлечённых существительных -þu > н.а. -th, который присоединялся к основам, уже испытавшим перегласовку (т. е. раньше имевшим суффикс -in):

breadth —ширина, при прилагательном broad;

Для образования отвлечённых существительных, обозначающих состояние, в древнеанглийском употреблялся суффикс -scipe, образованный от существительного scipe —форма, состояние. Этот суффикс сохраняется в ряде употребительных теперь слов и даже не совсем утратил продуктивность.

frēōndscipe — дружба (от существительного frēōnd—друг),

В среднеанглийский период ræden превратилось в суффикс -red, с его помощью были образованы новые слова, например:

kindred — родство (от существительного kin — родня).

Широко распространены были суффиксы -ing и - ung, присоединявшиеся к глагольным основам для образования имён существительных, обозначавших действия, состояния или же результаты и продукты действий. В числе существительных, образованных таким путём, можно назвать следующие:

greting-—приветствие (от глагола grētan приветствовать) > н.а. greeting;

hātung — ненависть (от глагола hātian — ненавидеть).

Суффикс -nis(s), -nes(s) использовался для образования от основ прилагательных отвлечённых существительных, выражающих, качество, например:

īdelnis — праздность (от прилагательного īdel — праздный) > н.а, idleness;

Суффикс –ian, существительные с этим суффиксом обозначают национальность или звание и профессию, например:

Russian - русский, academician - академик,

Суффикс -ity (орфографические варианты -ety, -iety) образует абстрактные существительные со значением состояния, качества, условия:

able (способный) - ability (способность);

Суффикс -ing образует существительные от глаголов, например:

to meet (встречать) - meeting (встреча).

Суффикс -hood образует существительные со значением "состояние, положение, качество", например:

child (ребенок) - childhood (детство), man (мужчина) - manhood (мужественность).

Суффикс -ment образует существительные, обозначающие действие, например:

to move (двигаться) - movement (движение).

 

 

Позначення часу у германських мовах

Таке складне абстрактне поняття як “час” не може мати єдиного спільноіндоєвропейського позначення, тому що воно сформувалось порівняно пізно, уже після розпаду іє спільності, на основі різних конкретних понять.

Але загальними дляя всіх іє. мов є семантичні моделі, за якими найчастіше розвиваються слова зі значенням «час»: крутити, тягтися, іти, рухатися. Окрім цих перелічених понять, у германських мовах це поняття могло утворитися від слів «спокій, зупинка, міра»

Також позначення часу тісно пов’язане з позначенням простору й причинності.

Один з найдавніших герм. позначень часу є корінь *hwil: да. hwil «час» (суч.анг. while), двн. Hwilа «час», дісл. Hvila «постіль, місце спокою»

Ще одним мотивом на позначення часу була сема «різати, відокремлювати»: від іє. *di-to- («відділене») походять да. tid (час, пора року, година) шв.tid (час), двн. Zit (час, пора року).

Поняття «рік» пов’язане з іє.коренем *еі «іти»: англ. Year, гот. Ar, данг.gear, нім. Jahr.

Первісне членування року пов’язане не тільки з погодно-кліматичними умовами, а й із сезонно-польовими роботами. *Wintr- (зима): да, голл.Winter, дісл.Vetr – що означало «волога пора року»

Поняття «осінь» не було, вона вважалась частиною літа: гот.asans (літо,час збирання урожаю)

Давнім позначенням вести було складання основ «довгий» і «день»: да.lengten,двн.lenzin.

Поняття «тиждень» виникло нв основі семи «зміна, чергування»: анг.week, данг.wice. Семантичний розвиток: згинатися-выдхилятися-чергуватися-тиждень.

У германських мовах зберіглася іє.назва ночі (гот.naht,дісл.nott,англ.night), а поняття дня замінено лексемою *dagaz – це слово має велику силу експресії, пов’язане із сонцем.

 

«Латинські запозичення в англійській мові»

Серед слів латинського походження в англійській мові виділяють звичайно три шари. Вони відрізняються характером семантики слів і часом їх запозичення.

Перший шар.

Стародавні племена, предки англо-саксів, що населяли північну частину Центральної Європи вели торговий обмін з Римською Імперією, воювали з нею,стикалися з римськими купцями і запозичили у римлян ряд слів, пов'язаних з поняттям торгівлі, або видом товарів і нових для цих племен предметів.

Наприклад:

лат. vinum, англ. wine - вино

лат. discum, англ. dish -страва

Як бачимо, це слова прості за формою, повсякденного змісту, входили в англійську мову усним шляхом, при безпосередньому живому спілкуванні. Сюди відносяться назви продуктів харчування, рослин.

Наприклад:

лат. - pipere, англ - pepper - перець

лат. - persicum, англ. peach – персик

лат. - butyrum, англ. butter - масло

До першого шару відносять і слова, запозичені англо-саксами пізніше,вже на Британських островах.

Ці слова пов'язані, головним чином, з будівельною технікою стародавніх римлян, сліди якої англо-сакси знайшли в Британії.

Наприклад:

лат. strata via - мощена дорога, англ. street - вулиця

лат. campus – табір, англ.- camp - табір

Другий шар.

Другий шар латинських запозичень пов'язаний з Християнством, яке було принесено римськими проповідниками, який звернув язичників англо-саксівв нову віру. Мовою церковної служби була латинська, тому в давньоримську мову проникло багато латинських слів релігійного змісту.
Ось деякі слова, що відносяться до цього періоду:

лат. monachus англ. – monk - чернець,

лат. scrinium - священна гробниця, англ. - shrine святиня

лат. candela, англ. – сandlе - свічка

лат. мonasterium,англ. - monastery - монастир

Прийняття християнства і діяльність проповідників зробили сильний вплив на всю культуру англо-саксів. Був введений латинський алфавіт.
З'явилися монастирські школи, літературні твори латинською мовою і т.д. Були запозичені багато слів, що свідчать про розширення кругозору англо-саксів.

Наприклад:

лат. schola, англ. – school - школа

лат.rosa, англ. - rose – троянда

Група слів запозичена з галузі освіти, науки, літератури,навчання, мистецтва.

лат. versus, англ.-verse - вірші

лат. theatrum, англ. - theater – театр

Третій шар.

У цей період англійська мова запозичила багато слів з класичних мов. Від попередніх вони різко відрізнялися своїм характером: Ці слова, як правило, наукові. Проникали вони в мову письмовим шляхом, через літературу,вчені твори, що сприяло максимальному збереженню латинської форми слова.

Наприклад, в англійській мові збереглись без змін:

animal – тварина,formula – формула, inertia –інерція, maximum –максимум, minimum – мінімум,memorandum – меморандум, veto – вето, alibi – алібі, autograph – автограф, atmosphere – атмосфера,excursion – екскурсія.

Латинські запозичення епохи Відродження діляться на прямі, тобто взяті безпосередньо з латинської мови і на непрямі, які проникли через французьку мову. Встановлення безпосереднього джерела запозичення окремих слів не має принципового значення, тому що в кінцевому рахунку,всі ці слова латинського походження:

Наприклад:

лат. factum - анг. fact - факт - фр. fait - запозичене англійською мовою у формі feat(подвиг)

лат. radius (радіус) - з фр. ray (промінь)

Багато латинських запозиченнь в англійській мові мають грецьке походження. Це слова, у свій час запозичені латинською мовою з грецької, а потім вже в латинізованій формі проникли в словниковий склад англійської мови.

Наприклад:

лат.angelus,гр. aggelos, англ. angel – посланець,ангел,

лат.idea,гр. idea,англ. idea - думка, ідея, образ

лат.comedia,гр. comodia,англ. сomedy - комедія

Бурхливий розвиток науки і техніки супроводжувався появою десятків тисяч слів, що виражають нові поняття. Багато з цих термінів набули загальне вживання. Значна частина наукової технічної термінології в сучасній англійській мові створена з латинських і грецьких коренів.

Вони широко поширені у всіх галузях науки.

Наприклад:

З області медицини: anemia, appendicitis, bronchitis, pediatry, oncology, aspirin, insulin, antibiotics та ін

Всі ці слова з'явилися в XIX і XX століттях.

З області фізики: atom, calorie, the quantum, theory,energy та ін

З області техніки: radiator, transmission, engine, airplane,hydroplane, frequency, antenna, radius, radio і ін

У висновку хочеться сказати, що не дивлячись на деяке засмічення англійської лексики словами, запозиченими з інших мов, англійська мова вцілому не постраждала від великого притоку іншомовних елементів. Навпаки, словниковий склад безсумнівно збагатився. Це стало можливим завдяки тому, що вона увібрала в себе все потрібне, відкинувши в ході подальшого розвитку все випадкове, наносне.

Старшеков А. 2330-2 а/п (201)