Кафедра теорії, практики та перекладу

ФАКУЛЬТЕТ ЛІНГВІСТИКИ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ

ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ

РЕЄСТРАЦІЙНИЙ № ____

 

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

зав. кафедри ТППФМ,

доцент Полюк І. С.

__________________

Підпис

 

“_____” ______________2012 р.

 

 

Курсова робота

на тему

“Особливості функціонування артиклів у науково-популярних текстах”

зі спеціальності “Філологія” 6.020303

 

 

Виконала

студентка 3-го курсу

групи ЛФ-91

Булгакова Світлана Миколаївна

 

___________________________

Підпис

 

“_____” ____________________2012 р.

 

Науковий керівник

ст. викладач

Бондар Леся Вікторівна

 

__________________

Підпис

 

“_____” ______________2012 р.

 

Київ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………… РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ АРТИКЛІВ …………………………... 1.1. Історія формування артикля у французькій мові ………………………. 1.2. Роль артикля в мові ………………………………………………………. 1.3. Види та форми артиклів ………………………………………………….. 1.3.1. Означений артикль ……………………………………………………... 1.3.2. Неозначений артикль …………………………………………………… 1.3.3. Частковий артикль ……………………………………………………… 1.4. Артикль перед власними назвами ……………………………………….. 1.5. Відсутність артикля ……………………………………………………….. РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІОНУВАННЯ ФРАНЦУЗЬКОГО АРТИКЛЯ В НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИХ ТЕКСТАХ ………………………………….. 2.1. Лексико-граматичні особливості французького науково-популярного тексту …………………………………………………………………………… 2.2. Особливості вживання означеного артиклю в науково-популярних текстах ………………………………………………………………………….. 2.3. Особливості вживання неозначеного артиклю в науково-популярних текстах ………………………………………………………………………….. 2.4. Особливості вживання часткового артиклю в науково-популярних текстах ………………………………………………………………………….. ВИСНОВКИ…………………………………………………………………... RÉSUMÉ ……………………………………………………………………..... РЕЗЮМЕ ……………………………………………………………………… СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………….. ДОДАТКИ……………………………………………………………………..

ВСТУП

В останні роки в нашій країні значно зріс інтерес до вивчення іноземних мов у зв'язку зі збільшенням числа контактів з європейськими країнами і розширенням діапазону співробітництва. Зважаючи на те, що французька мова входить до складу світових мов, і нею спілкуються близько 200 млн. людей, інтерес до її вивчення поступово зростає. Крім того, з огляду на відсутність в українській мові такого поняття як «артикль», виникають труднощі під час перекладу текстів, зокрема науково-популярних.

Таким чином, актуальність зазначеної теми обумовлена певними труднощами, що виникають у перекладачів при перекладі науково-популярної літератури.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що результати дослідження можуть бути використані для поглибленого вивчення та аналізу застосування артиклів у науково-популярних текстах.

Практичне значення визначається можливістю використання матеріалу курсової роботи для розробки курсів наукового-технічного перекладу, а також курсів французької мови технічного спрямування.

Мета дослідження полягає у визначенні особливостей функціонування та ролі артиклів у науково-популярних текстах, що надасть змогу правильно передавати їх зміст під час перекладу.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

1) розглянути артикль у історичному контексті;

2) визначити роль артикля в мові;

3) виокремити та описати види артиклів;

4) проаналізувати науково-популярні тексти та визначити функції артиклів;

5) розглянути закономірність вживання артиклів у науково-популярних текстах.

Об’єктом даної роботи є артиклі французької мови в науково-популярних текстах.

Предметом дослідження є особливості функціонування французьких артиклів у науково-популярних текстах.

Поставлені цілі та задачі визначили методи дослідження: метод лінгвістичного спостереження, описовий метод, метод дедукції.

Курсова робота складається зі вступу, основної частини, висновків, резюме французькою та українською мовами, списку використаної літератури та додатків.

У вступі визначається актуальність теми, її теоретичне та практичне значення, мета, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження.

Перший розділ містить теоретичне опрацювання матеріалу та включає аналіз опрацьованої літератури відповідно до завдань дослідження.

Другий розділ містить практичне опрацювання матеріалу.

У висновках підведені підсумки роботи та подані деякі статистичні відомості.

Резюме подає короткий зміст роботи французькою та українською мовами.

Список використаної літератури включає публікації вітчизняних і зарубіжних авторів та джерел інформації всесвітньої мережі Інтернет.

Додатки містять статистичну діаграму.

РОЗДІЛ 1

РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ АРТИКЛІВ

Види та форми артиклів

Артикль – службове слово, що вказує на рід і число іменника, його визначеність чи невизначеність [13, с. 98].

Артикль не має самостійного лексичного значення, ставиться завжди перед іменником і складає з ним одну ритмічну групу, тобто вимовляється разом і не має наголосу. Між артиклем та іменником можуть стояти тільки прикметники та порядкові числівники: un grand mécanisme, la première étape.

Саме артикль визначає різницю між віртуальним іменником, визначення якого представлене в словнику, та іменником, інтегрованим в реальну дійсність [19, с. 36]:

Appareil (nom masculin) – так слово представлене в словнику

J’ai découvert un excellent appareil – так слово постає в реальній дійсності

Завдяки артиклю, слово з будь-якої граматичної категорії (інфінітив, дієприкметник, прикметник, займенник, прийменник і т. д.) переходить в категорію іменника: un étudiant, des résumés, le pour et le contre.

Лінгвісти не мають єдиної думки щодо кількості та номенклатури артиклів у французькій мові. Ж. Галіше визнає два артиклі: le і un. Р.-Л. Вагнер і Ж. Пеншон додають до них артикль du, de la (до речі, який вони не називають частковим). Граматика Ларусс виокремлює чотири артиклі: означений, неозначений, частковий і нульовий. Ж. Дамурет і Е. Пішон також нараховують чотири артиклі: нульовий, неозначений, вказівний (се) і означений (частковий вони вважають варіантом неозначеного) [16-18; 20].

Проте найчастіше виділяють три типи артикля:

1. Неозначений артикль

Ceci est une roue. Une roue ronde, noire, solide, brillante.

Перша поява предмета «roue» (колесо); перше ознайомлення.

2. Означений артикль

Verifie les roues de voiture avant de partir!

Друга поява предмета «roue»; повторення слова «roue»; ми знаємо про що йде мова.

3. Частковий артикль

Qu’est-ce que ce moteur consomme? De l’essence ou du gasoil?

Слово «gasoil» розглядається не як предмет, який має об’єм, масу, а як незліченний елемент, прийнятий у всій своїй масі, як «дизельне пальне» взагалі.

Форми артикля Табл. 1.3

Вид артикля	Однина	Множина
	чол. рід	жін. рід	чол. та жін. рід
Означений	le mecanisme	la synthese	les échantillons
Неозначений	un graphene	une cellule	des resultats
Частковий	du fer	de la protéine	-

Існує скорочений артикль (article élidé), який має форму l’ (de l’), вживається перед словами, які починаються з голосної чи з h німого: l’huile, de l’eau.

Означений артикль le та les з’єднується з прийменниками à та de, які стоять перед ним, та утворює злитий артикль (article contracté):

à + le = au, à + les = aux

de + le = du, de + les = des

Розглянемо більш детально види артикля для визначення його значення в текстах науково-популярної літератури.

Означений артикль

Означений артикль вказує, що іменник, який позначає предмет (істоту або абстрактне поняття), застосовується у найбільш загальному значенні, тобто він означає рід або предмет, унікальний в своєму роді [11, с. 12].

Означений артикль супроводжує як злічені, так і незлічені іменники.

Іменник з означеним артиклем може виражати конкретний предмет (особу), представлений як повністю визначений та добре відомий співрозмовникам (= саме цей, той самий).

У французькій мові іменник визначається:

1. Контекстом, в якому цей предмет уже згадувався раніше:

Au milieu du laboratoire le stagiaire a remarqué un support. L e supportsemblait d’être neuf. – В центрі лабораторії практикант побачив штатив. Штатив виглядав як новий.

2. Ситуацією, для якої цей предмет є знайомим та звичним:

N'as-tu pas oublié l a clé à molette? – Ти не забув розсувний ключ?

3. Наявністю уточнюючих слів (іменник з прийменником de, що виражає приналежність, інфінітив з прийменником de):

C'est un ordinateur. C'est l’ ordinateur de mon collègue. – Це комп’ютер. Це комп’ютер мого колеги.

4. Значенням іменника, якщо мова йде про предмети, єдині у своєму роді (сонце, місяць, небо, земля і т. д.):

La Terre est ronde. – Земля кругла.

5. Прикметником у найвищому ступені, а також прикметниками seul, unique, premier, dernier, suivant, principal:

C'était le dernier jour de l ’ essai. – Це був останній день досліду.

6. Дієслівним префіксом re-, передає значення повторної дії, що визначає доповнення при дієслові:

Vous devez refaire l’ exercice. – Ви повинні переробити вправу (ту ж саму).

Також іменник з означеним артиклем може виражати узагальнене поняття в повному обсязі значення: речовина, абстрактне поняття чи весь клас предметів (= взагалі):

La voiture est un moyen de transport. – Машина – засіб для пересування.

Неозначений артикль

Неозначений артикль вказує, що іменник, який означає предмет або істоту, застосовується у невизначеному значенні. Тобто цей предмет представлений як один з інших в даному роді [11, с. 13].

Неозначений артикль вживається тільки перед обчислювальними іменниками. Він представляє невідомий предмет, про який йде мова вперше та який ще не є визначеним і конкретизованим.

Іменник з неозначеним артиклем позначає один з предметів (або декілька предметів), що належать до даного класу, про який українською можна сказати якийсь, який-небудь, будь-який, один з багатьох:

Un savant est là qui vous attend. – Там вас чекає якийсь учений.

Неозначений артикль служить:

1. Для вираження одиничності (неозначений артикль однини (un, une):

Dans son garage il y a un camion et sept biciclettes. – У його гаражі одна вантажівка та сім велосипедів.

Для позначення невизначеної кількості предметів (неозначений артикль множини des):

Il y a des vis dans le tiroire. – У скрині є болти.

2. Для класифікації предмета, тобто його зараховують до певного класу однорідних предметів. У цьому значенні він зазвичай вживається з зворотами c'est... і ce sont... [5, с. 296]:

Est-ce un tournevis? – Oui, c'est un tournevis. – Non, ce n' est pas un tournevis, c'est un e clé française.

З цим же значенням неозначений артикль вживається в різних дефініціях і порівняннях:

Le fer est un métal. – Залізо – метал.

3. Для введення в мову предмета, який є новий для даної ситуації:

Non loin de l'entrée j'ai aperçu u ne pharmacie. – Недалеко від входу я помітив аптеку.

З цим значенням він часто вживається після дієслова avoir, a також після безособових конструкцій il y а, il existe і т. д.:

Près de ma maison il y a un laboratoire. – Біля будинку є лабораторія.

4. Для характеристики імені, виокремлюючи різні ознаки даного предмета. У цих випадках іменник, як правило, супроводжується прикметником:

J'ai vu cet étude. C'est un e étude magnifique. – Я бачив це дослідження. Це чудове дослідження.

Маючи можливість позначати будь-який предмет даного класу предметів, неозначений артикль може набувати в окремих випадках узагальнююче значення (= кожний, всякий), зближуючись з означеним артиклем:

Une plante a besoin d'eau. (= la plante) – Кожна рослина має потребу у воді.

Частковий артикль

Частковий артикль вказує, що іменник, який означає речовину або абстрактне поняття, застосовується у невизначеному значенні [11, с. 14].

Частковий артикль є однією з форм неозначеного артикля. Обидва артикля близькі за значенням. Неозначений артикль вказує на невизначеність обчислюваних іменників, а частковий – на невизначеність незлічених іменників.

Частковий артикль вживається:

1. Перед іменниками – назвами речовини, вказуючи на невизначену кількість даної речовини:

Les os et les crânes ont été francturés et ce d’autant plus qu’ils contenaient de la moelle [25, с. 18]. – Кістки та черепи були розтрощені, і до того ж вони мали кістковий мозок.

2. Перед іменниками, що позначають абстрактні поняття, вказуючи, що це поняття взято не в повному його обсязі, та мова йде про конкретний прояв такого загального поняття:

Cet étudiant est doué. Il a du talent. – Цей студент здібний. Він має талант.

Якщо незлічений іменник позначає речовину або абстрактне поняття у всьому його обсязі (узагальнююче значення) або якщо це іменник, визначений у контексті, він вживається з означеним артиклем:

J'ai acheté de l’huile, l’huile est en bonne qualité. – Я купив мастило, воно доброї якості.

Після дієслів типу aimer (любити), préférer (віддавати перевагу) іменник – пряме доповнення вживається з означеним артиклем, тому що ці дієслова передають узагальнене значення:

aimer la médecine.

3. Перед іменниками, що позначають явища природи, в безособовій конструкції:

il fait du vent – вітряно.

4. У багатьох стійких дієслівних сполученнях, де найбільш часто зустрічається дієслово faire:

faire de la science – займатися наукою.

5. Перед конкретними обчислювальними іменниками, переводячи їх у розряд абстрактних, незлічених і виражаючи якість, риси, властиві цим предметам, особам: Il y a du savant en lui.

Внаслідок аналізу трьох видів артикля, було визначено, що головною функцією артикля у науково-популярних текстах є узагальнення. Іноді приєднання артикля збіднює лексичне значення слова, вказуючи не на сам предмет, а на певну характеристику або якість, яка з ним пов’язана.

Відсутність артикля

Артикль не вживається, якщо перед іменником стоїть інший детермінатив або кількісний числівник,перед іменником, що позначає професію, національність або жителя міста, після слів comme, en qualité de, перед іменником, що позначає професію, посаду:

mon livre, plusieurs livres, chaque livre.

Pierre est ingénieur. – П'єр – інженер.

Il travaille comme ingénieur.

Якщо іменник є додатком до іншого іменника і позначає його ознаку, то артикль опускається: Paris, capitale de la France, est une vieille ville. – Париж, столиця Франції, старовинне місто. Якщо ж іменник у функції додатка позначає не ознаку, а сам предмет, то він вживається з артиклем: Alfred Werner, le chimiste, vient de m’aider. – Альфред Вернер, хімік, щойно допоміг мені.

Артикль також відсутній, коли іменник з прийменником є визначенням іншого імені і наближається за значенням до прикметника, коли іменник з прийменником є обставиною, що позначає ознаку дії та наближається за значенням до прислівника:

un tuyau d’aluminium – алюмінієва труба

écouter avec intérêt – слухати з цікавістю

Артикль майже ніколи не вживається після прийменників en і sans, після прийменника avec перед абстрактним іменником, алеякщо ж іменник має визначення, то артикль вживається (визначений або невизначений):

Être en prison, sans plaisir. Але: en l'an 2000, jeter en l'air, en l'honneur de son père, en l'absence de ses amis; sans le sou.

Avec lenteur, avec joie. Але: Il écoute avec une grande attention. – Він слухає з великою увагою. Il écoute avec l' attention d'un élève appliqué. – Він слухає з увагою старанного учня.

Також артикль не вживається у багатьох стійких дієслівних сполученнях, де дієслово та іменник утворюють одне смислове ціле та слугують для позначення дії (avoir faim – бути голодним), у зверненні, у переліку, особливо при наявності узагальнюючого слова, артикль може опускатися (Hommes, femmes, enfants, tous ont pris part à la lutte. – Чоловіки, жінки, діти, – всі взяли участь у боротьбі), у заголовках, назвах, оголошеннях, вивісках, рекламах, телеграмах – скрізь, де потрібна лаконічність викладу.

При зазначенні адреси перед іменниками rue, avenue, boulevard, place не вживається ні прийменник, ні артикль (J'habite boulevard Shevchenko. – Я живу на бульварі Шевченка), після негативної форми дієслів у разі повного заперечення (тобто заперечується сама наявність предмета) усі види артикля (крім означеного) опускаються та замінюються прийменником de (J'ai une moto – je n'ai pas de moto. Але: J'aime la chimie – je n'aime pas la chimie), після слів, що позначають кількість, артикль опускається і ставиться прийменник de (un litre de gasoil – літр дизельного пального)

Виняток становлять іменники la plupart, la moitié, une partie, le reste і кількісний прислівник bien, з якими після прийменника de вживається визначений артикль: la plupart des fautes – більшість помилок [5, с. 296].

Після дієслів та виразів, що вимагають прийменник de (couvrir de qch, charger de qch, orner de qch) неозначений артикль множини і частковий артикль опускаються та замінюються прийменником de, a неозначений артикль однини і означений артикль зберігаються.

J'ai besoin de ressources. – Мені потрібні кошти.

Неозначений артикль des замінюється прийменником de перед прикметником у множині, який передує іменнику: une ronde roue – de rondes roues. Артикль зберігається, якщо іменник складає з прикметником одне ціле поняття: des jeunes filles – дівчата.

 

В цьому розділі ми простежили історію формування артикля, виділили три його види та дослідили вживання кожного типу артикля окремо. Означений артикль виконує узагальнюючу функцію, вживається у контексті, в якому певний предмет вже згадувався раніше; з прикметниками seul, unique, premier, dernier, suivant, principal. Неозначений артикль, навпаки, представляє невідомий предмет, про який йде мова вперше, підкреслює ознаку предмета та виступає в ролі числівника. Частковий артикль вживається перед назвами речовин, перед іменниками, що позначають явища природи та перед конкретними обчислювальними іменниками, переводячи їх у розряд абстрактних і виражаючи якість, риси, властиві цим предметам, особам.

Розглянуті теоретичні аспекти є підґрунтям для подальшого дослідження функціонування артикля у текстах науково-популярної літератури, що є завданням наступного розділу.

РОЗДІЛ 2

ВИСНОВКИ

В останні роки інтерес до вивчення іноземних мов, зокрема французької, значно зріс. Це зумовлено збільшенням контактів з європейськими країнами, розширенням діапазону співробітництва, а також прагненням України набути членства в Європейському Союзі.

Франція є одна з найрозвинутіших країн в економічному та науковому плані. У світі видається значна кількість науково-популярної літератури французькою мовою. Для опанування передового досвіду необхідно вивчати французьку мову.

В процесі її вивчення виникають певні труднощі, пов’язані з існуванням артикля, який відсутній в українській мові.

Дана робота присвячена особливостям функціонування артиклів у науково-популярних текстах. В результаті аналізу шістьох статей із французьких журналів «La Recherce» та «Science et Vie» було виявлено закономірності використання артиклів.

Для аналізу та класифікації артиклів було відібрано 248 одиниць. Частота вживання артиклів подана у вигляді діаграми у додатках. Так, найчастіше у французьких науково-популярних текстах вживається означений артикль (73%), оскільки його головними функціями є генералізація та конкретизація, а лексика проаналізованих статей позначає як загальні, так і конкретні явища.

Неозначений артикль (26%) вживається майже втричі менше за означений, але також відіграє важливу роль. Він слугує для введення в мову предмета, який є новий для даної ситуації, для позначення етапів певного процесу та вживається в якості числівника.

Частковий артикль (1%) у науково-популярних текстах є найменш вживаним. Це можна пояснити тим, що він вживається з незліченими іменниками, яких у даних текстах незначна кількість. В проаналізованих текстах частковий артикль вказує на невизначену кількість певної речовини.

Таким чином, артикль є невід’ємною частиною французьких науково популярних текстів. Він відіграє важливу роль. Тому розуміння самого поняття артикля, а також правил його застосування дає змогу правильно розуміти тематику і значення понять, що є дуже важливо для вірного перекладу текстів.

RÉSUMÉ

Ces dernières années les habitants de notre pays ont considérablement commencé à apprendre les langues étrangères. Cela est dû aux nombreux contacts avec les pays de l’Union Européenne et au développement des relations internationales et de coopération avec les étrangers. Aujourd’hui le français est très répandu dans le monde et donc l’intérêt à son aprentissage s’augmente graduellement. Etant donné que la notion de l’article est absente dans la langue ukrainienne on peut avoir certaines difficultés avec la compréhension et la traduction des textes de vulgarisation scientifique.

Ce travail est consacré aux particularités d’emploi de l’article français dans les textes de vulgarisation scientifique. Notre travail se compose de l'introduction, où nous avons noté l’actualité des problèmes de la recherche, des buts de notre recherche, l’objet et le sujet d'étude. Notre travail se compose de deux parties dont la première est la partie théorique et la deuxième est la partie pratique.

Dans la langue française il existe trois sortes d’article: défini, indéfini et partitif. Chaque type d’article a des fonctions différentes dans les textes.

Ayant analysé plusieurs acticles de vulgarisation scientifique, on a constaté que l’article défini est le plus utilisé. Cela s’explique par le lexique concret et l’emploi abondant des termes. Les fonctions principales de l’article défini sont la conrétisation et la généralisation.

En ce qui concerne l’article indéfini, son emploi est beaucoup moins fréquent que celui de l’article défini. Il a la valeur de présentation, c’est-à-dire il présente pour la première fois un objet quelconque au lecteur. Il sert aussi à la désignation des étapes d’un processus.

L’article partitif est très peu utilisé dans les textes de vulgarisation scientifique. Cet article indique une quantité indéterminée d’une matière.

Par conséquent l’article français joue un rôle très important dans les textes de vulgarisation scientifique car il permet de comprendre leur sens et d’éviter les difficultés pendant la traduction.

РЕЗЮМЕ

У зв’язку з інтеграцією України в європейський простір, збільшилося значення володіння іноземними мовами. Це є наслідком багаточисельних контактів з державами Європейського Союзу, а також розвитку міжнародних відносин та співробітництва з іноземними компаніями. На теперішній час французька мова має значне розповсюдження у світі, тому інтерес до її вивчення поступово зростає. Зважаючи на те, що в українській мові відсутнє поняття артикля, можливі певні труднощі у розумінні та перекладі французьких науково-популярних текстів.

Дане дослідження присвячене особливостям використання артикля у французьких науково-популярних текстах. Наша робота починається з вступу, де ми зазначили актуальність проблем та мету нашого дослідження, його предмет та тему. Робота складається з двох частин, з яких перша – теоретична, а друга – практична.

Французька мова має три види артиклів: означений, неозначений та частковий. Кожний вид артикля відіграє в тексті тільки йому притаманну роль.

Внаслідок аналізу науково-популярних текстів, можна стверджувати, що у літературі цього жанру найчастіше вживається означений артикль. Це пояснюється використанням конкретної лексики та великої кількості термінів. Основними функціями означеного артиклю є конкретизація та узагальнення.

Що стосується неозначеного артикля, то він використовується набагато рідше ніж означений. Його функція – це презентація, тобто він вперше представляє читачеві певний предмет. Крім того, він позначає етапи процесу.

Частковий артикль у науково-популярних текстах використовується дуже рідко. Він позначає невизначену кількість речовини.

Отже, артикль грає дуже важливу роль у французьких науково-популярних текстах, оскільки він дозволяє зрозуміти їх сенс та уникнути труднощів під час перекладу.

ДОДАТКИ

Додаток 1

ФАКУЛЬТЕТ ЛІНГВІСТИКИ

КАФЕДРА ТЕОРІЇ, ПРАКТИКИ ТА ПЕРЕКЛАДУ

ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ

РЕЄСТРАЦІЙНИЙ № ____

 

“ЗАТВЕРДЖУЮ”

зав. кафедри ТППФМ,

доцент Полюк І. С.

__________________

Підпис

 

“_____” ______________2012 р.

 

 

Курсова робота

на тему

“Особливості функціонування артиклів у науково-популярних текстах”

зі спеціальності “Філологія” 6.020303

 

 

Виконала

студентка 3-го курсу

групи ЛФ-91

Булгакова Світлана Миколаївна

 

___________________________

Підпис

 

“_____” ____________________2012 р.

 

Науковий керівник

ст. викладач

Бондар Леся Вікторівна

 

__________________

Підпис

 

“_____” ______________2012 р.

 

Київ 2012

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………… РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ АРТИКЛІВ …………………………... 1.1. Історія формування артикля у французькій мові ………………………. 1.2. Роль артикля в мові ………………………………………………………. 1.3. Види та форми артиклів ………………………………………………….. 1.3.1. Означений артикль ……………………………………………………... 1.3.2. Неозначений артикль …………………………………………………… 1.3.3. Частковий артикль ……………………………………………………… 1.4. Артикль перед власними назвами ……………………………………….. 1.5. Відсутність артикля ……………………………………………………….. РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІОНУВАННЯ ФРАНЦУЗЬКОГО АРТИКЛЯ В НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИХ ТЕКСТАХ ………………………………….. 2.1. Лексико-граматичні особливості французького науково-популярного тексту …………………………………………………………………………… 2.2. Особливості вживання означеного артиклю в науково-популярних текстах ………………………………………………………………………….. 2.3. Особливості вживання неозначеного артиклю в науково-популярних текстах ………………………………………………………………………….. 2.4. Особливості вживання часткового артиклю в науково-популярних текстах ………………………………………………………………………….. ВИСНОВКИ…………………………………………………………………... RÉSUMÉ ……………………………………………………………………..... РЕЗЮМЕ ……………………………………………………………………… СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ …………………………….. ДОДАТКИ……………………………………………………………………..

ВСТУП

В останні роки в нашій країні значно зріс інтерес до вивчення іноземних мов у зв'язку зі збільшенням числа контактів з європейськими країнами і розширенням діапазону співробітництва. Зважаючи на те, що французька мова входить до складу світових мов, і нею спілкуються близько 200 млн. людей, інтерес до її вивчення поступово зростає. Крім того, з огляду на відсутність в українській мові такого поняття як «артикль», виникають труднощі під час перекладу текстів, зокрема науково-популярних.

Таким чином, актуальність зазначеної теми обумовлена певними труднощами, що виникають у перекладачів при перекладі науково-популярної літератури.

Теоретичне значення роботи полягає у тому, що результати дослідження можуть бути використані для поглибленого вивчення та аналізу застосування артиклів у науково-популярних текстах.

Практичне значення визначається можливістю використання матеріалу курсової роботи для розробки курсів наукового-технічного перекладу, а також курсів французької мови технічного спрямування.

Мета дослідження полягає у визначенні особливостей функціонування та ролі артиклів у науково-популярних текстах, що надасть змогу правильно передавати їх зміст під час перекладу.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

1) розглянути артикль у історичному контексті;

2) визначити роль артикля в мові;

3) виокремити та описати види артиклів;

4) проаналізувати науково-популярні тексти та визначити функції артиклів;

5) розглянути закономірність вживання артиклів у науково-популярних текстах.

Об’єктом даної роботи є артиклі французької мови в науково-популярних текстах.

Предметом дослідження є особливості функціонування французьких артиклів у науково-популярних текстах.

Поставлені цілі та задачі визначили методи дослідження: метод лінгвістичного спостереження, описовий метод, метод дедукції.

Курсова робота складається зі вступу, основної частини, висновків, резюме французькою та українською мовами, списку використаної літератури та додатків.

У вступі визначається актуальність теми, її теоретичне та практичне значення, мета, завдання, об’єкт, предмет та методи дослідження.

Перший розділ містить теоретичне опрацювання матеріалу та включає аналіз опрацьованої літератури відповідно до завдань дослідження.

Другий розділ містить практичне опрацювання матеріалу.

У висновках підведені підсумки роботи та подані деякі статистичні відомості.

Резюме подає короткий зміст роботи французькою та українською мовами.

Список використаної літератури включає публікації вітчизняних і зарубіжних авторів та джерел інформації всесвітньої мережі Інтернет.

Додатки містять статистичну діаграму.

РОЗДІЛ 1

РОЛЬ ТА ЗНАЧЕННЯ АРТИКЛІВ