Еволюція правил гри у футбол

Зміст матеріалу

1. Організація та проведення змагань з футболу:....................................4-5

- значення змагань з футболу;

- види змагань.

 

2. Основні документи проведення змагань з футболу:............................5-8

- положення проведення змагань;

- форми заявки гравців;

- розподіл ігор;

- форми обліку результатів розіграшу.

 

3. Правила гри в футбол:.............................................................................8-22

- еволюція правил гри у футбол;

- поле для гри у футбол (правило І);

- м'яч (правило II);

- учасники змагань (правило III);

- одяг футболіста (правило IV);

- суддя (правило V);

- асистенти судді (правило VI);

- тривалість гри (правило VII);

- початок гри (правило VIII);

- м'яч у грі та поза грою (правило IX);

- м'яч, забитий у ворота (правило X);

- положення поза грою (правило XI);

- неспортивна поведінка і недозволена гра (правило XII);

- вільний та штрафний удари (правило XIII);

- 11-метровий штрафний удар (правило XIV);

- укидання м'яча в гру з-за бічної лінії коли (правило XV);

- удар від воріт (правило XVI);

- кутовий удар (правило XVII).

 

1. Організація та проведення змагань з футболу.

Змагання з футболу, незалежно від їх масштабу,є невід'ємною частиною навчально-тренувальної роботи. Вони стимулюють юних футболістів удосконалювати фізичну, технічну і тактичну підготовку; розвивають не тільки фізичні якості футболіста, а й морально-вольові: наполегливість, силу волі у досягненні перемоги, колективізм, вміння підкорити йому особисті інтереси, при плануванні змагань треба ретельно враховувати вік і підготовленість учасників.

Сама специфіка змагань (урочистість, присутність глядачів і т. д.), спонукає юного футболіста повніше виявляти свої кращі особисті якості.

Види змагань. Залежно від завдань і форм організації змагань, які проводять у школі, їх поділяють на такі види: чемпіонат, змагання на кубок, скорочені, зрівнювальні й товариські зустрічі.

Чемпіонати - найвідповідальніші змагання, переможцю яких присвоюється почесне звання чемпіона колективу фізкультури. Проводяться один раз на рік як правило за коловою системою з визначенням місць усіх учасників.

Змагання на кубок - мають залучити до участі максимальну кількість команд і виявити серед них переможця. До таких змагань допускаються команди різної підготовленості. Виступи найсильніших колективівслід передбачити на пізніших етапах. Розіграш кубка здійснюється за системою з вибуванням.

Скорочені змагання - як правило присвячуються до святкових днів або знаменних дат і проводяться протягом одного - двох днів. Час гри скорочується (наприклад два тайми по 15 хв.).

Зрівнювальні змагання - організовуються всередині колективу фізкультури між командами різної підготовленості.

Щоб змагання найсильніших і слабших команд становили спортивний інтерес, умови для напруженої спортивної боротьби, сили команд штучно зрівнюються: слабша команда ще до гри отримує кількість немовби забитих м'ячів (фору), яка оголошується заздалегідь або після закінчення матчу. Якщо після закінчення матчу, то гра носить більш напружений характер, бо обидві команди, не знаючи розмірів фори, намагаються забити якомога більше м'ячів. Розміри фори залежать від відмінності у класі гри команд, які беруть участь. Кількість очок, які заздалегідь отримує слабша команда, визначає організаційний комітет.

Товариські зустріч і - це неофіційні змагання, які проводяться без затвердженого положення за взаємною домовленістю з командами інших шкіл.

Будь-яке змагання має відповідати заздалегідь розробленому і затвердженому положенню, вкладатися у визначені терміни. При великій кількості команд-учасників створюється організаційний комітет. Непродумане, положення, пункти якого сформульовані нечітко, створює труднощі в організації і проведенні змагань.

2. Основні документи проведення змагань з футболу.

Будь-яке змагання має відповідати заздалегідь розробленому і затвердженому положенню, вкладатися у визначені терміни. При великій кількості команд-учасників створюється організаційний комітет. Непродумане положення, пункти якого сформульовані нечітко, створює труднощі в організації і проведенні змагань.

Положення про проведення змагань з футболу мітить такі розділи:

1. Мета і завдання змагання, що проводиться. Наприклад, змагання проводиться на Кубок школи для виявлення найсильніших команд.

2. Місце і термін проведення змагань. Визначається час проведення змагань, час і місце їх офіційного відкриття і закриття. Точний час і місце кожної окремої гри визначається календарем ігор.

3. Керівництво проведення змагань. У цьому розділі вказується, хто керуватиме підготовкою і проведенням змагань, хто буде головним арбітром, які арбітри обслуговуватимуть змагання.

4. Умови розіграшу. Визначається система (колова, з вибуванням, змішана) і кількість кіл розіграшу. Зазначається, які правила змагання взято за основу під час їх проведення, як каратимуться дисциплінарні порушення гравців, які одержали попередження і вилучені з поля.

5. Учасники змагань. У цьому розділі обумовлено, які класи беруть участь у змаганнях, на які групи і за якими принципами їх розподіляють, крім того, визначаються вікові групи та кількість учасників у кожній групі, команді. Зазначаються вимоги, які ставляться до форми учасників.

6. Порядок і умови визначення переможців. Умови визначення переможців повинні бути чіткими і не допускати різних трактувань.

Під час проведення змагань за коловою системою перемога присвоюється команді, яка набрала найбільшу кількість очок. Такої простої умови досить, якщо всі команди набрали різну кількість очок. Але часто дві, а то й декілька команд завершують змагання з рівною кількістю очок. У таких випадках переможця визначають; за кращою різницею забитих і пропущених м'ячів, за кращим співвідношенням м'ячів, за результатами ігор саме між командами - переможцями, або ж перевага надається команді, яка має найменшу кількість дисциплінарних порушень. При однаковій кількості очок у двох команд, що претендують на перше місце, доцільно провести додаткову гру і дати додатковий час у разі нічийного результату.

Однакова кількість набраних очок за наявності зазначених умов на практиці буває дуже рідко. Якщо ж таке трапилось, тоді, щоб визначити переможця, треба між усіма командами організовувати додаткові ігри.

7. Порядок оформлення учасників. Форма і терміни подання заявок, порядок пере заявки гравців. Заявки подаються за певною формою, підписує фізорг або капітани команди і затверджує лікар.

ФОРМА ЗАЯВКИ ГРАВЦІВ

1 № п/п	Прізвище, ім'я, по батькові.	Рік народження	Клас	Дозвіл лікаря
1

8. Порядок подачі апеляції. Капітан команди, який подає протест на гру, що проведена з порушеннями правил, повинен негайно після її закінчення попередити про це арбітра і представників іншої команди. Заявка про протест зі смислом формулювання обов'язково повинна фіксуватися у протоколі змагань.

9. Нагородження команд і учасників. У цьому розділі має бути записано, скільки нагороджується кращих колективів, чим саме заохочується команда -переможець, а також команди, що зайняли друге-третє місця, як відзначаються їх гравці. Вказується кількість ігор, проведених учасниками, які підлягають нагородженню. Перед складанням календаря, проводиться жеребкування, на яке запрошуються представники усіх команд-учасників. Результати жеребкування оформляються протоколом.

Календар визначає порядок, час і місце ігор від початку до кінця закінчення змагань. Складається календар за наведеною формою:

ФОРМА КАЛЕНДАРЯ ІГОР

 

№ п/п	Команди, що грають	Дата проведення гри	Час початку гри	Місце проведення гри

Система розіграшу. Є три основні системи проведення змагань з футболу: 1) колова; 2) з вибуванням після поразки; 3) змішана, що є комбінацією перших двох.

Колова система полягає в тому, що кожна команда зустрічається з усіма командами в певній послідовності по одному разу, якщо змагання відбувається в одне коло, і двічі, якщо у два кола.

Кількість ігрових днів (турів), необхідно для проведення змагань за коловою системою, при парній кількості команд-учасників буде на одиницю менше, а при непарній відповідати йому.

Щоб визначити кількість зустрічей при проведенні змагань за коловою системою в одне коло користуються такою формулою:

Х = А(А-1)

де А - кількість учасників, X- кількість зустрічей.

Наприклад, кількість команд -7,

Х = 7(7-1) = 7·6 = 42 = 21

2 2 2

Для проведення змагань за коловою системою з участю 7 команд в одному колі треба провести 21 зустріч.

Календар ігор за коловою системою можна скласти так. Номери, що відповідають кількості команд, які виступають (за парної кількості команд), об'єднуються попарно, починаючи з першого номера, який записують у лівому стовпчику зверху. Далі, починаючи з другого номера. який записують у другому стовпчику навпроти першого номера, а потім послідовно пишуть останні номери.

РОЗПОДІЛ ІГОР ЗА ДНЯМИ ПРИ НАЯВНОСТІ 7 КОМАНД

 

1 день	2 день	3 день	4 день	5 день	6 день	7 день
1-2	1-3	1-4	1-5	1-6	1-7	1-0
0-3	2-4	3-5	4-6	5-7	6-8	7-2
7-4	0-5	2-6	3-7	4-8	5-2	6-3
6-5	7-6	0-7	2-0	3-2	4-3	5-4

 

РОЗПОДІЛ ІГОР ЗА ДНЯМИ ПРИ НАЯВНОСТІ 8 КОМАНД

 

1 день	2 день	3 день	4 день	5 день	6 день	7 день
1-2	1-3	1-4	1-5	1-6	1-7	1-8
8-3	2-4	3-5	4-6	5-7	6-8	7-2
7-4	8-5	2-6	3-7	4-8	5-2	6-3
6-5	7-6	7-3	2-8	3-2	4-3	5-4

Для складання наступних днів гри номери пересуваються проти годинникової стрілки, залишаючи перший номер на тому самому місці.

У разі непарної кількості команд-учасників умовно додається „О", а команда, що стоїть навпроти „О", у цей день вільна від гри.

Результати розіграшу за коловою системою записуються за формою:

ФОРМА ОБЛІКУ РЕЗУЛЬТАТІВ РОЗІГРАШУ

 

Команда	І					Кількість очок	Різниця м’ячів	Місце
А	X	1:0	1:1	1:0	0:0		3-1(+2)	ІІ
Б	0:1	X	4:0	2:1	1:0		7-2(+5)	І
В	1:1	0:4	X	1:0	0:2		2-7(-5)	ІV
Г	0:1	1:2	0:1	X	1:1		2-5(-3)	V
Д	0:0	0:1	2:0	1:1	X		3-2(+1)	IІІ

 

 

Правила гри в футбол.

М'яч (правило II)

М'яч має кулясту форму. Виготовляється зі шкіри або замінників — безпечних для гравців матеріалів. Окружність м'яча 68 — 70 см, маса 410 — 450 г. Тиск повітря в м'ячі в межах 0,6 — 1,1 атмосфер. М'ячі на гру забезпечує команда-господар поля і замінити їх під час змагання мож­на тільки зі згоди судді. М'ячів має бути стільки, скільки потрібно для проведення гри.

Суддя (правило V)

Змагання проводить суддя, повноваження якого розпочинаються відто­ді, як він вийшов на поле. Рішення судді, що стосуються гри, є остаточни­ми. Його обов'язки:

1. Чітко виконувати всі параграфи правил гри.

2. Не застосовувати покарання на користь тих, хто винен.

3. Стежити за часом гри, а після закінчення матчу заповнити про­токол.

4. Зупиняти гру, якщо порушено правила, зупиняти або закінчувати її після закінчення часу, за несприятливих атмосферних умов, у разі втручання глядачів, в інших важливих випадках, зафіксованих у пра­вилах і положеннях.

5. Стежити, щоб під час гри на футбольному полі сторонні особи були тільки в окремих випадках.

6. Зупиняти гру лише у випадках одержання гравцем травми і на час надання йому допомоги або винесення з поля. Повернути гравця на поле можна тільки тоді, коли гра зупинена.

7. Попереджати або усувати з поля гравців, які неспортивно поводяться: діють дуже грубо або вживають нецензурні вислови щодо суддів, гля­дачів, суперників, партнерів по команді.

8. Попереджати гравця, який б'є по м'ячу після свистка судді.

9. Стежити, щоб м'яч відповідав вимогам правил гри.

Гравець, який одночасно зробив два порушення, карається за важчу про­вину. Судді не слід допускати, щоб тренери під час гри робили зауваження або підказували гравцям, керували грою.

Одяг судді: сорочка, гетри, труси або короткі штани і бутси. Якщо його одяг не чітко відрізняється від одягу однієї з команд, господарі поля мусять подбати про його заміну, він має відрізнятися від одягу гравців, принаймні за кольором.

Суддя виносить покарання гравцям тільки за навмисні порушення пра­вил гри. Безперервні свистки за неістотні порушення правил гри дратують футболістів, створюють поганий настрій.

Під час гри суддя на полі взаємодіє з асистентами судді.

Суддя зобов'язаний прибути на місце змагань за 1 годину до початку гри, щоб:

• визначити придатність поля до гри;

• перевірити склади команд;

• відібрати м'ячі для гри;

• перевірити листи-заявки, карточки футболістів (вони подаються судді до початку матчу);

• перевірити взуття та екіпіровку футболістів;

• зреагувати на зауваження керівників команд;

• обговорити проведення гри з асистентами судді.

Будь-які незадоволення, заперечення щодо матчу вносяться до протоко­лу змагань і підписуються керівником або тренером команди.

Суддя, який розпочав матч, доводить його до кінця. Заміна судді під час гри можлива тільки в неочікуваних випадках (скажімо, погіршення стану здоров'я).

Якщо суддя з якихось причин не прибув на змагання, його замінює один із асистентів на лінії або один із присутніх на стадіоні суддів, який допуще­ний Федерацією футболу до обслуговування ігор такого рівня.

Після закінчення матчу суддя оформляє протокол змагань, де фіксується:

1. Назва змагань (чемпіонат, Кубок, турнір тощо).

2. Дата, час і місце проведення змагань.

3. Прізвища судді на полі та асистентів суддів.

4. Назви команд та їх склади.

5. Рахунок змагань — кінцевий та після першого тайму.

Якщо матч закінчився внічию, то вказується рахунок і пишеться: "Нічия".

6. Атмосферні умови, за яких проводився матч, а також стан поля і за­безпечення порядку під час гри і після неї.

7. Заміна гравців (команда, прізвище, номер і час заміни).

8. Попередження і усунення з поля (назва команди, прізвище гравця, но­мер, час і причина).

Протокол підписують судді та представники команд.

Суддя не має права дискутувати з гравцями щодо проведення матчу або виявляти симпатію до тої чи іншої команди.

По полю суддя пересувається так, щоб мати постійний зоровий контакт з асистентами судді і не заважати гравцям.

Суддя зобов'язаний припинити матч у випадках, коли:

1. Команда не одягнута в однакову форму.

2. Команда покинула поле.

3. Усунутий гравець не покидає поле.

4. М'яч непридатний для гри і не замінений іншим.

5. Немає можливості відремонтувати пошкоджені ворота.

6. Глядачі вийшли на поле і не покидають його.

7. Поле непридатне для гри.

8. Настала темінь, і за таких умов продовжувати гру неможливо, а штуч­ного освітлення немає.

Якщо є небезпека, що може загрожувати суддям або команді з боку гля­дачів, громадський порядок забезпечують господарі поля. Якщо небезпека загрожує тільки суддям, то охорону забезпечують, крім офіційних органів, і гравці обох команд.

Початок гри (правило VIII)

Перед початком гри суддя, використовуючи монету, проводить жереб­кування. Капітан, який виграв жеребкування, вибирає сторону поля або право першого удару. М'яч, установлений на позначці "центр поля", за свистком судді вважається введеним у гру у момент, коли після удару но­гою він зрушив з місця вперед. В цей час гравці перебувають на своїй по­ловині поля, за межами центрального кола. Гравці іншої команди розмі­щуються на своїй половині поля. Вважається, що м'яч у грі, тільки після того, як його торкнувся партнер по команді. Доти гравці команди, які ма­ють право першого удару, не переступають лінії середини поля, а супер­ники — лінії центрального кола.

Гравець, який розпочинає матч, може повернути м'яч на свою половину поля тільки тоді, коли його торкнувся інший гравець будь-якої команди. Так само розігрується м'яч з центру поля і після забитого гола, і ні початку другого тайму, але командою, котра не починала гри в першому таймі. Якщо вже на початку гри буде виявлено порушення правил, удар по м'ячу повторюється. Якщо ж гравець торкнувся м'яча двічі, тоді призначається вільний удар. Коли порушення зафіксовано в межах воротарського майданчика суперників, м'яч вводиться в гру з тієї половини воротарського майданчика, де мало місце порушення правил. Коли гра припинена і порушень правил не було, потрібно ввести м'яч у гру вкиданням спірного м'яча в тому місці, де він був під час припинення гри. Після вкидання спірного м'яча він вважається у грі після торкання землі. Якщо під час вкидання суддею спірного м'яча він покине межі поля, не торкнувшись будь-якого із гравців, то вкидання слід повторити. Якщо сталося повторне порушення правил гри на початку матчу одним і тим самим гравцем, його попереджають, а потім і усувають з поля. Щоправда, в такій ситуації, на початку гри, гравця-порушника можна замінити іншим Коли гравець відмовляється розпочати гру, суддя мусить оголосити про закінчення матчу. Спірний м'яч розігрує суддя. Він тримає його на висоті пояса, а гравці розташовуються довільно, але так, щоб не перешкоджати вкиданню спірного м'яча. М'яч суддя вкидає у гру без свистка.

Спірний м'яч призначається у випадках:

1. Травми гравця без порушення правил гри.

2. Виходу сторонніх осіб на поле під час гри.

3. Усунення глядачів з поля з-за бічних ліній та з-за воріт.

4.Пошкодження воріт, прапорців або м'яча.

5. Короткочасних атмосферних явищ.

6. Однакових одночасних порушень гравцями обох команд.

7. Пошкодження освітлення стадіону.

Перед початком матчу суддя свистком викликає команди на поле. Якщо в складі не менше семи спортсменів не виходять на поле у від­повідному одязі, суддя вдруге подає сигнал свистком. Коли ж команди і тоді не вийдуть на поле, подається третій сигнал про закінчення гри. Нав­мисне зневажання судді перед початком гри зобов'язує його відмовитися від її проведення. Символічний початок гри сторонньою особою може мати місце тільки в товариських іграх після погодження з організаторами матчу.

Вільний удар

І

Вільний удар здійснюється з місця порушення правил гри. Гол, забитий з вільного удару, зараховується тільки тоді, коли м'яч потрапляє у ворота після дотику іншого гравця будь-якої команди. Гравець, який виконував удар, не має права торкнутися м'яча вдруге, доки того не зробить інший футболіст. Якщо вільний удар пробивається зі штрафного майданчика, то всі гравці команди суперника мають перебувати за його межами і на відстані не ближче, ніж 9,15 м від м'яча. М'яч вважається у грі, коли покине межі штрафного майданчика. Якщо ці вимоги гравцями порушуються, удар потрібно повторити. Коли вільний удар виконується з-за штрафного майданчика, гравці команди, яка захищається, зобов'язані перебувати від м'яча на відстані не ближче, ніж 9,15 м. Під час виконання вільного удару нерухомий м'яч розігрується через іншого гравця будь-якої команди. Вільний удар із воротарського майданчика пробивають довільно, з будь-якого місця тієї половини, де гравець порушив правила.

Про виконання вільного удару суддя сигналізує, піднявши руку вгору і тримаючи її доти, доки не буде здійснено удар та інший гравець не торкнеться м'яча або доки м'яч не вийде за межі поля. Якщо гравці команди, до якої спрямовано вільний удар, не відходять від м'яча на встановлену правилами гри відстань, вони мають бути покарані.

Вільний удар виконується за провину, зроблену гравцем, коли м'яч перебуває у грі. Однак, бувають випадки, коли м'яч десь в іншому місці. Суддя може дозволити здійснити вільний удар і без свистка. Невикористана вимога відстані від м'яча не може бути причиною повторення удару.

Коли гравець вимагає відсунути гравців суперника на відстань вимог правил гри, це мусить зробити суддя і тільки після того дати дозвіл на вико­нання удару. Якщо гравці команди, яка захищається, не відходять на встанов­лену відстань, суддя попереджає одного із них за неспортивну поведінку, а удар повторюють. Коли гравець пробиває вільний удар з-поза меж штрафного майданчика в свої ворота, тоді призначається кутовий удар (якщо до м'яча ніхто не доторкнувся), а коли такого удару по ворогах завдає футболіст команди суперників, м'яч вводиться в гру ударом від воріт.

Штрафний удар

М'яч, забитий безпосередньо у ворота покараної команди при штрафно­му ударі, зараховується.

Під час виконання гравцем штрафного удару зі свого штрафного май­данчика, всі гравці протилежної команди мають бути за межами цього май­данчика на відстані 9,15 м від м'яча доти, доки м'яч не покине його межі. Після удару м'яч увійде в гру після того, як опиниться за межами штрафно­го майданчика.

Воротар не може торкатися м'яча руками, якщо до нього останнім до­торкнувся гравець команди, до якої належить воротар. Якщо м'яч безпосе­редньо після штрафного удару не покине межі штрафного майданчика, удар повторюється.

Якщо штрафний удар виконується з-поза меж штрафного майданчик;і, всі гравці протилежної команди мусять перебувати на відстані 9,15 м від м'яча доти, доки він увійде у гру. Такої відстані не дотримуються тільки у випадках, якщо доводиться розташовуватися на лінії воріт (між стояками).

Якщо будь-хто із гравців протилежної команди увійде до штрафного май­данчика до удару або опиниться ближче до м'яча, ніж 9,15 м, суддя затримує виконання удару доти, доки всі умови цього правила не будуть виконані.

Під час виконання штрафного удару м'яч лежить нерухомо. Гравець, виконавши удар, не торкається його повторно доти, доки цього не зробить хтось інший.

Визначаючи місце виконання штрафного удару, дотримуються таких умов:

1. Будь-який штрафний удар, призначений за порушення, скоєні гравцями команди, яка атакувала в межах воротарського майданчика, вико­нується з будь-якого місця тієї половини воротарського майданчика, де мало місце порушення.

2. Якщо гравець, виконуючи штрафний удар, торкнеться м'яча повтор­но раніше від інших гравців, то протилежна команда здобуде право на виконання вільного удару з місця, де відбувся повторний дотик.

3. Гравець, який навмисне не відходить на визначену відстань під час ви­конання штрафного удару, одержує попередження, а якщо неодноразо­во допускає це порушення — усувається з поля. Будь-яка спроба зава­дити виконанню штрафного удару сприймається суддею, як недисциплінована поведінка (як і вистрибування, розмахування руками, щоб відвернути увагу суперника), за що порушник одержує попередження.

Кутовий удар (правило XVII)

Якщо м'яч повною своєю окружністю по землі або в повітрі пересік лінію (за винятком площі, окресленої боковими стояками і поперечиною воріт), після того, як останнім його торкнеться гравець команди котра обороняється, суддя призначає кутовий удар, що виконує один із гравців команди, яка атакує з місця кутового удару тієї половини лінії воріт, де її перетнув м'яч (справа або зліва від воріт). М'яч, забитий безпосередньо з кутового удару, зараховується. Під час виконання куто­вого удару всі гравці команди, яка захищається, перебувають на відстані 9,15 м від м'яча. Кутовий удар завдається по нерухомому м'ячу. Ставить­ся він на будь-яке місце в секторі подачі. Якщо після удару м'яч по землі або в повітрі перетне лінію воріт і знову повернеться на поле, гра припи­няється і призначається удар від воріт.

Правила виконання серії штрафних 11-метрових ударів під час виз­начення переможця у грі, що з додатковим часом закінчилася внічию.

Якщо проведений матч з додатковим часом закінчився внічию, суддя призначає серію штрафних 11-метрових ударів. За допомогою монети суддя проводить жеребкування і команда, капітан якої виграв, перша ви­конує удар. Команди виконують по п'ять ударів почергово (один удар ви­конує одна команда, наступний — друга). Якщо результат і надалі зали­шається нічийним, гравці продовжують пробивати 11-метрові удари в тій самій послідовності, доки якась із команд не матиме переваги в заби­тих м'ячах після однакової кількості виконаних ударів, що і робить її пе­реможцем. Здійснюють 11-метрові удари тільки футболісти, які брали участь у грі (перебували на полі і не були замінені під час матчу). Трав­мованого воротаря заступає запасний, якщо команда не вичерпала лімі­ту замін. Кожен окремий удар виконує інший футболіст. Коли усі гравці виконали по одному удару, а рахунок залишився нічийний, кожен з них робить те саме вдруге. Всі гравці, крім воротарів і того, хто здійснює удар, мусять перебувати в центральному колі поля.

У випадку пошкодження електроосвітлення до закінчення ударів, рахунок матчу може визначатися шляхом проведення жеребкування моне­тою.

Вище викладено тільки основні положення кожного правила гри, але як­що у читача з'явиться бажання вивчити їх глибше і докладніше, щоб одер­жати звання професійного судці, пропонуємо користуватися Правилами гри 2003 р., затвердженими Міжнародною радою Футбольних асоціацій.

Література

 

1.Віхров К.Л. «Футбол у школі»: Навчально-методичний посібник – К.: Комбі ЛТД, 2004 – 256 с.

2.Аммарін Б.А. Теорія та методика фізвиховання. – М., 1990.

3.Дубенчук «Футбол», укладання. – Х.: Вид-во «Ранок». 2008 – 128 с. (Спортивні ігри в школі).

4.Гриндлер К., Пальке Х., Еммо Х. Технічна і тактична підготовка футболістів. Пер. З нім. Ю.М.Мадори.-М.: ФІС, 1975.

5.Грубник В.Л. Фізична культура. Спортивні ігри в школі. – Х.: Весть: Вид-во «Ранок», 2007- - 188 с.

6. Кругляк О. Рухливі ігри та естафети в школі. Посібник для вчителя. – Тернопіль: Підручник і посібник, 2004 – 80 с.

7.Козаков П.М. Футбол. Підручник для інститутів фізкультури. – М., 1978.

8. Козловський В.І. Підготовка футболістів.-М.: ФІС, 1977.

9. Чанаді А. Футбол Техніка Пер. З угор. В.М.Пагієвктова.-М.:ФІС, 1978.

10.Чанаді А.Футбол. Стратегія. Пер. З угор. Передумова Козловського В.І.-М.: ФІС, 1981.

11.Чанаді А.Футбол. Тренування. Пер. З угор. Передумова Климівна В.П.-М.: ФІС, 1985.

12.Штуденер Х., Вольф В. Тренування футболістів. Пер. З угор. Мирського Н.М., М.: ФІС, 1970.

 

Зміст матеріалу

1. Організація та проведення змагань з футболу:....................................4-5

- значення змагань з футболу;

- види змагань.

 

2. Основні документи проведення змагань з футболу:............................5-8

- положення проведення змагань;

- форми заявки гравців;

- розподіл ігор;

- форми обліку результатів розіграшу.

 

3. Правила гри в футбол:.............................................................................8-22

- еволюція правил гри у футбол;

- поле для гри у футбол (правило І);

- м'яч (правило II);

- учасники змагань (правило III);

- одяг футболіста (правило IV);

- суддя (правило V);

- асистенти судді (правило VI);

- тривалість гри (правило VII);

- початок гри (правило VIII);

- м'яч у грі та поза грою (правило IX);

- м'яч, забитий у ворота (правило X);

- положення поза грою (правило XI);

- неспортивна поведінка і недозволена гра (правило XII);

- вільний та штрафний удари (правило XIII);

- 11-метровий штрафний удар (правило XIV);

- укидання м'яча в гру з-за бічної лінії коли (правило XV);

- удар від воріт (правило XVI);

- кутовий удар (правило XVII).

 

1. Організація та проведення змагань з футболу.

Змагання з футболу, незалежно від їх масштабу,є невід'ємною частиною навчально-тренувальної роботи. Вони стимулюють юних футболістів удосконалювати фізичну, технічну і тактичну підготовку; розвивають не тільки фізичні якості футболіста, а й морально-вольові: наполегливість, силу волі у досягненні перемоги, колективізм, вміння підкорити йому особисті інтереси, при плануванні змагань треба ретельно враховувати вік і підготовленість учасників.

Сама специфіка змагань (урочистість, присутність глядачів і т. д.), спонукає юного футболіста повніше виявляти свої кращі особисті якості.

Види змагань. Залежно від завдань і форм організації змагань, які проводять у школі, їх поділяють на такі види: чемпіонат, змагання на кубок, скорочені, зрівнювальні й товариські зустрічі.

Чемпіонати - найвідповідальніші змагання, переможцю яких присвоюється почесне звання чемпіона колективу фізкультури. Проводяться один раз на рік як правило за коловою системою з визначенням місць усіх учасників.

Змагання на кубок - мають залучити до участі максимальну кількість команд і виявити серед них переможця. До таких змагань допускаються команди різної підготовленості. Виступи найсильніших колективівслід передбачити на пізніших етапах. Розіграш кубка здійснюється за системою з вибуванням.

Скорочені змагання - як правило присвячуються до святкових днів або знаменних дат і проводяться протягом одного - двох днів. Час гри скорочується (наприклад два тайми по 15 хв.).

Зрівнювальні змагання - організовуються всередині колективу фізкультури між командами різної підготовленості.

Щоб змагання найсильніших і слабших команд становили спортивний інтерес, умови для напруженої спортивної боротьби, сили команд штучно зрівнюються: слабша команда ще до гри отримує кількість немовби забитих м'ячів (фору), яка оголошується заздалегідь або після закінчення матчу. Якщо після закінчення матчу, то гра носить більш напружений характер, бо обидві команди, не знаючи розмірів фори, намагаються забити якомога більше м'ячів. Розміри фори залежать від відмінності у класі гри команд, які беруть участь. Кількість очок, які заздалегідь отримує слабша команда, визначає організаційний комітет.

Товариські зустріч і - це неофіційні змагання, які проводяться без затвердженого положення за взаємною домовленістю з командами інших шкіл.

Будь-яке змагання має відповідати заздалегідь розробленому і затвердженому положенню, вкладатися у визначені терміни. При великій кількості команд-учасників створюється організаційний комітет. Непродумане, положення, пункти якого сформульовані нечітко, створює труднощі в організації і проведенні змагань.

2. Основні документи проведення змагань з футболу.

Будь-яке змагання має відповідати заздалегідь розробленому і затвердженому положенню, вкладатися у визначені терміни. При великій кількості команд-учасників створюється організаційний комітет. Непродумане положення, пункти якого сформульовані нечітко, створює труднощі в організації і проведенні змагань.

Положення про проведення змагань з футболу мітить такі розділи:

1. Мета і завдання змагання, що проводиться. Наприклад, змагання проводиться на Кубок школи для виявлення найсильніших команд.

2. Місце і термін проведення змагань. Визначається час проведення змагань, час і місце їх офіційного відкриття і закриття. Точний час і місце кожної окремої гри визначається календарем ігор.

3. Керівництво проведення змагань. У цьому розділі вказується, хто керуватиме підготовкою і проведенням змагань, хто буде головним арбітром, які арбітри обслуговуватимуть змагання.

4. Умови розіграшу. Визначається система (колова, з вибуванням, змішана) і кількість кіл розіграшу. Зазначається, які правила змагання взято за основу під час їх проведення, як каратимуться дисциплінарні порушення гравців, які одержали попередження і вилучені з поля.

5. Учасники змагань. У цьому розділі обумовлено, які класи беруть участь у змаганнях, на які групи і за якими принципами їх розподіляють, крім того, визначаються вікові групи та кількість учасників у кожній групі, команді. Зазначаються вимоги, які ставляться до форми учасників.

6. Порядок і умови визначення переможців. Умови визначення переможців повинні бути чіткими і не допускати різних трактувань.

Під час проведення змагань за коловою системою перемога присвоюється команді, яка набрала найбільшу кількість очок. Такої простої умови досить, якщо всі команди набрали різну кількість очок. Але часто дві, а то й декілька команд завершують змагання з рівною кількістю очок. У таких випадках переможця визначають; за кращою різницею забитих і пропущених м'ячів, за кращим співвідношенням м'ячів, за результатами ігор саме між командами - переможцями, або ж перевага надається команді, яка має найменшу кількість дисциплінарних порушень. При однаковій кількості очок у двох команд, що претендують на перше місце, доцільно провести додаткову гру і дати додатковий час у разі нічийного результату.

Однакова кількість набраних очок за наявності зазначених умов на практиці буває дуже рідко. Якщо ж таке трапилось, тоді, щоб визначити переможця, треба між усіма командами організовувати додаткові ігри.

7. Порядок оформлення учасників. Форма і терміни подання заявок, порядок пере заявки гравців. Заявки подаються за певною формою, підписує фізорг або капітани команди і затверджує лікар.

ФОРМА ЗАЯВКИ ГРАВЦІВ

1 № п/п	Прізвище, ім'я, по батькові.	Рік народження	Клас	Дозвіл лікаря
1

8. Порядок подачі апеляції. Капітан команди, який подає протест на гру, що проведена з порушеннями правил, повинен негайно після її закінчення попередити про це арбітра і представників іншої команди. Заявка про протест зі смислом формулювання обов'язково повинна фіксуватися у протоколі змагань.

9. Нагородження команд і учасників. У цьому розділі має бути записано, скільки нагороджується кращих колективів, чим саме заохочується команда -переможець, а також команди, що зайняли друге-третє місця, як відзначаються їх гравці. Вказується кількість ігор, проведених учасниками, які підлягають нагородженню. Перед складанням календаря, проводиться жеребкування, на яке запрошуються представники усіх команд-учасників. Результати жеребкування оформляються протоколом.