Поле для гри у футбол (правило І)

Ігри у футбол проводяться на полях, що мають розміри 90 — 120 м завдовжки і 60 — 90 м завширшки. А для міжнародних змагань відповід­но — 100 — 110 м і 64 — 75 м. Ширина ліній розмітки, як і товщина стояків та поперечини воріт, — 12 см. На кутах поля і на з'єднанні бічних ліній та ліній воріт ставлять прапорці, що мають висоту 1,5 м і розміри по­лотна 40 х 30 см. Від внутрішнього боку стояків воріт в правий і лівий бік на відстані 5,5 м і вглиб поля на 5,5 м накреслюють лінії, які з'єднані лі­нією паралельною воротам і утворюють прямокутник, що визначає межі воротарського майданчика. Лінія, проведена паралельно воротам, має довжину 18,56 м. У такий самий спосіб визначаються і межі штрафного майданчика, тільки тут від стояків по лінії воріт, як і вглиб поля, відстань буде 16,5 м. Позначки цих ліній з'єднуються паралельною воротам лінією. Довжина лінії штрафного майданчика — 40, 56 м.

Від центру лінії воріт вглиб поля на відстані 11 м позначають місце,з якого виконують 11-метровий штрафний удар. Від цієї позначки на відстані 9,15 м накреслюють дугу, яка з'єднується з лінією штрафного майдан­чика. Від позначки центру поля викреслюють центральне коло радіусом 9,15 м. Посередині лінії воріт на однаковій відстані від кутових прапорців встановлюються ворота завширшки 7,32 м і висотою 2,44 м (вимірюють від лінії воріт до нижнього краю поперечини). На воротах прикріплюється сітка, так, щоб м'яч не міг проскочити у незакріплені частини. Сітка му­сить бути натягнутою і не заважати рухам воротаря. Бічні стояки і поперечина воріт виготовляються з дерева або металу і можуть мати квад­ратну, округлу або овальну форму. Сітки виготовляються із звичайного або нейлонового мотузка. За лініями воріт передбачено місця для фотог­рафів, кореспондентів, які під час матчу перетинати заборонено (2 м від кутових прапорців, 3,5 м від точок з'єднання ліній воротарського майдан­чика з лінією воріт і 6 м за бічними стояками воріт). Усі перешкоди, кана­ви тощо, котрі знаходяться ближче 3 м від бічних ліній поля і ближче 6 м від лінії воріт, мусять бути закритими, щоб гравці не остерігались одержа­ти пошкодження або травми. Рішення про стан поля і його придатність до проведення змагань приймає суддя матчу (а в іграх професійної ліги — суддя та інспектор) безпосередньо перед початком гри. Місця для запас­них гравців повинні бути відділені від глядачів.

На всіх змаганнях обов'язкова присутність лікаря або особи, яка мог­ла б надати першу медичну допомогу. Кожне футбольне поле, де прово­дяться змагання, має приймати комісія, до складу якої входить представ­ник колегії суддів. Копію акта про готовність поля до змагань зберігають господарі поля.

М'яч (правило II)

М'яч має кулясту форму. Виготовляється зі шкіри або замінників — безпечних для гравців матеріалів. Окружність м'яча 68 — 70 см, маса 410 — 450 г. Тиск повітря в м'ячі в межах 0,6 — 1,1 атмосфер. М'ячі на гру забезпечує команда-господар поля і замінити їх під час змагання мож­на тільки зі згоди судді. М'ячів має бути стільки, скільки потрібно для проведення гри.

Учасники змагань (правило III)

У складі кожної команди бере участь у грі не більше 11 і не менше 7 гравців. Один з них — воротар. Цей склад можна поповнювати під час гри, якщо він був неповний, про що слід повідомити суддю. Прізвище гравця, який вийшов на поле, мусить бути внесене до протоколу змагань. Якщо заміну гравців проведено під час перерви, то перед початком друго­го тайму капітан або представник команди має сповістити про це суддю. Якщо запасний гравець вийде на поле без дозволу судді і торкнеться м'яча рукою, той зобов'язаний зупинити змагання, вивести такого гравця з по­ля, а гру продовжити спірним м'ячем з місця, де відбулося порушення правил.

Кількість замін гравців під час гри зумовлюється положенням змагань. В змаганнях, які проводяться під патронатом ФІФА, континентальних конференцій або національних асоціацій, дозволяється заміна не більше трьох гравців. Будь-хто із гравців може помінятися місцями з воротарем за умови, що арбітр заздалегідь попереджений про таку заміну, або заміна воротарів відбувається в той час, коли гра зупинена. Запасний гравець не може вийти на поле без згоди судді і доки поле не покине гравець, якого замінили. Заміни відбуваються тільки під час перерв у грі. Запасний гра­вець, що виходить на поле, перетинає бічну лінію в центрі поля. Допус­кається гравець на поле лише з дозволу судді. Запасні гравці потрапляють під юрисдикцію судді навіть тоді, коли не беруть участі в грі.

Кожна команда має капітана, який узгоджує із суддею питання, що стосуються змагань, тільки під час перерв у грі. Перед грою заповнюється протокол, куди заносяться прізвища гравців згідно із листом-заявкою. Фут­болісти, які не пройшли лікарського огляду, до ігор не допускаються (пріз­вища яких у заявці не завірені підписом і печаткою лікаря).

Одяг футболіста (правило IV)

Одяг гравця складається із футболки (у воротаря із светра), трусів, гет­рів, щитків і бутс. На ньому не може бути жодних предметів, які б завдали травм іншим. Певні вимоги ставляться до взуття. У сучасному взутті шипи влиті в підошву або вкручуються в неї, що дає можливість міняти їх залеж­но від погоди. Суддя до початку гри або під час замін перевіряє стан взуття гравців і, якщо виявить порушення, не дозволяє вийти на поле.

Одяг воротаря за кольором відрізняється від одягу гравців обох команд. Якщо є певна схожість, воротар замінює светр. Так само чинять і гравці коли колір футболок у команд однаковий. В такому разі змінити футболки мусять господарі поля. Футболістам не дозволяється грати без футболок або з опущеними гетрами. На футболках, на спині гравця, мають бути но­мери висотою 25 см, шириною 12 см, товщина паска 2 см, які за кольором відрізняються від кольору футболок. Номери гравців, які виходять на гру, від 1 до 11, запасних — від 12 і т.д., вони відповідають запису в протоколі змагань. Якщо гравець порушив правила щодо одягу, суддя не допускає його до гри; привівши одяг у відповідність до вимог, гравець може знову вийти на поле тільки з дозволу судді, коли гра зупинена.

Суддя (правило V)

Змагання проводить суддя, повноваження якого розпочинаються відто­ді, як він вийшов на поле. Рішення судді, що стосуються гри, є остаточни­ми. Його обов'язки:

1. Чітко виконувати всі параграфи правил гри.

2. Не застосовувати покарання на користь тих, хто винен.

3. Стежити за часом гри, а після закінчення матчу заповнити про­токол.

4. Зупиняти гру, якщо порушено правила, зупиняти або закінчувати її після закінчення часу, за несприятливих атмосферних умов, у разі втручання глядачів, в інших важливих випадках, зафіксованих у пра­вилах і положеннях.

5. Стежити, щоб під час гри на футбольному полі сторонні особи були тільки в окремих випадках.

6. Зупиняти гру лише у випадках одержання гравцем травми і на час надання йому допомоги або винесення з поля. Повернути гравця на поле можна тільки тоді, коли гра зупинена.

7. Попереджати або усувати з поля гравців, які неспортивно поводяться: діють дуже грубо або вживають нецензурні вислови щодо суддів, гля­дачів, суперників, партнерів по команді.

8. Попереджати гравця, який б'є по м'ячу після свистка судді.

9. Стежити, щоб м'яч відповідав вимогам правил гри.

Гравець, який одночасно зробив два порушення, карається за важчу про­вину. Судді не слід допускати, щоб тренери під час гри робили зауваження або підказували гравцям, керували грою.

Одяг судді: сорочка, гетри, труси або короткі штани і бутси. Якщо його одяг не чітко відрізняється від одягу однієї з команд, господарі поля мусять подбати про його заміну, він має відрізнятися від одягу гравців, принаймні за кольором.

Суддя виносить покарання гравцям тільки за навмисні порушення пра­вил гри. Безперервні свистки за неістотні порушення правил гри дратують футболістів, створюють поганий настрій.

Під час гри суддя на полі взаємодіє з асистентами судді.

Суддя зобов'язаний прибути на місце змагань за 1 годину до початку гри, щоб:

• визначити придатність поля до гри;

• перевірити склади команд;

• відібрати м'ячі для гри;

• перевірити листи-заявки, карточки футболістів (вони подаються судді до початку матчу);

• перевірити взуття та екіпіровку футболістів;

• зреагувати на зауваження керівників команд;

• обговорити проведення гри з асистентами судді.

Будь-які незадоволення, заперечення щодо матчу вносяться до протоко­лу змагань і підписуються керівником або тренером команди.

Суддя, який розпочав матч, доводить його до кінця. Заміна судді під час гри можлива тільки в неочікуваних випадках (скажімо, погіршення стану здоров'я).

Якщо суддя з якихось причин не прибув на змагання, його замінює один із асистентів на лінії або один із присутніх на стадіоні суддів, який допуще­ний Федерацією футболу до обслуговування ігор такого рівня.

Після закінчення матчу суддя оформляє протокол змагань, де фіксується:

1. Назва змагань (чемпіонат, Кубок, турнір тощо).

2. Дата, час і місце проведення змагань.

3. Прізвища судді на полі та асистентів суддів.

4. Назви команд та їх склади.

5. Рахунок змагань — кінцевий та після першого тайму.

Якщо матч закінчився внічию, то вказується рахунок і пишеться: "Нічия".

6. Атмосферні умови, за яких проводився матч, а також стан поля і за­безпечення порядку під час гри і після неї.

7. Заміна гравців (команда, прізвище, номер і час заміни).

8. Попередження і усунення з поля (назва команди, прізвище гравця, но­мер, час і причина).

Протокол підписують судді та представники команд.

Суддя не має права дискутувати з гравцями щодо проведення матчу або виявляти симпатію до тої чи іншої команди.

По полю суддя пересувається так, щоб мати постійний зоровий контакт з асистентами судді і не заважати гравцям.

Суддя зобов'язаний припинити матч у випадках, коли:

1. Команда не одягнута в однакову форму.

2. Команда покинула поле.

3. Усунутий гравець не покидає поле.

4. М'яч непридатний для гри і не замінений іншим.

5. Немає можливості відремонтувати пошкоджені ворота.

6. Глядачі вийшли на поле і не покидають його.

7. Поле непридатне для гри.

8. Настала темінь, і за таких умов продовжувати гру неможливо, а штуч­ного освітлення немає.

Якщо є небезпека, що може загрожувати суддям або команді з боку гля­дачів, громадський порядок забезпечують господарі поля. Якщо небезпека загрожує тільки суддям, то охорону забезпечують, крім офіційних органів, і гравці обох команд.