Організація складання та порядок формування фінансової звітності

На підставі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність (Додаток А). Складання звітності є завершальним етапом облікового процесу. Мета, склад і принципи підготовки фінансової звітності та вимоги до визнання і розкриття її елементів визначаються НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Фінансова звітність являє собою звітність, що складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів та містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є подання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства для прийняття ними рішень щодо придбання, продажу та володіння цінними паперами, участі в капіталі підприємства, оцінки якості управління та здатності своєчасно виконувати свої зобов'язання; забезпеченості зобов'язань підприємства, регулювання діяльності підприємства тощо.

Користувачами фінансової звітності можуть бути фізичні та юридичні особи, які потребують інформації про фінансово-господарську діяльність підприємства для прийняття рішень. Такими особами можуть бути власники, засновники підприємств, трудові колективи цих підприємств, органи державної статистики, інші органи виконавчої влади та користувачі відповідно до законодавства. Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік.

Залежно від звітного періоду фінансову звітність поділяють на річну та проміжну (квартальну, піврічну). Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з початку звітного року. Річна звітність передбачає складання фінансової звітності за календарний рік. Перед складанням річної фінансової звітності обов'язкове проведення інвентаризації активів та зобов'язань підприємства. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим ніж 12 місяців, але не більше як 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про його ліквідацію. Фінансова звітність подається підприємствами не пізніше 25 числа наступного місяця за звітним кварталом, а річна — не пізніше 20 лютого наступного за звітним роком.

Фінансова звітність повинна бути достовірною — не містити помилок і перекручень, що здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Тому всі підприємства перед складанням річної звітності повинні обов'язково проводити інвентаризацію своїх активів та зобов'язань.

Інформація, що подається у фінансових звітах, повинна бути зрозумілою і мати однозначне тлумачення користувачами, при умові, що вони мають відповідні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації. Фінансова звітність повинна надавати користувачам лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття ними рішень і дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їх оцінки, зроблені в минулому.

Звітність повинна забезпечувати можливість порівнювати звіти за різні періоди та різних підприємств. Для забезпечення цього у звітності наводяться дані за поточний та попередній звітні періоди та розкривається в примітках до фінансових звітів інформація про облікову політику підприємства.

Заповнюючи форми звітності, необхідно пам'ятати про обов'язкові реквізити. Зокрема, потрібно вказати дату, станом на яку або період, за який складається звітність, повну назву підприємства, форму власності підприємства, у віданні якого державного органу перебуває це підприємство, галузь, та вид економічної діяльності підприємства, його юридичну адресу.

Фінансова звітність складається в тисячах гривень з одним десятковим знаком і обов'язково підписується керівником і головним бухгалтером підприємства.

Фінансова звітність підприємства включає в себе: баланс (звіт про фінансовий стан), звіт про фінан­сові результати (звіт про сукупний дохід), звіт про рух грошових коштів, звіт про власний ка­пітал та примітки до звітів.

Баланс — це звіт про фінансовий стан підприємства, який відоб­ражає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал. Баланс підприємства складається на основі інформації за залишками на балансових рахунках — 1-6 класів Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань з оборотно-сальдової відомості.

Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнен­ня встановлює Міністерство фінансів України. Методологія та фор­ми складання фінансової звітності регулюються в Україні затвер­дженими Міністерством фінансів таким Положен­ням (стандартом):

— НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Форми фінансових звітів є взаємозв'язаними, взаємодоповнюючи­ми, оскільки вони відображають різні аспекти одних і тих же операцій або інших.

Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) - це звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства. Зміст і форма звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей регламентуються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 р. № 73. У звіті про фінансові результати зіставляються доходи і витрати від здійснення різних видів діяльності підприємства, — операційної, фінансової та інвестиційної.

Операційна діяльність — це основна діяльність підприємства тобто операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частку його доходу. До операційної також належать інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансо­вою діяльністю.

Змістом інвестиційної діяльності є придбання та реалізація необоротних активів, а також фінансових інвестицій, які не є складо­вою еквівалентів грошових коштів.

Фінансова діяльність приводить до змін розміру і складу влас­ного та позикового капіталу підприємства.

Результатом діяльності підприємства є чистий прибуток або зби­ток, який відповідно збільшує або зменшує величину власного капі­талу підприємства і відображається у балансі.

Звіт про рух грошових коштів складається відповідно до вимог Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 р. № 73. Метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності пов­ної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період. Надходження і видаток грошових коштів розглядаються в розрізі операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

Для визначення руху грошових коштів внаслідок поточної діяль­ності підприємства необхідно трансформувати дані звіту про фінан­сові результати згідно з касовим методом, за яким доходи і витрати визнаються, якщо мали місце надходження або сплата грошових коштів.

Існують два методи трансформації звіту про фінансові результа­ти для отримання інформації про рух грошових коштів:

- прямий метод, що вимагає коригування кожної статті звіту.
Грошові надходження від реалізації продукції зменшують на суми,
витрачені у зв'язку з придбанням запасів, поточними витратами тощо;

- непрямий метод, згідно з яким трансформується безпосеред­ньо сума чистого прибутку.

Звіт про власний капітал - це звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Зміст і форма звіту про власний капітал, а також загальні вимоги щодо роз­криття його статей регламентуються Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 7 лютого 2013 р. № 73. У міжнародній практиці поширені дві концепції капіталу:

- фінансова - прийнята більшістю підприємств при складанні
фінансових звітів. Згідно з фінансовою концепцією капітал, такий
як інвестовані кошти або інвестована купівельна спроможність, є
синонімом чистих активів або власного капіталу підприємства;

- фізична, згідно з якою капітал, такий як виробнича потужність,
розглядається як продуктивність підприємства.

Примітки до фінансової звітності - це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію й обґрунтованість статей фінан­сових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

У примітках розкривають:

1) облікову політику підприємства — як сукупність принципів, методів і процедур, які підприємство використовує для складання та подання фінансової звітності;

2) інформацію, яка не наведена безпосередньо у фінансових звітах, але є обов'язковою за відповідними положеннями (стандартами);

3) інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.