Розподіл лексичних одиниць за наявністю експертних коментарів у газеті «народне слово» (141 номер за рік)

 

Наявність експертних коментарів
ВСЬОГО	Жінка	Чоловік

 

Як бачимо за узагальненими результатами дослідження, згадування про чоловіка і жінку як соціально активну особистість (ґендений аспект) є неоднаковими: для чоловіків – 6352 згадування, для жінок – 2447 згадувань. І чоловік і жінка з точки зору ґендерного паритету розглядаються, перш за все, з позиції їхнього професіоналізму. Про що свідчать найбільші показники вживаних лексичних одиниць класу «Професія» (для чоловіків – 5584, для жінок – 1512). Далі розподіл відбувається наступним чином. При характеристиці жінки акцент робиться на класах «Сім’я» (686 лексичних одиниць на противагу 451 для характеристики чоловіка) та «Ґендер» (44 лексичних одиниці на противагу 30 для характеристики чоловіка). В аспекті «Самореалізація» першість належить чоловікові (287 лексичних одиниць на противагу 205 які характеризують жінку). Із 79 експертних коментарів тільки в 14 випадках у якості експерта залучалася жінка. Переважна більшість (65 згадувань) експертних коментарів належить чоловікові.

Отже, опосередковано друковані засоби масової інформації Кіровоградського регіону презентують жінку і чоловіка з точки зору їх соціальної активності абсолютно по-різному. Відмінності полягають в наступному:

1. Чоловіки більше представлені в регіональних ЗМІ.

2. Професіоналізм чоловіка напряму пов’язаний із самореалізацією, в той час як для жінки аспект самореалізації проходить через сім’ю.

3. Ґендерні питання більшою мірою піднімаються стосовно ролі жінок, а не чоловіків.

4. Переважно в якості експертів з різних питань залучаються чоловіки.

5. Чим більший наклад газети, тим менше звертається увага на ґендерні аспекти, що свідчить про загальну байдужість мешканців Кіровоградського регіону до заявленої в дослідженні проблеми.

 

В друкованих ЗМІ Кіровоградського регіону представлено домінування чоловічого образу (маскулінного стилю соціального життя) через актуалізацію професійних якостей чоловіка, залучення в більшості випадків в якості експерта саме чоловіка, підкреслювання самореалізаційного аспекту його життя. В той час як образ жінки опосередковано формується як підпорядкований чоловікові, орієнтований на сім’ю. Відомі українські дослідники гендерної теорії В.Бондаровська та А. Мельников стверджують, що для української ментальності є характерними повага до праці, до рівноваги та партнерства між жінкою та чоловіком, для чоловіка не є притаманним знущання, приниження та фізичне насильство щодо дружини. У той же час гендерні стереотипи російського народу є наступними: чоловік важливий, а жінка чи не важлива, чи підпорядкована, чи є подарунком за звитяги чоловіка. Отже, на основі проаналізованого матеріалу можемо стверджувати, що формування ґендерного стереотипу щодо ролі чоловіка і жінки в українському суспільстві здійснюється під впливом чужих, не притаманних для традиційної української культури концептів.

Якісний аналіз матеріалів, що ґрунтується на їх назвах та змісті, дозволяє стверджувати наступне:

1. Ґендерні питання піднімаються здебільшого громадськими організаціями Кіровоградщини і носять позитивний характер (наприклад, «Важливо зробити жінок помітними» // Новий погляд. №36 (71). – 07.09; «До 100-річчя Олени Теліги» // Новий погляд. №32 (67). – 10.08; «Тільки дівчата… веселі і сумні» // Новий погляд. №30 (65). – 27.07; «Тато-школа – крок до ґендерної рівності, а не приборкування чоловіків!» // Новий погляд. №14 (48). – 31.03; «Рожаем с папой» // Украина-Центр. №13 (641). – 31.03. тощо).

2. Ґендерні питання, що розкриваються не ОГС, мають як правило негативний підтекст (наприклад, «Побачення з дитиною за гроші» // 21-й канал. №2 (726). – 12.01; «Депутати визнали різницю між жінкою і чоловіком» // 21-й канал. №9 (733). – 02.03 тощо).

3. Іміджеві статті, присвячені як жінці так і чоловікові, мають однаково позитивний характер.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Оскільки ґендерний напрямок є одним із пріоритетних у внутрішній державній політиці й популяризація його на рівні Кіровоградщини є вкрай важливою, було б доцільно заохочувати журналістів регіональних ЗМІ до написання матеріалів на цю тематику. Зокрема, можна рекомендувати проводити постійну роз’яснювальну роботу серед цієї професійної категорії через, наприклад, низку навчальних ґендерних семінарів тощо.

2. Необхідно збільшити кількість матеріалів, де б експертами виступали саме жінки.

3. Було б доцільно, аби ґендерні теми у ЗМІ піднімалися не тільки громадськими організаціями, а й владними установами, органами місцевого самоврядування тощо.

4. Збільшити кількість іміджевих матеріалів, де б головною особою була жінка.

5. Поступово міняти змістовний характер матеріалів, ламаючи стереотип про те, що жінка цікавиться тільки сім’єю, а чоловік виключно професійним зростанням.

Аналіз даних статистики

 

а) демографічні показники по Кіровоградській області (гендерний аспект)

 

Рисунок 24 – Кількість населення Кіровоградської області на 01.01.2007 року (за статтю)

Рисунок 25 – Число народжених по Кіровоградській області в 2002-2006 роках (за статтю)

 

Рисунок 26 – Число померлих по Кіровоградській області в 2002-2006 роках (за статтю)

 

 

Рисунок 27 – Середня очікувана тривалість життя при народженні у 2004-2005рр.

 

Таблиця 14

Смертність населення за статтю та основними причинами смерті у 2002-2006рр. (осіб)

 

Роки	Хвороб системи кровообігу	Новоутворень	Зовнішніх причин захворюваності та смертності	Хвороб органів дихання
чоловіки	жінки	чоловіки	жінки	чоловіки	жінки	чоловіки	жінки
2002р.
2003р.
2004р.
2005р.
2006р.

 

Рисунок 28 – Кількість шлюбів та розлучень по Кіровоградщини 2002-2006 рр.

 

Рисунок 29 – Кількість динаміка зміни кількості медичних установ Кіровоградщини в період з 2002 по 2006 роки

 

б) Соціально-економічні показники по Кіровоградській області (гендерний аспект)

 

Рисунок 30 – Співвідношення представництва чоловіків та жінок за видами економічної діяльності

 

 

Рисунок 31 - Кількість та заробітна плата жінок за видами економічної діяльності за 2006 рік

 

Рисунок 30 - Гендерний склад депутатів місцевих рад усіх рівнів Кіровоградської області