Тема 4. Виникнення і розвиток теорії інституціоналізму

 

Американський інституціоналізм 20-х рр. ХХ ст.: умови виникнення і загальна характеристика. Особливості терміну «інститут». Методологічні засади інституціоналізму. Теоретичний виклик економічній ортодоксії. Критика «економічної людини», методів економічного моделювання, моделі рівноважної економіки. Етапи розвитку інституціоналізму. Ранній інституціоналізм.

Соціально-психологічний напрям Т. Веблена. Еволюційний підхід до трактування економічних процесів. Застосування теорії еволюції Ч.Дарвіна в теорії Т.Веблена. Роль «інстинктів» у розвитку суспільства. Характеристика класів індустрії і бізнесу. Показникова поведінка бізнесу. Ефект Веблена. Дихотомія індустрії і бізнесу. Технологічний детермінізм. Реформування капіталізму через загальний страйк інженерів.

Соціально-правовий інституціоналізм Дж. Комонса. Вирішальна роль права в економічній діяльності. Теорія угод (транзакцій). Розуміння Дж.Комонсом вартості. Стадії розвитку капіталізму. Фінансовий і адміністративний капіталізм. Ідея мирного врегулювання трудових конфліктів. Роль держави і колективних інститутів.

Емпіричний (кон’юнктурно-статистичний) інституціоналізм У.Мітчелла. Вивчення впливу неекономічних факторів на економічну поведінку. Розробки в теорії циклічних коливань. Практична спрямованість теоретичної доктрини на активне державне втручання. “Гарвардський барометр” і прогнози У.Мітчелла.

Післявоєнний соціально-інституціональний напрям американського інституціоналізму. Його відмінності від інституціоналізму 30-х рр. Дж. Гелбрейт як автор технократичної концепції. Технологічний детермінізм Дж.Гелбрейта. Розділення економічної системи на ринкову та планувальну частини. Визначення крупної (зрілої) корпорації. Поняття техноструктури: склад, функції, цілі. Суть управлінської революції та її наслідки. Нове індустріальне суспільство. Обґрунтування державного регулювання в контексті суперечності між ринковою та планувальною частинами суспільства.

Тема 5. Виникнення кейнсіанства

 

Криза класичної і неокласичної моделей регулювання економіки. «Велика депресія» 1929–1933 рр. і її наслідки. Дж. М. Кейнс – видатний економіст ХХ ст. Біографічні віхи життя Дж.М.Кейнса: освіта і кар’єра. Основна праця Дж. Кейнса “Загальна теорія зайнятості, процента та грошей”.

Сутність економічного вчення Дж.Кейнса. Радикальна зміна методологічних основ економічного дослідження. Макроекономічний аналіз. Оперування агрегованими економічними показниками. Теорія “ефективного попиту”. Визначення причин економічних криз.

Вивчення суспільної психології і формулювання «основного психологічного закону». Недоліки «переваги ліквідності». «Парадокс заощадження». Теоретичний аналіз споживання, заощадження та інвестицій. Концепція інвестиційного мультиплікатора і її економічне значення.

Теорія державного регулювання Дж.Кейнса. Кейнсіанська модель економічної політики: визначальна роль державного бюджету та інвестицій. Результати застосування кейнсіанської політики державного регулювання у післявоєнні роки.

 

Тема 6. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм.

 

Ідейні і методологічні джерела неолібералізму. Історичні передумови виникнення неолібералізму: провали кейнсіанської доктрини. Напрями розвитку неолібералізму в Європі та США.

Еволюція теорій неолібералізму в Німеччині. Фрайбурзька школа, або школа ордолібералізму. Основні групи німецьких неолібералів. Теорія соціального ринкового господарства та її основні риси. Роль держави у цьому господарстві.

В.Ойкен як засновник ордолібералізму. Теорія і політика господарського ладу (порядку). Концепція ідеальних типів економічних систем. Практична реалізація теорії німецьких неолібералів Л.Ерхардом у післявоєнні роки. «Західнонімецьке економічне диво» та передумови його виникнення.

Криза кейнсіанської теорії і моделі державного регулювання у 70-х рр. ХХ ст. Відродження традиційних класичних поглядів. Характеристика економічної теорії монетаризму. М. Фрідмен – лідер Чиказької школи. “Грошове правило” Фрідмена і пріоритет регулювання грошової маси. Природний рівень безробіття. Основні напрями державної економічної політики та результати її застосування у США.

Відродження економічного лібералізму у працях Ф. фон Хайека. Концепція спонтанного ринкового порядку. Конкуренція як процедура відкриття. Ставлення до державного регулювання. Критика соціалізму і централізовано-керованих економік.

Концепція економіки пропозиції як теоретичне обґрунтування неоконсерватизму. Критика кейнсіанських рекомендацій щодо стимулювання сукупного попиту. Пошук джерел економічного зростання у сукупній пропозиції. Крива А. Лафера і необхідність зменшення податкового тиску. Стимулювання приватної ініціативи та розвитку виробничої сфери. Рекомендації щодо обмеження державного впливу на економіку. Економіка пропозиції та монетаризм – теоретичні основи політики “рейганоміки” і “тетчеризму”. Висновки з проведення реформ.

Кейнсіансько-неокласичний синтез П. Самуельсона. Поєднання різних течій і підходів в теорії економіки в єдину економічну науку. Підручник П.Самуельсона «Економікс»: його структура і значення.

 

П Л А Н И С Е М І Н А Р С Ь К И Х З А Н Я Т Ь

Тема 1. ПРЕДМЕТ І СТРУКТУРА КУРСУ ІСТОРІЇ ЕКОНОМІЧНИХ ВЧЕНЬ. ПЕРЕДІСТОРІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ.

Питання на семінарське заняття

1. Предмет історії економічних вчень. Найважливіші етапи становлення економічної думки в історії цивілізації.

2. Господарські погляди мислителів античного рабства – Ксенофонта, Платона, Аристотеля.

3. Історико-економічні передумови виникнення меркантилізму.

4. Основні риси теорії та практики меркантилізму.

5. Етапи розвитку меркантилістської доктрини: пізній та ранній меркантилізм.

 

Контрольні запитання

1. Що вивчає історія економічних вчень?

2. Які економічні вчення належать до епохи доринкової економіки?

3. Які економічні школи виникли в період нерегульованої ринкової економіки?

4. Які економічні вчення утворилися в епоху регульованої ринкової економіки?

5. Коли відбулося становлення економіки як самостійної науки?

6. Хто був виразниками економічних думок у стародавні часи?

7. Які дві основні риси були притаманні економічній думці давнини?

8. Що таке азіатський спосіб виробництва?

9. Хто є автором терміну «економіка»? Що означає це слово?

10. Якими були погляди Ксенофонта на рабовласницький устрій, поділ праці, властивості товару, гроші?

11. Які три суспільні прошарки повинні існувати у ідеальній, з точки зору Платона, державі?

12. Як Платон ставився до приватної власності?

13. Чому Аристотеля вважають за «першого економіста»?

14. Які види діяльності Аристотель вважав етичними (економіка), а які – неетичними (хрематистика)? Чому?

15. Що є причиною виникнення грошей, за думкою Аристотеля?

16. Які зміни у господарстві країн західної Європи спричинили появу меркантилізму?

17. Як епоху меркантилізму називав К.Маркс?

18. Чому зросла роль торгівельної буржуазії в період меркантилізму?

19. Від яких слів походить термін «меркантилізм»?

20. Хто були першими меркантилістами? Чи були це вчені?

21. Чи був меркантилізм першою цілісною системою поглядів?

22. Яку сферу, за термінологією Аристотеля, представляв меркантилізм?

23. Яку економічну проблему уперше поставили меркантилісти?

24. Розкрийте погляди меркантилістів на багатство та його джерело.

25. Назвіть основні пункти ідеології меркантилістів.

26. Якою є роль держави при створенні багатства країни, за думкою меркантилістів?

27. Який метод дослідження використовували меркантилісти?

28. Авторами якої політики були меркантилісти – лібералізму чи протекціонізму? Обґрунтуйте відповідь.

29. Назвіть представників раннього меркантилізму.

30. Розкрийте суть теорії грошового балансу ранніх меркантилістів. Чому вона зазнала краху?

31. Чим відрізнявся пізній меркантилізм?

32. Розкажіть про теорію торгівельного балансу та економічні методи у господарюванні, запропоновані пізніми меркантилістами.

33. В чому полягає заслуга А. де Монкретьєна щодо назви економічної науки?