І підготовки до семінарських занять

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до вивчення курсу “Історія економічних Вчень”

І підготовки до семінарських занять

для студентів 1 курсу денного відділення спеціальності

«Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

 

Укладач:

 

МАЗУР ОЛЕНА ЄВГЕНІЇВНА,

кандидат економічних наук, доцент

кафедри економіки та управління

Одеського національного університету

ім. І.І.Мечникова

 

 

Одеса - 2013

Т Е М И І З М І С Т К У Р С У

 

Тема 1. Предмет і структура курсу історії економічних вчень. Передісторія економічної науки.

 

Предмет історії економічних вчень. Мета і завдання дисципліни. Етапи становлення економічної думки. Структура курсу історії економічних вчень. Економічні вчення епохи доринкової економіки, епохи нерегульованої ринкової економіки та епохи регульованої ринкової економіки.

Економічні погляди філософів античного світу у Стародавній Греції. Внесок Ксенофонта у розвиток економічної думки. Трактат Ксенофонта «Економікос» («Домострой»). Натурально-господарська концепція Платона. Модель ідеальної держави за Платоном. Аристотель як «перший економіст». Внесок Аристотеля в економічну науку: поняття «справедлива ціна», економіка і хрематистика, поділ праці, товар і товарообмін, гроші.

Історичний контекст виникнення меркантилізму у XV- XVI ст. Великі географічні відкриття та колоніальна торгівля як фактори поширення товарно-грошових відносин.

Меркантилізм – перше економічне вчення. Ідеологія теорії і політики меркантилізму. Предмет і метод вивчення. Зовнішня торгівля як головне джерело багатства.

Етапи еволюції меркантилізму: ранній та пізній меркантилізм. Представники раннього меркантилізму та їхні погляди (В.Стаффорд, Г.Скаруффі). Сутність теорії грошового балансу та наслідки її втілення у XVI ст. Пізні меркантилісти: Т.Ман, А. де Монкретьєн. Виробнича спрямованість пізнього меркантилізму, створення теорії торгівельного балансу.

Тема 2. Школа класичної політичної економії

 

Історико-економічні умови виникнення класичної школи політичної економії. Об’єкт дослідження класичної школи. Характеристика визначальних ідей класичної школи: природного порядку, економічного лібералізму, вільної конкуренції, пріоритетності виробничої сфери, трудової теорії вартості. Етапи розвитку класичної школи та їхні особливості. Історичне місце класичної школи.

Перший етап розвитку класичної школи. Економічні погляди В.Петті - засновника класичної школи в Англії. Основи трудової теорії вартості.

Виникнення фізіократичного напряму у Франції. Основні економічні ідеї фізіократизму. Природний порядок і природні закони виробництва. Абсолютизація аграрного сектору. “Чистий продукт” та продуктивна праця в трактуванні фізіократів. Класовий поділ суспільства і його значення. Вчення про капітал: “початкові” та “щорічні” аванси. “Економічна таблиця” Ф.Кене як перша модель реалізації суспільного продукту.

Другий етап розвитку класичної школи. А.Сміт як фундатор економічної науки. Концепції “економічної людини” і “невидимої руки”. Необмежена конкуренція і саморегуляція капіталістичного господарства. Роль держави в економіці. Обґрунтування ліберальної економічної політики і фрітредерства. Аналіз поділу праці. Продуктивна і непродуктивна праця. Трактування вартості. Значення економічної теорії А. Сміта для подальшого розвитку економічної науки.

Третій етап розвитку класичної школи. Економічна система Д. Рікардо як відображення епохи промислового перевороту. Визначення предмета політичної економії. Розроблення «залізного закону» заробітної плати. Теорія земельної ренти. Джерела диференціальної ренти. Вчення про динаміку норми прибутку. Теорія порівняльних переваг у міжнародній торгівлі.

Теорія трьох факторів виробництва Ж.Б.Сея і відмова від трудової теорії вартості. Пріоритет пропозиції над попитом. Закон ринків і його сучасна оцінка.

Закон народонаселення Т.Мальтуса і його значення. Принцип спадної родючості ґрунту. Теорія вартості і прибутку. Проблема реалізації і теорія “третіх осіб”.

Четвертий (завершальний) етап розвитку класичної школи. Економічна система Дж. С.Мілля. Внесок в методологію економічного аналізу. Протиставлення сфер виробництва й розподілу. Соціалістичні ідеї в роботах Дж.С.Мілля. Пропозиції реформування капіталізму, кооперативного руху, соціального партнерства.

Соціально-економічні умови виникнення марксизму. Філософські основи марксистського вчення: поєднання матеріалізму і діалектики. Основні проблеми праці “Капітал” К.Маркса. Концепція про базис і надбудову. Аналіз суспільного відтворення.

Подальша розробка теорії трудової вартості. Двоїстий характер вартості товару. Двоїстий характер праці, втіленої в товарі. Поняття “робочої сили”. Теорія доданої вартості. Концепція “перетворених форм” – прибутку, ренти, відсотка.

Вчення про капітал. Основний закон капіталістичного нагромадження. Постійний і змінний капітал. Органічна побудова капіталу. Поняття норми доданої вартості і норми прибутку. Пояснення динаміки середньої норми прибутку.

Модель ідеального суспільства за К.Марксом. Капіталістичне нагромадження капіталу та його соціально-економічні наслідки. Основна суперечність капіталізму. Революційна спрямованість висновків теоретичних досліджень. Історичне значення марксизму і його сучасні оцінки.

 

Тема 3. Маржиналізм і формування неокласичного напряму

Економічної думки

 

Виникнення маржиналізму. Передвісники маржиналізму: Й. фон Тюнен, Г. Госсен, Ж. Дюпюї, А. Курно. Зміст і значення маржинальної революції. Принципові відмінності методології маржиналізму від класичної школи. Етапи маржиналістської революції – суб’єктивний і неокласичний. Відмінності методології на цих етапах. Розділення школи маржиналізму на три напрями – австрійський, математичний і неокласичний. Сучасне значення маржиналізму і неокласичної економічної теорії.

Австрійська школа граничної корисності і започаткування суб’єктивної школи політекономії. Економічні погляди К. Менгера та його учнів Ф. Візера і О. Бем-Баверка. Психологізація та суб’єктивізм економічного аналізу. Метод індивідуального господарства - «господарства Робінзона». Цінність і корисність. Теорія граничної корисності. Теорія благ. Блага першого та вищого порядків. Концепція комплементарності благ.

Математичний напрям: становлення і розвиток. Застосування В. Джевонсом математичного апарату в економічному аналізі. Модель загальної рівноваги Л.Вальраса, її значення для макроекономічного моделювання.

Кембриджська школа маржиналізму. А. Маршалл і основи неокласичного аналізу. Значення його праці “Принципи економікс”. Поява нової назви економічної науки. Методологічні принципи маршалліанської теорії. Теорія ціноутворення: корисність і попит, витрати і пропозиція. “Хрест А. Маршалла”. Частково рівноважний аналіз і мікроекономічний підхід А. Маршалла. Поняття рівноважної ціни. Введення «споживчого надлишку» та його значення для розвитку теорії суспільного добробуту. Еластичність попиту, вивчення її чинників. Врахування фактора часу. Розробки А.Маршалла в теорії граничних витрат. Виявлення ефекту спадної та постійної граничної віддачі. Оптимізація діяльності підприємства.

Розвиток американської школи маржиналізму. Проблеми виробництва і розподілу в працях Дж. Кларка. Теорія розподілу – головна проблема в роботах Дж.Кларка. Докази справедливості в системі суспільного розподілу. Економічна статика і економічна динаміка. Концепція граничної продуктивності факторів праці і капіталу.

В.Парето – італійський представник маржиналізму. Проблеми загальної рівноваги в роботах В.Парето. Відмова від каузального методу аналізу і перехід до функціонального. Ординалістський підхід в аналізі корисності. Використання кривих байдужості. Оптимум В.Парето. Поняття суспільної максимальної корисності. Умови досягнення суспільного оптимуму, роль конкуренції і державного регулювання. Вплив лозаннської школи на подальший розвиток економіко-математичного моделювання.

 

П Л А Н И С Е М І Н А Р С Ь К И Х З А Н Я Т Ь

Питання на семінарське заняття

1. Предмет історії економічних вчень. Найважливіші етапи становлення економічної думки в історії цивілізації.

2. Господарські погляди мислителів античного рабства – Ксенофонта, Платона, Аристотеля.

3. Історико-економічні передумови виникнення меркантилізму.

4. Основні риси теорії та практики меркантилізму.

5. Етапи розвитку меркантилістської доктрини: пізній та ранній меркантилізм.

 

Контрольні запитання

1. Що вивчає історія економічних вчень?

2. Які економічні вчення належать до епохи доринкової економіки?

3. Які економічні школи виникли в період нерегульованої ринкової економіки?

4. Які економічні вчення утворилися в епоху регульованої ринкової економіки?

5. Коли відбулося становлення економіки як самостійної науки?

6. Хто був виразниками економічних думок у стародавні часи?

7. Які дві основні риси були притаманні економічній думці давнини?

8. Що таке азіатський спосіб виробництва?

9. Хто є автором терміну «економіка»? Що означає це слово?

10. Якими були погляди Ксенофонта на рабовласницький устрій, поділ праці, властивості товару, гроші?

11. Які три суспільні прошарки повинні існувати у ідеальній, з точки зору Платона, державі?

12. Як Платон ставився до приватної власності?

13. Чому Аристотеля вважають за «першого економіста»?

14. Які види діяльності Аристотель вважав етичними (економіка), а які – неетичними (хрематистика)? Чому?

15. Що є причиною виникнення грошей, за думкою Аристотеля?

16. Які зміни у господарстві країн західної Європи спричинили появу меркантилізму?

17. Як епоху меркантилізму називав К.Маркс?

18. Чому зросла роль торгівельної буржуазії в період меркантилізму?

19. Від яких слів походить термін «меркантилізм»?

20. Хто були першими меркантилістами? Чи були це вчені?

21. Чи був меркантилізм першою цілісною системою поглядів?

22. Яку сферу, за термінологією Аристотеля, представляв меркантилізм?

23. Яку економічну проблему уперше поставили меркантилісти?

24. Розкрийте погляди меркантилістів на багатство та його джерело.

25. Назвіть основні пункти ідеології меркантилістів.

26. Якою є роль держави при створенні багатства країни, за думкою меркантилістів?

27. Який метод дослідження використовували меркантилісти?

28. Авторами якої політики були меркантилісти – лібералізму чи протекціонізму? Обґрунтуйте відповідь.

29. Назвіть представників раннього меркантилізму.

30. Розкрийте суть теорії грошового балансу ранніх меркантилістів. Чому вона зазнала краху?

31. Чим відрізнявся пізній меркантилізм?

32. Розкажіть про теорію торгівельного балансу та економічні методи у господарюванні, запропоновані пізніми меркантилістами.

33. В чому полягає заслуга А. де Монкретьєна щодо назви економічної науки?

 

Питання на семінарське заняття

1. Загальний внесок класичної школи до розвитку економічної науки. Відмінності методології класичної школи від методології меркантилізму.

2. Започаткування класичної політичної економії В.Петті.

3. Вчення школи фізіократів. Ф.Кене і його праця «Економічна таблиця».

4. А.Сміт – теоретик економічного лібералізму. Його розробки і вплив на розвиток економічної науки.

5. Розвиток смітіанських ідей в роботах Д.Рікардо.

6. Ж.Б.Сей – автор трьохфакторної теорії і закону ринків.

7. Внесок Т.Мальтуса до економічної науки. Зміст теорії народонаселення.

8. Доктрини соціальних реформ і економічні погляди Дж.С. Мілля.

9. Марксистська економічна теорія.

 

Контрольні запитання

1. Коли виникла класична політекономія?

2. Чому цю школу називають «класичною» і першою «науковою» школою?

3. Яке змістове навантаження надала класична школа терміну «політична економія»?

4. В чому полягає принцип повного laissez faire, запропонованого класиками?

5. Які методи наукового аналізу використовували представники класичної школи?

6. На якому предметі економіки зосередили свою увагу класики, на відміну від меркантилістів?

7. Яким був погляд класиків на виникнення грошей?

8. Назвіть етапи розвитку класичної політекономії та представників кожного етапу.

9. Хто вважається основоположником («батьком», за визначенням К.Маркса) класичної політекономії в Англії?

10. Що В.Петті вважав за багатство та його джерело? Як він ставився до землі та праці?

11. Яку чотири фактори, за думкою В.Петті, беруть участь в створенні продукту? Які з них є основними?

12. Розкрийте погляди В.Петті на ціну товару і заробітну плату.

13. Назвіть представників школи фізіократів та період її виникнення.

14. В чому вбачали джерело багатства фізіократи?

15. Розкажіть про поняття «чистого продукту», розкритого в роботах Ф.Кене. Де він утворюється?

16. На які три класи поділяв суспільство Ф.Кене? Який з них він вважав головним?

17. Хто з фізіократів ввів в обіг термін «відтворення»? В якій праці описаний відтворювальний процес і в чому він полягає?

18. Розкрийте зміст понять «початкові» та «щорічні» аванси в термінології Ф.Кене.

19. За яку працю нам відомий А.Сміт?

20. Опишіть принцип економічного лібералізму як природного порядку А.Сміта.

21. Які дві властивості товару виділяв А.Сміт і яку з них вивчав?

22. Що таке «догма Сміта»?

23. Яку сферу А.Сміт вважав продуктивною, а яку – ні?

24. Що показує відомий приклад А.Сміта, пов'язаний з булавочною мануфактурою?

25. Розкрийте суть «економічної людини», за А.Смітом.

26. Що таке «невидима рука»? Як вона слугує інтересам суспільства і чи відбувається це свідомо?

27. Як ставився А.Сміт до вільної конкуренції і монополії?

28. Чи був Д.Рікардо в цілому послідовником А.Сміта?

29. Якою була головна тема в роботах Д.Рікардо?

30. Сформулюйте «залізний закон заробітної плати» Д.Рікардо.

31. Розкажіть про теорію земельної ренти Д.Рікардо.

32. Як Д.Рікардо обґрунтовував тенденцію прибутку до зниження?

33. Який внесок Д.Рікардо зробив в теорію міжнародної торгівлі?

34. Як визначав економічну науку Ж.Б.Сей?

35. В чому полягає трьохфакторна теорія виробництва Ж.Б.Сея? Чи можна віднести Сея до прихильників трудової теорії вартості?

36. Сформулюйте «закон ринків» Ж.Б.Сея. Який висновок щодо макроекономічного регулювання випливає з цього закону?

37. Яку теорію висунув Т.Мальтус щодо населення Землі? Як вона пов’язана з економікою?

38. Чому Т.Мальтус песимістично ставився до збагачення людства?

39. Чи був Т.Мальтус прихильником закону ринків Сея?

40. Як Т.Мальтус обґрунтовував можливість виникнення криз перевиробництва?

41. Хто такі «треті особи», за Т.Мальтусом, і як вони можуть сприяти подоланню криз?

42. Чому Дж.С.Мілля називають «синтезатором ідей класичної школи»?

43. Які суспільні зміни поставили під сумнів принцип лібералізму А.Сміта, внаслідок чого класична політекономія потребувала реформізму?

44. Назвіть основні наукові досягнення Дж.С.Мілля.

45. Які фази виробництва запропонував Дж.С.Мілль?

46. Які два типи законів розглядав Дж.С.Мілль?

47. Які закони – виробництва чи розподілу – Дж.С.Мілль вважав постійними, а які такими, що їх можна змінити?

48. Чи було обґрунтованим протиставлення Дж.С.Міллем законів виробництва і законів розподілу?

49. Чи убачав Дж.С.Мілль позитивну роль держави щодо участі в суспільних економічних процесах? Чи залишався він при цьому прихильником принципу повного laissez faire?

50. Яке судження висував Дж.С.Мілль щодо соціалістичного устрою суспільства?

51. Чи вважав Дж.С.Мілль суперечності між найманими працівниками і власниками засобів виробництва такими, що їх неможливо подолати? Якщо ні, то які способи подолання він пропонував?

52. Як називається основна праця К.Маркса?

53. З якими суспільними подіями було пов’язано виникнення марксизму?

54. На яких методологічних засадах побудував своє вчення К.Маркс?

55. Що таке базис і надбудова?

56. Як К.Маркс розвинув модель кругообігу Ф.Кене?

57. Які два види вартості містить товар, за К.Марксом? Якими відповідними типами праці вони утворені?

58. Розкрийте суть теорії доданої вартості.

59. Чим відрізняється «праця» від «робочої сили»?

60. Завдяки чому утворюється додана вартість?

61. Коли гроші стають капіталом, за думкою К.Маркса? Якою є формула капіталістичного обміну?

62. Назвіть дві передумови виникнення капіталу, які описані К.Марксом.

63. Сформулюйте загальний закон капіталістичного накопичення К.Маркса.

64. На які два частини поділяє К.Маркс капітал?

65. Напишіть формулу вартості товару, за К.Марксом.

66. Що таке органічна побудова капіталу, норма експлуатації (норма доданої вартості) і норма прибутку?

67. Яке пояснення надав К.Маркс щодо динаміки середньої норми прибутку? Чи має вона тенденцію до підвищення?

68. В чому полягає основна суперечність капіталізму в теорії марксизму?

69. Якою є перспектива розвитку капіталізму, з точки зору прихильників марксизму?

70. Чому К.Маркс був прихильником революційних перетворень?

71. Обрисуйте основні риси «ідеального» суспільства майбутнього за К.Марксом.

НАПРЯМУ ЕКОНОМІЧНОЇ ДУМКИ

Питання на семінарське заняття

1. Суть «маржиналістської революції» та її методологічні засади.

2. К.Менгер – засновник австрійської школи маржиналізму.

3. Математичне відгалуження маржиналізму – У.Джевонс і Л.Вальрас.

4. Теорія попиту і пропозиції А.Маршалла.

5. Вчення Дж.Кларка і В.Парето.

 

Контрольні запитання

1. Чому маржиналізм вважають переворотом в економічній науці і навіть називають «маржиналістською революцією»?

2. Коли відбулася «маржиналістська революція»?

3. Що означає в перекладі слово «маржинальний»?

4. Від чого, за поглядами маржиналістів, залежить ціна?

5. Як змінився предмет економічної науки з появою маржиналістської течії?

6. В чому полягає суть граничного аналізу? В яких сферах його застосовували?

7. Яка сфера була пріоритетною для маржиналістів – виробництва чи споживання?

8. Який метод дослідження став домінуючим у маржиналізмі?

9. Що таке аналіз «робінзонади»?

10. Дайте визначення принципу економічної раціональності.

11. За яких умов стан індивіда є раціональним, з точки зору маржиналізму?

12. В чому полягає принцип психологізму в маржиналістській теорії?

13. Який підхід цікавив маржиналістів – статичний чи динамічний?

14. Назвіть трьох вчених, з іменами яких пов’язують появу маржиналізму. Хто з них вважається все ж таки засновником цього напряму економічної науки?

15. Як називають перший і другий етапи маржиналізму? Чим відрізняються ці етапи?

16. Назвіть представників австрійської школи, засновників математичного напряму та авторів неокласичного відгалуження маржиналізму.

17. Яким чином К.Менгер визначав вартість товарів через категорію корисності?

18. Який зміст вкладав К.Менгер в поняття «благо»? За яким критерієм він поділяв блага на економічні та неекономічні?

19. Розкрийте принцип комплементарності благ К.Менгера.

20. Який тип рівноваги розглядає Л.Вальрас в своїх математичних моделях?

21. Чи є реалістичною модель рівноваги Л.Вальраса? Обґрунтуйте відповідь.

22. Назвіть головну працю А.Маршалла. Яку нову назву запропонував цей вчений для економічної науки і чому?

23. Що таке «хрест Маршалла»?

24. Яким чином А.Маршалл пов’язував криві попиту і пропозиції з корисністю та витратами?

25. Що таке «часткова рівновага» в працях А.Маршалла?

26. Дайте означення рівноважної ціни А.Маршалла. Чи є вона завжди незмінною?

27. Що таке «споживацький надлишок»?

28. Які розробки А.Маршалла стосуються еластичності попиту?

29. Які закономірності щодо зв’язку середніх витрат з масштабом виробництва винайшов А.Маршалл?

30. Хто з маржиналістів вперше розділив усі витрати на постійні та змінні?

31. Назвіть вченого – засновника американського маржинналізму.

32. Яку основну проблему розглядав в свої роботах Дж.Кларк?

33. На які три розділи Дж.Кларк поділив економічну науку?

34. Що таке статика і динаміка, з точки зору Дж.Кларка?

35. В чому полягає суть теорії граничної продуктивності факторів виробництва Дж.Кларка?

36. Чим в теорії Дж.Кларка визначається рівень ціни конкретного фактора виробництва (наприклад, рівень зарплати чи відсотка на капітал)?

37. На якій проблемі зосередився в своїх дослідженнях В.Парето?

38. В чому полягає ідея ранжування корисностей В.Парето і його теорія порядку переваг?

39. Що означали і для чого використовувались криві байдужості В.Парето?

40. Розкрийте зміст «оптимуму Парето».

 

Питання на семінарське заняття

1. Змістове навантаження терміну «інституціоналізм». Предмет вивчення економіки теоретиками інституціоналізму.

2. Критика інституціоналістами неокласичної теорії політекономії.

3. Соціально-психологічний напрям інституціоналізму і його засновник Т.Веблен. Основна суперечність капіталізму за Т.Вебленом.

4. Теорія соціального миру в роботах юридичного інституціоналіста Дж.Р.Коммонса.

5. У.К.Мітчелл – автор статистичного відгалуження інституціоналізму. Прогнозування економічної кон’юнктури.

6. Післявоєнний інституціоналізм і «нове індустріальне суспільство» Дж.К.Гелбрейта.

 

Контрольні запитання

1. З якими економічними змінами було пов’язане виникнення інституціоналізму? Коли це відбулося?

2. Які завдання ставив перед собою інституціоналізм?

3. Що означає термін «інститут»? Які категорії і явища представники інституціоналізму відносили до інститутів?

4. Як змінився предмет економічної науки з появою течії інституціоналізму? Чи став він вужчим?

5. Які позиції ортодоксальної класичної теорії критикували інституціоналісти?

6. Чи підтримували прихильники інституціоналізму модель «економічної людини» з її раціональним мисленням? Обґрунтуйте відповідь.

7. Що означає «віра у міждисциплінарний підхід», яку приписують інституціоналістам?

8. Як інституціоналісти ставилися до пошуку неокласиками статичної рівноваги?

9. Які етапи пройшов в своєму розвитку інституціоналізм? Вкажіть їхню кількість, назву та представників.

10. Хто вважається засновником інституціоналізму? Який напрям інституціоналізму представляв цей вчений?

11. Що означає термін «еволюційна економічна наука», про який говорив Т.Веблен?

12. На яку біологічну теорію спирався Т.Веблен в своїх дослідженнях? Які аналогії він проводив з економікою?

13. Які три інстинкти, за Т.Вебленом, є підґрунтям для розвитку економічної поведінки людини?

14. Що таке «індустрія» і «бізнес» в теорії Т.Веблена?

15. Який клас Т.Веблен іменував «праздним» і чому?

16. Опишіть «ефект Веблена». Чи існує він в нинішній час?

17. Чому «праздний клас» гальмує розвиток економіки і суспільства? Як його вчинки впливають на інших людей?

18. В чому полягає суперечність капіталізму, з точки зору Т.Веблена?

19. В який спосіб прискорення науково-технічного прогресу, за Т.Вебленом, може змінити «старий порядок»?

20. Які шляхи реформування суспільства бачив Т.Веблен?

21. Яке відгалуження інституціоналізму представляв Дж.Коммонс?

22. Що є інститути, за думкою Дж.Коммонса?

23. В чому полягає суть теорії угод, яку розробив Дж.Коммонс?

24. Що вкладав Дж.Коммонс у поняття «вартість товару»?

25. В який спосіб Дж.Коммонс пропонував розв’язувати соціальні конфлікти в бізнесі?

26. Які стадії розвитку проходить капіталізм, з точки зору Дж.Коммонса?

27. Якого значення Дж.Коммонс надавав державі у врегулюванні соціальних конфліктів?

28. Хто є засновником кон’юнктурно-статистичного інституціоналізму?

29. Опишіть досягнення У.Мітчелла в сфері економіки.

30. Які прогнози уперше зробив У.Мітчелл?

31. Чим післявоєнний інституціоналізм відрізнявся від інституціоналізму 30-х рр. ХХ ст.?

32. Що досліджував в своїх працях Дж.Гелбрейт?

33. Поясніть зміст, який вкладав Дж.Гелбрейт в поняття «ринкова» і «планувальна» система.

34. Що таке, за Дж.Гелбрейтом, «крупна (зріла) корпорація»?

35. Які дві стадії проходить у своєму розвитку корпорація, за думкою Дж.Гелбрейта?

36. Що таке техноструктура?

37. Які особисті інтереси має техноструктура?

38. Яку роль виконує техноструктура в корпорації?

39. Що таке «революція тих, хто управляє», за Дж.Гелбрейтом?

40. Назвіть ознаки «нового індустріального суспільства» Дж.Гелбрейта.

41. Поясніть, яку «презумпцію нерівності» між ринковою та планувальною системами убачав Дж.Гелбрейт.

42. Які рекомендації щодо державного регулювання економіки давав Дж.Гелбрейт?

Питання на семінарське заняття

1. Життєвий та творчий шлях Дж.М.Кейнса.

2. Основні ідеї кейнсіанського підходу.

 

Контрольні запитання

1. Назвіть засновника течії кейнсіанства.

2. Яку основну працю написав Дж.М.Кейнс? В якому це було році?

3. Чому ідеї Дж.М.Кейнса називають «революційними»?

4. Що доводив Дж.М.Кейнс в своїй головній праці?

5. Чи враховував Дж.М.Кейнс в своїх дослідженнях неекономічні фактори? Якщо так, то які саме?

6. Яку нову сферу економічної науки започаткував Дж.М.Кейнс?

7. Як Дж.М.Кейнс спростував «закон ринків» Сея? Яку ідею він висунув натомість?

8. Що таке «ефективний попит»?

9. В чому Дж.М.Кейнс вбачав основну причину економічних криз?

10. На які частини Дж.М.Кейнс поділяє сукупний попит?

11. Розкрийте суть «основного психологічного закону» Дж.М.Кейнса.

12. Які дві причини викликають недостатність ефективного попиту, за теорією Дж.М.Кейнса?

13. Що таке «перевага ліквідності»?

14. Яким чином надмірне зберігання шкодить розвитку економіки?

15. Яку роль надавав Дж.М.Кейнс інвестиціям?

16. Що таке «мультиплікатор інвестицій»? Як він діє?

17. Які заходи державного макроекономічного регулювання пропонував Дж.М.Кейнс задля подолання економічних криз?

18. Як у практиці були реалізовані ідеї і пропозиції Дж.М.Кейнса?

19. Чому кейнсіанство зазнало кризи у 60-70-ті рр. ХХ ст.?

Питання на семінарське заняття

1. Поява та ознаки неоліберальної течії.

2. Фрайбурзька школа ордоліберализму. Теорія економічних порядків В.Ойкена.

3. Школа монетаристів у США. М.Фрідмен і його економічні погляди.

4. Лондонська школа неолібералів. Ф.Хайек як «батько неолібералізму».

5. Теорія пропозиції.

6. «Неокласичний синтез» П.Самуельсона.

Контрольні запитання

1. Коли виник неолібералізм?

2. За що критикували неоліберали кейнсіанців?

3. Які принципи відстоювали неоліберали?

4. Яку роль відводили неоліберали державному регулюванню в економічній сфері?

5. Які школи неолібералізму вам відомі? Назвіть їхніх ідеологів і представників.

6. Яку назву мала німецька школа неолібералів на чолі з В.Ойкеном?

7. Хто ввів в обіг поняття «соціальне ринкове господарство? Що означає цей термін?

8. Яким чином економічне господарювання порівнювалось з футбольною грою в прикладі Рьопке-Ерхарда?

9. Які принципи соціального ринкового господарства сформулювали ордоліберали?

10. Розкажіть про теорію господарських порядків В.Ойкена.

11. Які два типи економічних порядків виділив В.Ойкен?

12. Як реалізовувались неоліберальні ідеї в Німеччині у післявоєнні роки?

13. Які фактори сприяли «західнонімецькому диву» реформування?

14. Яку роль відіграв у реформування німецької економіки Л.Ерхард?

15. Як називалась школа неолібералів у США?

16. Які ідеї відстоювали монетаристи?

17. Який фактор монетаристи вважали визначальним у розвитку економіки?

18. В чому полягає рівняння обміну І.Фішера?

19. Розкажіть про «грошове правило» М.Фрідмена.

20. Що означає «природній рівень безробіття» - термін, запроваджений М.Фрідменом?

21. Чи були монетаристи прихильниками державного регулювання?

22. Кого з представників неолібералізму називають «батьком неолібералізму»? Чому?

23. Як Ф.Хайек ставився до вільної конкуренції? До державного регулювання?

24. Що означає термін Ф.Хайека «спонтанний економічний порядок»?

25. Чому Ф.Хайек називає конкуренцію процедурою відкриття?

26. Як Ф.Хайек ставився до соціалістичних ідей?

27. Чи були реалізовані ідеї Ф.Хайека у практиці?

28. В чому полягає суть теорії пропозиції? Чи можна вважати її цілісною теоретичною концепцією? Обґрунтуйте відповідь.

29. Вчені якої країни розробили теорію пропозиції?

30. За що автори теорії пропозиції критикували кейнсіанські ідеї?

31. В чому полягає ефект Лаффера?

32. Які практичні рекомендації надавали автори теорії пропозиції?

33. Як називають економічну політику, через яку були реалізовані деякі ідеї теоретиків пропозиції?

34. Поясніть, в чому полягає «неокласичний синтез» П.Самуельсона.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ (ІСПИТ)

 

1. Предмет і завдання курсу історії економічних вчень. Структура курсу історії економічних вчень.

2. Економічна думка Античного Світу: внесок до економічної науки стародавніх філософів Ксенофонта, Платона, Аристотеля.

3. Поява економічної концепції меркантилізму. Ідеологія меркантилістів.

4. Ранній та пізній меркантилізм: принципи та відмінності.

5. Загальна характеристика школи класичної політичної економії, її внесок в розвиток економічної науки.

6. Перший етап розвитку класичної політекономії: дослідження В.Петті і поява школи фізіократів на чолі з Ф.Кене.

7. Другий етап розвитку класичної політекономії: вчення А.Сміта.

8. Третій етап розвитку класичної політекономії: розробки Д.Рікардо, Ж.Б.Сея і Т.Мальтуса.

9. Четвертий етап розвитку класичної політекономії: економічна теорія Дж.С.Мілля і поява марксизму.

10. Виникнення маржиналізму та особливості його ідеології.

11. Перший етап «маржинальної революції»: погляди основоположника маржиналізму К.Менгера і розробки математичного напряму в роботах У.Джевонса і Л.Вальраса.

12. Другий етап «маржинальної революції»: поява неокласичного напряму політекономії в розробках А.Маршалла.

13. Економічні погляди маржиналістів-неокласиків Дж.Б.Кларка і В.Парето.

14. Теорія інституціоналізму. Предмет аналізу та основні риси інституціоналізму.

15. Соціально-психологічний інституціоналізм Т.Веблена.

16. Соціально-правовий (юридичний) інституціоналізм Д.Коммонса.

17. Емпіричний (кон'юнктурно-статистичний) інституціоналізм У.Мітчелла.

18. Післявоєнний інституціоналізм: теорія «нового індустріального суспільства» Дж.К.Гелбрейта.

19. Теоретична система та практичні рекомендації Дж.М.Кейнса.

20. Неоліберальні ідеї: ордолібералізм В.Ойкена, монетаризм М.Фрідмена і правий неолібералізм Ф.Хайека.

21. Розвиток неолібералізму у 70-ті рр. ХХ ст.: теорія економіки пропозиції.

22. Неокласичний синтез П.Самуельсона.

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бартенев С. А. Экономические теории и школы (история и современность): Курс лекций.- М.: БЕК, 1996.

2. Бартенев С. А. История экономических учений в вопросах и ответах. - М.: Юристъ, 1998.

3. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе: Пер. с англ.-. М.: «Дело Лтд», 1994.

4. Гусейнов Р.М., Горбачёва Ю.В., Рябцева В.М. - История экономических учений. - Новосибирск, 2000.

5. Жид Ш., Рист Ш. История экономических учений: Пер. с англ. - М.: Экономика, 1995.

6. История экономических учений. В 2-частях./ Василевский Е.Г. и др.- М.: МГУ, 1989.

7. История экономических учений / Под. ред. Автономова, О.Ананьина, Н. Макашевой: Уч. пособие. - М.: ИНФРА – М., 2000.

8. История экономических учений: Учебное пособие / Под ред. А.Г. Худокормова. – М.: Изд-во МГУ, 1994.

9. Історія економічних учень. В 2-частинах /В.Базілевіч.- К.: Знання, 2005.

10. Історія економічних учень./ Л.Я. Корнійчук.- К.: КНЕУ, 2002.

11. Косов В.В. Історія економічних учень: Тексти лекцій для студ.економ.спец. - Харків: ДАМГ, 2003.

12. Лановик Б., Матисякевич З., Матейко Р. Економічна історія світу і України: Підручник. – К., 2006.

13. Леоненко П.М., Юхименко П.І. Економічна історія: Навч. Посіб. К.:Знання-Прес, 2004. – 499с

14. Лісовицький В.М. Історія економічних вчень.- К.: ЦНЛ, 2004.

15. Майбурд Е. М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. — М.: Дело; Вита-Пресс, 1996.

16. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1968.

17. Юхименко П.І., Леоненко П.М. Історія економічних учень.- Х.:Знання-прес, 2002.

18. Ядгаров Я.С. История экономических учений.- М.: ИНФРА-М., 2006.

Список літератури

Обсяг реферату – 10-15 сторінок формату А4 (друкованих чи написаних від руки). Обсяг третього розділу не повинен бути меншим за 5-7 сторінок.

 

 

Википедия Лауреаты Нобелевской премии по экономике в 1976—2000 годах

Милтон Фридман (1976) • Бертиль Олин + Джеймс Мид (1977) • Герберт Саймон (1978) • Теодор Шульц + Артур Льюис (1979) • Лоуренс Клейн (1980) • Джеймс Тобин (1981) • Джордж Стиглер (1982) • Жерар Дебрё (1983) • Ричард Стоун (1984) • Франко Модильяни (1985) • Джеймс Бьюкенен (1986) • Роберт Солоу (1987) • Морис Алле (1988) • Трюгве Хаавельмо (1989) • Гарри Марковиц + Мертон Миллер + Уильям Шарп (1990) • Рональд Коуз (1991) • Гэри Беккер (1992) • Роберт Фогель + Дуглас Норт (1993) • Джон Харсаньи + Джон Нэш + Райнхард Зелтен (1994) • Роберт Лукас (1995) • Джеймс Миррлис + Уильям Викри (1996) • Роберт Мертон + Майрон Шоулз (1997) • Амартия Сен (1998) • Роберт Манделл (1999) • Джеймс Хекман + Дэниел Макфадден (2000)

 

Полный список • (1969—1975) • (1976—2000) • (2001—2025)

[скрыть] п·о·р Лауреаты Нобелевской премии по экономике
1969—1975	Фриш / Тинберген (1969) • Самуэльсон (1970) • Кузнец (1971) • Хикс / Эрроу (1972) • Леонтьев (1973) • Мюрдаль / Хайек (1974) • Канторович / Купманс (1975) Лауреаты Нобелевской премии по экономике в 1969—1975 годах Рагнар Фриш / Ян Тинберген (1969) • Пол Самуэльсон (1970) • Саймон Кузнец (1971) • Джон Хикс / Кеннет Эрроу (1972) • Василий Леонтьев (1973) • Гуннар Мюрдаль / Фридрих фон Хайек (1974) • Леонид Канторович / Тьяллинг Купманс (1975)
1976—2000	Фридман (1976) • Олин / Мид (1977) • Саймон (1978) • Шульц / Льюис (1979) • Клейн (1980) • Тобин (1981) • Стиглер (1982) • Дебрё (1983) • Стоун (1984) • Модильяни (1985) • Бьюкенен (1986) • Солоу (1987) • Алле (1988) • Хаавельмо (1989) • Марковиц / Миллер / Шарп (1990) • Коуз (1991) • Беккер (1992) • Фогель / Норт (1993) • Харсани / Нэш / Зелтен (1994) • Лукас (1995) • Миррлис / Викри (1996) • Мертон / Скоулз (1997) • Сен (1998) • Манделл (1999) • Хекман / Макфадден (2000)
2001—2025	Акерлоф / Спенс / Стиглиц (2001) • Канеман / Смит (2002) • Ингл / Грэнджер (2003) • Кидланд / Прескотт (2004) • Ауман / Шеллинг (2005) • Фелпс (2006) • Гурвиц / Мэскин / Майерсон (2007) • Кругман (2008) • Уильямсон / Остром (2009) • Даймонд / Мортенсен / Писсаридес (2010)

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до вивчення курсу “Історія економічних Вчень”

і підготовки до семінарських занять

для студентів 1 курсу денного відділення спеціальності

«Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

 

Укладач:

 

МАЗУР ОЛЕНА ЄВГЕНІЇВНА,

кандидат економічних наук, доцент

кафедри економіки та управління

Одеського національного університету

ім. І.І.Мечникова

 

 

Одеса - 2013

Т Е М И І З М І С Т К У Р С У