Звітній матеріал виконання виконання «Кільця Ландольта».

Картки виконання дітьми методики до психокорекційної програми та після.

Стимульний матеріал.

1) Опис методики «Кільця Ландольта».

2) Зміст розвиваючих та рухливих ігор для проведення у групі.

Висновки.

Список використаної літератури.

Література до психокорекційної програми

1. Барташнікова І. А., Барташніков О. О.Розвиток уваги та навиків навчальної діяльності у дітей 5-7 років: Тести та ігри. – Тернопіль: Богдан, 1998. – 48с.

2. Графічні методики в психодіагностиці та психокорекції: Навч. посіб. / І.А. Слободянюк (упоряд.). – Вінниця: Континент-ПРИМ, 2000. – 28с.

3. Истратова О.Н. Практикум по психокоррекции: игры, упражнения, техники: развитие общей моторики и координации движений, коррекция эмоциональной сферы, трудностей поведения и характера, развитие мышления, воображения, памяти, формирование навыков общения, формирование личности, релаксационные игры и упражнения. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2008. – 349 с.

4. Кузикова С.Б. Коррекция познавательной деятельности детей дошкольного и школьного возраста: Практикум к курсу "Основы возрастной психокоррекции": Учеб. пособие. – Сумы: ИПП "Мрія-1" ЛТД, 1997. – 143с.

5. Мисюк Н.С. Структура и коррекцияповедения человека. – Минск, Наука и техника, 1980. – 77 с.

6. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: в 2-х книгах. – М., Владос, 1999. – Книга 1: Система работы психолога с детьми разного возраста. – 239с.

7. Розвиток дрібної моторики, уваги та уявлення дітей молодшого шкільного віку: Комплексна методика розвитку / О.В. Дацун (уклад.). – Хмельницький: НВП "Евріка" ТОВ, 2003. – 27с.

8. Цимбалюк І.М.Психологічне консультування та корекція: Навч. посібник. – Рівне: ЦНТІ, 2001. – 111с.

9. Шевандрин Н.И.Психодиагностика, коррекция и развитие личности. – М.: Владос, 1998. – 512с.

10. Шмаров С., Безбородова Н. От игры к самовоспитанию: Сборник игр-коррекций. – М., Прагма, 1995. – 198с.

 

 

Модуль 3

Під час проходження психологічної практики в старших класах спеціальної школи студенти-практиканти проводять психолого-педагогічне вивчення колективу учнів - старшокласників. Результати експериментальних досліджень оформляють у вигляді розгорнутої психолого-педагогічної характеристики на колектив учнів старших класів.

Звітна документація складається із психолого-педагогічної характеристики колективу старшокласників спеціальної школи, щоденника спостережень із протоколами проведених психологічних досліджень, завіреними практичним психологом, вчителем, вихователем.

Вимоги до характеристики

1. Розкриваючи ту або іншу особливість спілкування учнів у контактних групах (мала, первинна, умовна, реально формальна, неформальна, референтна) і самої природи контактів (за емоційними відносинами, діловими зв'язками, інтересами, способу виконання завдання й ін.), варто давати можливо більш повний їхній опис, використовуючи для цього найбільш характерні факти поводження й дані експерименту. Наявність фактичного матеріалу й аргументація психолого-педагогічних висновків - обов'язкова умова характеристики.

2. Глибина характеристики буде визначатися ступенем розкриття справжніх психологічних причин прояву відповідних особливостей колективу учнів і заходів педагогічного впливу, що рекомендуються, з урахуванням цих причин.

3. Характеристика пишеться окремим документом, на титульному аркуші якого вказується, на що (кого) і ким вона складена. Відзначається також, протягом якого часу проводилося вивчення класу і якими методами. Готова характеристика повинна бути завірена (але не оцінена) класним керівником і практичним психологом.

4. Психолого-педагогічна характеристика здається разом з іншою документацією по педпрактиці, перевіряється й оцінюється викладачем кафедри корекційної педагогіки і спеціальної психології.

Зразок схеми вивчення і складання

Психологічної характеристики на клас спеціальної школи

I.Загальні відомості про клас: школа, №.___, клас___, усього учнів___, хлопчиків___, дівчаток_____.

Склад класу за діагнозом (відповідно до діагнозів, за інструкцією із прийому дітей у допоміжну школу (олігофренія: легка розумова відсталість; органічна деменція інфекційного походження (менінгіти, енцефаліти); травматична деменція; шизофренічна деменція; епілептична деменція; інші психічні захворювання).

Склад класу за клінічними варіантами психічного дефекту (неускладнена форма; з порушеннями нейродинаміки (збудливі, загальмовані), аналізаторів (мови, слуху, зору, моторики), психопатоподібними формами поводження; глибокими порушеннями особистості (лобовий синдром) – за класифікацією М.С.Певзнер.

Фізичний розвиток, стан здоров'я учнів класу.

Дефекти мовного розвитку

Суспільне життя класу (чи є актив, інтерес до суспільних справ, виконання суспільних доручень, свідомість учнів і т.д.)

Склад класу за віком, кількості років перебування в масовій школі, у допоміжній школі.

Скільки років більшість учнів перебуває в даному колективі.

II. Сімейні умови життя.

III. Успішність і дисципліна в класі.

Успішність з окремих дисциплін у поточному навчальному році. Учні, що навчаються на "12, 11,10"- високий рівень,; "9, 8,7"- достатній рівень "6,5,4 – середній рівень; "3,2,1" – низький рівень. Учні, що мають значні утруднення в навчанні. Причина неуспішності. Характер труднощів у навчанні (з урахуванням структури психічного дефекту); з чим пов’язаний.

Учні, що навчаються за індивідуальною програмою. Відношення до навчальної діяльності (активні, пасивні, позитивні, негативні). Форми завдань, що переважають у навчальній діяльності (усні або письмові вправи, практичні й т.д.).

Учні зі зразковим поводженням. Діти з порушеним поводженням. Аналіз причин порушення поводження на основі структури психічного дефекту, конкретних обставин порушення, педагогічний стиль, методи вирішення конфліктів.

IV. Відношення учнів до трудової діяльності

V. Взаємини в учнівському колективі.

Формальні й неформальні лідери класу. Характеристика класного активу і його роль у житті класу: індивідуальність, наполегливість, вимогливість до себе й інших. Основа авторитету. Турбота про товаришів. Відношення до суспільної думки. Роль активу в роботі вчителя, характеристика мікрогруп у колективі. Характеристика лідерів, ізольованих учнів. Особливість відносин між хлопчиками й дівчатками.

(Методики: дослідження самооцінки за методикою Т.В. Дембо - С.Я. Рубінштейн; дослідження самооцінки за методикою Де-Греефе; дослідження рівня домагань за методикою Хоппе; дослідження рівня домагань за методикою Б.И. Бежанишвили;)

Рекомендована література:

1. В.М. Блейхер. Клінічна патопсихологія. Ташкент., «Медицина», 1976.)

2. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологічна діагностика. К., 1986.

3. Коломинський Н.Л. Розвиток особистості учнів допоміжних шкіл. Київ, 1978.

4. Практикум по психології розумово відсталої дитини. Укл. А.Д. Віноградова. – Москва.: Просвещение, 1985.

 

Традиції колективу (наявність суспільної думки, почуття колективної відповідальності, гордість за клас, школу). У яких випадках думка вчителя користується й не користується підтримкою класу (на конкретних прикладах)?

Вплив колективу на окремих учнях. Згуртованість колективу при оцінці вчинків товаришів, виконанні суспільних доручень. Педагогічні засоби, що вживаються, по формуванню колективу й створенню позитивного мікроклімату в класі.

VI. Роль класного колективу в житті школи

Взаємовідносини колективу класу з іншими класними колективами. Участь класу в суспільному житті школи (чергування, суспільно-корисна праця, змагання, участь у зборах, позакласних заходах (у т.ч. гуртках, ранках, святах). Профіль спільного інтересу класу.

VII. Авторитет вчителя і вихователя, їх роль у формуванні колективу класу.

Основні методи роботи з активом класу й окремими учнями.

Облік індивідуальних особливостей учнів у роботі із класним колективом (на матеріалах конкретних прикладів). Мікроколективні відносини в організації роботи класу. Роль класного колективу у вихованні учнів.

VIII. Висновок.

Загальна характеристика класного колективу в плані його загальної цілеспрямованості й місця в загальношкільному колективі.

Психологічна оцінка стилю й методів роботи педагогів класу (учителів, вихователів) формування класного колективу.

Основні завдання й напрямки по вихованню даного класного колективу.

Література

1. Ануфриев А. Ф. Психологический диагноз. - М.: "Ось-89", 2006. - 192 с.

2. Безрукова Е.З. Забрамная С.Д. Психологічне вивчення розумово відсталих учнів. Свердловськ;1974.

3. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологічна діагностика. К., 1986.

4. Бурлачук Л.Ф, Морозов С.М. Словник-довідник з психодіагностики. К.; 1989.

5. Виготський Л. С. Діагностика розвитку й педологічна клініка важкого дитинства//Собр. соч.: В 6т. - М., 1984. -Т. 5. - С. 257-321.

6. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психології. - М.: Освіта, 1986.

7. Зейгарник Б.В. Патопсихологія. М., 1976.

8. Забрамная С.Д. Психолого-педагогічна діагностика розумового розвитку дітей. - М., 1995. - Гл. П.

9. Коломинский Н.Л. Розвиток особистості учнів допоміжної школи. К., «Рад. школа», 1978. 87 с.

10. Методика діагностики відхилень у розумовому розвитку молодших школярів та старших дошкільників. Авт кол-в: Стадненко Н,М. та інш. Київ,1998.

11. Методичні вказівки по організації й проведенню педагогічної практики в допоміжній школі. Сост.: Тарасенко Н.В, Гулак В.А., Резниченко Н.В.. - Слов'янськ: СГПИ,1990. 28 с.

12. Мягков И.Ф., Боків С.Н. Медична психологія; основи патопсихології й психопатології; Підручник для вузів. - М.; Видавнича корпорація «Логос», 1999. - 232 с.

13. Загальна психологія /Під ред. А.В.Петровського; 9-е изд., переробл. і доп.- М.: Освіта, 1986.

14. Основи спеціальної психології. Під ред. Л.В. Кузнецовой. - М.: «Академія», 2002.

15. Психолого-педагогічна діагностика/ Під ред. И.Ю. Левченко, С.Д. Забрамной. М.:Академія,2005.

16. Романова Е.С., Усанова П.Н., Потьомкіна О.Ф. Психологічна діагностика розвитку школярів у нормі й патології. М.: МГПИ ім. В.И. Леніна.,1990.

17. Рубінштейн С.Я. Експериментальні методики патопсихології й досвід їхнього застосування в клініці.М; 1970