Протоколи психодіагностичного обстеження дошкільників.

В ході докорекційно-психодіагностичного етапу узагальнюється та ­аналізується інформація про психологічні якості досліджуваної дитини, котра збирається на попередньому психодіагностичному етапі в ході бесід з батьками, вихователями, а також в ході спостереження за навчальною, ігровою та комуніка­тивною діяльністю дитини. На основі цих даних заповнюється "Докорекційна психодіагностична картка".

Докорекційна психодіагностична картка

1. Ім’я та прізвище досліджуваного__________________________________

2. Дата народження_______________________________________________

3. Група__________________________________________________________

4. Дошкільна установ______________________________________________

5. Стать__________________________________________________________

6. Характеристика провідної діяльності та загального психічного розвитку:

А) цікавість до учбових предметів: ____________________________________

Б) особливості виконання учбової діяльності: ___________________________

В) розвиток мови ___________________________________________________

Г) розвиток уваги: __________________________________________________

Д) розвиток мислення: ______________________________________________

Е) найбільш суттєві труднощі у навчанні: ______________________________

Є) типова реакція на оцінку, схвалення та зауваження вихователів________________________________________________________Ж) загальна характеристика поведінки дитини у дошкільному закладі____________________________________________________________

З) виконання режиму та правил поведінки______________________________

7. Суспільна та трудова діяльність:

А) суспільна активність______________________________________________

Б) яким видам діяльності віддає перевагу_______________________________

8. Особливості комунікативних взаємовідносин:

А) особливості взаємовідносини з батьками: ___________________________

Б) становище у групі ________________________________________________

Г) стиль взаємовідносин з ровесниками ________________________________

Д) специфічні стереотипи емоційної поведінки _________________________

9. Особливості зростання особистості:

А) інтереси ________________________________________________________

Б) найбільш явно виражені риси характеру _____________________________

11. Відомості про сім’ю та її особливості_______________________________________________________

12. Відомості про загальний стан здоров’я__________________________________________________________

_________________________________________________________________

4. Розклад психокорекційних занять з дошкільниками.

В ході психокорекційного етапу психокорекцій ний вплив повинен здійснюватися з боку трьох суб’єктів психокорекційної роботи: 1) психолога дитячого садку (роль якого виконує студент-практикант); 2) вихователя відповідної групи дитячого садку; 3) батьків дитини.

Психолог повинен забезпечити виконання курсу психокорекційних занять згідно вимогам (усього 10 занять-5 групових та 5 індивідуальних).

План проведення психокорекційного заняття.

В ході психокорекційного етапу всі заняття, які проводяться студентом-практикантом у ролі психолога дитячого садку, повинні бути спрямовані на розвиток рухів дрібної моторики руки. Центри писемності і центри інтелекту в корі головного мозку знаходяться у без­посередньої близькості і визначають взаємозалежний вплив один на одного. Ди­тина, яка має низький інтелектуальний рівень, як правило, не здатна впевнено та безпомилково здійснювати писемну діяльність. Це має особливе значення при підготовці дитини до школи, визначає степінь її шкільної зрілості, змушує прово­дити з нею додаткові (психокорекційні) заняття з розвитку руки і письма.

Кожне психокорекційне заняття (за винятком першого і останнього) за своїм змістовним наповненням складається з трьох частин:

1) роз­виваюча частина (для підвищення загальної обізнаності);

2) тренувальна частина (для тренування рухів дрібної моторики руки);

3) тренувальна частина для отри­мання практики письма.

Звітній матеріал виконання виконання «Графічного диктанту».

Картки виконання дітьми методики до психокорекційної програми та після.

Стимульний матеріал.

1) Опис методики «Графічний диктант» (за Д.Б.Ельконіним).

2) Зміст розвиваючих та рухливих ігор для проведення у групі.

Висновки.

Список використаної літератури.

Література до психокорекційної програми

1. Андреева А.Д., Воронова А.Д., Вохмянина Т.В., Гуткина Н.И. Практическая психология образования. – М.: ТЦ "Сфера", 1998. – 526с.

2. Барташнікова І.А., Барташніков О.О.Як визначити рівень розумового розвитку дитини? Діагностика готовності дітей до навчання в школі: Тести та ігри для дітей 5-7 років. – Тернопіль, Богдан, 1998. – 84с

3. Будяк Л.В. Діагностика психологічної готовності дитини до школи // Ак­туальні проблеми практичної психології. – Херсон, 2006. – С.47–50.

4. Венгер Л.А., Агаева Е.Л., Бардина Р.И., Брофман В.В., Булычева А.И.Психо­лог в детском саду. – М.: ИНТОР, 1995. – 64с.

5. Графічні методики в психодіагностиці та психокорекції: Навч. посіб. / І. А. Слободянюк (упоряд.). – Вінниця: Континент-ПРИМ, 2000. – 28с.

6. Кузикова С.Б. Коррекция познавательной деятельности детей дошкольного и школьного возраста: Практикум к курсу "Основы возрастной психокор­рекции": Учеб. пособие. – Сумы: ИПП "Мрія-1" ЛТД, 1997. – 143с.

7. Лесик В. Особливості формування психофізичної готовності дитини до шко­ли за допомогою гри // Школа першого ступеня: теорія і практика. – Переяслав-Хмельницький, 2002. – Вип.3. – С.123–134.

8. Осипова А.А. Общая психокоррекция: Учеб. пособие. – М.: Творческий Центр "Сфера", 2001. – 508с.

9. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: в 2-х книгах. – М., Владос, 1999. – Книга 1: Система работы психолога с детьми разного возра­ста. – 239с.

10. Сорокова М.Г.Система М. Монтессори. Теория и практика. – М.: Акаде­мия, 2003. – 384с.

11. Шмаров С., Безбородова Н. От игры к самовоспитанию: Сборник игр-коррек­ций. – М., Прагма, 1995. – 198с.

 

 

Модуль 2.

У шкільному закладі психокорекційна діяльність буде здійснюватися з учнями, які потребують до себе особли­вого впливу з боку психолога.. Основний акцент в психокорекційній роботі буде робитися на розвиток у них уваги, тому що саме увага дає можливість учню зосередитися на навчальному матеріалі з метою його усвідомлення та опанування, і вона являється ключовою ланкою в когнітивному ланцюжку індивіда.

Метою практики є оволодіння практичними уміннями та основними на­вичками проведення психокорекційної роботи в ролі психолога школи.

Завдання навчальної практики:

1.Ознайомлення з особливостями психокорекційної роботи в умовах шкільного закладу.

2.Поглиблення, закріплення та використання в роботі психологічних та методич­них знань, пов’язаних з особливостями та засобами психокорекційної діяль­ності.

3.Формування та вдосконалення професійно-психологічних умінь та навичок пси­хокорекційної роботи з клієнтами, що відносяться до категорії учнів молодших та старших класів.

Звітна документація складається із:

1.Індивідуальний план.

Щоденник практики.

Протоколи психодіагностичного обстеження молодших школярів.

В ході докорекційно-психодіагностичного етапу узагальнюється та аналізується інформація про психологічні якості досліджуваної дитини, котра збирається в ході бесід з батьками, вихователями, а також в ході спостереження за навчальною, ігровою та комунікативною діяльністю дитини. На основі цих даних заповнюється «Докорекційна психодіагностична картка».

Докорекційна психодіагностична картка

 

1. Ім’я та прізвище досліджуваного: __________ _______________________

2. Дата народження: ______________________________________________

3. Освітня установа: _____________________________________________

4. Клас: _____ ______________________________________________________

5. Стать: ________________________________________________________

6. Характеристика провідної діяльності та загального психічного розвитку:

А) цікавість до учбових предметів: ____________________________________

Б) особливості виконання учбової діяльності: __________________________

В) розвиток мови: __________________________________________________

Г) розвиток уваги: _ ___ _____________________________________________

Д) розвиток мислення: _ _ ___________________________________________

Е) найбільш суттєві труднощі у навчанні: __ ___________________________

Є) типова реакція на оцінку, схвалення та зауваження вчителя:___________________________________________________________

Ж) загальна характеристика поведінки дитини у школі:_______________________________________­­­­­­_____________________

7. Суспільна та трудова діяльність:

А) суспільна активність: _ _ _________________________________________

Б) яким видам діяльності віддає перевагу: _____________________________

8. Особливості комунікативних взаємовідносин:

А) особливості взаємовідносини з батьками: _ _________________________________________________________________

Б) становище у групі _ _ _____________________________________________

В) особливості взаємовідносин з іншими дітьми_____________________________________________________________

Г) стиль взаємовідносин з ровесниками ________________________________

Д) специфічні стереотипи емоційної поведінки __________________________________________________________________

9. Особливості зростання особистості:

А) інтереси ________________________________________________________

Б) найбільш явно виражені риси характеру _ ____________________________

10. Результати спеціальної психодіагностики:

__________________________________________________________________

11. Відомості про сім’ю та її особливості: ____________________________

12. Відомості про загальний стан здоров’я: _ _ ________________________________________________________________

 

Підпис студента-практиканта: _____________________

Розклад психокорекційних занять з молодшими школярами.

В ході психокорекційного етапу використовується та реалізується програма психокорекції уваги першокласника. Відповідно до неї, психокорекційний вплив здійсню­вався з боку трьох суб’єктів психокорекційної роботи: 1) психолога школи (роль якого виконував практикант-студент); 2) класоводу учнів; 3) батьків дитини.

 

Психолог забезпечує виконання курсу індивідуальних психокорекційних занять (усього 7 індивідуальних за­нять) та організацію і прове­дення групових ігор (7 занять).

План проведення психокорекційного заняття.

Кожне психокорекційне заняття (за винятком першого і останнього) за своїм змістовним наповненням складається з трьох частин:

1) Вступна вправа – вправа-гра. Її призначення – не тільки розвиток властивостей уваги та мислення, а й підго­тов­ка дитини до виконання наступних вправ, тобто – створення атмосфери зацікав­леності, робочого настрою. З кожними трьома-чотирма заняттями підви­щувається їх складність.

2) Виконання коректурних вправ – основні вправи на розвиток уваги. За пев­ний часовий проміжок дитині необхідно було виконати "коректурні дії" з ма­люнками або текстом.

3) Виконання графічних та зображувальних вправ. Вони малють розвиваючий характер, а також створюють не­обхідний настрій дитини і її зацікавленість на наступні заняття.