Організація і загальний зміст практики

Пояснювальна записка

В останні десятиліття в більшості країн світу відзначалися суттєві зміни, пов'язані з розвитком інтеграції та формуванням нового ставлення держави і суспільства до дітей з обмеженими можливостями здоров'я, дітей з особами потребами, дітям-інвалідам.
Супровід та інтеграція - ці два поєднання в нашій країні ще 20 років тому не вживалися,а їх зміст був слабо розроблено в нашій науці і не застосовувалося практично. Тепер слова «супровід» і «інтеграція» увійшли в наш повсякденний побут, випускається спеціальна література, ведеться підготовка профільних фахівців.
У сучасного спеціального психолога повинні бути сформовані всебічні знання про сутність і причини різних форм дизонтогенеза, етіології, характер вікової динаміки психічного розвитку, зміст і напрямки психодіагностичної та корекційно - розвиваючої роботи, а також реабілітаційних психолого-педагогічних заходах у дітей з обмеженими можливостями здоров'я.
Психологу слід тримати під постійним контролем перехідні, вікові фактори в житті дітей дошкільного та шкільного віку. Йому доведеться проводити роботу щодо усунення причин порушень міжособистісних відносин дітей з вихователями, учителями, однолітками, батьками та іншими людьми.
Діагностична робота психолога повинна починатися в дитячому садку для того, щоб мати можливість вжити необхідних заходів для розвитку і підготовки до шкільного навчання дітей з проблемами у розвитку. Почавши роботу з дітьми дошкільного віку, психолог бере під контроль період вступу дитини до школи, під час якого повинна відбутися зміна провідних видів діяльності-з гри на навчання. Своєчасна оцінка психологічної готовності дітей до навчання в школі є одним з основних засобів профілактики можливих подальших труднощів у навчанні. Така підготовка має на меті не тільки вироблення певних знань, вмінь і навичок дітей, а, більшою мірою, вона спрямована на загальний психічний розвиток особистості.

Виходячи з цього психологічна практика проходить у два етапи: в дошкільному закладі і в школі.

 

. Основне завдання психологічної практики - формування професійної й функціональної грамотності майбутнього спеціального психолога інструментальну основу якої, насамперед, становлять:

- уміння виявляти, аналізувати й ураховувати при організації навчально-виховного процесу загальні психологічні закономірності розвитку дитини в нормі й патології;

- уміння діагностувати рівень розвитку пізнавальних здатностей дошкільників та школярів за допомогою спеціальних методик і на основі поведінкових показників;

- уміння застосовувати на практиці індивідуальний підхід до навчання й виховання шляхом вироблення конкретних рекомендацій для окремих учнів на основі проведеного дослідження;

- уміння помічати та аналізувати ситуації, що виникають в класному колективі й вимагають педагогічного втручання;

- навички використання методів спостереження, бесіди, вивчення документації, деяких психодіагностичних засобів;

- навички роботи із класним колективом з обліком його психологічної структури й рівня розвитку;

- уміння планувати навчально-виховний процес із обліком вікових, статевих і індивідуально-психологічних розходжень дітей;

- уміння складати психологічно обґрунтовані конспекти проведених уроків і виховних заходів;

- уміння грамотно аналізувати (із психологічної, педагогічної й методичної точок зору) уроки й виховні заходи, проведені вчителями й студентами-практикантами тощо.

ПСИХОЛОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ – СПЕЦІАЛЬНИХ ПСИХОЛОГІВ 5 КУРСУ ДЕФЕКТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Організація і загальний зміст практики

Психологічна практика здійснюється відповідно навчального плану.

Тривалість практики – шість тижнів.

Керівники практики: викладачі кафедри логопедії та спеціальної психології.

Проведення виробничої психологічної практики студентів 5 курсу дефектологічного факультету планується в наступних спеціальних базових закладах:

- Слов’янська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №2;

- Слов’янська спеціальна школа-інтернат для сліпих та слабозорих дітей;

- Миколаївська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №7 Донецької обласної Ради.

Психологічна практика проводиться в дошкільних закладах, в початкових та старших класах означених шкільних закладів. За кожним класом закріпляються 3-6 студентів. Робота проводиться у навчальні та в позаурочні години у тісній співпраці з шкільним психологом, вчителем, вихователем.

Програма психологічної практики складається з трьох модулів.

Модуль 1.

Перед дошкільною ланкою освіти постають завдання формування психологічної готовності дітей до навчання: розвитку їх пам’яті, мислення, мовлення, тобто розвитку загальних розумових здібностей, сформованість яких сприяє успішному засвоєнню шкільних предметів.

Метою навчальноїпрактики є отримання практичних умінь та на­вичок проведення психокорекційної роботи з старшими дошкільниками щодо їх готовності до шкільного навчання.

Завданнями, що спрямовані на реалізацію мети навчальної практики, є:

1. Ознайомлення з особливостями психокорекційної роботи із надання психологіч­ної допомоги в даному дитячому садку.

2. Поглиблення, закріплення та використання в роботі психологічних, психолого-педагогічних та методичних знань, пов’язаних з особливостями та засобами практичної діяльності з психокорекції готовності до школи.

3. Формування та вдосконалення професійно-психологічних умінь та навичок психокорекційної роботи з дітьми старшого дошкільного віку щодо їх готовності до школи.

Результати експериментальних досліджень оформлюються в звітну документацію та подаються студентом - практикантом у срок, вказаний керівником практики.

Звітна документація складається із:

1.Індивідуальний план

Намітити завдання, порядок і терміни їх виконання:

- знайомство з адміністрацією, вихователями, дітьми;

- ознайомлення з кабінетом психолога і документацією;

- спостереження за діагностичної, консультативної, просвітницької роботою;

- відвідування корекційно-розвиваючих занять;

- відвідування заняття (уроку), його психологічний аналіз;

- підготовка бесіди для батьків (вихователів) дітей;

- складання плану корекційної роботи;

- підготовка до консультативної діяльності з батьками
(вихователями) дітей;

- відвідування занять, їх психологічний аналіз;

- спостереження за роботою психолога;

- проведення корекційної роботи;

- взаємне відвідування заходів;

- індивідуальне консультування;

- групова діагностика та оформлення характеристики на дитячий колектив.

- проведення бесіди з батьками дітей;

- написання психологічної характеристики і висновків на дітей;

- оформлення документації;

- написання звіту з практики.

Щоденник практики

1. Основні напрями роботи психолога:

- психологічне просвітництво;

- психологічна профілактика;
- психологічне консультування;
- психологічна діагностика;
- психологічна корекція та розвиток.

2. Найменування заходів, які провів або відвідав:
- спостереження і аналіз бесід психолога на освітянські теми.
- в руслі психологічного освіти підготувати і провести два інформаційні повідомлення (або дві бесіди): одне з вихователями і одне з батьками;
- аналіз плану виховної роботи, запланованих та проведених заходів, педагогічних впливів з точки зору їх відповідності віковим особливостям дітей, актуальним завданням їх розвитку;
- спостереження за консультаціями психолога;
- проведення двох консультацйї: одна з вихователями і одна з батьками;
- проведення індивідуального і групового діагностичного обстеження дітей;

- підготовка психологічного заключення за індивідуальною діагностикою;

- написання на основі отриманих даних психологічної характеристики;
- проведення психорекційних заходів;
- організація психокорекційних бесід з дітьми.

3. Дата прведення заходу.

План проведення психокорекційного заняття.

В ході психокорекційного етапу всі заняття, які проводяться студентом-практикантом у ролі психолога дитячого садку, повинні бути спрямовані на розвиток рухів дрібної моторики руки. Центри писемності і центри інтелекту в корі головного мозку знаходяться у без­посередньої близькості і визначають взаємозалежний вплив один на одного. Ди­тина, яка має низький інтелектуальний рівень, як правило, не здатна впевнено та безпомилково здійснювати писемну діяльність. Це має особливе значення при підготовці дитини до школи, визначає степінь її шкільної зрілості, змушує прово­дити з нею додаткові (психокорекційні) заняття з розвитку руки і письма.

Кожне психокорекційне заняття (за винятком першого і останнього) за своїм змістовним наповненням складається з трьох частин:

1) роз­виваюча частина (для підвищення загальної обізнаності);

2) тренувальна частина (для тренування рухів дрібної моторики руки);

3) тренувальна частина для отри­мання практики письма.

Стимульний матеріал.

1) Опис методики «Графічний диктант» (за Д.Б.Ельконіним).

2) Зміст розвиваючих та рухливих ігор для проведення у групі.

Висновки.

Модуль 2.

У шкільному закладі психокорекційна діяльність буде здійснюватися з учнями, які потребують до себе особли­вого впливу з боку психолога.. Основний акцент в психокорекційній роботі буде робитися на розвиток у них уваги, тому що саме увага дає можливість учню зосередитися на навчальному матеріалі з метою його усвідомлення та опанування, і вона являється ключовою ланкою в когнітивному ланцюжку індивіда.

Метою практики є оволодіння практичними уміннями та основними на­вичками проведення психокорекційної роботи в ролі психолога школи.

Завдання навчальної практики:

1.Ознайомлення з особливостями психокорекційної роботи в умовах шкільного закладу.

2.Поглиблення, закріплення та використання в роботі психологічних та методич­них знань, пов’язаних з особливостями та засобами психокорекційної діяль­ності.

3.Формування та вдосконалення професійно-психологічних умінь та навичок пси­хокорекційної роботи з клієнтами, що відносяться до категорії учнів молодших та старших класів.

Звітна документація складається із:

1.Індивідуальний план.

Щоденник практики.

План проведення психокорекційного заняття.

Кожне психокорекційне заняття (за винятком першого і останнього) за своїм змістовним наповненням складається з трьох частин:

1) Вступна вправа – вправа-гра. Її призначення – не тільки розвиток властивостей уваги та мислення, а й підго­тов­ка дитини до виконання наступних вправ, тобто – створення атмосфери зацікав­леності, робочого настрою. З кожними трьома-чотирма заняттями підви­щувається їх складність.

2) Виконання коректурних вправ – основні вправи на розвиток уваги. За пев­ний часовий проміжок дитині необхідно було виконати "коректурні дії" з ма­люнками або текстом.

3) Виконання графічних та зображувальних вправ. Вони малють розвиваючий характер, а також створюють не­обхідний настрій дитини і її зацікавленість на наступні заняття.

Стимульний матеріал.

1) Опис методики «Кільця Ландольта».

2) Зміст розвиваючих та рухливих ігор для проведення у групі.

Висновки.

Модуль 3

Під час проходження психологічної практики в старших класах спеціальної школи студенти-практиканти проводять психолого-педагогічне вивчення колективу учнів - старшокласників. Результати експериментальних досліджень оформляють у вигляді розгорнутої психолого-педагогічної характеристики на колектив учнів старших класів.

Звітна документація складається із психолого-педагогічної характеристики колективу старшокласників спеціальної школи, щоденника спостережень із протоколами проведених психологічних досліджень, завіреними практичним психологом, вчителем, вихователем.

Вимоги до характеристики

1. Розкриваючи ту або іншу особливість спілкування учнів у контактних групах (мала, первинна, умовна, реально формальна, неформальна, референтна) і самої природи контактів (за емоційними відносинами, діловими зв'язками, інтересами, способу виконання завдання й ін.), варто давати можливо більш повний їхній опис, використовуючи для цього найбільш характерні факти поводження й дані експерименту. Наявність фактичного матеріалу й аргументація психолого-педагогічних висновків - обов'язкова умова характеристики.

2. Глибина характеристики буде визначатися ступенем розкриття справжніх психологічних причин прояву відповідних особливостей колективу учнів і заходів педагогічного впливу, що рекомендуються, з урахуванням цих причин.

3. Характеристика пишеться окремим документом, на титульному аркуші якого вказується, на що (кого) і ким вона складена. Відзначається також, протягом якого часу проводилося вивчення класу і якими методами. Готова характеристика повинна бути завірена (але не оцінена) класним керівником і практичним психологом.

4. Психолого-педагогічна характеристика здається разом з іншою документацією по педпрактиці, перевіряється й оцінюється викладачем кафедри корекційної педагогіки і спеціальної психології.

II. Сімейні умови життя.

VIII. Висновок.

Загальна характеристика класного колективу в плані його загальної цілеспрямованості й місця в загальношкільному колективі.

Психологічна оцінка стилю й методів роботи педагогів класу (учителів, вихователів) формування класного колективу.

Основні завдання й напрямки по вихованню даного класного колективу.

Література

1. Ануфриев А. Ф. Психологический диагноз. - М.: "Ось-89", 2006. - 192 с.

2. Безрукова Е.З. Забрамная С.Д. Психологічне вивчення розумово відсталих учнів. Свердловськ;1974.

3. Блейхер В.М., Крук И.В. Патопсихологічна діагностика. К., 1986.

4. Бурлачук Л.Ф, Морозов С.М. Словник-довідник з психодіагностики. К.; 1989.

5. Виготський Л. С. Діагностика розвитку й педологічна клініка важкого дитинства//Собр. соч.: В 6т. - М., 1984. -Т. 5. - С. 257-321.

6. Гамезо М.В., Домашенко И.А. Атлас по психології. - М.: Освіта, 1986.

7. Зейгарник Б.В. Патопсихологія. М., 1976.

8. Забрамная С.Д. Психолого-педагогічна діагностика розумового розвитку дітей. - М., 1995. - Гл. П.

9. Коломинский Н.Л. Розвиток особистості учнів допоміжної школи. К., «Рад. школа», 1978. 87 с.

10. Методика діагностики відхилень у розумовому розвитку молодших школярів та старших дошкільників. Авт кол-в: Стадненко Н,М. та інш. Київ,1998.

11. Методичні вказівки по організації й проведенню педагогічної практики в допоміжній школі. Сост.: Тарасенко Н.В, Гулак В.А., Резниченко Н.В.. - Слов'янськ: СГПИ,1990. 28 с.

12. Мягков И.Ф., Боків С.Н. Медична психологія; основи патопсихології й психопатології; Підручник для вузів. - М.; Видавнича корпорація «Логос», 1999. - 232 с.

13. Загальна психологія /Під ред. А.В.Петровського; 9-е изд., переробл. і доп.- М.: Освіта, 1986.

14. Основи спеціальної психології. Під ред. Л.В. Кузнецовой. - М.: «Академія», 2002.

15. Психолого-педагогічна діагностика/ Під ред. И.Ю. Левченко, С.Д. Забрамной. М.:Академія,2005.

16. Романова Е.С., Усанова П.Н., Потьомкіна О.Ф. Психологічна діагностика розвитку школярів у нормі й патології. М.: МГПИ ім. В.И. Леніна.,1990.

17. Рубінштейн С.Я. Експериментальні методики патопсихології й досвід їхнього застосування в клініці.М; 1970

 

 

 

 

 

 

 

Пояснювальна записка

В останні десятиліття в більшості країн світу відзначалися суттєві зміни, пов'язані з розвитком інтеграції та формуванням нового ставлення держави і суспільства до дітей з обмеженими можливостями здоров'я, дітей з особами потребами, дітям-інвалідам.
Супровід та інтеграція - ці два поєднання в нашій країні ще 20 років тому не вживалися,а їх зміст був слабо розроблено в нашій науці і не застосовувалося практично. Тепер слова «супровід» і «інтеграція» увійшли в наш повсякденний побут, випускається спеціальна література, ведеться підготовка профільних фахівців.
У сучасного спеціального психолога повинні бути сформовані всебічні знання про сутність і причини різних форм дизонтогенеза, етіології, характер вікової динаміки психічного розвитку, зміст і напрямки психодіагностичної та корекційно - розвиваючої роботи, а також реабілітаційних психолого-педагогічних заходах у дітей з обмеженими можливостями здоров'я.
Психологу слід тримати під постійним контролем перехідні, вікові фактори в житті дітей дошкільного та шкільного віку. Йому доведеться проводити роботу щодо усунення причин порушень міжособистісних відносин дітей з вихователями, учителями, однолітками, батьками та іншими людьми.
Діагностична робота психолога повинна починатися в дитячому садку для того, щоб мати можливість вжити необхідних заходів для розвитку і підготовки до шкільного навчання дітей з проблемами у розвитку. Почавши роботу з дітьми дошкільного віку, психолог бере під контроль період вступу дитини до школи, під час якого повинна відбутися зміна провідних видів діяльності-з гри на навчання. Своєчасна оцінка психологічної готовності дітей до навчання в школі є одним з основних засобів профілактики можливих подальших труднощів у навчанні. Така підготовка має на меті не тільки вироблення певних знань, вмінь і навичок дітей, а, більшою мірою, вона спрямована на загальний психічний розвиток особистості.

Виходячи з цього психологічна практика проходить у два етапи: в дошкільному закладі і в школі.

 

. Основне завдання психологічної практики - формування професійної й функціональної грамотності майбутнього спеціального психолога інструментальну основу якої, насамперед, становлять:

- уміння виявляти, аналізувати й ураховувати при організації навчально-виховного процесу загальні психологічні закономірності розвитку дитини в нормі й патології;

- уміння діагностувати рівень розвитку пізнавальних здатностей дошкільників та школярів за допомогою спеціальних методик і на основі поведінкових показників;

- уміння застосовувати на практиці індивідуальний підхід до навчання й виховання шляхом вироблення конкретних рекомендацій для окремих учнів на основі проведеного дослідження;

- уміння помічати та аналізувати ситуації, що виникають в класному колективі й вимагають педагогічного втручання;

- навички використання методів спостереження, бесіди, вивчення документації, деяких психодіагностичних засобів;

- навички роботи із класним колективом з обліком його психологічної структури й рівня розвитку;

- уміння планувати навчально-виховний процес із обліком вікових, статевих і індивідуально-психологічних розходжень дітей;

- уміння складати психологічно обґрунтовані конспекти проведених уроків і виховних заходів;

- уміння грамотно аналізувати (із психологічної, педагогічної й методичної точок зору) уроки й виховні заходи, проведені вчителями й студентами-практикантами тощо.

ПСИХОЛОГІЧНА ПРАКТИКА СТУДЕНТІВ – СПЕЦІАЛЬНИХ ПСИХОЛОГІВ 5 КУРСУ ДЕФЕКТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Організація і загальний зміст практики

Психологічна практика здійснюється відповідно навчального плану.

Тривалість практики – шість тижнів.

Керівники практики: викладачі кафедри логопедії та спеціальної психології.

Проведення виробничої психологічної практики студентів 5 курсу дефектологічного факультету планується в наступних спеціальних базових закладах:

- Слов’янська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №2;

- Слов’янська спеціальна школа-інтернат для сліпих та слабозорих дітей;

- Миколаївська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат №7 Донецької обласної Ради.

Психологічна практика проводиться в дошкільних закладах, в початкових та старших класах означених шкільних закладів. За кожним класом закріпляються 3-6 студентів. Робота проводиться у навчальні та в позаурочні години у тісній співпраці з шкільним психологом, вчителем, вихователем.

Програма психологічної практики складається з трьох модулів.

Модуль 1.

Перед дошкільною ланкою освіти постають завдання формування психологічної готовності дітей до навчання: розвитку їх пам’яті, мислення, мовлення, тобто розвитку загальних розумових здібностей, сформованість яких сприяє успішному засвоєнню шкільних предметів.

Метою навчальноїпрактики є отримання практичних умінь та на­вичок проведення психокорекційної роботи з старшими дошкільниками щодо їх готовності до шкільного навчання.

Завданнями, що спрямовані на реалізацію мети навчальної практики, є:

1. Ознайомлення з особливостями психокорекційної роботи із надання психологіч­ної допомоги в даному дитячому садку.

2. Поглиблення, закріплення та використання в роботі психологічних, психолого-педагогічних та методичних знань, пов’язаних з особливостями та засобами практичної діяльності з психокорекції готовності до школи.

3. Формування та вдосконалення професійно-психологічних умінь та навичок психокорекційної роботи з дітьми старшого дошкільного віку щодо їх готовності до школи.

Результати експериментальних досліджень оформлюються в звітну документацію та подаються студентом - практикантом у срок, вказаний керівником практики.

Звітна документація складається із:

1.Індивідуальний план

Намітити завдання, порядок і терміни їх виконання:

- знайомство з адміністрацією, вихователями, дітьми;

- ознайомлення з кабінетом психолога і документацією;

- спостереження за діагностичної, консультативної, просвітницької роботою;

- відвідування корекційно-розвиваючих занять;

- відвідування заняття (уроку), його психологічний аналіз;

- підготовка бесіди для батьків (вихователів) дітей;

- складання плану корекційної роботи;

- підготовка до консультативної діяльності з батьками
(вихователями) дітей;

- відвідування занять, їх психологічний аналіз;

- спостереження за роботою психолога;

- проведення корекційної роботи;

- взаємне відвідування заходів;

- індивідуальне консультування;

- групова діагностика та оформлення характеристики на дитячий колектив.

- проведення бесіди з батьками дітей;

- написання психологічної характеристики і висновків на дітей;

- оформлення документації;

- написання звіту з практики.

Щоденник практики

1. Основні напрями роботи психолога:

- психологічне просвітництво;

- психологічна профілактика;
- психологічне консультування;
- психологічна діагностика;
- психологічна корекція та розвиток.

2. Найменування заходів, які провів або відвідав:
- спостереження і аналіз бесід психолога на освітянські теми.
- в руслі психологічного освіти підготувати і провести два інформаційні повідомлення (або дві бесіди): одне з вихователями і одне з батьками;
- аналіз плану виховної роботи, запланованих та проведених заходів, педагогічних впливів з точки зору їх відповідності віковим особливостям дітей, актуальним завданням їх розвитку;
- спостереження за консультаціями психолога;
- проведення двох консультацйї: одна з вихователями і одна з батьками;
- проведення індивідуального і групового діагностичного обстеження дітей;

- підготовка психологічного заключення за індивідуальною діагностикою;

- написання на основі отриманих даних психологічної характеристики;
- проведення психорекційних заходів;
- організація психокорекційних бесід з дітьми.

3. Дата прведення заходу.