Походження і сутність релігійних вірувань. Тотемізм, анімізм, магія.

Образотворче мистецтво. Походження і розвиток наскельного живопису

Мобільні” твори мистецтва. Основпні пам’ятки Європи.

Раціональні знання, поява рахунку та знаково-символічних зображень.

ЗМІСТ.

 

Виникнення релігійних уявлень. Основні форми первісних релігійних уявлень: анімізм, тотемізм, фетишизм, магія.

Виникнення образотворчого мистецтва. Виникнення прикладного мистецтва. Основні риси скульптурного мистецтва. “Натуральний макет” і виникнення мистецтва. Малюнки і скульптура. Реалістичний і декоративно-ритмічний напрямки в мистецтві. Свідчення існування музики і танцю. Центральне місце звіра в релігії і мистецтві. Мистецтво і піктографія.

Поява і розвиток позитивних знань. Математика і календарні системи.

Сутність поняття духовності первісного суспільства. Зародження і етапи розвитку мислення і мови.

Досвід та знання: природознавство, токсікологія, анатомія, медицина, школа та виховання.

Парна сім’я. Материнська сім’я. Локальна група. Материнський рід. Основні риси племені в добу ранньої первісної общини.

Виникнення релігійних уявлень. Основні форми первісних релігійних уявлень: анімізм, тотемізм, фетишизм, магія. Головна особливість релігійного світосприйняття – органічна єдність реального і іреального, людини і навколошнього природнього середовища. Природа має людські якості. Тотемізм (аборигени Австралії) – віра в існування тісного зв’язку між сородичами та їх тотемом, яким могла бути якась тварина, рідше – рослина чи предмет. Тотем – кровний родич, а пізніше – предок. Тотему не поклонялися, але вважали його батьком чи старшим братом. Тотемічні реліквії, статевий тотемізм, обряди.

Анімізм – віра в надприродні істоти, що знаходяться в якомусь тілі – душі, або ж окремі духи, що існують незвлежно від людини. Одухотворення природи (тасманійці, австралійці, вогнеземельці). Душі померлих. Поклоніння домашньому вогнищу (жіночі статуетки).

Фетишизм - віра в надприродні якості деяких неодухотворених предметів – печер, каменів, дерев, знарядь. Фетиш (порт. “талісман”, “амулет”). Спеціально приготовлені фетиші – чуринги. Віра в чудодійну силу та допомогу.

Магія – віра в здатність людини якимось чином впливати на інших людей, тварин чи явищ природи. Випадкові співпадіння – причина віри в магію. Магії доброякісні (білі), злоякісні (чорні), виробничі, мисливські, лікувальні тощо. Сваященнодійства, культові свята, обрядова магія. Печера Тюк д’Одубер – глиняні зображення бізонів і сліди п’яток хлопців 10-12 років. Ініціації та їх значення. Обрядово-театралізовані св’ята. Стоянка Анетівка ІІ на Південному Бузі. Жертовні тварини (бізони). Червона вохра – символ крові та життя.

Виникнення образотворчого мистецтва. Франко-кантабрійська область (Кантабрійські гори на півночі Іспанії, Дордонь у Франції). 32 тис. р. тому – печера Шове. Розвинутий реалістичний стиль. Саутуола – печера Альтаміра, 1879 р. (Мері). Рів’єр, Капітан, Картальяк, Брейль. Печери: Кастільйо, Пасьєга, Піндаль, Коваланас, Хорнос де ла Пенья (Іспанія), Тейжа, Берніфаль, Ніо, Гаргас, Труа Фрер, Ляско, Руфіньяк, Фог де Гом, Пеш-Мерль, Комбарель (Франція), Капова (Росія), Хоіт-Цунгер-Агуй (Монголія). Наскельні рисунки. Анімалістичний стиль. Повернута перспектива. Динаміка зображень.

Мобільне мистецтво. Печера Пекарна (Моравія), стоянка Дольні Вестоніце, Павлов, Верхня Ложері, Лурд, Мас д’Азіль, Ля Мадлен, Фогельгерд, Мальта (Сибір), Мізин, Пушкарі, Молодове 5, Кирилівська стоянка.

Скульптурки жінок: Вілендорф, Лосель, Лєспюг, Гагаріно, Авдєєво, Костьонки, Мізин, Єлісєєвичі, Мальта, Буреть, Пржедмості, Дольні Вестоніце, Пекарна

Виникнення прикладного мистецтва. Основні риси скульптурного мистецтва. “Натуральний макет” і виникнення мистецтва. Малюнки і скульптура. Реалістичний і декоративно-ритмічний напрямки в мистецтві. Свідчення існування музики і танцю. Центральне місце звіра в релігії і мистецтві. Мистецтво і піктографія.

Поява і розвиток позитивних знань. Математика і календарні системи.

Сутність поняття духовності первісного суспільства. Зародження і етапи розвитку мислення і мови.

Досвід та знання: природознавство, токсікологія, анатомія, медицина,, школа та виховання.

Парна сім’я. Материнська сім’я. Локальна група. Материнський рід. Основні риси племені в добу ранньої первісної общини.

 

 

ЛІТЕРАТУРА

В.Станко, М.Гладких, М.Сегеда. Історія первісного суспільства – К.: Либідь, 1999.

Першіц А.І., Монгайт О.Л., Алексєєв В.П. Історія первісного суспільства. Підручник для студентів історичних факультетів. Пер.з рос. – К., 1980.

Алексеев В.П., Першиц А.И. История первобытного общества. – М., 1990.

Алексеев В.П. Становление человечества. – М., 1984.

Окладников А.П. Утро искусства. – Л., 1967

Семенов Ю.И. На заре человеческой истории. – М., 1989.

Столяр А.Д. Происхождение изобразительтного искусства. – М., 1985

Тайлор Э. Первобытная культура. Перев. с англ. – М., 1989.

Морган Л.Г. Древнее общество. – Л.,1934

Формозов А.А.Очерки по первобытному искусству – М., 1969.

Фрэзер Д. Фольклор в Ветхом Завете. Перев. с англ. – М., 1985.

Фрезер Д. Золотая ветвь. Перев. с англ. – М., 1997.

Ясперс К. Смысл и назначение истории. Перев. с нем. – М., 1991.

ТЕМА 7.

РОЗВИНУТА РОДОВА ГРОМАДА, НЕОЛІТ: СОЦІАЛЬНИЙ УСТРІЙ, МАТЕРІАЛЬНА ТА ДУХОВНА КУЛЬТУРА.

ПЛАН.

Формування відтворюючих форм господарства. Неолітична революція: передумови, чинники та наслідки.

Матеріальна культура та її локальні варіанти.

Соціальні відносини часів розвинутої родової громади: шлюб та родина, материнська та батьківська сімейна община, владні інститути, Форми власності.

Духовна культура пізньопервісного населення.

ЗМІСТ.

Передумови і шляхи переходу до відтворюючих форм господарювання.

Виникнення землеробства в Старому Світі. Зародження та ранні форми землеробства в Новому Світі. Одомашнення тварин та зародження скотарства. “Неолітична революція” та її значення для наступного розвитку людства. Перший суспільний поділ праці та його історичне значення. Співвідношення природного та суспільного поділів праці в розвиненому родовому суспільстві.

Суспільний, внутрішньогромадський та міжгромадський розподіли праці. Надлишковий продукт, форми його накопичення та розподілу. Зміни у відношеннях власності. Найдавніші землеробські племена на території Східної Європи. Матеріальна культура найдавніших землеробсько-скотарських племен Євразії. Керамічне виробництво. Прядіння і ткацтво. Сімейно-шлюбні відносини у ранніх землеробів і скотарів.

Основні риси племінної організації землеробів і скотарів.

Основні принципи регулювання соціальних відносин часів пізньопервісної громади. Родова організація, субклан. Система лідерства. Сегментація роду. Зміни соціального статусу жінки. Організація влади та соціального контролю.

Духовна культура. Розвиток раціональних знань. Мистецтво. Міфологія і подальший розвиток релігійних уявлень.

 

 

Передумови і шляхи переходу до відтворюючих форм господарювання. Зміна природно-кліматичних умов у час відходу останнього льодовика у Європі. Формування нових ландшафтно-кліматичних зон у голоцені. Криза мисливського господарства: вимирання великих промислових тварин – мамонта, волохатого носорога, печерного ведмедя, відхід на північ північного оленя, бізона, на південь – коня, бика. Нерівномірність господарського і соціального розвитку населення. Пошуки нових засобів та джерел поповнення життєво необхідних ресурсів.

Виникнення землеробства в Старому Світі. Причини виникнення землеробства і скотарства (гіпотеза «релігійних ритуалів», випадковість, дитячі забави тощо). Головна причина – необхідність надійного і безперебійного забезпечення людства життєво необхідними продуктами. Зародження та ранні форми землеробства в Новому Світі. Одомашнення тварин та зародження скотарства. Необхідні передумови: 1) – достатньо високий рівень розвитку технічних засобів та навичок (обробка каменю, шкур, спорудження будівель, заготівля кормів тощо); 2) – достатньо високий рівень знання біології та зоології, екологічних особливостей навколишньої місцевості, механізму розмноження тварин і рослин, кормових територій, а також засобів транспортування, зберігання і обробки продуктів харчування, молодняка та засівного фонду; 3) – врахування демографічної ситуації, наявність певної кількості населення, спроможної вести землеробське господарство і відтік частини населення, якщо кормова територія неспроможна прогодувати усіх членів роду-племені (ідея демографічно-екологічної кризи); 4) – забезпеченність геоботанічним фондом, тобто - наявністю у регіоні тих рослин і тварин, які піддавалися землеробству та доместикації; 5) – сприятливі природно-кліматичні умови для вирощування рослин і розведення тварин (родючі грунти, трав’яний фонд, помірно холодні зими і не дуже жаркі літні місяці).

М. Вавілов – гіпотеза осередкового виникнення землеробства, первинні центри землеробства (східносередземноморський чи передньоазійський (Іран, Палестина, Закавказзя) – 9-8 тис. до н. е. – пшениця, ячмінь, жито, горох, вика, сочевиця; приручені коза, вівця, пізніше ВРХ і свиня; південно-східноазійський регіон (Китай, Індія) – 7-5 тис. р. до н. е. – рис, торо, ямс, приручені тварини гаяли (різновид биків), буйволи, свині, кури; африканський осередок – 5 тис. до н. е. – просо та сорго, приручений тур. Ше осередки у Західній Африці, Південній і Центральній Америці (кукурудза, квасоля, гарбуз, перець, авокадо, слива, картопля, батат та ін. Балкани і Північне Причорномор’я – зона доместикації бика, свині і коня.

Нове розуміння власності на землю, худобу та на продукти виробництва. “Неолітична революція” (за Г. Чайлдом) та її значення для наступного розвитку людства. Трансформація усієї системи життєзабезпечення. Розподіл надлишків продуктів громадського виробництва. Зростаня чисельності общини та ускладнення системи виробництва. Складність та ієрархія системи управління. Перший суспільний поділ праці та його історичне значення. Співвідношення природного та суспільного поділів праці в розвиненому родовому суспільстві.

Суспільний, внутрішньогромадський та міжгромадський розподіли праці. Надлишковий продукт, форми його накопичення та розподілу. Зміни у відношеннях власності. Найдавніші землеробські племена на території Східної Європи. Час, передумови і центри землеробства. Матеріальна культура найдавніших землеробсько-скотарських племен Євразії. Культивація рослин, догляд за природними ділянками диких тварин. Ускладнене збиральництво.

Етапи становлення відтворюючого господарства: поява примітивних видів культивації рослин і приручення тварин; виникнення землеробства і скотарства в певних екологічних умовах окремих осередків ойкумени (мали допоміжне, другорядне значення); землеробство і скотарство – основа життєзабезпечення населення регіону. Інтенсифікація і спеціалізація привласнювачого господарства в неоліті та енеоліті. Стабілізація економіки первісної общини.

Керамічне виробництво. Прийоми виготовлення керамічного посуду. Прядіння і ткацтво. Сімейно-шлюбні відносини у ранніх землеробів і скотарів. Основні риси племінної організації землеробів і скотарів.

Основні принципи регулювання соціальних відносин часів пізньопервісної громади. Подальша еволюція соціальних та суспільних стосунків. Нові форми власності, сімейних стосунків, управління, влади. Зміни, пов’язані з системою власності: диференціація власності на ту, що створена своєю працею (знаряддя праці, посуд, худоба) і ту, що дісталася у спадок (земля). Земля – основний засіб виробництва; формування сімейної власності; виникнення спадкової власності. Колективна власність на землю (роду, а не общини). Родова форма власності. Проста кооперація, статевий поділ праці. Співвідношення обсягу і видів праці різних статевих груп. Статева кооперація та спеціалізація. Спадкоємність ремісничих спеціалізацій. Міжплемінний розподіл праці. Розширення форм обміну. Зміцнення довготривалої осілості. Накопичення надлишків продуктів. Родова організація, субклан. Система лідерства. Сегментація роду. Зміни соціального статусу жінки. Організація влади та соціального контролю.

Духовна культура. Розвиток раціональних знань. Мистецтво. Міфологія і подальший розвиток релігійних уявлень.

 

ЛІТЕРАТУРА:

Археология Украинской ССР. Т. 1. Первобытная археология. К.: Наукова думка. 1986.

Адрианов Б. В. Земледелие наших предков. – М.: Наука, 1978.

Березанська С. С. Про роль металургії у суспільному житті в епоху міді та бронзи // Археологія. – 1971. – Т. 2.

Генінг В. Ф. Три ступені розвитку продуктивних сил первіснообщинної формації // Археологія. – 1989. – Т. 3.

Генінг В. Ф. Соціальні форації первісності // Археологія. – 1989. – Т. 4.

Енгельс Ф. Походження сім’ї, приватної власності і держави. - К.: Политвидав, 1984.

Залізняк Л.Л. Найдавніше минуле України. - К.: Наукова думка, 1997.

Исследование социально-исторических проблем в археологии. –К.: Наукова думка, 1987.

Истрин В. Возникновение и развитие письма. - М.: Наука,1965.

Кабо В. Р. Первобытная доземледельческая община. - М.: Наука, 1986.

Павленко Ю.В. Теоретично-методологічні основи вивчення ранньокласових суспільств за археологічними даними // Археологія.- 1989, № 1.

Разложение родового строя и формирование классового общества. - М.: наука, 1968.

Сайко Э. В., Терехова Н. Н. Становление керамического и металлообрабатывающего производства // Становление производства в эпоху энеолита и бронзы. – М.: Наука, 1981.

Сминтина О.В. Відтворення шляхів формування державності та первісна історія: до постановки проблеми // Правова держава. - 1998, № 1.

Станко В.Н., Гладких М.І., Сегеда С.П. Історія первісного суспільства. - К.: Либідь, 1999.

Тайлор Є.Б. Первобытная культура. - М.: Политиздат,1989.

Хазанов А.М. Разложение первобытнообщинного строя и возникновение классового общества // Первобытное общество. - М.: Наука, 1975.

Хвостова К.В. Социологические модели: " западные " и " восточные " типы общественных отношений // Общее и особенное в историческом развитии стран Востока. - М.: Наука, 1966.

Чебоксаров Н.Н., Чебоксарова И.А. Народи. Раси. Культури. - М.: Наука, 1985.

Черных Б. И. Металл. Человек. Время. – М.: Наука, 1972.

 

 

ТЕМА 8

ПЕРЕДУМОВИ ТА РОЗКЛАД ПЕРВІСНОГО СУСПІЛЬСТВА

 

ПЛАН