Класифікація військових доріг та вимоги до них.

Військовими дорогами називаються дороги, що готуються і утримуються для забезпечення бойових дій військ або знаходяться у їхньому користуванні. Вони призначенні для забезпечення маневру і переміщення військ, підвезення та евакуації матеріально-технічних засобів.

До військових доріг належать військові дороги і військово-автомобільні дороги.

Військові дороги підготовляються і утримуються військами у позиційних районах і на позиціях, а військово-автомобільні дороги силами дорожніх та інженерних військ у оперативній глибині та тилу.

При недостатній кількості існуючих доріг або при неможливості їх використання, а також недоцільності будови нових доріг прокладаються колонні шляхи.

Колонним шляхом називається вибраний на місцевості напрямок по бездоріжжю, підготовлений для короткочасного руху військ.

Маршрутом називається намічений напрямок руху військ, який визначається заданими пунктами і позначається на карті або місцевості орієнтирами.

Підготовка колонних шляхів включає:

- інженерну розвідку місцевості в напрямку колонного шляху;

- пророблення і позначення проходів у загородженнях;

- будову переходів через перешкоди;

- підсилення важкопрохідних ділянок шляху;

- розчищення шляху від дерев, кущів, пеньків, великих каменів, тощо;

- розчищення шляху від снігу;

- позначення колонного шляху знаками і дороговказами.

Військові дороги класифікуються по наступним ознакам:

За напрямком:

- фронтальні (ті, що ведуть до лінії фронту);

- рокадні, (ті, що ведуть вздовж лінії фронту).

За призначенням:

- основні (шляхи маневру, підвозу і евакуації);

- допоміжні (під'їзні, внутрішньо-позиційні, запасні і хибні).

За характером руху:

- для колісних машин,

- для гусеничної техніки

- для колон змішаного руху.

По дорожному покрытию подразделяются на следующие типы:

· грунтовые;

· улучшенные;

· щебневые, гравийные;

· каменные;

· асфальтобетонные;

· цементно-бетонные;

· железобетонные;

· сборные, с металлическим и деревянным покрытием.

Дороги подразделяются по принадлежности на:

- батальонные (дивизионные);

- бригадные;

- дивизионные;

- корпусные;

- армейские;

- фронтовые пути.

Крім цього, всі шляхи для руху військ підрозділяються за принадлежністю на батальйонні, бригадні, дивізійні, корпусні, армійські і фронтові шляхи.

Дороги, розташовані безпосередньо на території, яку займають військові об'єкти (наприклад склади, військові містечка, позиції підрозділів ЗРВ, РТВ, тощо) називаються внутрішньопозиційними.

Дороги, що з'єднують окремі військові об'єкти (елементи бойового порядку частин і з'єднань) з автомобільними шляхами загального використання, а також з населеними пунктами і залізничними станціями називаються під'їзними.

Військові дороги, як правило, підготовлюють для руху колісних машин. Для пропуску гусеничної техніки паралельно прокладають колонні шляхи.

Військові дороги і колонні шляхи готують на період ведення бойових дій під наступну спроможність:

- колонні шляхи - для разового пропуску до 500 машин за добу;

- військові дороги - для руху 1000-6000 машин за добу.

Пропускна спроможність дороги показує, яка найбільша кількість техніки може бути пропущена по ній в обох напрямках за одиницю часу і визначається за формулою:

 

де

N год - пропускна спроможність за годину при безперервному русі;

Vсер - середня швидкість руху машин, км / год

n _см - кількість смуг руху;

L - довжина машин, м;

d - відстань між машинами, м. '

При підготовчі військових доріг у першу чергу використовуються існуючі дороги загального призначення, що відповідають вимогам.

При використанні існуючих доріг, що не відповідають повністю нижческазаним вимогам, виконуються необхідні дорожні роботи.

Військові дороги повинні задовольняти наступним вимогам:

- забезпечувати рух по найкоротшому напрямку;

- мати мінімальний обсяг робіт по їх побудові;

- мати, по можливості, менше переходів через болота, річки та інші природні перешкоди, а також перетинків з існуючими автомобільними дорогами і залізницями;

- забезпечувати найкраще маскування;

- не мати, по можливості, ділянок, що проходять через вузькі місця;

- проходити на безпечній відстані від об'єктів можливих ударів противника (великі населені пункти, залізничні станції, тощо);

- проходити по стійким грунтам і, по можливості, ближче до місць розташування дорожньо - будівельних матеріалів.

Основні технічні вимоги до військових доріг

І колонних шляхів

таблиці 1.

№ з/п	Основні показники	Один. вим.	Військові дороги	Колони і шляхи
	Ширина проїзжої частини:
	- для одностороннього руху автомобіля	м	3-4	3-4
	- для двостороннього руху автомобіля	м	6-7
	Ширина узбіч	м	1,5-2
	Найбільший повздовжній схил	%	7-9
	Найменший радіус повороту	м
	Найменша відстань бачення шляху при зустрічному русі	м	60-80
	Середня швидкість руху в колоні
Змішані колони техніки	км/ч	25-30	10-15
Автомобільні колони	км/ч	30-40
Гусінічні колони	км/ч	10-15
	Вантажопідйомність мостів	т		40-60
	Губіна кювета	м	0,4

 

У військах, як правило, будують дороги для двобічного руху. Дороги для однобічного руху будують у тих випадках, коли строки будови обмежені або недостатньо сил і засобів для виконання дорожніх робіт. Дороги з однобічним рухом будують також на позиціях при низькій інтенсивності руху.