Архівація даних. Поняття про комп’ютерні віруси. Антивірусні програми.

Архівація даних

Під архівацією розуміють стиснення даних. Стиснення даних — це процедура перекодування даних, яка проводиться з метою зменшення їх об'єму, розміру, обсягу. Стиснення буває без втрат (коли можливе відновлення вихідних даних без спотворень) або з втратами (відновлення можливе з незначними спотвореннями). Стиснення з втратами зазвичай застосовується для зменшення об'єму звукової, фото, та відеоінформації. І, як показує практика, стиснення з втратами для такого роду інформації є набагато дієвим. Стиснення базується на видалені надлишку інформації, яка міститься у вихідних даних. Прикладом надлишку є повторення в тексті фрагментів (наприклад, слів природної або машинної мови). Подібний надлишок зазвичай усувається заміною повторюваних послідовностей більш коротким значенням (кодом). Інший вид надлишку пов'язаний з тим, що деякі значення в даних зустрічаються частіше інших. А від так можна замінити дані, що часто зустрічаються більш короткими кодами, а ті, що рідше зустрічаються - більш довгими (ймовірнісне стиснення). Стиснення даних, які не мають властивості надлишку (наприклад випадковий сигнал чи шум), неможливе, зазвичай неможливо стиснути і зашифровану інформацію. Архів — файл, що містить у собі один або декілька файлів. Архіви файлів створюються за допомогою спеціалізованих програм — архіваторів, які можуть бути як окремими програмами, так і частиною інших програм. Деякі архіватори та формати архівів об'єднують ці дві функції в довільному порядку — наприклад, 7-Zip, ARJ, ZIP. У таких випадках, якщо стиснення проводиться після об'єднання, архів називається «безперервним».

Програми-архіватори можна розділити на три категорії:

1. Програми, використовувані для стискування виконуваних файлів,.

2. Програми, використовувані для стискування мультимедійних файлів,.

3. Програми, використовувані для стискування будь-яких видів файлів і каталогів.

Поняття про комп’ютерні віруси. Антивірусні програми.

Комп'ютерний вірус — комп'ютерна програма, яка має здатність до прихованого саморозмноження. Одночасно зі створенням власних копій віруси можуть завдавати шкоди: знищувати, пошкоджувати, викрадати дані, знижувати або й зовсім унеможливлювати подальшу працездатність операційної системи комп'ютера.

Розрізняють файлові,завантажувальні та макро-віруси. Можливі також комбінації цих типів. Нині відомі десятки тисяч комп'ютерних вірусів, які поширюються через мережу Інтернет по всьому світу.

Всі віруси можна поділити на групи:

1. Завантажувальні віруси — Заражають завантажувальні сектори жорстких дисків (вінчестерів) і дискет.

2. Файлові віруси — Заражають файли. Завантажувально-файлові віруси — спроможні вражати, як код завантажувальних секторів, так і код файла. Віруси поділяються на резидентні та нерезидентні. Перші при отриманні керування, завантажуються в пам'ять і можуть діяти на відміну від нерезидентних не тільки під час роботи зараженого файла.

3. Stealth-віруси — фальсифікують інформацію, читаючи з диску так, що активна програма отримує невірні дані.

4. Ретровіруси — звичайні файлові віруси, котрі заражають антивірусні програми, знищують їх або роблять їх непрацездатними

5. Multipartition—віруси — можуть вражати одночасно exe, com, boot-сектор, mother boot record, FAT і директорії

6. Троянські програми— проводять шкідливі дії замість оголошених легальних функцій або наряду з ними.

Антивірусна програма (антивірус) — програма для знаходження і лікування програм, що заражені комп'ютерним вірусом, а також для запобігання зараження файлу вірусом.

Антивірусне програмне забезпечення складається з комп'ютерних програм, які намагаються знайти, запобігти розмноженню і видалити комп'ютерні віруси та інші шкідливі програми.

Типи антивірусних програм:

Детектори перевіряють оперативну або зовнішню пам'ять на наявність вірусу за допомогою розрахованої контрольної суми або сигнатури (частина коду, що повторюється) і складають список ушкоджених програм.
Фаги – виявляють та знешкоджують вірус (фаг) або кілька вірусів.
Ревізори – програми, що контролюють можливі засоби зараження комп'ютера, тобто вони можуть виявити вірус, невідомий програмі.
Сторожі – резидентні програми, які постійно зберігаються у пам'яті й у визначений користувачем час перевіряють оперативну пам'ять комп'ютера (включаючи додаткову та розширену), файли, завантажувальний сектор, FAT-таблицю.
Вакцини – програми, які використовуються для оброблення файлів та завантажувальних секторів з метою передчасного виявлення вірусів.

9) Типи графічних редакторів:

Растрові графічні редактори. Найпопулярніші: Adobe Photoshop для операційних систем Microsoft Windows і Mac OS X, GIMP для GNU/Linux і інших POSIX-сумісних. GIMP розповсюджується під ліцензією GNU GPL.

Векторні графічні редактори. Найпопулярніші: Adobe Illustrator, Corel Draw, Macromedia Free Hand — для Windows, Inkscape — для всіх ОС.

Гібридні графічні редактори. Найпопулярніші: RasterDesk для AutoCAD, Spotlight для операційних систем Microsoft Windows.

Тривимірні графічні редактори. Найпопулярніші: 3D Studio Max та Maya.

Різні графічні редактори створюють файли з різними розширеннями в іменах. Кожне розширення відповідає певному формату файла, а саме: способу зберігання графічної інформації.

Paint являє собою програму для малювання, за допомогою якої можливо створити прості або складні малюнки. Ці малюнки можна робити чорно-білими або кольоровими та також зберігати їх у вигляді файлів. Створені малюнки можна виводити на друк, використовувати замість фону робочого столу, вставляти в інші документи. Paint можна використовувати навіть для перегляду та редагування знятих за допомогою сканера фотографій.

Графічний редактор використовується для роботи з «точковими» малюнками формату JPG, GIF або BMP, та також редактор дозволяє зберігати в цих форматах, розширення: bmp, gif, jpg (jpeg), tif, png.

Поняття графічного редактора Програми опрацювання графічних зображень з’явилися майже одночасно з появою персональних комп’ютерів — коли виникла необхідність наочно подати дані певних досліджень. А з розширенням функціональності та потужності комп’ютерів комп’ютерна графіка стала доступним та необхідним інструментом багатьох спеціалістів. Назвемо деякі галузі використання комп’ютерної графіки:

· автоматизоване проектування в машинобудуванні, будівництві;

· опрацювання фотознімків, мультиплікаційних та відеофільмів;

· образотворче мистецтво;

· створення та видання брошур, буклетів, візиток;

· створення та опрацювання зображень для веб-документів.

Графічний редактор — це програма, призначена для створення та редагування

графічного зображення на екрані комп’ютера, а також його збереження у вигляді графічного файлу. Графічні редактори з великим діапазоном функцій називають графічними пакетам

Призначення графічних редакторів

Різні графічні редактори надають користувачеві різні можливості, але є певний набір стандартних дій, які можна виконати в будь-якому графічному редакторі. Звичайно ці стандартні дії виконуються та позначаються однаково: користувач, навчившись працювати в одному редакторі, зможе виконувати побудову нескладних графічних зображень у будь-якому редакторі. До таких стандартних дій належать:

· створення кольорового або чорно-білого малюнка за допомогою миші та

стандартних фігур: відрізка, прямокутника, квадрата, еліпса, кола;

· друкування малюнка на папері;

· змінення розмірів малюнка, нахилення, обертання окремих фрагментів;

· оформлення текстових фрагментів;

· копіювання, переміщення та вилучення окремих фрагментів малюнка;

· використання готових малюнків та їх фрагментів.

ВИСНОВКИ

Графічні редактори призначені для створення та опрацювання графічної інформації. Вони є необхідним інструментом багатьох фахівців. Існують різні методи збереження й опрацювання графічної інформації, і залежно від них графічні редактори розділяють на растрові та векторні.

Ознайомитися з основними принципами роботи графічних редакторів можна на прикладі програми Paint, яка постачається разом з операційною системою Windows. Графічний редактор Paint надає користувачеві 16 інструментів, за допомогою яких можна створювати та редагувати графічні зображення. Створений малюнок можна надрукувати на аркуші або використати як

тло робочого стола Windows.

 

10. Текстовий редактор Microsoft Word. Інтерфейс програми. Ведення та редагування тексту. Виділення тексту. Робота з виділеним фрагментом.

 

Текстовий редактор Microsoft Word є одним із найпоширеніших текстових редакторів. Це зумовлюється його численними перевагами, до яких в першу чергу відносяться широкі функціональні можливості. Важко знайти таку задачу при роботі з документами, яку не можна було б розв’язати засобами Microsoft Word.

Текстовий редактор Microsoft Word входить до групи програм Microsoft Office. Крім текстового редактора, ця група включає електронну таблицю Excel і систему управління базою даних Access, тобто основні програми, які можуть використовуватись для форматування документообігу в установах. Широкому використанню Microsoft Word сприяють також вбудовані в нього засоби перетворення файлів, створених іншими редакторами, в файли формату Word.
Існує декілька версій Microsoft Word для Windows, кожна наступна версія, як правило, сумісна з попередніми версіями і має додаткові можливості.
Для запуску Microsoft Word слід виконати команду Пуск/ Програми/ Microsoft Word, після чого на екрані появиться вікно редактора. Вводити і редагувати текст можна тільки активного вікна.
Введення символів. Перед введенням символів слід вибрати шрифт, його розмір, формат.Символи клавіатури вводяться в позицію текстового курсора (вертикальний штрих, що мерехтить). Пересунути текстовий курсор можна за допомогою клавіш керування курсором або за допомогою миші (показник миші перетягнути в потрібну позицію і натиснути ліву клавішу). Символи можуть вводитись у режимі заміни або вставки. В першому випадку введений символ заміщає той символ, на якому знаходиться курсор. В режимі вставки частина рядка, що розміщена праворуч від курсора, зсувається на одну позицію і символ вводиться на звільнене місце. Переключення між режимами здійснюється клавішею [Ins]. В режимі заміни індикатор ЗАМ рядку стану має чорний колір, а в режимі вставки – сірий. Після введення символа курсор переміщається на одну позицію праворуч. Для вилучення символа ліворуч від курсора слід натискувати клавішу [Backspace], а символа праворуч - [Del]. При цьому курсор переміщається на одну позицію ліворуч. Коли курсор доходить до кінця рядка, то перше слово, яке не вміщається в даному рядку, повністю переходить в наступний.
В редакторі Microsoft Word є можливість переносити слово командою меню Сервис/ Расстановка переносов. На екрані з’явиться вікно діалогу. В цьому вікні можна встановити такі опції:
ü Автоматичне перенесення слів у документі;
ü Перенести слова з великих букв.
Звичайно Microsoft Word розділяє для перенесення тільки слова з малих букв або слова, які починаються з великої букви. Встановлення останньої опції дає змогу переносити слова, написані великими буквами.
Якщо в будь-якій позиції рядка натиснути клавішу [Enter], то редактор переходить на наступний рядок з абзацу. Для переходу в наступний рядок без створення абзацу слід натиснути комбінацію клавіш [Shift- Enter].