Інформатика. Історія розвитку еом. Покоління еом. Роль еом в сучасному суспільстві. Основні галузі застосування еом

Інформатика. Історія розвитку ЕОМ. Покоління ЕОМ. Роль ЕОМ в сучасному суспільстві. Основні галузі застосування ЕОМ

Інформатика – це технічна наука, що систематизує прийоми створення, збереження, накопичення, опрацювання та передачу даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів і методів управління ними.

Предмет інформатика – це апаратне забезпечення обчислювальної техніки(ОТ).

Програмне забезпечення, засоби забезпечення апаратної і програмної складових, засоби взаємодії людини з апаратними і програмними складовими:

1. Завдання: систематизація прийомів та методів роботи з апаратними та програмними засобами ОТ.

Мета систематизації полягає у провадженні і розвитку найбільш ефективних технологій для автоматизації опрацювання даних.

2. Вивчення будови ОС. (обчислювальної системи).

3. Вивчення програмних засобів ОТ.

4. Захист даних від несанкціонованого доступу.

5. Вивчення способів перетворення даних та автоматизація опрацювання даних.

Для роботи з даними використовують різноманітні пристрої, так звані кодувальні машини.

Обчислювальні пристрої:

1. До механічні (палички, пальці).

2. Механічні (арифмометр).

3. Електроні (ЕОМ).

Перший механічний пристрій, арифмометр, був створений у 1623 р. Блезом.

Перша ЕМ була створена у 1823 р. англійським вченим математиком-фізиком Чарльзом Беббіджем.

В 1945 р. у США створена реально діюча ЕОМ ENIAC (Джордж Мауглі, Джордж Еккейт).

В Україні реально діюча ЕОМ почали випускати з 1945 р. Першою була МЄСМ у Києві під керівництвом Сергія Лебідіва.

Історія обчислень своїм корінням сягає віків так як і розвиток людства.

Задовго до появи перших обчислювальних пристроїв люди шукали різноманітні можливості для проведення обчислень. Це здійснювалось за допомогою пальців, камінців, які складали в кучку або рядок. Число предметів зафіксовувалось за допомогою рисок, які проводили по землі зарубок на палках, вузликів на мотузці. Пізніше з’явилась рахівниця, яка використовувалась протягом кількох століть.

Потреба в пошуку розв’язання більш складних задач і як наслідок, все більш складних обчислень, поставила людину перед необхідністю знаходити способи, які б змогли їй в цьому допомогти.

Одним з перших пристроїв (V-IV ст. до н.е.), що полегшували обчислення, можна вважати спеціальну дощечку - абак.

В середині XVII ст. Паскаль створив першу "сумуючу" машину - Паскалину. В 1670-1680 роках німецький математик Готфрід Лейбніц сконструював машину, яка виконувала всі чотири арифметичні дії. Починаючи з ХІХ ст. арифмометри отримали досить широке застосування.

В 1945р. до роботи по створенню машини, яка могла б зберігати програму в своїй пам’яті, був залучений математик Джон фон Нейман. Його доповідь містила загальні принципи функціонування універсальних обчислювальних пристроїв, тобто комп’ютерів.

Слово "комп’ютер" означає "обчислювач", тобто пристрій для обчислення.

Перший комп’ютер, в якому були втілені принципи фон Неймана, був побудований в 1949р. англійським дослідником Морісом Уілксом.

Комп’ютери 40-х і 50-х років були дуже великими пристроями - величезні зали були закладені шафами з електронним обладнанням. Перший крок до зменшення розмірів комп’ютерів став можливим з винаходом в 1948р. транзисторів - мініатюрних електронних приладів, які змогли замінити електроні лампи, - це блоки пам’яті. В середині 60-х років відбувся ще один крок до мініатюризації - були винайдені інтегральні схеми.

В 1968р. було сконструйовано інтегральну схему, аналогічну за своїми функціями в центральному процесору ЕОМ. Так з’явився перший мікропроцесор Intel-4004.

Протягом років все далі зменшувались у розмірах і удосконалювались.

Перейдемо до другого питання нашого уроку:

Характеристика різних поколінь ЕОМ.

Виділяють 5 поколінь ЕОМ. Кожне покоління визначається елементарною базою – сукупністю елементів з яких будується програмне забезпечення (показую дітям кодоплівку і кажу щоб вони її замалювали собі у зошит (мал.(2))).

Покоління ЕОМ

1. (50 р) Електронною базою ЕОМ першого покоління були вакуумні лампи.

2. (60 р) Електронною базою ЕОМ були транзистори які заміняли я електронні лампи

3. (70 р) Електронною базою ЕОМ стали інтегральні схеми.

4. (80 р) Елементарною базою ЕОМ 4-го покоління є великі інтегральні схеми.

5. (90 р) Елементарною базою ЕОМ 5-го покоління є підвищені інтегральні схеми

1. (50 р) Електронною базою ЕОМ першого покоління були вакуумні лампи. Тисячі ламп розміщувалися в металевих шафах, які займали великі приміщення. Важила така машина декілька тон. Для її роботи потрібна була невелика електростанція. Для охолодження машини використовувались потужні вентилятори. Програмування здійснювалося в кодах машини. Швидкодія становила декілька тисяч операцій за секунду. Ці машини мали невелику оперативну пам’ять.

2. (60 р) Електронною базою ЕОМ були транзистори які заміняли електронні лампи. Транзистори менше за лампи споживали енергію. Розміри ЕОМ залишилися. Можливості зростання за рахунок мов програмування високого рівня та програмного забезпечення. До програмного забезпечення входили заздалегідь розроблені програми. Швидкодія машини досягала сотень тисяч операцій за секунду. Значно збільшилась оперативна пам’ять. Найбільш поширеними були такі: “Еліот” (Англія), “Сіменс” (ФРГ), “Стренч”, “СДС” (США) серія “Мінськ”, “Урал”.

3. (70 р) Електронною базою ЕОМ стали інтегральні схеми. Інтегральна схема формувалася на невеликій пластинці з чистого кременю на яку наносилися у потрібній комбінації плівки різних призначень. Залежно від комбінації речей утворювалися елементи, які працювали як конденсатори опори. Таких елементів могло бути до декількох тисяч на квадратний сантиметр. Значно зросла швидкодія ЕОМ та обсяг оперативної пам’яті. Розвинуте програмне забезпечення та зручність у використанні відкритим широким доступом у ЕОМ. Така машина могла працювати з декількома програмами одночасно. для зберігання інформації почалися використовувати магнітні стрічки та магнітні диски. Почався перехід до баз популярної інформатики.

4. (80 р) Елементарною базою ЕОМ 4-го покоління є великі інтегральні схеми. На одному кристалі кременю стало можливим розмістити схему, яка відтворює роботу процесора ЕОМ. Такі одно кристальні процесори називаються мікропроцесорами. Зросла швидкодія до мільярда операцій за секунду, обсяг оперативної пам’яті, зручність у використанні. Найпотужніший процесор 4-го покоління – “Ельбрус”. На рівні 4-го покоління відбувся поділ на великі обчислювальні машини та персональні комп’ютери.

5. (90 р) Елементарною базою ЕОМ 5-го покоління є підвищені інтегральні схеми, які містять до сотні тисяч елементів на квадратний сантиметр. 5 покоління – це не тільки нова елементарна база, це прогрес та досягнення нових якісних зрушень у всіх галузях. У 1980 році Сенонський уряд оголосив десятирічну програму створення комп’ютерної системи 5-го покоління, яка базувалась би на використанні штучного інтелекту, експертним мисленням та природної мови спілкування.

Настроювання панелі завдань

Існує багато способів настроїти панель завдань відповідно до власних потреб. Наприклад, можна розташувати всю панель завдань із лівого, правого або верхнього краю екрана. Крім того, можна збільшити панель завдань, дозволити Windowsавтоматично приховувати її, коли панель не використовується, а також додавати до неї панелі інструментів.

ВИСНОВКИ

Графічні редактори призначені для створення та опрацювання графічної інформації. Вони є необхідним інструментом багатьох фахівців. Існують різні методи збереження й опрацювання графічної інформації, і залежно від них графічні редактори розділяють на растрові та векторні.

Ознайомитися з основними принципами роботи графічних редакторів можна на прикладі програми Paint, яка постачається разом з операційною системою Windows. Графічний редактор Paint надає користувачеві 16 інструментів, за допомогою яких можна створювати та редагувати графічні зображення. Створений малюнок можна надрукувати на аркуші або використати як

тло робочого стола Windows.

 

10. Текстовий редактор Microsoft Word. Інтерфейс програми. Ведення та редагування тексту. Виділення тексту. Робота з виділеним фрагментом.

 

Текстовий редактор Microsoft Word є одним із найпоширеніших текстових редакторів. Це зумовлюється його численними перевагами, до яких в першу чергу відносяться широкі функціональні можливості. Важко знайти таку задачу при роботі з документами, яку не можна було б розв’язати засобами Microsoft Word.

Текстовий редактор Microsoft Word входить до групи програм Microsoft Office. Крім текстового редактора, ця група включає електронну таблицю Excel і систему управління базою даних Access, тобто основні програми, які можуть використовуватись для форматування документообігу в установах. Широкому використанню Microsoft Word сприяють також вбудовані в нього засоби перетворення файлів, створених іншими редакторами, в файли формату Word.
Існує декілька версій Microsoft Word для Windows, кожна наступна версія, як правило, сумісна з попередніми версіями і має додаткові можливості.
Для запуску Microsoft Word слід виконати команду Пуск/ Програми/ Microsoft Word, після чого на екрані появиться вікно редактора. Вводити і редагувати текст можна тільки активного вікна.
Введення символів. Перед введенням символів слід вибрати шрифт, його розмір, формат.Символи клавіатури вводяться в позицію текстового курсора (вертикальний штрих, що мерехтить). Пересунути текстовий курсор можна за допомогою клавіш керування курсором або за допомогою миші (показник миші перетягнути в потрібну позицію і натиснути ліву клавішу). Символи можуть вводитись у режимі заміни або вставки. В першому випадку введений символ заміщає той символ, на якому знаходиться курсор. В режимі вставки частина рядка, що розміщена праворуч від курсора, зсувається на одну позицію і символ вводиться на звільнене місце. Переключення між режимами здійснюється клавішею [Ins]. В режимі заміни індикатор ЗАМ рядку стану має чорний колір, а в режимі вставки – сірий. Після введення символа курсор переміщається на одну позицію праворуч. Для вилучення символа ліворуч від курсора слід натискувати клавішу [Backspace], а символа праворуч - [Del]. При цьому курсор переміщається на одну позицію ліворуч. Коли курсор доходить до кінця рядка, то перше слово, яке не вміщається в даному рядку, повністю переходить в наступний.
В редакторі Microsoft Word є можливість переносити слово командою меню Сервис/ Расстановка переносов. На екрані з’явиться вікно діалогу. В цьому вікні можна встановити такі опції:
ü Автоматичне перенесення слів у документі;
ü Перенести слова з великих букв.
Звичайно Microsoft Word розділяє для перенесення тільки слова з малих букв або слова, які починаються з великої букви. Встановлення останньої опції дає змогу переносити слова, написані великими буквами.
Якщо в будь-якій позиції рядка натиснути клавішу [Enter], то редактор переходить на наступний рядок з абзацу. Для переходу в наступний рядок без створення абзацу слід натиснути комбінацію клавіш [Shift- Enter].

 

Числові формати даних.

Застосовуючи різні числові формати, можна змінювати зовнішній вигляд чисел, не зачіпаючи самі числа. Числовий формат не впливає на фактичне значення числа, яке використовується в Microsoft Excel для обчислень. Фактичне значення відображається в рядку формул. Число діалогового вікна Формат клітинок (меню Формат, команда Клітинки). Щоб дізнатися, як відображаються числа в цих форматах, клацніть заголовки відповідних підрозділів у розділі Формат.

Числовий: цей формат використовується для звичайного відображення чисел.

Грошовий: цей формат використовується для звичайного відображення грошових сум.

Фінансовий: цей формат також використовується для грошових значень, але в ньому символи грошової одиниці та десяткові коми вирівнюються одна під одною у стовпці.

Дата: цей формат відображає числове подання дати й часу у вигляді значень дати з урахуванням указаного користувачем типу та місцевого стандарту.

Час: цей формат відображає числове подання дати й часу у вигляді значень часу з урахуванням указаного користувачем типу та місцевого стандарту.

Відсотковий: у цьому форматі відображається значення клітинки, помножене на 100 і з доданим знаком відсотка.

Дробовий: цей формат відображає число у вигляді дробу зазначеного типу.

Експозенційний: цей формат відображає число в експозенційній нотації.

Науковий: число 12345678901 буде відображено як 1,23E+10, тобто 1,23, помножене на 10 у степені 10.

Текстовий: у цьому форматі вміст клітинки вважається текстом і відображається точно так, як його було введено, навіть якщо це число.

Додаткови й: цей формат відображає число у вигляді поштового індексу, номера телефону або номера соціального страхування.

Kористувацький: цей формат дає змогу довільним чином змінити копію існуючого коду числового формату.

Форматування комірок: Для форматування комірки використовують команду Формат-Ячейки. За замовчуванням вся інформація в таблицях подається у форматі Общий, що дає змогу працювати як із текстом, так із числами. У вкладці Число є перелік форматів(Общий, Числовий, Финансовий, Дата, Время, Процентний, Дробний). У вкладці Виравнивание можна встановити різні види вирівнювання. У вкладці Шрифт можна встановити вид і розмір шрифту, вибрати тип ліній. У вкладці Граници можна встановити рамки для комірки. У вкладці Вид можна виконати заливання кольором.

Умовне форматування: Виділіть комірки, призначені для форматування, потім в меню

«Формат» виберіть команду «Умовне форматування» Перше поле зі списком у вікні діалогу «Умовне форматування» дозволяє вибрати, до чого має застосовуватися умова: до значення або самою формулою. Після завдання умови натисніть кнопку «Формат». Відкриється вікно діалогу «Формат осередків», в якому можна вибрати шрифт, межі та інші атрибути формату, який повинен застосовуватися при виконанні заданої умови. Щоб видалити умову форматування, виділіть комірку або діапазон і потім у меню «Формат»виберіть команду«Умовне форматування». Після відкриття вікна діалогу натисніть кнопку «Delete». З'явитися вікно діалогу «Видалення умови форматування». Вкажіть умови які хочете видалити і натисніть "OK". Зазначені умови зникнуть з вікна діалогу «Умовне форматування», фактично вони не видаляються, поки в цьому вікні діалогу не натиснута кнопка «ОК». Якщо ви передумали, можете відмовитися від видалення, натиснувши кнопку «Скасування» у вікні діалогу «Умовне форматування».

 

Три типи фільтрів

Використовуючи автофільтр, можна створити три типи фільтрів: за списком значень, за форматом або за умовами. Ці типи фільтрів — взаємовиключні для кожного діапазону клітинок або стовпця таблиці. Наприклад, можна фільтрувати за кольором клітинки або за списком чисел, але не за обома параметрами відразу, чи за піктограмою або за настроюваним фільтром, але не за тим та іншим водночас.

Операційні системи.

Операційна система — сукупність програм, призначених для організації обчислювальних процесів на комп’ютері.

При вмиканні комп’ютера ОС завантажується в оперативну пам’ять і зберігається до вимикання комп’ютера. ОС керує послідовністю виконання задач у різних режимах, здійснює організацію обміну даними із зовнішніми пристроями та виконує інші функції.

Існують кілька класів ОС. Це, по-перше, система МS-DOS, яка тепер працює у вигляді емуляції під керуванням Windows. МS-DОS характеризується розвинутими засобами доступу до апаратних засобів, гнучкою файловою системою, що ґрунтується на ієрархічній структурі каталогів. Команди в ОС вводяться через командний рядок. Це однозадачна ОС, забезпечує взаємодію користувача з ПК, завантажує ієрархічну файлову структуру, керує ресурсами комп’ютера, виконує сервісні та інші функції. Створені оболонки ОС, такі як Nоrtоп Соmmапdеr, Volkov Commander, Windows 3.11, значно спростили інтерфейс користувача. Ці ОС набули великого поширення в 16-розрядних комп’ютерах.

Іншим класом ОС є Windows 95 (98),...,Windows ХP, Windows Wista. Орієнтовані на підтримку зручної роботи користувачів, вони характеризуються розвинутим інтерфейсом діалогу у вигляді графічних вікон, спеціальних пристроїв (типу «миші») для вибору і роботи з об’єктами.

Ще один клас ОС —це багатозадачні системи UNIX, 0S/2, з якими можуть одночасно працювати кілька користувачів. Вони характеризуються розвинутою файловою системою, вбудованими службовими функціями — утилітами, потужною командною мовою, підтримкою процесу розроблення програмного забезпечення. Ці системи забезпечують одночасну роботу кількох користувачів, тобто орієнтовані на багатозадачний режим, що потребує досить потужних апаратних засобів.

Сукупність засобів ОС, що забезпечують доступ користувача до даних на диску, називається файловою системою. В середовищі Windows файлова система створюється в захищеній області HDD і функціонує в режимі Vіrtuаl FАТ. Саме завдяки режиму Vіrtuаl FАТ ми бачимо на моніторі папки та їх зміст, а довжина імен допускається до 255 символів. Кластери - це мінімальний простір, що виділяється на диску для файлів.

 

Інформатика. Історія розвитку ЕОМ. Покоління ЕОМ. Роль ЕОМ в сучасному суспільстві. Основні галузі застосування ЕОМ

Інформатика – це технічна наука, що систематизує прийоми створення, збереження, накопичення, опрацювання та передачу даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів і методів управління ними.

Предмет інформатика – це апаратне забезпечення обчислювальної техніки(ОТ).

Програмне забезпечення, засоби забезпечення апаратної і програмної складових, засоби взаємодії людини з апаратними і програмними складовими:

1. Завдання: систематизація прийомів та методів роботи з апаратними та програмними засобами ОТ.

Мета систематизації полягає у провадженні і розвитку найбільш ефективних технологій для автоматизації опрацювання даних.

2. Вивчення будови ОС. (обчислювальної системи).

3. Вивчення програмних засобів ОТ.

4. Захист даних від несанкціонованого доступу.

5. Вивчення способів перетворення даних та автоматизація опрацювання даних.

Для роботи з даними використовують різноманітні пристрої, так звані кодувальні машини.

Обчислювальні пристрої:

1. До механічні (палички, пальці).

2. Механічні (арифмометр).

3. Електроні (ЕОМ).

Перший механічний пристрій, арифмометр, був створений у 1623 р. Блезом.

Перша ЕМ була створена у 1823 р. англійським вченим математиком-фізиком Чарльзом Беббіджем.

В 1945 р. у США створена реально діюча ЕОМ ENIAC (Джордж Мауглі, Джордж Еккейт).

В Україні реально діюча ЕОМ почали випускати з 1945 р. Першою була МЄСМ у Києві під керівництвом Сергія Лебідіва.

Історія обчислень своїм корінням сягає віків так як і розвиток людства.

Задовго до появи перших обчислювальних пристроїв люди шукали різноманітні можливості для проведення обчислень. Це здійснювалось за допомогою пальців, камінців, які складали в кучку або рядок. Число предметів зафіксовувалось за допомогою рисок, які проводили по землі зарубок на палках, вузликів на мотузці. Пізніше з’явилась рахівниця, яка використовувалась протягом кількох століть.

Потреба в пошуку розв’язання більш складних задач і як наслідок, все більш складних обчислень, поставила людину перед необхідністю знаходити способи, які б змогли їй в цьому допомогти.

Одним з перших пристроїв (V-IV ст. до н.е.), що полегшували обчислення, можна вважати спеціальну дощечку - абак.

В середині XVII ст. Паскаль створив першу "сумуючу" машину - Паскалину. В 1670-1680 роках німецький математик Готфрід Лейбніц сконструював машину, яка виконувала всі чотири арифметичні дії. Починаючи з ХІХ ст. арифмометри отримали досить широке застосування.

В 1945р. до роботи по створенню машини, яка могла б зберігати програму в своїй пам’яті, був залучений математик Джон фон Нейман. Його доповідь містила загальні принципи функціонування універсальних обчислювальних пристроїв, тобто комп’ютерів.

Слово "комп’ютер" означає "обчислювач", тобто пристрій для обчислення.

Перший комп’ютер, в якому були втілені принципи фон Неймана, був побудований в 1949р. англійським дослідником Морісом Уілксом.

Комп’ютери 40-х і 50-х років були дуже великими пристроями - величезні зали були закладені шафами з електронним обладнанням. Перший крок до зменшення розмірів комп’ютерів став можливим з винаходом в 1948р. транзисторів - мініатюрних електронних приладів, які змогли замінити електроні лампи, - це блоки пам’яті. В середині 60-х років відбувся ще один крок до мініатюризації - були винайдені інтегральні схеми.

В 1968р. було сконструйовано інтегральну схему, аналогічну за своїми функціями в центральному процесору ЕОМ. Так з’явився перший мікропроцесор Intel-4004.

Протягом років все далі зменшувались у розмірах і удосконалювались.

Перейдемо до другого питання нашого уроку: