Досягнення соціального оптимуму.

Егалітарний підхід вимагає рівномірного розподілу, за якого всі блага поділені порівну між усіма індивідами. не є Парето-ефективним.

Утилітарний підхід розглядає суспільний добробут як суму добробуту всіх членів суспільства. Принцип перерозподілу доходів ґрунтується на припущенні про спадну граничну корисність: для заможних членів суспільства корисність одиниці вилученого доходу спадає в меншій мірі, ніж зростає корисність одиниці додаткового доходу для незаможних. Парето-ефективність досягається за більш рівномірного розподілу доходів.

Роулзівський (концепція Дж. Роулза) підхід допускає існування нерівності, щоб не позбавити найпродуктивніших виробників стимулу до праці, але передбачає перерозподіл частини доходів більш продуктивних економічних суб’єктів на користь найбідніших членів суспільства.

Ліберальний підхід полягає у тому, що результати конкурентних ринкових процесів вважаються справедливими, оскільки винагороджують тих, хто більш здібний і працьовитий, навіть якщо при цьому має місце крайня нерівність; не передбачає перерозподілу благ.

Егалітарний, утилітарний і роулзівський підходи передбачають державне втручання з метою коригування результатів ринкових процесів і досягнення більш справедливого розподілу, ліберальний підхід заперечує необхідність такого втручання..

 

 

91. «Провали» ринку,їх причини та наслідки для суспільства.Необхідність державного регулювання економіки. + 92

Головне завдання держави полягає в поєднанні інтересів особи, колективів та суспільстві, забезпеченні владного регулювання при збереженні саморегулювання та саморозвитку суспільства.

Усунення причин порушень у роботі ринкового механізму досягається втручанням уряду в економічну діяльність через її регулювання в обхід законів ринкової конкуренції.
Основні причини порушень у роботі ринкового механізму можна об'єднати у чотири групи: зовнішні економічні ефекти; суспільні блага; факти неподільності; монополізм.

Взаємодія держави та ринку

Неокласики Вважали, що ринок – це самодостатня система, а державі відводили роль «нічного вартового»

Кейнс: Саме держ. спроможна виправити недоліки ринку і відновлювати порушену рівновагу.

Держава – основний суб’єкт сучасного ринку і забезпечує створення 20% національного доходу.

Функції держави:

· законодавче забезпечення функціонування економіки

· захист конкурентного середовища

· перерозподіл національного багатства і національного доходу

· перерозподіл ресурсів

· контроль за рівнем зайнятості та І.

· регулювання ЕЗ

· стабілізація функціонування ринку

Державне регулювання економіки – це цілеспрямована діяльність держави щодо створення правових, економічних і соціальних передумов, необхідних для найбільш ефективного функціонування ринкового механізму і мінімізації його негативних наслідків.

Відмови ринку:

існування неповних ринків (такі ринки, які не забезпечують належною кількістю благ, навіть якщо ціна пропозиції менша за ту ціну, яку споживач готовий запропонувати – страховий, кредитний ринки)

асиметричність інформації

безробіття, інфляція та циклічність

екстерналії, тобто не раціональний розподіл виробничих ресурсів

необхідність виробництва суспільних благ, які не спроможний робити ринок

схильність конкуренції до затухання та бажання робітників об’єднуватись (олігополія, монополія)

несправедливий розподіл доходів

Обґрунтування необхідності державного регулювання економіки.

Державне регулювання економіки – це цілеспрямована діяльність держави щодо створення правових, економічних і соціальних передумов, необхідних для найбільш ефективного функціонування ринкового механізму і мінімізації його негативних наслідків.

Державне регулювання економіки випливає із відмов ринку.

Ринковий механізм забезпечує системну ефективність лише за умов досконалої конкуренції. Проте в реаліях змішаної економіки ринки не є досконало конкурентними.
Сучасний ринок неспроможний вирішити багатьох важливих проблем економічного розвитку через наявність притаманних йому дефектів:

§ циклічного характеру економічного розвитку;

§ монопольної влади, недостатньої інформованості ринкових суб’єктів;

§ неспроможності забезпечити виробництво суспільних благ;

§ зовнішніх ефектів економічної діяльності;

§ нерівномірного розподілу насущних благ.

Неспроможності ринку зумовлюють необхідність державного втручання у його функціонування. Сучасна держава виконує ряд важливих функцій регулювання економічних процесів:

§ забезпечення правової основи ефективного функціонування ринкової економіки;

§ стабілізація економіки;

§ перерозподіл доходів і матеріальних благ з метою вирівнювання споживання насущних благ;

§ підтримка конкуренції;

§ коригування зовнішніх ефектів;

§ регулювання розподілу ресурсів для забезпечення суспільними благами.

Зовнішні ефекти та їх коригування

Зовнішні ефекти -будь-які дії господарських суб'єктів, що, впливаючи на інші господарські суб'єкти, не регулюються ціновим механізмом.

Залежно від характеру впливу розрізняють З.Е. позитивні (що створюють для інших додатковий корисний ефект, який нічого не коштує) та негативні (що негативно впливають на господарську діяльність інших суб'єктів). Залежно від сфери, де проявляється З.Е., розрізняють З.Е. у сфері виробництва (фірма j впливає на іншу фірму і, їїспоживання виробничих ресурсів стає незалежною змінною виробничої функції фірми i, наприклад x_i=x_i(v_1i, v_1j), δx_i/δv_1j≠0, де v_lj – обсяг споживання 1-го ресурсу у j -й діловій одиниці), у сфері споживання (один споживач впливає на рівень корисності іншого, наприклад U_i=U_i(x_1i, x_2j), δU_i/δx_2j≠0, де х_2j – обсяг споживання 2-го продукту j -м індивідом), між виробництвом і споживанням (господарська діяльність ділової одиниці створює З.Е. для споживачів, наприклад U_i=U_i(x_1i, x₂), δU_i/δx₂≠0, де х₂ – обсяг виробництва блага х₂, що йог не планує споживати і -йіндивід), міме споживанням та виробництвом (споживання домогосподарства впливає на господарську діяльність ділової одиниці, наприклад x_i=x_i(v_1i, v_ij), δx_i/δv_ij≠0, де x_ij – обсяг споживання i -го блага j -м індивідом).

Основні підходи до корекції З.Е.:

1) адміністративне регулювання – встановлення з боку держави заборони чи різних обмежень на випуск продукції з негативними З.Е.; 2) економічні заходи, що ведуть до оптимального вирішення проблеми (так званий „найкращий підхід”): а)введення державою податків чи інших платежів (ліцензій, штрафів), а також субсидій на виробництво благ з З.Е. (Пігу податок); б)встановлення права приватної власності на З.Е. (Коуза теорема); 3) економічні заходи, що ведуть до квазіоптимального вирішення проблеми (так званий „другий кращий підхід” – second best); вони зводяться до регулювання державою чи самими господарськими суб'єктами цін на інших ринках, а не на тому, де спостерігається З.Е.: і)шляхом введення податку чи надання субсидії на благо х₂, що формально відновить оптимальну пропорцію цін на ринках; іі)шляхом встановлення монополії на ринку х₂, що призведе до зміни ціни р₂ і може формально відновити оптимальність економіки. Проте дані підходи тому й називають квазіоптимальними, що за їх реалізації умова оптимальності економіки відновлюється лише формально, насправді ж внаслідок пропонованих заходів відбудеться скорочення виробничих можливостей економіки і зниження рівня суспільного добробуту.

Застосування будь-яких методів корекції (інтерналізації) негативних З.Е. не може вести до принципового вирішення проблеми, оскільки, скажімо, для повного усунення негативного З.Е. необхідне припинення виробництва, що його породжує, що є нераціональним з точки зору суспільства. Тому йдеться, як це не парадоксально, про оптимізацію обсягу З.Е. з точки зору суспільства (Пігу податок; Коуза теорема).

 

Теорема Коуза.

Зовнішні ефекти -будь-які дії господарських суб'єктів, що, впливаючи на інші господарські суб'єкти, не регулюються ціновим механізмом.

Інтерналізація зовн ефектів: використання інструментів усунення небажаних наслідків зовн ефектів з метою включення додаткових суспільних витрат (вигоди) від благ із зовнішніми ефектами до приватних витрат (вигод).

До таких інстремнтів відносять:

а) встановлення прав власності на ресурси і створення можливостей для вільного обміну цими правами;

б) колективного або державного володіння благами, яким властиві зовнішні ефекти;

в) заборони або встановлення обмежень на види забруднюючих та шкідливих речовин;

г) запровадження корегуючих податків і субсидій.

Згідно з теоремою Коуза, зовн ефекти можуть бути інтерналізовані, якщо встановити прво власності на ресурси і дозволити вільний обмін цими правами (за умови, що трансакційні витрати дорівнюють нулю). Незалежно від того, кому ці права будуть надані, у процесі вільного обміну правами досягається ефективний розподіл ресурсів. проте, коли йже мова про розподіл доходів, то виграє той, хто перший отримав право на використання ресурсів. Тобто, йде мова про інтерналізацію зовн ефектів на основі переговорів.

Обмеження використання теореми Коуза: невелика кількість зацікавлених осіб при укладанні угоди. Теорема Коуза підкреслює, що ретельне визначення прав власності може бути фактором зменшення зовнішніх ефектів. Економічний механізм інтерналізації зовнішніх ефектів, що пропонується Т.К., може виявитися дієвим лише за певних умов: незначна кількість сторін, що мають справу з зовнішнім ефектом, та чітка визначеність їхніх ролей (хто виробляє зовнішній ефект і хто зазнає втрат); незначні трансакційні кошти (витрати часу та грошей на ведення переговорів). Т.К. підкреслює значення встановлення приватної власності на локальні природні блага, відсутність якої спричиняє неефективність їх використання внаслідок появи „ефекту витискання”.

95. Асиметричність інф-ції на ринку та шляхи подолання негативних наслідків

Асиметрична інф-ція – ситуація, коли при здійсненні госп трансакції деякі з госп агентів мають більш детальну та достовірну інф-цію щодо предмету угоди порівняно зі своїми контрагентами.

Асиметричні ринки – ринки, де окремі учасники проінформовані краще за інших

Ас. Інфо зар для багатьох випадків. Вона пояснює існування багатьох інституцон. домовленостей у сусп

Першим хто побудував матем модель ринку з неосконалою інф-цією був АКЕРЛОФ у роботі «Ринок лимонів». Він відзначив, що на такому ринку середня ціна товару має тенденцію знижуватися, навіть для товарів з ідеальною якістю. Можливо навіть, що ринок колапсує до нуля.

Крива пропозиції, з якою зустрічаються покупці, формується як горизонтальна сума відповідних кривих для окремих градацій.

Особливість типу ринку - від ціни залежить не тільки заг обсяг, але і стр-ра пропозиції, тобто співвідношення обсягів товару різних градацій якості.

Ас інфо призводит до проблем ринку:

- проблема несприятливого відбору: тов. різної якості продається за однак ціною, оскільки продавець (покупець) недостатньо проінформований, щоб визначити якість тов. в момент покупки