Тема 1. Предмет і методи історії економіки та економічної думки

Тема 1. Предмет і методи історії економіки та економічної думки

1.1. Предмет історії економіки та економічної думки.

1.2. Мета та завдання курсу.

1.3. Методи наукових економічних досліджень.

1.4. Періодизація історії економіки та економічної думки.

Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій

2.1. Характеристика господарського розвитку за первісної доби.

2.2. Економічна думка Стародавнього Сходу

2.3. Економічні причини розквіту та занепаду країн античного світу

2.4. Господарська діяльність в первісній історії України

Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.)

3.1.Господарство Стародавньої Греції.

3.2.Античний Рим: економічні причини розквіту й занепаду.

3.3.Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного

Причорномор’я.

3.4. Економічна думка античного світу.

Тема 4. Господарство та економічна думка суспільства Європейської цивілізації в період Середньовіччя (V – XV ст.)

4.1. Загальна характеристика господарства Європи в V – XV ст.

4.2. Особливості розвитку сільського господарства. Агрокультура і сільськогосподарська техніка.

4.3. Розвиток ремесел і міст в Середньовіччі.

4.4. Зростання торгівлі, розвиток банківської системи і кредиту.

4.5. Економічна думка Середньовіччя.

Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської

Цивілізації (XVI – перша половина XVII ст.)

5.1. Основні аспекти розвитку господарства країн Західної Європи.

5.2. Особливості економічного розвитку країн Центральної, Південно-Східної і Східної Європи.

5.3. Меркантилізм та його історичне значення.

Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII - перша половина XIX ст.)

6.1. Суть промислового перевороту.

6.2. Характеристика промислового перевороту в провідних країнах світу. Особливості промислового розвитку.

6.3. Класична школа політичної економії.

6.4. Еволюція класичної політичної економії в першій половині ХІХст. Формування соціалістичних ідей.

Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період

Монополістичної конкуренції (друга половина XIX - початок ХХ ст.)

7.1. Основний зміст процесу індустріалізації.

7.2. Аграрний розвиток провідних країн світу в період їх індустріалізації.

7.3. Формування світового ринку.

7.4. Передумови виникнення та методологічні принципи маржиналізму й неокласичної теорії.

7.5. Формування і розвиток історичної школи.

7.6. Виникнення інституціоналізму і його розвиток на початку ХХ ст.

 

 

Предмет історії економіки та економічної думки

Економічне життя суспільства є надзвичайно багатогранним. Його вивчає система економічних наук, які включають науки про загальні закони економічного розвитку, галузеві конкретні економічні процеси та явища, науки про народне господарство. Кожна з них має свій предмет, своє коло досліджуваних питань.Особливе значення у формуванні світогляду, економічної культури спеціалістів, розвитку національної економіки на основі ринкових відносин відіграє «Історія економіки та економічної думки».Історія економіки та економічної думки – це наука, яка вивчає господарську діяльність країн світу в історичному розвитку, різноманітність форм виявлення та її наукове відображення в економічних поглядах і вченнях. Вивчає процес виникнення економічних ідей та економічних шкіл, їх розвиток, боротьбу і формування нових напрямів економічної теорії в контексті розвитку матеріальної культури суспільства.Актуальність вивчення цієї дисципліни пояснюється тим, що вона забезпечує тісний зв’язок історико-економічного пізнання з розвитком економічних знань в цілому, допомагає у вивченні економічної теорії, проблем макро- і мікроекономіки, економіки промисловості, будівництва, сільського господарства, фінансів, грошового обігу тощо.Історія економіки та економічної думки на фактичному матеріалі переконує, що технологічна сфера, господарські механізми і людський фактор, усі під-системи економіки тісно пов’язані між собою, взаємодіють і доповнюють одна одну. Аналіз конкретних аспектів економіки в історичному розвитку, а також різних підходів до них економічних шкіл допомагає краще зрозуміти господарські проблеми сучасності, знайти їх оптимальне вирішення. Тому даний курс передбачає не тільки розгляд фактичного матеріалу в хронологічному порядку, а й аналіз соціально – економічного розвитку країн, розглядає позитивні й негативні характеристики економічних проблем та способи їх вирішення різними економічними школами за допомогою конкретних економічних інструментів.У ході реформування сучасної української економіки виникає необхідність приведення її структури, господарського механізму, організаційних інститутів відповідно до загальносвітових тенденцій. А це можливо лише за умови широкого використання світогосподарських зв’язків, досвіду, набутого людством у раціональному використанні обмежених економічних ресурсів, відображення його в економічних теоріях різних напрямків.Глибоке розуміння суті сучасних економічних теорій потребує з'ясування джерел їхнього зародження і розвитку. А знання сучасних економічних теорій дає змогу розуміти й формувати економічну політику держав, в основу якої завжди беруться ті чи інші економічні теорії. Чому, наприклад, економічно розвинуті країни у своїй економічній політиці перейшли від кейнсіанських рецептів до неокласичних теорій? Як формувалась економічна політика в колишньому СРСР? Яку економічну політику проводять тепер пострадянські країни, зокрема Україна? Які теорії лежать в її основі? Історія економіки та економічної думки тісно пов’язана з іншими економічними, соціологічними, історичними науками. У системі економічних наук історія економіки та економічної думки відіграє фундаментальну роль, оскільки є ключем до пошуку генетичних залежностей та історичних закономірностей в економічному житті суспільства. Та й в загалі, всі соціальні проблеми не можуть вивчатися і вирішуватися без урахування їх ролі в контексті економічного і історичного розвитку. У складній системі економічних наук історія економіки та економічної думки виконує такі важливі науково-пізнавальні і виховні функції: формування і розвиток економічного мислення; пізнання процесу еволюції господарювання та економічної науки; засвоєння економічних категорій, законів і принципів у їх історичних змінах; виявлення оптимальних теоретичних і практичних пріоритетів на основі вивчення альтернативних економічних поглядів.

Мета та завдання курсу

Для розуміння природи та особливостей функціонування сучасних економічних систем треба розкрити їхній історичний розвиток, виявити закономірності взаємозв'язків між ними. Адже цілісністьта взаємообумовленість усіх аспектів економічних систем не дозволяють розірвати коло їхньої обопільної детермінації. Тому передумова пізнання економічних систем — це опанування історичних фактів і подій, що становлять віхи в розвитку господарських сфер суспільств і є етапами досягнення сучасного становища. Цим і визначається місце історії економіки та економічної думки в системі економічних наук.Протягом тисячоліть відбулися безліч фактів та подій, що вплинули на нинішній стан господарських систем. Визнання тих чи інших фактів і подій як історичних, характеристика та розкриття їхнього значення в розвитку суспільства неможливі без використання відповідних наукових принципів і підходів. Тож головною метою курсу є формування знань про історичний розвиток господарств та економічної думки країн Європейської цивілізації для розумін­ня генезису та закономірностей функціонування економічних систем..Історія економічної думки розкриває передумови та закономірності еволюції світової економічної науки; систематизує економічні знання і дає їх аналіз. Вона висвітлює економічні концепції головних шкіл і напрямів економічної думки, знайомить з досягненнями видатних вчених-економістів. Ця мета може бути досягнута через обґрунтування наукового об'єкта історико-економічних досліджень та визначення в його рамках головного (системоутворювального) зв'язку (як найглибший характеристики об'єкта); цей зв'язок заведено називати предметом дисципліни. Рівень науковості історико-економічного аналізу залежить від методів, що застосовуються у відборі та дослідженні фактів та подій господарського житія суспільства. Загальну логіку історичного розвитку господарських сфер суспільств покликана відобразити його наукова періодизація.

Таким чином основні завдання курсу такі:

1) поглиблення знань з економічної теорії;

2) формування уявлень про закономірності і тенденції розвитку економічної думки;

3) аналіз наукового внеску окремих шкіл і напрямів в економічну теорію;

4) розгорнута характеристика сучасних економічних теорій;

5) на методологічних засадах цивілізаційної парадигми розвитку суспільства сформувати сучасне економічне мислення та світогляд студентів, забезпечити засвоєння ними знань і методів історичного аналізу економічних процесів.

Історія економічної думки має велике значення для оволодіння культурою економічного мислення, розуміння його альтернативи та для творчого сприйняття політекономії та розвитку економічної науки в цілому.

Формування світового ринку

Світовий ринок сформувався як підсистема господарства у першій половині ХІХ ст. Він був пов’язаний з обміном товарів за межами національної економіки й валютно - фінансовим забезпеченням такого обміну, став формою усталених зв’язків між національними ринками, що внаслідок успіхів на транспорті, особливо залізничному, в будівництві доріг остаточно утвердилися як складова частина загальносвітової ринкової господарської системи. Зовнішня торгівля набула світового характеру. Формувалися світовий кредитний і валютний ринки. Масова міграція трудових ресурсів свідчила про виникнення міжнародного ринку праці. Таким чинам, склалася система міжнародних економічних відносин як результат взаємодії всієї сукупності світових господарських зв’язків. Основними чинниками цього процесу були розвиток великої машинної індустрії, утворення колоніальної системи, міжнародний поділ праці, що розподілив світ на промислово розвинені й економічно відсталі країни. Збільшення масштабів виробництва привело до розширення зовнішньої торгівлі.Визначилися галузі, які працювали на основі імпортних надходжень або на експорт. Тільки зовнішній ринок міг поглинути масовий випуск фабричних товарів. Для збереження панування на внутрішньому ринку національні корпорації повинні були забезпечувати світовий рівень цін.

Важливим фактором формування світового ринку було утворення колоніальних володінь. Найбільшими колоніальними імперіями стали Великобританія, Франція.Основою формування світового ринку став міжнародний поділ праці зі спеціалізацією окремих країн у виробництві певних видів продукції для задоволення потреб світового ринку. Протягом ХІХ ст. переважала міжгалузева предметна спеціалізація. З другої половини ХІХ ст. набула розвитку така форма МПП, як внутрішньогалузева спеціалізація. Зароджувалися елементи кооперації з виробництва й взаємообміну. Почався процес інтернаціоналізації виробництва.

Провідною і найстарішою формою світогосподарських зв’язків була міжнародна торгівля, до якої були залучені всі незалежні й колоніальні країни. У 80-х роках ХІХ ст. почалася стагнація міжнародної торгівлі. Це було пов’язано з падінням цін на промислові й сільськогосподарські товари через зміни у промисловому виробництві в межах світового господарства, а також із загостренням економічної боротьби між європейськими країнами і США.З 1896 р. почався перелом у світовій торгівлі, що розвивалася швидшими темпами порівняно з промисловістю. Ціни зростали внаслідок монополізації виробництва і відкриття золотих копалень на Алясці, в Канаді, Південній Африці. У світовій торгівлі зменшилася частка Європи, одночасно зросло значення американських і азіатських країн. Для світової торгівлі сільськогосподарськими продуктами був притаманний аграрний протекціонізм. З кінця ХІХ ст. для зовнішньої торгівлі характерною була тенденція зростання протекціонізму і встановлення монопольних цін. Країни укладали торгові договори, підписували інвестиційні угоди. З розвитком міжнародної торгівлі, починаючи з 70-х років, дедалі більшого значення набув експорт капіталу.Відбулися зміни у валютних відносинах між капіталістичними країнами. Система металевих грошей у формі біметалізму, коли роль грошей закріплювалася золотом і сріблом, була витіснена валютною системою золотого стандарту (системою класичного монометалізму). Ця система виникла у Великобританії в кінці XVIII ст., а в кінці - на початку ХХ ст. стихійно сформувалася як сукупність національних валютних систем. Основу валютних курсів становив золотий паритет, коли грошова одиниця будь-якої країни мала відповідний золотий вміст. Золото було основою міжнародних розрахунків. Не обмежувався обмін національної валюти на іноземну. Золото вільно вивозилося і ввозилося. Крім золотих монет в обігу були білонни (розмінні) монети, що виготовлялися із срібла, міді, бронзи та інших металів, паперові гроші у формі білетів державної скарбниці, банківські білети. Система класичного золотого стандарту була зруйнована під час першої світової війни. Золотий обіг законодавчо був скасований.

 

Тема 1. Предмет і методи історії економіки та економічної думки

1.1. Предмет історії економіки та економічної думки.

1.2. Мета та завдання курсу.

1.3. Методи наукових економічних досліджень.

1.4. Періодизація історії економіки та економічної думки.