Розділ ІV. Афористика на уроках біології

Афоризм – це мудрість

у портативній формі,

концентрований екстракт

думок і почуттів.

Вільям Олджер

Для формування і розвитку пізнавальних інтересів школярів у процесі навчання існує чимало засобів, серед яких основне місце, мабуть, займає захоплення. Цікаві захоплення та завдання сприяють появі у дітей інтересу до тієї чи іншої галузі знань. У своїй педагогічній діяльності використовую афористичні вислови, цікаві випадки із життя видатних людей, перлини усної народної творчості народів світу.

Афоризми висловлюють певну думку, вони лаконічні, оригінальні, філософські, категоричні, прозові, художні, практичні, легко запам’ятовуються. А мудрість народна глибока, як море. У ній поєднується глибокий досвід, знання людини й світу, розуміння найважливіших законів. Прислів’я та приказки – найсучасніший, найдієвіший жанр фольклору. Це значить, що в побуті сучасних українців завжди є місце для веселої приказки та мудрого прислів’я. Ми ще раз переконуємось: вічні цінності як навчальний, так і виховний засіб. Блукаючи в лабіринті світової афористики, дитина не тільки засвоїть досвід попередніх поколінь, отримує естетичну насолоду, а й вийде з нього збагаченою, оновленою людиною.

Біологія – наука про живу природу

Я насмілюсь стверджувати, що з усіх знань найкорисніше для нас знання природи, її законів. Ж.Б.Ламарк

Щастя – це бути з природою, бачити її, розмовляти.

Л.М.Толстой

Природа – найкращий з лікарів. Вона виліковує три чверті своїх хворих.

Гален

Ми зв’язані з усім живим у природі.

А. Швейцер

Лише зрозумівши природу, людина зрозуміє саму себе.

Р. Едбург

Людина нещасна лише тому, що відреклась від природи.

П.Гольбах

Життя – вічність, смерть – лише мить.

М.Ю.Лермонтов

Життя – немов п’єса в театрі: не те важливо, наскільки вона триває, а те, наскільки добре вона зіграна.

Сенека

Житя – великий сюрприз.

В.В.Набоков

Життя – трагедія для тих, хто живе почуттями, і комедія для тих, хто живе розумом.

Ж.де Лабрюєр

Життя – це майже безперервний ланцюг власних почуттів.

Г.Гаутман

Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це зв’язок, що полегшує мандрівникові дорогу.

Г.Сковорода

Хто не цінує життя, той на нього не заслуговує.

Л.да Вінчі

Природа – творець усіх творців.

Й. В.Гете

Природа – не храм, а майстерня, і людина в ній – працівник.

І.С.Тургенєв

Природа – єдина книга, всі сторінки якої сповнені глибоким змістом.

Й.В.Гете

Книга природи – це невичерпне джерело людського пізнання.

Вольтер

Навіть у своїх найпрекрасніших мріях і людина не може уявити нічого прекраснішого за природу.

А.де Ламартін

…без гарячої любові до природи людина не може бути митцем. Та й не тільки митцем…

О.Довженко

У природі немає нічого недоцільного.

М.де Монтень

Природу неможливо застати неохайною… Вона завжди прекрасна.

Р. Емерсон

Природа не терпить порожнини.

(Латинська сентенція)

Природа не стерпить брехні.

Т. Карлейль

Природа не визнає жартів; вона завжди правдива; завжди серйозна, завжди сувора; вона завжди права, а всі помилки йдуть від людей.

Й.В.Гете

Природа – вічний зразок мистецтва…

В.Г.Бєлінський

Творіння природи досконаліші за творіння мистецтва.

Цицерон

Щоб панувати над природою, необхідно підкорятися їй.

Ф.Бекон

Живи в гармонії з природою. (Антична мудрість)

Живіть у ритмі природи: її таємниця – у терпінні.

Р.Емерсон

Природу слід уявляти за аналогією до людини, яка шукає і помиляється, яка і буває доброю і злою, яка бореться і перевищує себе.

Ф.Ніцше

Природа – джерело знань і водночас «світ дитинства думки».

В.О.Сухомлинський

Крапля думки про природу породжує і могутню, повноводну річку думки.

В.О.Сухомлинський

Природа найтонша, здатна ставати і безмежно тонкою, міра краси.

В.О.Сухомлинський

Природа некваплива, але жодне вкладене в неї добре зусилля не залишається без наслідків.

В.О.Сухомлинський

Людина доти могутня і непеможна, поки вона вірна законам природи – пізнаним і непізнаним…

В.О.Сухомлинський

Охорона природи

Земля не належить нам. Це ми належимо землі.

Вождь індіанців сіу

Ми отримали в спадок невимовно прекрасний і багатообразний сад, але біда наша в тому, що ми погані садівники, що не засвоїли найпростіших правил садівництва. Зі зневагою ставлячись до цього саду, ми робимо це з благодушним самозадоволенням неповнолітнього ідіота, який шматує ножицями картину Рембранта.

Дж. Даррелл

Природа – такий же унікум, як каритина Рафаеля. Знищити її легко, відновити неможливо.

І.П.Бородін

Подумай про час – про все, що було, подумай про день сьогоднішній і віки, що прийдуть за ним.

В.Вітмен

Ми пов’язані з усім живим у природі.

А.Швейцер

Лише зрозумівши природу, людина зрозуміє саму себе.

Р.Едберг

Той, хто рубає дерево лише тому, що йому подобається рубати, скорочує власне життя.

(Стародавне прислів’я індіанців майя)

Людина нещасна лише тому, що відреклась від природи.

П.Гольбах

Усемогутність і безсилля людини продемонстрував Чорнобиль. І застеріг: не захоплюйся своєю могутністю, людино, не жартуй з нею. Бо ти і причина, ти й наслідок.

Г.Медведєв

Хлопчик жука умертвив – узнати його він хотів. Хлопчик пташку вбив, щоб її розглядіти. Хлопчик звіра убив лише для знання. Хлопчик спитав: чи може від для добра і для знання вбити людину? Якщо ти умертвив жука, пташку та звіра, чому тобі людей не вбити?

М.К.Реріх

Те, що ми робимо для себе, вмирає разом з нами. Те, що робимо для інших, для світу, залишається навіки.

А.Пайн

Жорстокість і неуцтво не думають про майбутнє.

М.К.Реріх

Схаменіться, будьте люди, бо лихо буде…

Т.Г.Шевченко

Людино! Розумна істото!

Ти можеж усе на землі

Відсунути можеш і потоп,

І будуть цілі кораблі.

Та знову і знову, людино,

До тебе звертаємось ми,

Бо гинемо, гинемо, гинем!

Будь ласка, ти нас збережи.

Хай будуть в нас цілі дерева,

Рослини, тварини, птахи.

Людино! Людино! Людино!

Ми просимо: нас збережи!

Сьогодні ми тужливо визнаємо,

Що проблема гострою лишається:

Чим більше ми природу пізнаєм,

Тим менше від природи залишається…

Ми не успадкували зумлю від своїх батьків, ми її позичили у своїх дітей.

Л.М.Толстой

Репродуктивні органи. Квітка

В історії квітів – частина історії людства.

Ауербах

Троянда – радість Афродити, муз жадана квітка…

Анакреон

Квітка крові – гвоздика.

Квітка імператриці Жозефіни й емблема Наполеонідів – фіалка.

Квітка богині весни Остари й освідчення в коханні – конвалія.

Емблема непорочності, квітка архангела Гавриїла і династії Бурбонів – лілія.

Квітка лицарів, кохання й ворожби – маргаритка.

Відбиток ключів царства небесного, квітка лорда Біконсфільда – примула.

Квітка вигнанця раю Адама й царівен-наречен – мирта.

Улюбленець гаремів, квітка біржової гри – тюльпан.

Квітка бога сонця Аполлона й предмет захоплення голланців – гіацинт.

Квітка Юпітера і валентинового дня – фіалка триколірна.

Цариця вод і квітка русалок – лілея.

Улюбленець єгипетської молоді, квітка Озіріса й Будди – лотос.

Улюбленець Жан-Жака Руссо – барвінок.

Улюблениця Японії, квітка смерті – хризантема.

Квітка марень і курців опію – мак.

Квітка імператора Вільгельма І ій емблема німецького володарювання – волошка.

Улюбленець Магомета й емблема самозакоханих – нарцис.

Символ палкого кохання й захоплення і китайців – півонія.

Квітка незворушності, улюблениця Маргарити Готьє – камелія.

Квітка вірності, символ «весняної королеви» - незабудка.

Квітка старовинних дворянських гнізд, провісник весни – бузок.

Людина в системі органічного світу

Людина – це всесвіт.

Максим Горький

Окрема людина – це стислий етюд усього людства.

С.Цвейг

Кожна людина – це світ, який з нею народжується і з нею помирає; під кожнем могильним каменем покоїться всесвітня історія.

Г.Гейне

Людина – прикраса світу.

Максим Горький

Людина – союз душі й тіла, розділ яких веде до смерті.

М. Кузанський

Людина – суспільна істота.

Аристотель

Кожна людина – художник свого власного життя, який черпає силу і натхнення в собі самому.

С.М.Булгаков

Що може бути на світі прекрасніше, що може бути більш достойне людини?

Данте

Людину можна знищити, але її не можна перемогти.

Е.Хемінгуей

Найважча професія – бути людиною.

Х.Х.Марті

Який довершений витвір – людина!

В.Шекспір

Бувають люди-рослини, люди-тварини, люди-боги.

Ж.Поль

Бо ти на землі людина,

Хочеш того, чи ні,

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні.

В.Симоненко

Найбільший скарб усього людства є сама людина.

О.Довженко

Поняття про здоров᾿я і хвороби людини

Доки здоров᾿я служить, то чоловік не тужить.

Вартість здоров᾿я знає лише той, хто його втратив.

Здоров᾿я – найцінніший скарб.

Іржа залізо їсть, а чоловіка – хвороба.

Хвороба їде в хату рисаками, а виїджає волами.

Загоїться, доки весілля зробиться.

Лікар для хворого – батько, а для здоров᾿я друг.

Добрий лікар має орлине око, левене серце і жіночу руку.

Хворий здоров᾿я хвалить.

Світ великий, було б здоров᾿я.

Біль мовчанки не знає.

Веселий сміх – здоров᾿я.

Бережи одяг знову, а здоров᾿я змолоду.

Хто перейде на ліки, той пропав на віки.

Хочеш бути міцним, втішатись добрим здоров᾿ям – чорні турботи жени, не принижуйся ніколи до гніву.

Тримай голову в холоді, живіт у голоді, а ноги в теплі.

Хочеш бути здоровим – будь розсудливим.

Заповідь довгожителя: один раз на день буди голодним, один раз пропотіти й один раз утомитися.

Праця долає здоров᾿я, а лінь хвороб.

(Українські народні прислів᾿я та приказки)

Ніщо так не шкодить здоров᾿ю, як постійна зміна ліків.

Сенека

Існують тисячі хвороб, але здоров᾿я буває лише одне.

К.Берне

Почуття, які переживаєш під час одужання, - найпрекрасніші.

О.С.Пушкін

Ні перенасиченість, ні голод, ні будь що інше не піде на користь, якщо переступити міру природи.

Гіппократ

Усі здорові люди люблять життя.

Г.Гейне

Сильних дух рятує слабке тіло.

Гіппократ

Старість – сама собою хвороба.

Теренцій

Оточи хворого любов᾿ю і мудрою розрадою, а головне – не викажи того, що на нього очікує.

Гіппократ

Якщо проти хвороби пропонується дуже багато засобів, це означає, що вона не виліковна.

А.П.Чехов

Не мажна лікувати тіло, не лікуючи душу.

Сократ

Шкідливий вплив алкоголю, тютюнопаління і наркотиків на організм людини

Пиття не доводить до пуття.

Гірке життя п᾿яним медом не підсолодиш.

Не той п᾿яниця, що п᾿є, а той що впивається.

Не жаль вина, а жаль розуму.

Вино й горілку полюбиш – честь загубив.

Вино веселить, та від вина і голова болить.

Вода живить, а горілка губить.

Горілка без вогню, а розум спалить.

Горілка – не вода – людська біда.

Хмільна вода до добра не доведе.

(Українські народні прислів᾿я та приказки)

Між традицій дивнуватих

Є традиція одна.

Чи то зустріч, чи то свято –

Треба бить і пить до дна!

Пий одну, і другу, й п᾿яту.

Сьому, восьму і дев᾿яту.

Тиснуть «друзі», ладні бить!

А коли мені багато?

А коли не можна пить?

А коли якась причина

Завтра зранку в форму буть?

То це я вже не мужчина?

Хоч давись, а мусиш пить!

В.Котов

Спирт так само консервує душу і розум п᾿яниці, як він консервує анатомічні препарати.

Л.М.Толстой

Пияцтво – це вправляння у безумстві.

Піфагор

Ти любиш нюхати не аромат квіток,

А згубне листя гірколисте,

Обернуте в труїстий

Пушистий порошок…

О.С.Пушкін

Тютюн завдає шкоди тілу, руйнує розум і отупляє цілі нації.

О. де Бальзак

Щоб випить, є для цього приводи:

Хрестини, свято, зустріч, проводи,

Мороз, відлига, рік новий,

Веселий настрій і сумний,

Розлука, поминки, весілля,

Одужання і новосілля,

На службі успіх, новий чин,

І так пияцтво – без причин.

Р.Бернс

Люди п᾿ють, щоб заглушити голос совісті.

Л.М.Толстой

Пияцтво – причина слабкості та хворобливості дітей.

Гіппократ

У пияцтві немає ні розуму, ні чесноти.

Г.С.Сковорода

Вино мститься п᾿яниці.

Л. да Вінчі

Момент, коли колешся не для того, щоб стало добре, а для того, щоб було погано, настає дуже швидко.

Е.Шаф

Наркоманія – це багаторічна насолода смертю.

Ф.Моріак

Наркоманія – повільне самогубство.

Сп᾿яніння – добровільне безумство.

Аристотель

Харчування і здоров᾿я

Найкраща приправа до їжі – голод.

Сократ

Якщо хочеш продовжити життя, скороти свої трапези.

Б. Франклін

Апетит приходить під час їжі.

Ф. Рабле

За обідом їж мало, а за вечерею ще менше, бо здоров᾿я всього тіла кується в кузнях нашого шлунка.

М. де Сервантес Сааведра

Потрібно їсти, щоб жити, а не жити, щоб їсти.

Сократ

Їсти й пити потрібно стільки, щоб наші сили і цим відновлювалися, а не пригнічувалися.

Цицерон

Голод – найкращий кухар.

Без їжі й віл не понягне.

(Українські народні прислів᾿я і приказки)

Динамічний стереотип

Звичка – друга натура.

Цицерон

Звичка – тиран.

Звичка – це розум дурнів.

П.Буаст

Звичка – це те, чого ти сам у себе не помічаєш.

А.Крісті

Звичка це звичка, її не викинеш за вікно, а можна лише ввічливо по східцях, сходинка за сходинкою, звести її вниз.

Марк Твен

Ніщо так не потребує виправлення, як чужі звички.

Марк Твен

Звичка знаходити у всьму все смішне є ознакою дрібної душі, бо смішне лежить завжди на поверхні.

Аристотель

Чим більше звичок, тим менше свободи.

І. Кант

Велику силу мають перші звички.

Вергілій

Наша поведінка нагадує інфекційне захворювання: хороші люди переймають дурні звички, подібно до того, як здорові заражаються від хворих.

Ф. Бекон

Фізіологічні основи мовлення

Насолода спілкування – головна ознака дружби.

Аристотель

Мова – це щось далеко більше за зв᾿язок між людьми, це – відбиток свідомості, це – вияв самої особистості.

Б. Антоненко-Давидович

Істина, втілена в словах, є могутньою силою в людському житті.

Л.М.Толстой

Слово – найсильніший наркотик з усіх, які винайшло людство.

Р. Кіплінг

У кожному слові безодня простору, кожне слово неосяжне.

М.В.Гоголь

Добре довго пам᾿ятається, а лихе ще довше.

Мовивше слово, треба бути йому паном.

Вода все сполоще, тільки злого слова ніколи.

Красне слово – золотий ключ.

(Українські народні прислів᾿я)

Пам᾿ять. Види пам᾿яті

Мудрий скарбничий – пам᾿ять людська.

Г.Тютюник

Пам᾿ять – єдиний рай, з якого нас неможливо вигнати.

Ж.Поль

Пам᾿ять – це міцна дошка, вкрита буквами, які час непомітно згладжує, якщо іноді їх не поновлювати різцем.

Дж.Локк

Вір тільки в пам᾿ять.

Зраджують пам᾿ять.

Та пам᾿ять ніколи…

Б.Олійник

Слабка пам᾿ять долає нам сили.

Б.Брест

Найкращий спосіб запам᾿ятати що-небудь – спробувати забути це.

М. де Монтень

Усі жаліються на пам᾿ять, але ніхто не жаліється на свій розум.

Ф. де Ларошфуко

Не забувайте незабутнє.

Л.Костенко

Емоції. Емоційні реакції і стани

Емоції завжди програють.

Будь-які емоції збагачують життя.

Дж. Голсуорсі

Емоції – це найкраще, що є в мені, і найгірше, що в оточуючих людях.

Що швидко запалюється, те раптом гасне.

Г.С.Сковорода

Бачити й відчувати – це бути, роздумувати – це жити.

В.Шекспір

Можна панувати над своїми думками, але почуття нам непідвладні.

Г.Флобер

Характер

Характер формує долю.

Характер – це остаточно сформована воля.

Новаліс

Характер – це не що інше, як довготривала звичка.

Плутарх

У дрібницях проявляється характер.

Е.Булвер-Літтон

Завдяки характеру єднаються люди, а не завдяки розуму.

Ж.Ренан

Характер зустрічається рідше, ніж героїзм.

П.Клодель

Посійте вчинок – і вижнете звичку, посійте звичку – і вижнете характер, посійте характер – і вижнете долю.

В.Теккерей

Тільки велика мета народжує великі характери.

О.Довженко

Життя людини – ось її характер.

Й.В.Ґете

Обдарованість і здібність

Здібність – ще не талант, а талант ще не творчість.

Й.Етвеш

Великі таланти не знають дріб᾿язковості.

О. де Бальзак

Щоб довести свою талановитість, треба бути дуже обдарованим.

Талант – це здатність робити те, чого нас ніхто не вчив.

Дж. Конрад

Талант – крапля здібностей і море праці.

Г.Тютюник

Геній – один відсоток натхнення і дев᾿яносто дев᾿ять відсотків поту.

Т.Едісон

Геній – це людина, яка володіє талантом і незборимою впертістю пересічної людини.

Г.Лауб

Геній – віку не має – він долає те, що зупиняє людей з посередніми здібностями.

Ф. де Ларошфуко

Глибина розуму, сила уяви й активність душі – ось що таке геній.

Д.Дідро

Кожна дитина у чомусь геній, і кожен геній у чомусь дитина.

А. Шопенгауер

Сон і його значення

Сон – чудовий винахід.

Г.Гейне

Сни – це звичайна комбінація незвичайних вражень.

І.П.Павлов

Сон – відпочинок природи.

Овідій

Життя і сновидіння – сторінки однієї і тієї ж книги.

А.Шопенгауер

Три речі отримала людина як подарунок, щоб пом᾿якшити гіркоту життя: сміх, надію і сон.

М. Домбровська

Розмноження та індивідуальний розвиток людини

Кохання – це сила життя.

Л.М.Толстой

Кохати – означає жити життям того, кого любиш.

Л.М.Толстой

Кохати – сприймати щастя іншого, як своє власне.

Г.В.Лейбніц

Кохати – це не означає дивитися один на одного, кохати – означає дивитися в одному напрямку.

А. дн Сент-Екзюпері

Кохати – означає бачити чудо, невидиме для інших.

М.В.Гоголь

Шлюб – перша сходинка людського суспільства.

Цицерон

Яблуко від яблуні недалеко котиться.

(Українське народне прислів᾿я)

У благородних людей благородні діти.

Еврипід

Подружня любов творить людський рід…

Ф. Бекон

Коли листок полюбить, він перетворюється на квітку. Коли квітка полюбить, вона перетворюється на плід.

Р.Тагор

Батьки продовжують жити у дітях.

Ф.Ніцше

Останні відкриття біології, особливо в генетиці і біохімії, за своїм значенням важливіші, ніж відкриття атомної енергії.

І.Тамм

Вінець старості – всезагальна увага і повага.

Цицерон

Смерть – розсіювання світла лампи в променях світанку, а не вгасання сонця.

Р.Тагор

Смерть – це велика всесвітня, космічна самота.

Леся Українка

Життя коротке, але людина проживає його у своїх дітях.

А.Франс

Без дітей неможливо було б любити людство.

Ф.М.Достоєвський

Поезія землі не знає смерті.

Дж. Кітс

Час – це канва, на якій виткане наше життя.

Б.Франклін

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Білоус С. Уроки екологічного виховання // Рідна школа. – 1997 - № 6. – С. 70 – 72.

2. Бондар В.І. Теорія, методика, технологія і педагогічна техніка: сутність, зв'язки, взаємозбагачення/ Наукові записки: Збірник наукових статей Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова / Укл. П.В. Дмитренко, О.Л. Макаренко. — К.: НПУ, 2000. — 4.1. — 278 с.

3. Бурлака Я.І., Вихрущ В.О. Про форми організації навчальної діяльності школярів. // Рад. школа. — 1984. — № 5. — С. 39 — 44.

4. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. – К.: Вид. центр „Академія”, 2001. – 576 с.

5. Выбор методов обучения в средней школе. / Под ред. Ю. К. Бабанского. — М, 1981. — 176 с.

6. Горленко В. Ф., Наулко В. І. Народні знання і світоглядні уявлення українців // Рад. шк. — І 991. — № 1.

7. Гузик Н. П., Пучков Н. П. Лекционно-семинарская система обучения. - К., 1979. — 94 с.

8. Гусак Т. Нестандартні уроки: формування відповідального ставлення школярів до учніння. // Рідна школа. – 1999. - № 9. – С.49 – 50.

9. Дьяченко В.К. Общие формы организации процесса обучения. — Красноярск, 1984. — 184 с.

10.Дьяченко В. К. Организационная структура учебного процесса и ее развитие. - М., 1989. - 160 с.

11. Заверуха В., Ратушний М. Зелений розмай. — К.: Веселка, 1978.

12. Зайчекно І.В. Педагогіка: Навч. посібник. – Чернігів, 2003. – 528 с.

13. Кизенко В.І. Педагогічні функції і зміст факультативного навчання в основній школі. // Педагогіка і психологія – 1997. – № 2. – С. 24 – 32.

14. Ковальчук О.В. Українське народознавство: Кн. для вчителя. — К.: Освіта, 1992.

15. Кондратюк А. З вишневого саду. — К.: Молодь, 1991.

16. Краевский В.В. Концепция содержания и личностно ориентированное образование // Химия: методика преподавания в школе. - 2001. - №2 - С. 3.

17. Митник О. Народження нестандартного уроку // Початкова школа. – 1997. - № 12. – С. 11 – 13.

18. Момот Л.Л. Проблемно-пошукові методи навчання в школі. — К., 1985. — 63 с.

19. Педагогіка. / За ред. А.М. Алексюка. – К., 1985. – 295 с.

20. Похила Л.С, Степанюк А.В., Яцук Г.Ф. Народна мудрість та її використання в процесі вивчення біології. — Тернопіль, 1992.

21. Римаренко В.Є. Семінарські заняття в школі. — К., 1981. — 124 с.

22. Савін М.В. Педагогіка. - К.: Вища школа, 1980. - 311 с.

23. Савченко О.Я. Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів. — К., 1982.— 176 с.

24. Сапіга В. К. Українські народні свята та звичаї. — К., 1993.

25. Скуратівський В. Берегиня: Художні оповіді, новели.— К.: Рад. письм., 1987.

26. Фіцула М.М. Педагогіка: навч. посібник. – К.: Вид-во „Академія”, 2000. – 544 с.

27. Форми навчання в школі: Книга для вчителя / За ред. Ю.І. Мальованого. – К.: Освіта, 1992. – 160 с.

28. Ясинська А. Психолого-педагогічні умови організації екологічного виховання старших школярів // Рідна школа. – 2001. - № 3. - С 13 – 15.

 

 

ЗМІСТ

Вступ……………………………………………………………………………………..4

Використання міфів, легенд, переказів на уроках біології…………………………...6

Використання віршів і загадок на уроках біології…………………………………....31

Елементи народознавства на уроках ботаніки………………………………………..64

Урок-подорож «Сторінками Червоної книги»………………………………………..69

Афористика на уроках біології………………………………………………………...90

Література……………………………………………………………………………….107