Закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери

Тарифні розряди	Тарифні коефіцієнти
	1,09
	1,18
	1,27
	1,36
	1,45
	1,54
	1,64
	1,73
	1,82
	1,97
	2,12
	2,27
	2,42
	2,58
	2,79
	3,00
	3,21
	3,42
	3,64
	3,85
	4,06
	4,27
	4,36
	4,51

 

У практичній роботі підприємств з метою аналізу трудових показників, нарахування заробітної плати, встановлення розміру доплат виникає необхідність розрахунку середніх показників, що визначаються елементами тарифної системи, а саме: середнього тарифного коефіцієнта, середнього тарифного розряду робітника і робіт, середньої тарифної ставки робітників (робіт).

Розрахунок середнього тарифного коефіцієнта групи робітників можливий лише за умови, що праця робітників даного цеху, дільниці, заводу оплачується по одній і тій же тарифній сітці:

,

де ТК_с – середній тарифний коефіцієнт групи робітників; ТК – тарифний коефіцієнт відповідного розряду; Ч_р – чисельність робітників такого самого розряду, чол.; ΣЧ_р – загальна чисельність робітників, чол.

Середній тарифний коефіцієнт робіт визначається як відношення добутку тарифного коефіцієнта відповідного розряду та трудомісткості того ж розряду на загальну трудомісткість робіт:

,

де ТК_с – середній тарифний коефіцієнт робіт; ТК – тарифний коефіцієнт відповідного розряду; Т_р – трудомісткість робіт, віднесених до даного розряду, нормо-годин.; ΣТ_р – сумарна трудомісткість робіт, нормо-годин.

На основі середнього тарифного коефіцієнта робітників (робіт) можна обчислити середній тарифний розряд робітників (робіт) за формулами:

,

де ТР_с – середній тарифний розряд робітників; ТК _м, ТК_б – менший і більший з двох суміжних тарифних коефіцієнтів тарифної сітки, між якими є середній тарифний коефіцієнт; ТР_м – тарифний розряд менший щодо суміжних розрядів, між якими є середній тарифний коефіцієнт.

Змінною частиною тарифної системи оплати праці є доплати й надбавки, які застосовуються на підприємствах. Інколи ці види виплат ототожнюють, але це не одне й те ж.

Доплати пов’язані з роботою, яку виконує працівник, і вони мають компенсаційний характер і призначення.

Надбавки – це виплати, пов’язані, як правило, з особою конкретного працівника, в першу чергу – з його кваліфікацією, професійною майстерністю, ставленням до своїх обов’язків тощо. Вони мають стимулюючий характер.

Тарифно-кваліфікаційний довідники – представлені у вигляді Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій працівників національної економіки. В ЄТКД приводяться характеристики робіт і вимоги, які висуваються до робітників, що їх виконують. В ньому вказано кількість кваліфікаційних розрядів за кожною професією, на кожну з них розроблена спеціальна кваліфікаційна характеристика. ЄТКД служить для визначення складності виконуваних робіт і віднесення їх до того чи іншого тарифного розряду. На основі вимог ЄТКД встановлюються професії працівників і відповідні кваліфікаційні (тарифні) розряди.

Для оплата праці керівників, спеціалістів і службовців використовують схеми посадових окладів.

Посадові оклади – це постійна, гарантована частина їх заробітної плати, розмір якої встановлюється залежно від посад, що займають керівники, спеціалісти і службовці, їхньої кваліфікації, умов праці, обсягів, складності і важливості робіт.

Основним призначенням керівників, спеціалістів та службовців є організація виробництва. Вони здійснюють управлінську діяльність, виконуючи організаційно-розподільчі, адміністративно-господарські, організаційно-інженерні та організаційно-економічні функції. Праця керівників, спеціалістів та службовців безпосередньо не пов’язана зі створенням матеріальних цінностей, але як частина сукупної праці повинна бути продуктивною і прямо впливати на виробничу діяльність підприємства. Роль управлінських працівників полягає у створенні передумов та умов, необхідних для випуску продукції, регулюванні процесу її створення, оформленні відповідних аналітичних і звітних документів.

Праця більшості спеціалістів відрізняється високою складністю, розмаїттям змісту, підвищеною відповідальністю за кінцевий результат, їх повсякденна робота, як правило, нормуванню не підлягає, а регламентується посадовими інструкціями, індивідуальними планами роботи і вказівками безпосередніх керівників. За таких умов праця більшості спеціалістів оплачується погодинно.

Особливістю застосування на підприємстві схеми посадових окладів є розробка штатного розпису – внутрішнього нормативного документа, де вказаний перелік посад, що є на підприємстві, чисельність працівників за кожною з них і розміри їхніх місячних посадових окладів. Штатний розпис включається у тарифну угоду на виробничому рівні як складова колективного договору, що укладається на підприємстві. Він щорічно переглядається і затверджується власником або уповноваженим органом чи особою з обов’язковим погодженням з профспілковим комітетом, який представляє інтереси більшості найманих працівників.