Послідовність оцінки вартості прав на оів.

 

1) Ідентифікація ОІВ.

Процес оцінки починається з ідентифікації ОІВ, тобто зі встановлення юридичної правомочності його і його правовласника.

2) Визначення цілі оцінки.

Навіщо вам це потрібно?

3) Вибір бази оцінки.

Під базою розуміють вид вартості, що буде використаний під час оцінки (ринковий або неринковий). Неринкові види: залишкова вартість заміщення, вартість у використанні, інвестиційна вартість тощо.

4) Вибір підходу до оцінки.

Вибір підходу обумовлюється видом ОІВ, метою і базою.

5) Вибір методу оцінки.

6) Проведення розрахунку вартості.

Розрахунок проводять не менш ніж двома методами для порівняння.

7) Оформлення звіту (акту) про оцінку.

В акті повинна бути відображена всебічно обґрунтована вартість прав на ОІВ.

Оцінений ОІВ визнається нематеріальним активом і у відповідності до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи" (ст. 5) передбачається проведення бухгалтерського обліку для таких груп ОІВ:

1) Права на знаки для товарів і послуг (товарні знаки, торговельні марки, фірмові найменування тощо).

2) Права на об’єкти промислової власності (винаходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин, породи тварин, ноу-хау, захист від недобросовісної конкуренції тощо).

3) Права авторські і суміжні з ними (літературні і музичні твори, програми для ЕОМ, бази даних тощо).

Придбаний або отриманий безоплатно ОІВ оцінюється і відображається у балансі, якщо існує ймовірність одержання у майбутньому вигоди від його використання. Термін використання повинен бути не менше одного року або не менше операційного циклу, якщо він перевищує один рік.

Використання ОПІВ як нематеріального активу на бухгалтерському обліку дозволяє:

- документально підтверджувати довгострокові майнові права та створювати відповідні фонди амортизації;

- одержувати додатковий прибуток від передачі прав на ОІВ і забезпечувати обґрунтоване регулювання цін на інноваційну продукцію;

- виплачувати фізичним особам авторські винагороди без обмеження розміру і без відрахувань на соцстрах зі статті собівартості продукції, минаючи фонд заробітної плати.

 

Управління правами інтелектуальної власності

 

Життєвий цикл ОІВ

 

Життєвий цикл має такі етапи: створення ОІВ (оформлення ідеї на матеріальному носії) – набуття прав (отримання від держави охоронного документу) – використання прав (найпродуктивніший етап, коли після комерціалізації компенсуються попередні витрати і отримується прибуток) – захист прав (в адміністративному або судовому порядку, якщо права порушуються) – утилізація (після закінчення строку дії ОІВ зникає як власність і переходить у суспільне надбання).

 

Управління ОІВ на етапі його створення

 

На етапі створення треба спочатку вивчити ринок і відповісти на питання, який товар буде мати попит у майбутньому і буде конкурентноздатним. Після цього вивчити патентну інформацію і відтворити свою ідею на носії.

Патентна інформація – це технічна і правова інформація, що міститься в офіційних публікаціях відомств ІВ, які є в усіх країнах, де законодавством передбачена правова охорона ОІВ. Дві третини цієї інформації більш ніде не публікується. Патентна інформація допомагає:

- відслідковувати передові досягнення у даній сфері;

- знайти партнерів по бізнесу;

- знайти постачальників та матеріали;

- відстежувати діяльність реальних і потенційних конкурентів;

- знайти відповідні ринки.

Технічна інформація, що міститься в патентних документах, дозволяє:

- уникнути зайвих витрат на дублювання досліджень;

- виявити і оцінити технологію для ліцензування та передання технології;

- знайти альтернативні технології;

- бути на сучасному рівні у певній галузі;

- знайти готові рішення технологічних проблем;

- знайти ідеї для подальших інновацій.

І, нарешті, патентна інформація може використовуватися для того, щоб:

- уникнути можливих проблем з порушенням прав власників охоронних

документів на об’єкти промислової власності;

- оцінити патентноспроможність власних винаходів;

- заперечувати проти видачі патентів, які знаходяться у колізії з патентом,

що належить певному підприємству.

 

Управління ОІВ на етапі набуття прав

 

На етапі набуття прав спочатку треба визначитись, чи доцільним буде надання правової охорони і визначити оптимальний час отримання охорони, наблизивши його до моменту виходу товару на ринок. Надання правової охорони є доцільним, якщо:

- ОІВ є невідомим раніше, тобто він не є рівнем техніки;

- охорона надає виключне право на ОІВ;

- ОІВ є комерційно значущим;

- ОІВ сприятиме зменшенню витрат компанії;

- ОІВ сприяє задоволенню потреб споживача;

- ОІВ сприяє зміцненню положення на ринку чи положення компанії у

певній галузі;

- ОІВ буде сприйнятий ринком, тобто на нього буде попит;

- ОІВ є таким, що потенційно може ліцензуватися;

- витрати на правову охорону будуть меншими ніж доход від його викорис-

тання;

- ОІВ підвищує цінність сумарних активів.

Але якщо ОІВ відповідає більшості з перерахованих вище критеріїв, слід подумати про альтернативний варіант охорони в режимі комерційної таємниці (ноу-хау). Така охорона доцільна у випадку, якщо охорона патентом чи свідоцтвом є слабкою і її може обійти конкурент, отримавши схожий патент.

Якщо рішення про набуття правової охорони прийняте, необхідно відповісти на питання “коли надавати охорону?”. Як правило, не слід отримувати патент на початковій стадії розроблення ідеї або коли ще не готова виробнича база для її реалізації. У цьому випадку конкуренти, ознайомившись з описом винаходу, можуть випередити розробника ОІВ з виходом інноваційного товару на ринок. Оптимальним є отримання патенту в момент виходу товару на ринок.

 

Управління ОІВ на етапі використання прав

На етапі використання прав є чотири стратегії поведінки:

- стратегія захисту від конкурентів отриманням монопольного права на виробництво на визначеній території і забезпеченням патентної чистоти виробів;

- стратегія ліцензування, щоб контролювати ринок і переслідувати недобросовісних конкурентів;

- стратегія формування уставного капіталу з ОІВ, щоб без використання грошей сформувати значний за розміром уставний капітал і зайняти на ринку активну вагому позицію;

- стратегія створення іміджу компанії, щоб шляхом управління ОІВ підвищити інвестиційну привабливість підприємства.

 

Управління ОІВ на етапі захисту прав

 

На етапі захисту прав треба створювати служби безпеки, мати адвокатів для судового захисту і займатися попередженням і виявленням правопорушень і захистом прав на свої ОІВ. Судовий порядок захисту прав є найбільш ефективним, але практика показує, що у суді вирішується тільки незначний відсоток спорів. Як правило, сторони погоджуються на мирову, щоб уникнути значних фінансових витрат, а також ризику втрати свого бізнесу.

 

Управління ОІВ на етапі утилізації

 

На етапі утилізації треба спрогнозувати наслідки вичерпання своїх виключних прав на ОІВ. Але, з іншого боку, можна безоплатно почати використовувати тільки що утилізовані чужі ОІВ. Для багатьох підприємств це невичерпна, а часто і єдина можливість використати у своїй діяльності досягнення науково-технічного прогресу. Утилізація – це останній етап життєвого циклу ОІВ, після закінчення юридично визначеного строку дії ОІВ зникає як об’єкт власності і переходить у суспільне надбання.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Що таке товар і які його основні властивості?

2. Які ОПІВ є охороноздатними, а які ні?

3. Які відмінні ознаки нематеріальних активів і чому існують відмінності між юридичним і економічним термінами служби ОПІВ?

4. Які основні способи комерціалізації прав на ОПІВ?

5. Які Ви знаєте види ліцензійних договорів і ліцензійних платежів?

6. Назвіть основні цілі оцінки вартості прав на ОІВ.

7. Які Ви знаєте підходи до оцінки вартості прав на ОІВ?

8. Які Ви знаєте методи оцінки вартості прав на ОІВ?

9. Яка послідовність оцінки вартості прав на ОІВ?

10. Охарактеризуйте життєвий цикл ОІВ.

11. У чому полягає управління правами на ОІВ на етапах створення ОІВ і набуття прав на нього?

12. У чому полягає управління правами на ОІВ на етапах використання, захисту прав і утилізації ОІВ?

Література: [1, с. 59 - 85; 2, с. 514-555; 3, с. 177 – 239, 292 - 386; 4, с. 84 - 143; 5, с. 99 – 108; 6, Т. 1 с. 299 – 316, 387 – 486, 663 – 829, Т 2 с. 748 – 810, 819 - 912, 1005 - 1017; 7, с. 60-63, 71 – 93, 103 – 114, 171 – 172, 232; 8, с. 295 - 296; 9, с. 213-217, 129 - 160; 10, с. 6-29, 43-77, 132-150; 11, с. 99 - 134,]

 

Література

 

1. Цибульов П.М. Основи інтелектуальної власності / Навчальний посібник. – К.: “Інст. інтел. власн. і права”, 2005. – 108 с.

2. Право інтелектуальної власності. Академічний курс: Підручник для студентів вищих навч. закладів. / За ред. О.А. Підопригори, О.Д. Святоцького. 2-ге вид. переробл. та допов. – К.: Концерн “Видавничий дім “ІнЮре”, 2004. – 672 с.

3. Охорона промислової власності в Україні. / За ред. О.Д. Святоцького, В.Л.Петрова. – К.: “Видавничий дім “ІнЮре”, 1999. – 400 с.

4. Дахно І.І. Право інтелектуальної власності: Навч. посібник. Доп. МО і науки України для студ. вузів. – К.: Либідь, 2003 – 200 с

5. Мікульонок І.О. Основи інтелектуальної власності: навч. посіб. – К.: ІВЦ “Вид-во “Політехніка”, Ліра-К, 2005. – 232 с.

6. Украина. Гражданский кодекс Украины: Комментарий. – в 2-х т. 2-е изд. Харьков: Одиссей, 2004.

Т. 1 Под ред. Е.О.Харитонова, О.М.Калитенко Гражданский кодекс Украины: Комментарий. Изд. 2. – Х.: ОО “Одиссей”, 2004. – 832 с.

Т. 2 Под ред. Е.О.Харитонова, О.М.Калитенко Гражданский кодекс Украины: Комментарий. Изд. 2. – Х.: ОО “Одиссей”, 2004. – 1024 с.

7. Охорона інтелектуальної власності в Україні: Монографія / Довгий С.О., Жаров В.О., Зайчук В.О., та ін. – К.: Форум, 2002. – 319 с.

8. Логвінова М.В., Кафарський В.В. Основи правознавства. – К.: Центр навчальн. л-ри, 2005. – С. 568.

9. Сусліков Л.М., Дьордяй В.С. Патентознавство. Навчальний посібник. – К.: Центр.навчальн. л-ри, 2005. – 232 с.

10. Тян Р.Б., Холод Б.І., Ткаченко В.А. Управління проектами. – К.: Центр навч. л-ри, 2004. – 224 с.

11. Атамась Г.О., Шелепов А.П., Якутка А.М. Правознавство: Навч. посіб. – Львів: Вид-во Націон. Унів. “Львівська політехніка”, 2004. – 252 с.