Здійснення майнових прав без дозволу власника.

Закон встановлює випадки, коли майнові права можуть здійснюватися без дозволу власника. Таким випадком є примусова ліцензія на використання

сорту рослин, породи тварин.

Примусова ліцензія може бути у двох випадках:

1) у разі надзвичайної суспільної необхідності видача примусової ліцензії здійснюється КМ України.

Особа якій видається ліцензія визначається КМ України.Рішення щодо примусової ліцензії може бути оскаржане до суду;

2) невикористання або використання у незначних обсягаг власником сорту рослин, породи тварин протягом трьох років від дати, наступної за державною реєстрацією або після припинення використання.

У цьому разі ліцензія, при відмові її надання власником патенту, видається за рішенням суду. Особа, яка подала позов до суду, може отримати ліцензію, якщо власник патенту не доведе, що некикористання зумовлене поважними причинами.

Суб'єкти права інтелектуальної власності на сорт рослин та породу тварин.
Суб'єктами права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин є автор сорту рослин, породи тварин. Автором сорту рослин чи породи тварин є селекціонер. Автором сорту рослин чи породи тварин може бути фізична особа, яка своєю безпосередньою творчею працею створила сорт рослин чи породу тварин.

Для визнання особи селекціонером не має значення її вік або стан дієздатності. Особи віком від 14 до 18 років здійснюють свої права самостійно. Якщо селекціонерів декілька, всі вони мають право на одержання патеннту та здійснювати свої права на сорт рослин, породи тварин на підставі укладеної між ними угоди

Селекціонеру належить особисте немайнове право авторства на сорт рослин, породи тварин. Це право є невід’ємним та діє безстроково.

Рівні права з громадянами України щодо права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин мають іноземні громадяни та особи без громадянства. Якщо ці особи постійно проживають поза межами України, то вони реалізують свої права через патентних повірених.

Суб'єктом права на сорт рослин чи породу тварин може бути попередній користувач. Попередній користувач – це особа, яка має право на безоплатне користування сортом рослин чи породою тварин, завдяки тому що використовувала ці об’єкти або зробила ефективну підготовку для їх використання до дати подання заяки власником патенту.

Законом передбачено, що інші особи на підставі договору чи закону можуть набувати майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин або породу тварин. Відповідно до Цивільного кодексу України майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин створені у зв’язку з виконанням трудового договору, належить працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або у якої він працює, спільно.
Майнові права інтелектуальної власності на сорти рослин або породу тварин створений на замовлення, належить творцеві та замовникові спільно.

Особисті немайнові права не можуть перейти до іншої особи, тому що вони невід’ємно пов’язані з автором.

Майнові права на сорт рослин, породу тварин можуть бути визнані недійсними або частково у випадках, встановлених законом і на підставі рішення суду у разі:

а) невідповідності сорту рослин чи породи тварин умовам охороноздатності;

б) право власника сорту рослин чи породи тварин надано особі, яка не має на це право, якщо воно не передається особі, яка має на це право.

Чинність виключних майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин може бути припинено достроково:

а) у разі несплати щорічного збору за підтримання чинності майнових прав;

б) за рішенням центрального органу виконавчої влади з питань сільського господарства і продовольства у випадках, встановлених законом;

в) у разі відмови власника сорту рослин чи породи тварин.

Припинені права можуть бути відновлені у разі сплати щорічного збору, який не був своєчасно сплачений, але цей збір можливо сплатити протягом дванадцяти місяців після закінчення строку сплати.

Відмовись від своїх прав власник на сорт рослин, породу тварин може шляхом подання письмового повідомлення до Установи.
Право на поширення сорту рослин, породи тварин є чинним з дати, наступної за датою його державної реєстрації, та діє безстроков за умови підтримання чинності цього права відповідно до закону і може бути припинено достроково або відновлено у випадках, передбачених законом.

Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин.
Майнові права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин, засвідчені патентом, є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону.

Майнові права на зазначені об’єкти чинні за умови підтримання певних умов. Зокрема такою умовою є сплата грошового збору за підтримання чинності на сорт рослин чи породу тварин. У різі несплати щорічного збору чинність майнових прав припиняється, про що опубліковуються відомості в офіційному бюлетні.
Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин до набрання ними чинності відповідно до частини першої статті 488 ЦК України. Тимчасова правова охорона діє від дати внесення до Реєстру заявок відомостей про заявку.

Дія тимчасової правової охорони припиняється після державної еєстрації прав на сорт рослин чи породу тварин або після відкликання заявки чи відмові у державній реєстрації.

Відповідно до стаття 19 Міжнародної конвенціїї з охорони нових сортів рослин селекціонер надається на визначений строк.
Мінімальний строк не може бути меншим 20-ти років від дати надання права селекціонера. Що стосується дерев і винограду, мінімальний строк не може бути меншим 25-ти років від указаної дати.

Загальний строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної
власності на сорт рослин, породу тварин відповідно до чинного законодавства спливає через тридцять років, а щодо дерев та винограду – через тридцять п'ять років, що відліковуються з 1 січня року, наступного за роком державної реєстрації цих прав. Цей строк може бути достроково припинений, Але не може бути продовжений.

Наукові відкриття

В Україні досі не має спеціального закону, який регулював би проблему інтелектуальної власності та прав на результати наувових відкриттів. Утім, нормативні акти, які регулюють наукові відкриття, це:

– положення Цивільного кодексу України;

– Закон України «Про власність»;

– Закон України «Про наукову і науко-технічну експертизу» та інші законодавчі акти з питань інтелектуальної власності.

На міжнародному рівні наукові відкриття, відповідно до пункту VIII статті 2 Конвенції про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності, прийнятої на Стокгольмській дипломатичній конференції 14 липня 1967 року, наукові відкриття включено до об’єктів інтелектуальної власності.

Слід зазначити, що 25 травня 2006 року, групою парламентарії до Верховній Раді України поданий на розгляд законопроект «Про охорону прав на наукові відкриття», яким передбачається врегулювати не лише механізм захисту права власності на наукові відкриття, але й чітко передбачено правовий статус суб’єктів таких відносин. Так, якщо громадянин однієї із країни Заходу незалежно від наявності чи відсутності наукового статусу має право запатентувати ідею, то український громадянин може дозволити собі лише запатентувати матеріальний вияв ідеї – пристрій, рецептуру і т.д.,покладений в основу конкретного апарату чи препарату. Відтак український громадянин більш обмежений у діях, ніж його, скажімо американський колега. Законопроект має визначити правові й організаційно-економічні засади у сфері правової охорони наукових відкриттів, закріплювати систему державної реєстрації наукових відкриттів, їх визнання від імені держави, проведення наукової експертизи тощо.

Наукове відкриття – це встановлення невідомих раніше об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докоріннізміни у рівень наукового пізнання.

Об’єктами відкриттів є закономірності, властивості, та явища світу.

Отже,об’єкти відкриттів можна умовно розподілити на три об'єкти.

1. Об’єктзакономірності.

2. Об’єктвластивості.

3. Об’єкт, якявища матеріального світу.

Названі об’єкти відкриттів можуть бути визнаними відкриттям лише за умови, що вони не були відомі раніше і виявлені вперше у світі.

Закономірність як об'єкт відкриття – це дії об’єктивного закону існування, який раніше був невідомий, і стає об'єктом відкриття з моменту, коли її вперше було сформульовано.

Властивість матеріального світу як об'єкт відкриття –це раніше невідома існуюча якісна сторона об’єкта матеріального світу і яка відрізняє його в цілому від інших об’єктів. Характерною рисоюматеріального світу як об'єкт відкриттяє якісна визначеність, що характеризує весь спектор однорідних об'єктів.

Явище матеріального світу як об'єкт відкриття –це раніше невідоме існуюче явище і сутність, які перебувають в органічній єдності, що вносить докорінні зміни в рівень і форму пізнання об’єкта матеріального світу.

Слід зазначити, що сутність і явище існують незалежно від волі і свідомості людини.

Згідно з статтею 458 ЦК України, автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім’я або спеціальну назву.

Право суб’єкта на наукове відкриття виникає на підставі державної реєстрації. Таке відкриття засвідчується дипломом та охороняється у порядку, встановленому законом.

Правова охорона наукового відкриття має певні особливості. Це пояснюється тим, що наукове відкриття не може бути власністю особи, воно належить усьому людству і може використовуватися кожною особою, без будь-якого дозволу.

Проте те правовій охороні підлягає авторство на пріоритет відкриття, його авторський і державний пріоритет, назва відкриття, а також інші майнові і особисті немайнові права.