Проаналізувати один із шкільних підручників з фаху з точки зору психолого-педагогічних вимог до нього як засобу навчання

Підручник - книга, що включає основи наукових знань з певної навчальної дисципліни у відповідності з цілями навчання, встановленими програмою і вимогами дидактики. У підручнику для 7-го класу (автори М.І.Бурда, Н.А.Тарасенкова), що побудований відповідно до чинної Програми з математики для 5-12-х класів, зміст матеріал викладено відповідно до вимог науковості й доступності, діяльнісного підходу, особистісної зорієнтованості. Чітко формулюються визначення правил, ідей. Мова підручника точна і доступна. Підручник містить вступне слово до учнів, 4 розділи («Найпростіші геометричні фігури та їх властивості», «Взаємне розташування прямих на площині», «Трикутники», «Коло і круг. Геометричні побудови»), прикінцеві рубрики «Повторення вивченого», «Відповіді» та «Предметний покажчик». Кожен розділ починається переліком передбачуваних пізнавальних результатів («У розділі дізнаєтесь…»), а завершується рубрикою «Перевірте, як засвоїли матеріал розділу». Тут подано контрольні запитання узагальнюючого характеру і тестові завдання.

Чотири розділи підручника поділено на параграфи. У кожному параграфі є: основний навчальний матеріал; додаткові відомості; запитання для повторення вивченого; диференційована система задач, яку завершує окремий блок завдань «Застосуйте на практиці». Кожен параграф містить ілюстрації, схеми, малюнки, які допомагають учням у кращому сприйнятті матеріалу. Є приклади розв’язування задач і вправ. Задачі підручника, які призначені для відпрацювання навичок і вмінь учнів, мають чотири рівні складності. Відповідно до рівня складності задачі позначені (початкового рівня-штрихом, середнього-нуликом, достатнього-не позначені, високого-зірочкою). Усередині набору певного рівня складності задачі згруповані за порядком вивчення теоретичних відомостей. Важливий матеріал виділений іншим шрифтом і кольором. Підручник добре ілюстрований. Кольорові ілюстрації несуть ретельно продумане дидактичне навантаження. Зокрема вони слугують створенню випереджального уявлення про суть змісту нового розділу, параграфа, полегшенню сприйняття і розуміння учнями нового навчального матеріалу і змісту задач. Підручник має естетичний вигляд(тверда палітурка, кожна сторінка оформлена з художньою майстерністю).

 

12. Скласти та обґрунтувати план проведення тижня з предмету за фахом

Однією з форм позакласної роботи є тиждень математики. “Тижні математики” дають змогу залучити до позакласної роботи багатьох учнів усіх класів; розкрити їх потенційні здібності, підвищити рівень математичної культури, розвивати пізнавальний інтерес учнів, розширити їх кругозір, показати роль матем. В науково-технічному прогресі і в розвитку інтелектуального потенціалу країни. Ця форма роботи насичена конкретними заходами, і тому успішне проведення “тижня математики” вимагає серйозної і тривалої підготовки.

Керувати цією роботою доцільно доручити організаційному комітету до складу якого входять вчителі і учні, а очолює його ініціативний вчитель математики. Комітет складає сценарій тижня, призначає відповідальних за кожну ланку роботи (випуск газет, робота членів журі, підготовка матеріалів стенда, оформлення приміщень, добір повідомлень, питань для КВК) При цьому треба враховувати індивідуальні інтереси і можливості вчителів і учнів, оскільки підготовча робота має бути масовою і творчою. Велику допомогу може надати в цей період шкільна преса, бібліотека, запропонувавши спеціальні науково-популярні видання з математики, статті в журналах

За 10 днів до початку тижня доцільно оформити спеціальний випуск шкільної математичної газети з інформацією про термін проведення і зміст заходів на весь тиждень. Варто кожному дню тижня присвятити невеликий опис, ілюстрований відповідними малюнками і епіграфом.

На черговому засіданні методичного об”єднання вчителів математиків треба підбити підсумки тижня, назвати досягнення і недоліки накреслити плани на майбутнє.

Проведення такої форми позакласної роботи дозволяє розкрити потенційні здібності учнів, розвивати пізнавальний інтерес, розширити їхній кругозір, підвищити рівень математичної культури

План проведення тижня

Понеділок

1. Урочисте відкриття тижня.

2. Математичні десятихвилинки в 5-І 1-х класах на уроках математики

3. Математичний десант старшокласників у 2-4-х класах «Видатні математики».

4. Радіопередача «Чи знаєте ви, що...»

Вівторок

1. Заняття гуртка «Пізнайко» (5-й клас) на тему «Задача про мости та безперервне малювання».

3. Математичне інтелект-шоу «Еврика» для учнів 11-х класів.

4. Конкурс математичних кросвордів, ре­бусів, загадок.

5. Заняття гуртка «Ерудит» (7-й клас) на тему «Шахові задачі Ейлера».

Середа

1. Веселі математичні перерви (конкурс віршів, пісень, гуморесок про математику).

2. Заняття гуртка «Квантик» (6-й клас) на тему «Рятівні круги великого Ейлера»

3. Заняття гуртка «Ерудит» (8-й клас) на тему «Славнозвісний петербурзький академік Леонард Ейлер».

4. Розв'язування задач від Ейлера (9-11-й класи).

Четвер

1.КВКлля учнів 8-х класів.

2. «Маленькі відкриття XXI століття»: за­хист учнівських науково-дослідницьких робіт учнів 9-11-х класів - членів шкільного Клубу любителів математики.

3. Зустріч з переможцями районних мате­матичних олімпіад і випускниками школи -переможцями та учасниками обласних олім­піад.

П'ятниця

1. Підсумки конкурсів газет, кросвордів, ре­бусів, загадок.

2. Математичний аукціон.

 

3. Розробити та обґрунтувати фрагмент уроку з питання осмислення і розуміння учнями навч.матер.

Засвоєння навчального матеріалу неможливе без глибокого проникнення в суть процесу, явища. Процес проникнення проходить такі етапи: - усвідомлення, - осмислення,-розуміння. Досягти певного осмислення й розуміння навчального матеріалу учні можуть шляхом аналізу, синтезу, порівняння, індукції, дедукції. У ряді випадків осмислення і узагальнення залежить від того, наскільки вчитель вміє поєднувати позитивне абстрагування (виділення істотних ознак) і негативне (виділення і відхилення неістотних ознак). Аналіз – вичленення ознак, властивостей, відношень, знаходження спільних і відмінних ознак. Синтез – поєднання, складання сатин (дія, зворотна аналізу). Порівняння – виділення ознак понять, знаходження спільних і відмінних їх властивостей. Індукція – метод міркувань від часткового до загального, а дедукція - від відомого загального твердження до часткового.

Тема: Множення десяткових дробів (5 клас). Мета: відкрити правило множення десяткових дробів, сформулювати та навчити учнів користуватися ним при розв’язуванні вправ. Тип уроку: пояснення нового матеріалу. Хід уроку. 1. перевірка д/з. 2. «Мозковий штурм». 3. Пошук правила множення десяткових дробів. 4. робота над правилом. 5. розв’язування вправ (усне, з повним поясненням). 6. Робота з підручником. 7. підведення підсумків. д/з.

Хід уроку. На цьому уроці я буду керуватися конкретно-індуктивним методом викладу матеріалу. Перед учнями ставлю проблему, яка показана на прикладі задачі: знайти площу прямокутника, довжина якого = 1,3 дм, а ширина 0,6 дм. 1. усні виконують малюнок і аналізують розв’язання задачі. 2. виділяють загальні, істотні ознаки (наприклад к-сть десяткових знаків добутку = сумі дес.. знаків множників). 3. за доп. істотних ознак формулюється правило множення дес. дробів. 4. осмисливши і зрозумівши дане правило, закріплюю його на конкретних прикладах (усно і письмово кілька номерів). Це здійснюється в ході евристичної бесіди, в процесі якої вчитель і вияснює чи розуміють учні даний матеріал. Сухомлинський «Сто порад»: «Добивайтесь того, щоб учні ваші побачили, відчули незрозуміле – щоб перед ними постало запитання. Якщо вам удалося цього досягти – маєте половину успіху».№13: «ведіть учнів до запам’ятовування через осмислення (усвідомлення), розуміння численних фактів, речей, предметів, явищ. Не допускайте запам’ятовування того, що не усвідомлене, не осмислене. Шлях від осмислювання фактів, речей, явищ до глибокого розуміння абстрактної істини (правила, формули, закону, висновку) лежить через практичну роботу, що якраз і є оволодінням знаннями.»