Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Аналітичні та довідкові матеріали ⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4
РОЛЬ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Аналітичні матеріали НАН України,
Уявлення про обсяги інтелектуальних ресурсів, що знаходяться в господарському обігу економічних агентів країни можна скласти за даними бухгалтерської звітності. Одним з елементів активів є нематеріальні активи, у складі яких відображаються інтелектуальні активи. Безпосереднє виявлення «чистого обсягу» інтелектуальних активів можливе лише за матеріалами первинного бухгалтерського обліку окремої компанії. На макрорівні це зробити неможливо, оскільки у фінансовій звітності цей актив окремо не виділяється, а міститься у зазначеній комплексній статті. Дані про нематеріальні активи підприємств України подані в табл. 1. Уявити обсяги цих активів дозволяє зіставлення їх вартості з підсумковою вартістю балансового активу, тобто через визначення їх питомої ваги. Результати розрахунків свідчать, що частка нематеріальних активів у балансі промислових підприємств і в цілому по економіці досить незначна — менша за 1 %. Таблиця 1 Нематеріальні активи підприємств України за 1998–2005 pp.
Розраховано за даними Держкомстату України.
З цих даних можна припустити, що: по-перше, вітчизняні підприємства не повністю відображають у бухгалтерському обліку нематеріальні активи, які перебувають у господарському обігу, або взагалі виконують це лише тоді, коли це вимагається законодавством; по-друге, обсяги нематеріальних (у т. ч. інтелектуальних) активів дійсно є мізерними. На користь першого висновку свідчать зміни показників зношеності нематеріальних активів: у 1998 р. коефіцієнт зношеності нематеріальних активів не перевищував 3 % у промисловості й в економіці в цілому. Тобто нематеріальні активи почали відображати в господарському обліку тільки всередині 1990-х років, у період розпалу процесу приватизації державних підприємств, що узгоджується з раніше окресленими спонукальними причинами оцінки та господарського оприбутковування цих активів. Інших спонукальних причин ставити на облік нові нематеріальні активи підприємства не мають. Додатково такий висновок підтверджується динамікою зміни залишкової вартості нематеріальних активів: якщо в економіці у цілому спостерігається тенденція до зменшення, то в промисловості вона залишається на постійному рівні. У цьому зв’язку слід зазначити, що у 60–70-х роках минулого століття відомий американський економіст Е. Менсфілд сформулював припущення про певну залежність між кількістю патентів та рівнем науково-технічного прогресу. Ним було зроблено висновок про те, що на галузі з високим рівнем капіталовкладень або доданої вартості припадає більше патентів, ніж на галузі з більш низьким рівнем цих величин. До того ж, умови попиту визначають, яким галузям господарства або яким потребам слугуватимуть винаходи, а умови пропозиції визначають, які галузі господарства або сфери науки і техніки ці винаходи здійснюють. Крім того, було визначено тенденцію значного зростання кількості патентів на етапі становлення та розвитку галузі та скорочення кількості патентів на етапі досягнення її «зрілості».
Порівняльний аналіз пріоритетних сфер патентування у світі та в Україні дозволяє зробити такі висновки: ¨ починаючи з 2003 року опубліковані міжнародні заявки переважно належали до таких сфер Міжнародної патентної класифікації: задоволення життєвих потреб людини — А61К (медицина або ветеринарія; гігієна); G06F (електричні процеси цифрових даних); Н04 (техніка електричного зв’язку); С07 (органічна хімія) тощо; ¨ в Україні останніми роками найбільше заявок від національних та іноземних заявників надходило також за класами А61 (медицина, ветеринарія; гігієна) і С07 (органічна хімія), проте третє місце посідає клас А01 (сільське господарство; лісове господарство; тваринництво), четверте — G01 (вимірювання, випробування) і лише п’яте — клас Н04 (табл. 2).
Продовження табл. 2
Д ж е р е л о:Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат України, 2005.— С. 345. За оцінками ВОІВ, хоча нові економіки, що швидко розвиваються, застосовують патентну систему усе більш активно, використання цієї системи занадто сконцентровано. Зокрема, на 5 % відомств (відомства США, Японії, Китаю, Республіки Корея та Європейське патентне відомство) припадає 75 % усіх поданих патентних заявок і 74 % патентів, виданих в усьому світі. Питома вага України не перевищує 0,1 %. Володіння чинними патентними правами або виданими за останні 20 років патентами показує має більшу концентрацію, при цьому громадяни Японії та США відповідно у 2004 р. володіли 29 % і 22 % усіх чинних патентів. В Україні протягом останнього десятиріччя спостерігається підвищення патентної активності в галузі біотехнологій та інформаційно-комунікаційних технологій, що загалом відповідає тенденціям розвитку світової економіки. Проте, незважаючи на стабільне зростання кількості поданих вітчизняними заявниками заявок, окремі технічні напрями розробляються ще недостатньо, що суттєво гальмує розвиток пріоритетних інноваційних галузей, які визначені у світовій економіці як високотехнологічні, а саме: авіаційно-ракетна, комп’ютерна техніка, засоби автоматизації, апаратура зв’язку, біотехнології тощо.
Слід звернути увагу, що резидентська патентна реєстрація часто є першою реєстрацією винаходу, а тому вона є показником (хоча й приблизним) інноваційної діяльності країни. Залежно від комерційної мети заявники самі пізніше вирішують, чи реєструвати патентну заявку на той самий винахід в іншій країні, тому нерезидентська патентна реєстрація є показником інтернаціоналізації технології та ринків. Нижче наведені основні показники оцінки винахідницької діяльності за допомогою патентних індикаторів: ¨ не всі винаходи патентуються. Компанії можуть обрати альтернативні методи захисту інтелектуальної власності на зразок комерційної таємниці або маркетингової техніки (методики). Вибір може змінюватися залежно від технології; ¨ кількість патентних заявок може різнитися між різними країнами через відмінності в патентних системах; ¨ у зв’язку з тим, що винахід може бути предметом кількох патентних заявок (у країні походження та в іноземній країні), можуть виникати багаторазові підрахунки одного й того ж винаходу; ¨ місце й час реєстрації патентної заявки може не відповідати місцю й часу здійснення винахідницької діяльності. Дослідження й експерименти можуть бути проведені в одній країні, а патент зареєстрований в іншій країні. Патентна реєстрація також може бути проведена через якийсь час після науково-дослідної діяльності. Отже, удосконалення патентних показників є предметом тривалих досліджень ВОІВ та інших організацій, що працюють у сфері патентної статистики. Звернімо увагу на деякі результати статистичних спостережень, здійснених ВОІВ. Так, в якості світового тренду можна зазначити стійке збільшення патентування резидентами і ще вищі темпи зростання патентування нерезидентами. Так, середнє щорічне збільшення патентування нерезидентами становило 7,4 % з 1995 до 2004 року; той самий показник сягнув більше 100 % за період з 1995 до 2004 року в Європейському патентному бюро, Китаї, Бразилії, Мексиці, Індії, Норвегії та Сінгапурі (рис. 1). Спостерігається також значна різниця в реєстрації патентних заявок в розрахунку на витрати на дослідження й розробки по країнах (рис. 2). Так, найбільші показники патентної реєстрації в розрахунку на мільйон витрат на дослідження і розробки мають Республіка Корея та Японія. Як бачимо, Україна входить до групи промислово розвинених країн та країн, що розвиваються, чиї показники патентної реєстрації в розрахунку на мільйон витрат на дослідження і розробки вищі середніх у світі.
Важливим у цьому зв’язку є законодавче врегулювання правовідносин стосовно об’єктів права інтелектуальної власності. Відомо, що у розвинених країнах розроблені та застосовуються різноманітні схеми комерціалізації інтелектуальної власності — від передачі прав власності на всю інтелектуальну власність, створену за рахунок державних коштів, у приватний сектор (США) до системи, коли держава лишає за собою визначені права власності й активно сприяє комерціалізації результатів наукових досліджень і розробок, що були створені за рахунок державного фінансування (Великобританія, Німеччина, Японія). Незважаючи на певні розбіжності, усі ці системи функціонують достатньо ефективно. Тому питання постає не у тому, «хто володіє» інтелектуальною власністю, створеною за рахунок державного фінансування, а в тому, як така інтелектуальна власність може бути включена у господарський оборот. Досвід країн ОЕСР свідчить, що найбільш ефективним шляхом комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності є передача прав власності тим суб’єктам господарювання, де вони були створені. Наприклад, США мають серед розвинених країн найбільш успішні результати у сфері комерціалізації об’єктів інтелектуальної власності з точки зору чіткості визначення прав власності, перетворення винаходів на товари та промислові процеси, а також розвитку малих і середніх підприємств. Ці результати базуються на використанні двох базових положень: 1) визнання того, що уряд не є і не може бути ефективним власником інтелектуальної власності (права передані розробникам); 2) розробка і встановлення правил і нормативних актів, де чітко обумовлені права і відповідальність власників за комерціалізацію інтелектуальної власності, створеної за рахунок державних коштів, зокрема шляхом створення організацій-впроваджувачів.
Рис. 1. Нерезидентська патентна реєстрація (перші 15 бюро) Д ж е р е л о: База даних статистики ВОІВ.
Рис. 2. Резидентська патентна реєстрація в розрахунку на мільйон витрат на дослідження та розробки Д ж е р е л о: База даних статистики ВОІВ, Світовий Банк — Світові індикатори розвитку, Інститут статистики ЮНЕСКО. Певним підтвердженням цьому є дані Держкомстату України — за підсумками 2005 р. понад 80 % поданих заявок і отриманих патентів на об’єкти промислової власності припадало на підприємства та організації державної форми власності (табл. 3–4). Від використання об’єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій у 2005 р. отримано дохід у сумі 945,2 млн грн, у тому числі за рахунок використання винаходів — 586,0 млн грн (62,0 %), рацпропозицій — 310,8 млн грн (32,9 %). На підприємства приватної форми власності припадає 85 % доходу. Таблиця 3 Кількість заявок на видачу охоронних документів, поданих до Державного департаменту інтелектуальної власності України за формами власності
Д ж е р е л о: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат України, 2005.— С. 227. Одним із напрямів інноваційної політики держави має бути створення умов для розширення внутрішнього ринку технологій та стимулювання участі як підприємців (для залучення іноземних технологій), так і розробників інновацій у міжнародному обміні технологіями шляхом укладання ліцензійних угод. Про значну вигоду від укладання ліцензійних угод свідчать такі дані. Загальний обсяг доходів у світі від ліцензування патентів за 10 років з 1990 по 2000 рік збільшився з 15 до НО млрд дол. Одними з найбільш успішних компаній є IBM, яка отримала від ліцензування патентів лише у 2000 році 1,7 млрд дол., та Texas Instruments, що отримала 500 млн дол. У списку 50 провідних за кількістю заявок компаній світу (20 з яких наведено у табл. 5) понад третину місць (17) посідають компанії США, 13 місць — компанії Японії, 7 місць — компанії Німеччини, при цьому навіть компанії, що знаходяться у кінці списку, подали понад 225 заявок, що у кілька разів більше, ніж заявники України в цілому. Таблиця 4 Кількість охоронних документів, отриманих у державному департаменті інтелектуальної власності України за формами власності
Д ж е р е л о: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат України, 2005.— С. 284. На жаль, дані вітчизняної офіційної статистики не дозволяють оцінити ефективність аналогічної діяльності національних компаній. Зокрема, слід зазначити певні проблеми з реєстрацією договорів щодо розпоряджання майновими правами промислової власності, а саме — кількість зареєстрованих відомостей про передання виключних майнових прав на об’єкти промислової власності значно перевищує кількість відомостей про видачу ліцензій, внесених до державних реєстрів. Так, станом на 1 січня 2006 р. до державних реєстрів внесено відомості про 6347 договорів щодо розпоряджання майновими правами промислової власності, у т. ч. на винаходи — 2094, корисні моделі — 124, знаки для товарів і послуг — 3758, промислові зразки — 371 [20]. За даними Держкомстату України, станом на 1 січня 2006 р. загальна кількість чинних ліцензій, ліцензійних договорів і договорів про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності становило 988 одиниць, з яких 44 — договори, укладені із зарубіжними партнерами. Більше половини ліцензійних договорів мають термін дії 5 років і менше. Таблиця 5 Провідні компанії — заявники за процедурою РСТ у 2006 р.
Д ж е р е л о: [19]. У 2005 р. у здійсненні робіт з надання дозволу (видачі ліцензій) на використання об’єктів права інтелектуальної власності та передання виключних майнових прав інтелектуальної власності брали участь лише 69 підприємств та організацій, з яких більше половини — державної форми власності; 49,3 % — наукові організації. З іноземними партнерами працювало 10 вітчизняних підприємств. Згідно з укладеними договорами у 2005 р. вітчизняним та іноземним партнерам надані виключні майнові права та видані ліцензії на використання 605 об’єктів права інтелектуальної власності, у т. ч. 45 винаходів, 5 корисних моделей, 9 промислових зразків, 88 торговельних марок, 374 сорти рослин, 17 комерційних таємниць, 60 комп’ютерних програм. За 438 ліцензійними договорами, ліцензіями та договорами про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності вітчизняними організаціями отримано надходжень на суму 68,1 млн грн, чверть із яких — від іноземних партнерів; 92,7 % надходжень отримано за ліцензійними договорами. Партнерами вітчизняних підприємств та організацій є компанії з 21 країни. Договори щодо придбання майнових прав інтелектуальної власності та дозволи на використання об’єктів права інтелектуальної власності уклали 155 організацій та підприємств України, з яких 15 — з іноземними партнерами. Загальна кількість чинних ліцензій, ліцензійних договорів та договорів про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності становила 614 одиниць, з них у 2005 р. укладено 59 договорів, що на 27,6 % більше, ніж у попередньому році. Крім того, у 2005 р. організаціями та підприємствами України придбані майнові права на 314 об’єктів права інтелектуальної власності, у т. ч. за ліцензіями та ліцензійними договорами — на 213 об’єктів, з яких найбільшу кількість становлять сорти рослин (80) і торговельні марки (57). Виплати підприємств та організацій України за договорами щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності становили 468 млн грн (майже у 7 разів більше, ніж доходи), у т. ч. за рахунок держбюджету — 26,4 тис. грн. Дослідження показників економічного зиску від технологічних змін, що реально мають місце на практиці, вказують на перевагу конкурентної концепції сприйнятливості до інновацій при зростаючій ролі торгівлі тимчасовою монополією на винаходи як об’єктом промислової власності. Наприклад, США на світовому ринку мають величезні прибутки від продажу прав на роялті та ліцензії. Від цих видів угод американські фірми отримують чистий дохід як плату за ліцензії та у вигляді авторських гонорарів. Уявлення про масштаби міжнародної торгівлі США правами на об’єкти промислової власності надають дані табл. 6. Як бачимо, міжнародна торгівля правами тільки на зазначені об’єкти технологічної промислової власності утворила у 2003 р. ринок ємністю 7 млрд дол., який подвоївся проти обсягу 1990 року. На країни Східної Європи, включаючи Україну, у 2003 р. припадало тільки 0,4 % цієї суми, що менше ніж було в 1990 році (0,5 %). Для порівняння з відповідними процесами в Україні розглянемо дані табл. 7, де наведено кількість чинних договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності та вартість їх придбання. Питома вага цих послуг у загальному обсязі становила по експорту — лише 0,2 %, тоді як в імпорті — 7,2 %. Ці дані свідчать про посилення інтересу іноземних власників права інтелектуальної власності до захисту інтересів на внутрішньому ринку України. Таблиця 6 Доходи та витрати США у зв’язку з міжнародною торгівлею роялті та ліцензіями в промисловості в 1990 та 2003 роках, млн дол.
Таблиця 7 Кількість чинних договорів про розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності (МПІВ), за якими були здійснені виплати або отримані надходження в Україні у 2005 році
Д ж е р е л о: Наукова та інноваційна діяльність в Україні: Стат. зб. / Держкомстат України.— К., 2006.— Табл. 11.21.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; просмотров: 220; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 52.14.130.13 (0.033 с.) |
