Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Порівняння систем сканування середовища

Поиск
Показники Системи сканування
Нерегулярна Регулярна Безперервна
Час проведення Від події до події Періодично Постійно
Широта охоплення подій Окремі випадки Вибіркові події Широкий спектр
Мотивація діяльності Настання кризи Прийняття рішень Урахування при плануванні
Часовий період Реакція на подію Запобігання Запобігання
Інформація за період Минулий Поточний і минулий Перспективний
Період для прийняття управлінських рішень Поточний і найближче майбутнє Найближче майбутнє Довгостроковий
Виконавці Спеціальні агентства Спеціальні агентства Відділ(служба) аналізу середовища

 

Прогнозування зовнішнього середовища - це формуван­ня уявлення про майбутній стан факторів зовнішнього середовища. Цей засіб є невід'ємним компонентом процесу стратегічного планування.

Зовнішній аналіз має бути цілеспрямованим і змістовним, тому, приступаючи до пошуку інформації, фірмі необхідно визначити перелік питань стосовно кожного з найважливіших факторів зовнішнього середовища, щоб не збирати інформацію, що не буде використана в подальшій роботі. Методи прогнозування: а) екстраполяції (прогнозування від досягнутого рівня); б) мозкового штурму (спільного прогнозування майбутнього групою експертів); в) статистично-математичне моделювання; г) побудова сценаріїв та інші методи.

Остаточним підсумком прогнозування є визначення загроз і можливостей, що звичайно виявляються в сімох сферах зовнішнього оточення фірми, таких як економіка, політика, ринок, технологія, конкуренція, міжнародні відносини і соціальна поведінка. Відповідно до цих сфер групуються фактори, що піддаються аналізу.

Завдяки використанню системи варіантних прогнозів створюються умови для перевірки результатів, здобутих за допомогою різних методів прогнозування, тобто підвищується їх ймовірність. Передбачене майбутнє дає змогу підготуватися як до позитивних, так і до негативних тенденцій, максимізувати результати та мінімізувати збитки.

 

Аналіз галузі в процесі розробки стратегії підприємства.

Аналіз галузі і конкурентного середовища в ній слід проводити в певній послідовності.

Етапи аналізу галузі:

1Відбір і розрахунок основних економічних показників (параметрів), які найбільш повно характеризують галузь 2Визначення конкурентних сил, що діють у галузі і їх впливу на ситуацію, проведення конкурентного аналізу.

3Виявлення чинників, рушійних сил, які викликають зміни в структурі конкурентних сил у галузі. 4Визначення підприємств, які мають найсильніші і найслабкіші конкурентні позиції у галузі. 5Прогнозування найбільш імовірних кроків стратегічних конкурентів. 6Визначення ключових факторів успіху підприємства (КФУ) у конкурентній боротьбі. 7.Прийняття остаточного рішення щодо прибутковості і привабливості галузі (заключний етап).

На першому етапі розраховують параметри галузі. Найбільш повно її характеризують наступні з них:

- Місце галузі в народному господарстві країни.

- Розмір ринку (річні обсяги виробництва і продаж).

- Динаміка ринку (темпи змін у %).

- Стадія життєвого циклу на якій перебуває ринок (започаткування, піднесення, швидке зростання, зрілість, насичення, застій і старіння, спад).

- Кількість конкурентів і їх питома вага, масштаб конкуренції.

- Кількість покупців (клієнтів) і їх купівельна спроможність.

- Технологічно-інноваційний рівень галузі (наприклад: технологія однорідна, змінюється повільно; зміни в якості тощо).

- Доступність входу в галузь і виходу з неї (труднощі: стартовий капітал, адміністративні перешкоди,

монополістичні ціни і т. ін.).

- Ступінь диференціації продукції конкурентів.

- Можливість економити на масштабах виробництва.

- Ступінь завантаження виробничих потужностей в галузі.

- Ринки сировини.

- Рівень інвестування галузі.

- Рівень і темпи інновацій.

- Рівень прибутковості галузі (до середнього рівня по економіці країни).

 


Модель Портера аналізу п’яти конкурентних сил у галузі та визначення впливу кожної сили на рівень конкуренції в галузі.

Загальновизнаним лідером розробки підходів до конкурентного аналізу вважається М. Портер – профессор Гарвардської школи бізнесу.

Сили конкуренції в галузі, за М. Портером, наступні:

-споживачі - В основу функціонування підприємств у ринковій економіці покладено ідею задоволення потреб. Потреби є передумовою купівлі, купівля дає змогу відшкодувати витрати на виробництво проданого товару та отримати певний прибуток для продовження виробництва, а отже, для забезпечення життєздатності підприємства.

-постачальники. Cила тиску постачальників залежить від умов, що склалися на ринку товарів, пропонованих постачальниками. Сила конкуренції з боку постачальників слабшає якщо:товари, що поставляються ними, стандартні і є в наявність на вільному ринку, якщо існують гарні товари-замінники і переключення на них неважко, благополуччя постачальника залежить від благополуччя споживача.

-конкуренти На рівень конкуренції впливають такі фактори, як наявність і можливість виникнення товарів-замінників і підприємств, що потенційно можуть увійти до галузі. У сукупності все це впливає на рівень цін і витрат на виробництво й розподіл товарів.

-наявність товарів субститутів- наявність близьких замінників товарів. Загалом чим нижча ціна замінників і вища їх якість і чим легше переключаються покупці на новий товар, тим інтенсивніший конкурентний тиск замінників..

-потенційні конкуренти (інтенсивність суперництва) До потенційних конкурентів можуть бути віднесені такі підприємства: що діють на географічно близьких ринках і схильні до експансії на інші ринки та мають для цього можливості;

диверсифіковані фірми, які продовжують стратегію диверсифікації й працюють у суміжних (технологічно та організаційно) галузях і сферах;

невеликі підприємства — аутсайдери галузі, які можуть дістати підтримку держави або великих фірм, бути поглинені цими великими фірмами і за короткий час розвинутись до статусу небезпечного конкурента та ін.

Споживач і відіграють подвійну роль у впливі на стан галузі. З одного боку, вони визначають необхідність існування галузі, а з іншого — задають «конкурентні показники» для підприємств: рівень цін та якості продукції. При цьому спостерігається різна спрямованість «конкурентних показників» — рівень цін має, з погляду споживачів, знижуватись, а якість — зростати (хоча загальновідомо — якість коштує дорого). Необхідність задоволення цих вимог призводить до зіткнення інтересів і можливостей окремих підприємств галузі в їхній боротьбі за споживача, яка зумовлює, як правило, втрату прибутковості.

«Силу впливу» постачальників можна порівняти із силою впливу споживачів, оскільки завдяки зростанню/зниженню цін чи якості продуктів, що поставляються, можна підвищити/знизити прибутковість у галузі.

Вплив товарів-замінників (продуктів) на рівень конкуренції досить значний, оскільки вони обмежують рівень потенційної прибутковості за рахунок позитивної перехресної цінової елас­тичності: якщо ціна на товар А підвищується, зростає попит
на товар-замінник Б. Наявність чи можливість існування товарів-замінників встановлює верхню межу ціни на ринку, що обслуговується галуззю — об’єктом дослідження. Практика засвідчує високий рівень впливу товарів-замінників на рівень конкуренції в галузі, навіть за умови її високої конкурентоспроможності.

Підвищення конкуренції, як зазначає М. Портер, пов’язане також із фазою «життєвого циклу» галузі; наприклад, під час «загасання (застарівання)» галузі одне чи більше підприємств зазнають втрат і не вбачають можливостей для поліпшення ситуації в недалекому майбутньому. Посилення конкуренції пов’язане також із можливостями входження інших підприємств. Це зумовлює необхідність формування своєрідних «бар’єрів» і додаткових витрат для підприємств галузі.

 




Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 176; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.7.151 (0.01 с.)