Рівень монетизації економіки у конкретному році визначається

4.1. шляхом співставленням обсягів боргів з обсягами річного ВВП;

4.2. як відношення обсягу грошової маси до річного обсягу ВВП;

4.3. як відношення обсягу грошової маси до річного обсягу національної валюти;

4.4. як відношення річного обсягу ВВП до обсягу грошової маси.

Індикатори економічної безпеки у соціальній сфері сигналізують

5.1. рівень соціального спокою в державі, про можливість виникнення соціальних конфліктів, що можуть дестабілізувати економіку держави;

5.2. рівень національних інтересів в державі, про можливість виникнення соціальних конфліктів, що можуть дестабілізувати економіку держави;

5.3. рівень соціального спокою в окремо взятому суспільстві, про можливість виникнення соціальних конфліктів.

 

6. Принципи – це

6.1. відправні положення, свого роду компас, за яким потрібно звіряти свої рішення під час вибору засобів та формування заходів щодо забезпечення економічної безпеки;

6.2. це можливості, які можуть бути використанні суб’єктом в протидії загрозам чи небезпеці;

6.3. види діяльності, які випливають із предмету економічної безпеки і виконуються суб’єктами безпеки та тими силами, які ними залучені.

7. На думку О. Турчинова тіньову економічну діяльність можна поділити на три укрупнених блоки:

7.1. виробництво цілком легальної продукції, що приховується від влади в зв’язку з небажанням сплачувати податки; виробництво заборонених товарів і надання послуг; приховувані доходи в натуральній формі;

7.2. неформальна економіка; фіктивна економіка; підпільна економіка;

7.3. легальне (нерегламентоване державою) виробництво товарів і надання послуг; порушення в межах офіційно дозволеної економічної діяльності; заборонені види діяльності;

7.4. неформальна економіка, в якій офіційний облік діяльності ускладнений у зв’язку з її непостійним характером, малим обсягом та відсутністю об’єктивних критеріїв; види економічної діяльності, які приховуються їх учасниками з метою уникнення від оподаткування; протизаконну і кримінальну діяльність, спрямовану на особисте збагачення.

8. Основними негативними наслідками тіньової економіки, що складають реальну загрозу для економічної безпеки у сфері економіки є:

8.1. ному, регіональному, державному рівнях починають прийматися необ’єктивні рішення, які відображають інтереси певної економічної групи;

8.2. держава втрачає авторитет як в середині країни, так і на міжнародному рівні, суттєво знижуються її можливості щодо виконання покладених на неї функцій, зокрема і правоохоронних чи оборонних;

8.3. людський капітал відтворюється у все гірших умовах у зв’язку із втратою майна і доходів у вигляді несплати заробітної плати, пенсій, інфляції, а також втратою роботи умов підприємництва;

8.4. недовиконання дохідної частини бюджетів усіх рівнів через ухилення від сплати податків, обов’язкових платежів тощо; нецільове використання бюджетних коштів і перетікання їх в тіньовий сектор економіки; збільшення і обслуговування державного боргу; доходи, одержані у межах тіньового сектору, як правило, не використовуються на виробничо-продуктивні потреби.

Корупція – це

9.1. використання особою посадових інструкцій з метою особистого збагачення або власних вигод;

9.2. використання особою повноважень з метою особистого збагачення або власних вигод;

9.3. використання особою повноважень наданих для виконання функцій держави з метою особистого збагачення або власних вигод;

9.4. використання особою посадових інструкцій наданих для виконання функцій держави з метою особистого збагачення або власних вигод.

Умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою влади чи службового становища в супереч інтересам служби – це

10.1. зловживання владою або службовим становищем;

10.2. хабар;

10.3. заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем;

10.4. політичний корупційний зв’язок.

11. Здійснення недобросовісної конкуренції через клієнтів, партнерів, кримінальні елементи – це:

11.1. суб’єкти недобросовісної конкуренції;

11.2. способи недобросовісної конкуренції;

11.3. об’єкти недобросовісної конкуренції;

11.4. ознаки недобросовісної конкуренції.

12. Раптове звільнення з роботи провідних фахівців, збільшення плинності кадрів відноситься до:

12.1. змін в інформаційному середовищі діяльності організації;

12.2. непрогнозованих змін в діяльності організації;

12.3. змін у поведінці персоналу організації;

12.4. незвичної поведінки партнерів та клієнтів.

13. Інтереси, якими країна не повинна поступатися, а для їх забезпечення може йти на розумні компроміси – це:

13.1. пріоритетні економічні інтереси;

13.2. приватні економічні інтереси;

13.3. національні економічні інтереси;

13.4. всі відповіді вірні.

14. Правові, економічні, інформаційні, політичні, моральні – це:

14.1. об’єкти економічної безпеки держави;

14.2. механізми економічної безпеки держави;

14.3. суб’єкти економічної безпеки держави;

14.4. засоби забезпечення економічної безпеки.

15. Ліцензування, страхування, нагляд, контроль, ОРД і економічна розвідка – це:

15.1. принципи економічної безпеки;

15.2. спеціальні функції економічної безпеки;

15.3. засоби забезпечення економічної безпеки;

15.4. механізм забезпечення економічної безпеки держави.

Економічна небезпека – це

16.1. індикатор, який сигналізує, з одного боку про зону безпеки, а з іншого – про розвиток небезпеки;

16.2. деструктивні граничні зміни в соціально-економічній системі, викликані реальними втратами, пов’язаними з реалізацією загрози;

16.3. усвідомлені потреби, задоволення яких є життєво необхідними для функціонування системи;

16.4. стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз.

17. Правомірність, системність, достатність, гнучкість та своєчасність це:

17.1. принципи економічної безпеки;

17.2. засоби економічної безпеки;

17.3. функції економічної безпеки;

17.4. суб’єкти економічної безпеки.

18. Досягнення тих чи інших цілей передбачає посягання на:

18.1. предмет тіньової економіки;

18.2. об’єкт тіньової економіки;

18.3. суб’єкт тіньової економіки;

18.4. всі відповіді вірні.

Кримінальний сектор тіньової економіки – це

19.1. діяльність домогосподарств, що виготовляють та споживають товари чи послуги власного виробництва для власних потреб чи потреб членів своєї сім’ї;

19.2. незаконне виробництво та продаж легальних товарів чи послуг без їх документального супроводження та/або реєстрації підприємств;

19.3. виробництво та продаж заборонених товарів та послуг (наркотики, вибухові речовини, проституція);

19.4. поєднання економічних приписок, спекулятивних операцій, хабарництва і шахрайства які пов’язані з отриманням і передачею грошей.

В кінці XI ст. поняття «безпека» означало

20.1. заходи щодо охорони державного порядку та громадського спокою;

20.2. спокійний стан духу людини, яка вважає себе захищеною від будь-якої небезпеки;

20.3. революційний порядок.

21. Економічна безпека – це

21.1. стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз з метою збагачення окремих верств населення;

21.2. стан і здатність економічної системи протистояти небезпеці руйнування її організаційної структури і статусу, а також перешкодам досягнення цілей розвитку, обороноздатності держави;

21.3. стан захищеності чи стан економіки, або сукупність умов і факторів;

21.4. стан в межах граничних значень і здатність протидіяти загрозам чи небезпеці та сприяти реалізації економічних інтересів;

21.5. деструктивні граничні зміни в соціально-економічній системі, викликані реальними втратами, пов’язаними з реалізацією загрози.

Критерій економічної безпеки – це

22.1. показник, що свідчить про стан суб’єкта;

22.2. ознака, за якою визначається стан і здатність суб’єкта суспільства протистояти загрозам чи проявам небезпеки;

22.3. свого роду індикатор, який сигналізує, з одного боку, про зону безпеки, а з іншого – про розвиток небезпеки.