Поняття безпеки має для людини два виміри 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Поняття безпеки має для людини два виміри



Питання тестового контролю

Вказати правильну відповідь на питання тестового контролю:

1. До загроз слід відносити лише ті фактори, що складають зміст відносин у сфері економічної безпеки. До них належать:

1.1. об'єктивні природні фактори та фактори суб'єктивного характеру;

1.2. цілеспрямоване порушення технології виробництва, ушкодження основних виробничих фондів, страхування;

1.3. сукупність взаємопов’язаних дестабілізуючих факторів, які мають системний вплив на природу.

Поняття безпеки має для людини два виміри

2.1. людина почувається безпечно, якщо вона відчуває захищеність у конкретний момент часу; людина має впевненість у власному майбутньому;

2.2. спокійний стан духу людини, яка вважає себе захищеною від будь-якої небезпеки; асоціюється з діяльністю поліції, яка захищає людину від небажаних зовнішніх впливів;

2.3. людина відчуває відсутність або нейтралізацію загроз, небезпеки; охорони громадської безпеки спрямована на боротьбу з державними злочинами.

Економічна небезпека – це

3.1. стан і здатність економічної системи протистояти небезпеці руйнування її організаційної структури і статусу, а також перешкодам досягнення цілей розвитку, обороноздатності держави;

3.2. стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз з метою збагачення окремих верств населення;

3.3. деструктивні граничні зміни в соціально-економічній системі, викликані реальними втратами, пов’язаними з реалізацією загрози;

3.4. стан захищеності чи стан економіки, або сукупність умов і факторів;

3.5. стан і властивість системи та її функція, що має два взаємопов’язаних напрями дій: захисний і наступальний; здатність системи протистояти загрозі виникнення втрат та забезпеченням реалізації економічних інтересів системи;

3.6. стан в межах граничних значень і здатність протидіяти загрозам чи небезпеці та сприяти реалізації економічних інтересів.

Рівень монетизації економіки у конкретному році визначається

4.1. шляхом співставленням обсягів боргів з обсягами річного ВВП;

4.2. як відношення обсягу грошової маси до річного обсягу ВВП;

4.3. як відношення обсягу грошової маси до річного обсягу національної валюти;

4.4. як відношення річного обсягу ВВП до обсягу грошової маси.

Індикатори економічної безпеки у соціальній сфері сигналізують

5.1. рівень соціального спокою в державі, про можливість виникнення соціальних конфліктів, що можуть дестабілізувати економіку держави;

5.2. рівень національних інтересів в державі, про можливість виникнення соціальних конфліктів, що можуть дестабілізувати економіку держави;

5.3. рівень соціального спокою в окремо взятому суспільстві, про можливість виникнення соціальних конфліктів.

 

6. Принципи це

6.1. відправні положення, свого роду компас, за яким потрібно звіряти свої рішення під час вибору засобів та формування заходів щодо забезпечення економічної безпеки;

6.2. це можливості, які можуть бути використанні суб’єктом в протидії загрозам чи небезпеці;

6.3. види діяльності, які випливають із предмету економічної безпеки і виконуються суб’єктами безпеки та тими силами, які ними залучені.

7. На думку О. Турчинова тіньову економічну діяльність можна поділити на три укрупнених блоки:

7.1. виробництво цілком легальної продукції, що приховується від влади в зв’язку з небажанням сплачувати податки; виробництво заборонених товарів і надання послуг; приховувані доходи в натуральній формі;

7.2. неформальна економіка; фіктивна економіка; підпільна економіка;

7.3. легальне (нерегламентоване державою) виробництво товарів і надання послуг; порушення в межах офіційно дозволеної економічної діяльності; заборонені види діяльності;

7.4. неформальна економіка, в якій офіційний облік діяльності ускладнений у зв’язку з її непостійним характером, малим обсягом та відсутністю об’єктивних критеріїв; види економічної діяльності, які приховуються їх учасниками з метою уникнення від оподаткування; протизаконну і кримінальну діяльність, спрямовану на особисте збагачення.

8. Основними негативними наслідками тіньової економіки, що складають реальну загрозу для економічної безпеки у сфері економіки є:

8.1. ному, регіональному, державному рівнях починають прийматися необ’єктивні рішення, які відображають інтереси певної економічної групи;

8.2. держава втрачає авторитет як в середині країни, так і на міжнародному рівні, суттєво знижуються її можливості щодо виконання покладених на неї функцій, зокрема і правоохоронних чи оборонних;

8.3. людський капітал відтворюється у все гірших умовах у зв’язку із втратою майна і доходів у вигляді несплати заробітної плати, пенсій, інфляції, а також втратою роботи умов підприємництва;

8.4. недовиконання дохідної частини бюджетів усіх рівнів через ухилення від сплати податків, обов’язкових платежів тощо; нецільове використання бюджетних коштів і перетікання їх в тіньовий сектор економіки; збільшення і обслуговування державного боргу; доходи, одержані у межах тіньового сектору, як правило, не використовуються на виробничо-продуктивні потреби.

Корупція – це

9.1. використання особою посадових інструкцій з метою особистого збагачення або власних вигод;

9.2. використання особою повноважень з метою особистого збагачення або власних вигод;

9.3. використання особою повноважень наданих для виконання функцій держави з метою особистого збагачення або власних вигод;

9.4. використання особою посадових інструкцій наданих для виконання функцій держави з метою особистого збагачення або власних вигод.

Умисне, з корисливих мотивів використання службовою особою влади чи службового становища в супереч інтересам служби – це

10.1. зловживання владою або службовим становищем;

10.2. хабар;

10.3. заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем;

10.4. політичний корупційний зв’язок.

11. Здійснення недобросовісної конкуренції через клієнтів, партнерів, кримінальні елементи – це:

11.1. суб’єкти недобросовісної конкуренції;

11.2. способи недобросовісної конкуренції;

11.3. об’єкти недобросовісної конкуренції;

11.4. ознаки недобросовісної конкуренції.

12. Раптове звільнення з роботи провідних фахівців, збільшення плинності кадрів відноситься до:

12.1. змін в інформаційному середовищі діяльності організації;

12.2. непрогнозованих змін в діяльності організації;

12.3. змін у поведінці персоналу організації;

12.4. незвичної поведінки партнерів та клієнтів.

13. Інтереси, якими країна не повинна поступатися, а для їх забезпечення може йти на розумні компроміси – це:

13.1. пріоритетні економічні інтереси;

13.2. приватні економічні інтереси;

13.3. національні економічні інтереси;

13.4. всі відповіді вірні.

14. Правові, економічні, інформаційні, політичні, моральні – це:

14.1. об’єкти економічної безпеки держави;

14.2. механізми економічної безпеки держави;

14.3. суб’єкти економічної безпеки держави;

14.4. засоби забезпечення економічної безпеки.

15. Ліцензування, страхування, нагляд, контроль, ОРД і економічна розвідка – це:

15.1. принципи економічної безпеки;

15.2. спеціальні функції економічної безпеки;

15.3. засоби забезпечення економічної безпеки;

15.4. механізм забезпечення економічної безпеки держави.

Економічна небезпека – це

16.1. індикатор, який сигналізує, з одного боку про зону безпеки, а з іншого – про розвиток небезпеки;

16.2. деструктивні граничні зміни в соціально-економічній системі, викликані реальними втратами, пов’язаними з реалізацією загрози;

16.3. усвідомлені потреби, задоволення яких є життєво необхідними для функціонування системи;

16.4. стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз.

17. Правомірність, системність, достатність, гнучкість та своєчасність це:

17.1. принципи економічної безпеки;

17.2. засоби економічної безпеки;

17.3. функції економічної безпеки;

17.4. суб’єкти економічної безпеки.

18. Досягнення тих чи інших цілей передбачає посягання на:

18.1. предмет тіньової економіки;

18.2. об’єкт тіньової економіки;

18.3. суб’єкт тіньової економіки;

18.4. всі відповіді вірні.

Національна безпека – це

39.1. стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави, людства в цілому від внутрішніх і зовнішніх загроз шляхом протидії економічним злочинам;

39.2. комплексне поняття та система, до якої входять економічна, військова, екологічна, політична, інформаційна та інші види безпеки як підсистеми, що у водночас також є системами;

39.3. стан суспільного розвитку з суперечливим характером, із масштабними досягненнями в усіх сферах суспільства з різноманітними конфліктами, де результати людської діяльності заходять у протиріччя з навколишнім середовищем;

39.4. діяльність людей, суспільства, держави, світового співтовариства народів щодо виявлення (вивчення), запобігання, послаблення, усунення (ліквідації) і відвернення загрози, здатної загубити їх, позбавити матеріальних і духовних цінностей завдати невідшкодованих збитків, заблокувати шляхи для прогресивного розвитку.

Граничний показник – це

40.1. показник, що свідчить про стан суб’єкта;

40.2. ознака, за якою визначається стан і здатність суб’єкта суспільства протистояти загрозам чи проявам небезпеки;

40.3. свого роду індикатор, який сигналізує, з одного боку, про зону безпеки, а з іншого – про розвиток небезпеки;

40.4. кількісне вираженнякритерію.

Функції – це

43.1. відправні положення, свого роду компас, за яким потрібно звіряти свої рішення під час вибору засобів та формування заходів щодо забезпечення економічної безпеки;

43.2. це можливості, які можуть бути використанні суб’єктом в протидії загрозам чи небезпеці;

43.3. види діяльності, які випливають із предмету економічної безпеки і виконуються суб’єктами безпеки та тими силами, які ними залучені.

44. Д. Блейде визначає такі складові частини тіньової економіки:

44.1. виробництво цілком легальної продукції, що приховується від влади в зв’язку з небажанням сплачувати податки; виробництво заборонених товарів і надання послуг; приховувані доходи в натуральній формі;

44.2. неформальна економіка; фіктивна економіка; підпільна економіка

44.3. легальне (нерегламентоване державою) виробництво товарів і надання послуг; порушення в межах офіційно дозволеної економічної діяльності; заборонені види діяльності;

44.4. неформальна економіка, в якій офіційний облік діяльності ускладнений у зв’язку з її непостійним характером, малим обсягом та відсутністю об’єктивних критеріїв; види економічної діяльності, які приховуються їх учасниками з метою уникнення від оподаткування; протизаконну і кримінальну діяльність, спрямовану на особисте збагачення.

Національна безпека – це

57.1. стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства і держави, людства в цілому від внутрішніх і зовнішніх загроз шляхом протидії економічним злочинам;

57.2. комплексне поняття та система, до якої входять економічна, військова, екологічна, політична, інформаційна та інші види безпеки як підсистеми, що у водночас також є системами;

57.3. стан суспільного розвитку з суперечливим характером, із масштабними досягненнями в усіх сферах суспільства з різноманітними конфліктами, де результати людської діяльності заходять у протиріччя з навколишнім середовищем;

57.4. діяльність людей, суспільства, держави, світового співтовариства народів щодо виявлення (вивчення), запобігання, послаблення, усунення (ліквідації) і відвернення загрози, здатної загубити їх, позбавити матеріальних і духовних цінностей завдати невідшкодованих збитків, заблокувати шляхи для прогресивного розвитку.

Граничний показник – це

58.1. показник, що свідчить про стан суб’єкта;

58.2. ознака, за якою визначається стан і здатність суб’єкта суспільства протистояти загрозам чи проявам небезпеки;

58.3. свого роду індикатор, який сигналізує, з одного боку, про зону безпеки, а з іншого – про розвиток небезпеки;

58.4. кількісне вираженнякритерію.

Функції – це

61.1. відправні положення, свого роду компас, за яким потрібно звіряти свої рішення під час вибору засобів та формування заходів щодо забезпечення економічної безпеки;

61.2. це можливості, які можуть бути використанні суб’єктом в протидії загрозам чи небезпеці;

61.3. види діяльності, які випливають із предмету економічної безпеки і виконуються суб’єктами безпеки та тими силами, які ними залучені.

62. Д. Блейде визначає такі складові частини тіньової економіки:

62.1. виробництво цілком легальної продукції, що приховується від влади в зв’язку з небажанням сплачувати податки; виробництво заборонених товарів і надання послуг; приховувані доходи в натуральній формі;

62.2. неформальна економіка; фіктивна економіка; підпільна економіка

62.3. легальне (нерегламентоване державою) виробництво товарів і надання послуг; порушення в межах офіційно дозволеної економічної діяльності; заборонені види діяльності;

62.4. неформальна економіка, в якій офіційний облік діяльності ускладнений у зв’язку з її непостійним характером, малим обсягом та відсутністю об’єктивних критеріїв; види економічної діяльності, які приховуються їх учасниками з метою уникнення від оподаткування; протизаконну і кримінальну діяльність, спрямовану на особисте збагачення.

Тіньова економіка — це

79.1. економічна діяльність, яка з будь-яких причин не враховується офіційною статистикою і не потрапляє до валового національного продукту, або економічна діяльність, яка не враховується і не контролюється офіційними державними органами, а також діяльність спрямована на отримання доходу шляхом порушення чинного законодавства;

79.2. високодохідна легальна сфера діяльності, норма прибутку від якої компенсує окремим громадянам (або групі людей) матеріальні витрати та моральні збитки від ризику, що виникає під час її здійснення, лише в межах закону;

79.3. засіб долання наслідків кризи на її чинник та засіб соціального самозахисту.

80. Суб’єктами корупційних дій згідно з Законом України «Про боротьбу з корупцією» є:

80.1. юридичні особи;

80.2. приватні підприємці;

80.3. голови місцевих Рад;

80.4. домогосподарства.

81. Аспект корупції пов’язаний із здійсненням публічної влади у всіх сферах соціального життя:

81.1. політичний;

81.2. соціальний;

81.3. економічний;

81.4. правовий.

82. Недобросовісна конкуренція – це:

82.1. будь-який акт конкуренції, який не сумісний із чесними звичками в промислових і торгових домах;

82.2. будь-які дії у конкуренції, які не відповідають правилам, торговим або іншим чесним звичкам у підприємницькій діяльності;

82.3. порушення правил економічної гри, та використовуються різних нечесних методів;

82.4. всі відповіді вірні.

83. Інформація, економічні досягнення, можливості та імідж конкурента – це:

83.1. суб’єкти недобросовісної конкуренції;

83.2. способи недобросовісної конкуренції;

83.3. об’єкти недобросовісної конкуренції;

83.4. механізм недобросовісної конкуренції.

84. Суб’єкти недобросовісної конкуренції для реалізації своїх намірів не залучають:

84.1. клієнтів;

84.2. конкурентів;

84.3. партнерів;

84.4. кримінальні елементи.

85. Незвична поведінка партнерів та клієнтів, зміни у поведінці персоналу організації, непрогнозовані зміни в діяльності організації – це:

85.1. суб’єкти недобросовісної конкуренції;

85.2. способи недобросовісної конкуренції;

85.3. об’єкти недобросовісної конкуренції;

85.4. ознаки недобросовісної конкуренції.

86. Національні економічні інтереси – це:

86.1. інтереси, якими країна не повинна поступатися, а для їх забезпечення може йти на розумні компроміси;

86.2. усвідомлені потреби, виражені в якісній чи кількісній формі, задоволення яких є необхідним для функціонування держави;

86.3. система спеціальних функцій, засобів та принципів, які виконуються і застосовуються силами безпеки;

86.4. це моніторинг діяльності учасників ринку з метою виявлення порушень законодавства.

87. Механізм забезпечення економічної безпеки держави – це:

87.1. стема спеціальних функцій, засобів та принципів, які виконуються і застосовуються силами безпеки;

87.2. інтереси, якими країна не повинна поступатися, а для їх забезпечення може йти на розумні компроміси;

87.3. усвідомлені потреби, виражені в якісній чи кількісній формі, задоволення яких є необхідним для функціонування держави;

87.4. це моніторинг діяльності учасників ринку з метою виявлення порушень законодавства).

88. Створення необхідних умов для реалізації національних економічних інтересів – це:

88.1. тактика системи економічної безпеки держави;

88.2. мета системи економічної безпеки держави;

88.3. стратегія системи економічної безпеки держави;

88.4. функція системи економічної безпеки держави.

Економічна безпека – це

89.1. стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз;

89.2. усвідомлені потреби, задоволення яких є життєво необхідними для функціонування системи;

89.3. деструктивні граничні зміни в соціально-економічній системі, викликані реальними втратами, пов’язаними з реалізацією загрози;

89.4. індикатор, який сигналізує, з одного боку про зону безпеки, а з іншого – про розвиток небезпеки.

90. Усвідомлені потреби, задоволення яких є життєво необхідними для функціонування системи це:

90.1. економічні інтереси;

90.2. граничний показник;

90.3. економічна безпека;

90.4. економічна небезпека.

91. Держава, первинні ланки господарювання, домогосподарства відносяться до:

91.1. механізмів економічної безпеки;

91.2. об’єктів економічної безпеки;

91.3. суб’єктів економічної безпеки;

91.4. системи економічної безпеки.

92. Що з переліченого відноситься до суб’єктів “тіньової” економіки:

92.1. кримінальні авторитети;

92.2. тіньовики - господарники;

92.3. наймані працівники;

92.4. всі відповіді вірні.

93. Незаконне виробництво та продаж легальних товарів чи послуг без їх документального супроводження та/або реєстрації підприємств це:

93.1. неофіційний сектор тіньової економіка;

93.2. іллегальний сектор тіньової економіки;

93.3. кримінальний сектор тіньової економіки;

93.4. фіктивний сектор тіньової економіки.

 

 

Питання тестового контролю

Вказати правильну відповідь на питання тестового контролю:

1. До загроз слід відносити лише ті фактори, що складають зміст відносин у сфері економічної безпеки. До них належать:

1.1. об'єктивні природні фактори та фактори суб'єктивного характеру;

1.2. цілеспрямоване порушення технології виробництва, ушкодження основних виробничих фондів, страхування;

1.3. сукупність взаємопов’язаних дестабілізуючих факторів, які мають системний вплив на природу.

Поняття безпеки має для людини два виміри

2.1. людина почувається безпечно, якщо вона відчуває захищеність у конкретний момент часу; людина має впевненість у власному майбутньому;

2.2. спокійний стан духу людини, яка вважає себе захищеною від будь-якої небезпеки; асоціюється з діяльністю поліції, яка захищає людину від небажаних зовнішніх впливів;

2.3. людина відчуває відсутність або нейтралізацію загроз, небезпеки; охорони громадської безпеки спрямована на боротьбу з державними злочинами.

Економічна небезпека – це

3.1. стан і здатність економічної системи протистояти небезпеці руйнування її організаційної структури і статусу, а також перешкодам досягнення цілей розвитку, обороноздатності держави;

3.2. стан захищеності життєво важливих інтересів особистості, суспільства та держави від внутрішніх та зовнішніх загроз з метою збагачення окремих верств населення;

3.3. деструктивні граничні зміни в соціально-економічній системі, викликані реальними втратами, пов’язаними з реалізацією загрози;

3.4. стан захищеності чи стан економіки, або сукупність умов і факторів;

3.5. стан і властивість системи та її функція, що має два взаємопов’язаних напрями дій: захисний і наступальний; здатність системи протистояти загрозі виникнення втрат та забезпеченням реалізації економічних інтересів системи;

3.6. стан в межах граничних значень і здатність протидіяти загрозам чи небезпеці та сприяти реалізації економічних інтересів.



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 182; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.83.87.94 (0.149 с.)